Завдання та форми контролю

Контроль знань студентів є органічною складовою навчального процесу. За його допомогою оцінюється рівень засвоєння студентами програмного матеріалу, здійснюється інформування слухачів щодо якості вивчення дисципліни, забезпечується підвищення рівня індивідуалізації навчання, посилюються мотиваційні стимули самостійної роботи студентів. Оцінювання знань студентів з дисципліни «Логістика» здійснюється на основі результатів поточних і підсумкових знань.

Метою поточного контролю є перевірка у студентів рівня набутих на лекціях, практичних заняттях та шляхом самостійного вивчення програмного матеріалу фахових знань та умінь. Поточний контроль здійснюється персоніфікованим оцінюванням роботи кожного студента керівником та асистентом курсу. Структура поточного контролю враховує особливості денної та заочної форм навчання. Успішне виконання студентом завдань поточного контролю є обов’язковою умовою для участі в підсумковому контролі.

9.2. Порядок поточного оцінювання знань студентів

Максимально можлива оцінка за знання програмного матеріалу з дисципліни дорівнює 50 балів.

У поточному контролі у студентів перевіряється:

- ступінь розуміння та запам’ятовування програмного матеріалу дисципліни;

- уміння самостійно вивчати рекомендовану літературу;

- напрацювання навичок проведення розрахункових робіт;

- здатність осмислення змісту окремого розділу (теми) дисципліни;

- уміння публічно чи письмово подати програмний навчальний матеріал;

- участь і результативність в обговоренні тем дисципліни на практичних заняттях;

- виконання практичних завдань (вирішення задач) та їх результативність;

- виконання завдань для самостійного вивчення окремих питань (тем) дисципліни;

- відвідування лекцій, практичних і семінарських занять;

- участь у студентських науково-навчальних публічних представництвах.

 

Поточний контроль здійснюється в трьох формах:

1. Контроль системності та активності студентів на семінарських і практичних заняттях з програмним матеріалом дисципліни (виступи на практичних заняттях, участь в обговоренні питань певної теми, семінар-розв’язання проблемних завдань, робота в малих групах, експрес-опитування (протягом 10-15 хв.); опрацювання теоретичних основ прослуханого лекційного матеріалу, вирішення завдань курсу, презентації та ін.).

Оцінювання здійснюється за шкалою від 0 до 2 балів і від 0 до 4 балів в залежності від виду семінарського заняття згідно з карточною самостійної роботи (0 – незадовільний рівень, 1(2) – задовільний, 1.5 (3) – добрий, 2(4) – відмінний).

 2. Виконання модульних завдань. Модульний контроль здійснюється письмово за окремими частинами дисципліни.  Приклади завдань наведені в «Навчально-методичному посібнику для самостійного вивчення дисципліни «Логістика» А.Г. Кальченко КНЕУ – 2005 р.

Модулі формуються на основі переліку питань курсу і оцінюються від 0 до 10 балів за кожний.

Завдання кожного модулю виконуються після вивчення відповідних тем, включених до складу модулю.

Модуль включає п’ять теоретичних питань та розрахункове (аналітичне) завдання з дисципліни. Теоретичне питання оцінюється 0 балів – невірна і 1 бал – вірна відповідь і розрахункове завдання оцінюється: правильна відповідь (рішення) – 5 балів, неправильна відповідь (рішення) – 0 балів.

Оцінка «1 бал» ставиться за умови, коли студент при виконанні теоретичного завдання:

- дав правильну і вичерпну відповідь з демонструванням знань понятійного апарату, уміння аргументувати своє ставлення до суті викладеного у відповіді;

Оцінка «0 балів» ставиться за умови, коли студент при виконанні теоретичного завдання:

- дав неповну відповідь в детальних виразах, показав незадовільні знання понятійного апарату або взагалі не дав ніякої відповіді.

Оцінка «5 балів» ставиться за умови, коли студент при виконанні розрахункового (аналітичного) завдання:

- розрахункового завдання – записав необхідні для розв’язання завдання формули з поясненням використаних символів, зробив усі розрахунки з дотриманням відповідних розмінностей та знайшов точне вирішення завдання.

Оцінка «0 балів» ставиться за умови, коли студент при виконанні розрахункового (аналітичного) завдання:

- не записав потрібні формули, отримав неправильну відповідь або взагалі не вирішив завдання.

3. Оцінювання індивідуальних завдань:

Студент обирає одне з запропонованої низки завдань. Кожне завдання оцінюється від 0 до 10 балів. Студенти, які беруть участь у позанавчальній науковій діяльності – в роботі конференцій, підготовці наукових публікацій тощо – присуджуються додаткові бали за поточну успішність, але не більше 10 балів.

Оцінку «0 балів» отримує робота, що не відповідає нормативному варіанту теми та має принципові помилки у виконанні передбаченого програмою учбового завдання, 60% матеріалу запозичені з інших джерел без посилань.

Оцінку «6 балів» отримує робота, що відповідає нормативному варіанту теми та має принципові помилки у виконанні передбаченого програмою учбового завдання.

Оцінку «8 балів» отримує робота, що свідчить про знання основного навчально-програмного  матеріалу, свідчить про вивчення основної та додаткової літератури.

Оцінку «10 балів» отримує робота, зміст якої свідчить про повні, рівнобічні та глибокі знання навчально-програмного матеріалу, вивчення основної та додаткової літератури, розуміння взаємозв’язку основних понять дисципліни та їх значення для фахової діяльності, вміння висловлювати власну точку зору

Одним з видів індивідуальних завдань студентів під час вивчення дисципліни є підготовка рефератів. Реферат може бути написаний за однією з вказаних в тематиці тем, а також з будь-якого програмного питання дисципліни за попереднім погодженням з викладачем.

У рефераті студент повинен всебічно й глибоко розкрити зміст обраної теми, показати знання літературних джерел та періодичних видань. При написанні роботи, студент повинен спиратись на практичний матеріал В тексті автором робляться посилання на літературу. Зміст роботи повинен відповідати плану, який, у свою чергу, має розкривати сутність теми, що розглядається, її внутрішню структуру і логіку дослідження.

Реферат має бути оформлений з додержанням усіх технічних вимог до наукових робіт. Мова реферату – державна.

Реферат комплектується у такій послідовності:

1) титульний аркуш;

2) зміст;

3) вступ;

4) основна частина;

5) висновки;

6) список використаних джерел;

7) додатки (у разі необхідності).

Остаточно оформлена робота підписується студентом на титульному аркуші та у зброшурованому виді у встановлений термін здається на кафедру маркетингу для рецензування та прийняття науковим керівником рішення щодо можливості допуску роботи до захисту.

 

ОСОБЛИВОСТІ ПОТОЧНОГО КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

КАРТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА З НАУКИ «ЛОГІСТИКА»

⇐ Предыдущая12345678910

Поделиться: