Погляд християнської педагогіки на теорію гармонійного виховання особистості

Християнська педагогіка маю свою думку щодо пріоритетів виховання та можливості гармонійного виховання. Відомий православний педагог поч. ХХ ст. В. Зеньковський писав: «Виховання повинно стояти на першому місці і вміщувати в себе навчання, а не бути лише придатком і чимось додатковим до навчання» [1]. Ця думка ґрунтується на богословському вченні про триєдину ієрархічну будову людини, де в схемі «тіло, душа, дух», саме духу та його проявам належить провідне місце. На думку християнських педагогів, спочатку людина була створена саме так, із домінуванням духовних та душевних якостей над тілесними. Але після гріхопадіння ієрархічна структура людини змінилася. І тілесні потреби, намагання будь-що задовольнити матеріальні бажання стали для більшості людей провідними. Тому завдання педагогіки полягає в тому, щоб допомогти дитині повернути втрачену людську ієрархію, щоби духовні та душевні потреби займали в її житті головне місце.

Виходячи із вчення про ієрархічну структуру особистості, християнська педагогіка вважає необхідним розвивати першочергово ті якості дитини, які дають їй можливість сформуватись духовно зрілою особистістю, стати справжньою людиною. «Турбота про виховання моральності і почуття благочестя повинна розпочинатися з раннього дитинства, як через те, – писав Коменський, – що не відкладати корисно, так і тому, що відкладати небезпечно…якщо не наситити ніжного розуму дитини любов’ю до Бога». [2]. Якщо не дати можливості визріти в душі дитини почуттю благочестя, то наша енциклопедична освіта здатна вбити усякі добрі почуття і розвинути в ній любознайство. А «… розум пустого любо знайки», як казав Р. Декарт, «хворий більше, ніж тіло хворого водянкою». Разом з тим В. Зеньковський, критикуючи ідею «енциклопедичної» освіти Коменського, вказує на невірне розуміння ним ролі школи. Не повинна школа намагатись навчити учня усьому, краще залишити у учня певний «розумовий голод», дати йому можливість розвиватися самому.

Релігійне, морально-духовне виховання повинно не гармонійно поєднуватися з іншими видами виховання, а випереджувати інформаційно-раціональне наповнення розуму. Захоплення ж ранньою спеціалізацією, прагматизм та індивідуалізм може мати несподівані результати. Російські соціологи провели опитування, під час якого людям задавали запитання: чи можна поступитися мораллю заради того, щоби розбагатіти? Серед пенсіонерів лише 20 відсотків згодилися щоби їхні діти поступалися принципами заради багатства, а 59 відсотків категорично заявили, – нехай діти будуть бідними, але чесними. Зовсім іншими були результати опитування серед молоді. Лише 28 відсотків не бажають жертвувати моральними принципами заради багатства. А 54 відсотка готові забути про мораль та совість, якщо існує реальна перспектива збагачення [5]. Такими є перші результати ринково-орієнтованої освіти.

Християнська ж педагогіка стверджує, що ні надмірні знання, ні добре розвинене тіло, ні здобуті гарні манери, ні майстерне володіння різними мистецтвами чи практичними навичками не замінять дитині головного. Усе це лише засоби, інструмент для пізнання світу і себе. Без любові до світу, до Бога – це ніщо. Саме так каже святий Апостол: «Якщо я говорю мовами людськими і ангельськими, а любові не маю… якщо… знаю усі таємниці, і маю всяке пізнання… а не маю любові, то я ніщо». Саме любов до Бога, до світу, ним створеного робить людину людиною. І головне завдання педагогів полягає у прищепленні дітям великої християнської тріади: Віри, Надії, Любові. Все інше – другорядне, педагогічна «суєта суєт».

Поклади накопичені тобою знання до ніг Христа, – закликає молоду людину Церква, – і він допоможе тобі застосувати малі знання на великі справи спасіння твоєї власної душі і душ ближніх.

ЛІТЕРАТУРА

1. Зеньковский В.В. Педагогика. – Клин: Фонд «Христианская жизнь», 2002.

2. Коменский Я.А. О религиозном воспитании. – В кн.: О целях образования. (Религиозно-философская библиотека; Вып. VII). СПб., 1905. – С. 53-54.

3. Пирогов Н.И. Вопросы жизни: Сочинения. – Т. 1. СПб. – С. 49-53.

4. Полное собрание сочинений Св. Иоанна Златоуста в двенадцати томах. Том первый, книга первая. – Москва: Православная книга, 1998

5. Сборник пленарных докладов ХV международных рождественских образовательных чтений. – Москва, 2007. – С. 96-97.

УДК 811: 378

Н.В. Резник

преподаватель,

Луганский национальн ы й

педагогическ ий университет

 имени Тараса Шевченк а,

Е.А. Ткачева

преподаватель,

Луганский национальн ы й

педагогическ ий университет

 имени Тараса Шевченк а

⇐ Предыдущая18192021222324252627Следующая ⇒

Поделиться: