Відповідальність суб’єктів аудиторської діяльності.

       Відносини між аудиторською фірмою (аудитором) і клієнтом регулюються нормами цивільного законодавства. У відповідності за статтею 25 ЗУ „Про аудиторську діяльність” за неналежне виконання своїх зобов’язань аудитор несе майнову відповідальність, яка передбачає відшкодування завданих збитків із вини аудитора. Розмір майнової відповідальності аудиторських фірм не може перевищувати фактично завданих замовникові збитків з їх вини.

До цивільної відповідальності аудиторські фірми аудитори) притягаються за рішенням суду (господарського суду). Такі судові справи стосуються тих перекручень звітності, яких аудитор не зміг виявити, в результаті чого клієнт зазнав збитків у вигляді сплати штрафів, пені. Клієнт у цьому випадку стверджує, що аудитор зміг би знайти ці перекручення, якби не його недбалість. Тобто головне звинувачення, як правило стосується рівня ретельності виконання зобов’язань аудитором.

       За звичайними цивільно-правовими угодами сторони несуть відповідальність тільки одна перед одною, а аудитор несе відповідальність перед клієнтом і перед третіми особами, які є користувачами фінансової звітності клієнта, засвідченої висновком аудитора. Ця специфіка відповідальності аудитора закладена в меті аудиту: засвідчити достовірність, повноту і законність поданої інформації щодо дій і подій суб’єкта господарювання з метою зменшення ризику користувачів інформації. Аудиторська фірма ( аудитор) може нести відповідальність перед третьої особою, якщо позивач збитків у результаті того, що він поклався на фінансову звітність, яка вела його в оману. До таких осіб належать наявні та потенційні акціонери, постачальники, банкіри, інші кредитори, службовці.

       Типовий випадок такого роду може мати місце тоді, коли банк не може повернути позики через неплатоспроможність клієнта, позивну платоспроможність якого попередньо підтвердила аудиторська фірма своїм висновком. Банк може вимагати, щоб аудиторська фірма відшкодувала завдані збитки, посилаючись на те, аудит проведений із належною ретельністю.

       Аудитор може бути притягнутим і до кримінальної відповідальності, визначений винним у кримінальних злочинах. Особливо це стосується випадків, коли порушуються вимоги законодавства щодо цінних паперів. Кримінальна відповідальність настає в разі навмисного приховування істини з корисливою. метою.

       Професійна відповідальність аудитора визначається у :

- попередженні;

- зупиненні дії сертифікату та строк до одного року;

- анулюванні сертифікату.

Аудитор, який працює в аудиторській фірмі й пов’язаний із нею трудовими правовідносинами, у разі неналежного виконання своїх обов’язків може бути притягнений до відповідальності за нормами трудового права (догана, звільнення, обмежене відшкодування завданої реальної шкоди).

       Відповідальність аудиторів настає у разі неякісного виконання своїх обов’язків, яке проявляється у :

- неправомірному використанні нормативної бази;

- арифметичних помилках;

- втрат або псуванні документів, отриманих аудитором;

- навмисних діях або бездіяльності аудитора чи його працівників, спрямованих на заподіяння шкоди замовнику, а також будь-яких діях з ознаками кримінального діяння, змови;

- діях працівників аудитора в стані алкогольного, наркотичного або іншого сп’яніння або їх наслідках;

- порушенні (розголошенні) або використанні у власних цілях аудитором будь-якої конфіденційної інформації, що стала йому відома при наданні аудиторських послуг.

Аудитори повинні здійснювати заходи щодо мінімізації своєї відповідальності. До цих заходів можна віднести такі:

- мати справу тільки з чесним клієнтами;

- наймати кваліфікований персонал, який слід адекватно підготувати і постійно здійснювати контроль якості його роботи;

- дотримуватися професійний стандартів;

- зберігати незалежність;

- розуміти, який бізнес веде клієнт, тобто знати специфіку господарських операцій фірми;

- підтримувати високу якість аудиту;

- правильно документувати роботу;

- зберігати конфіденційність стосунків, тобто не розкривати інформації про свого клієнта стороннім особам;

 

 

5. Сертифікація аудиторів

       Аудитори - це висококваліфіковані фахівці у галузі обліку, контролю, аналізі, фінансів, які мають сертифікат на право ведення аудиторської діяльності.

 Аудитором може бути громадянин України, який має кваліфікаційний сертифікат про право на здійснення аудиторської діяльності на території України. При цьому він має право здійснювати аудиторську діяльність індивідуально, створювати аудиторську фірму, об’єднатися з іншими аудиторами. в спілку.

Порядок сертифікації аудиторів визначено ст. 10 „Сертифікація аудиторів” Закону України „ Про аудиторську діяльність”, та «Положенням про сертифікацію аудиторів».від 19.11.1992року.

Сертифікація – це визначення кваліфікаційної придатності аудиторів. Сертифікат – офіційний документ, який засвідчує право громадянина України на здійснення аудиту підприємств і господарських товариств ( серія А), банків ( серія Б), на території України., (серія А,Б – господарських товариствах і в банках). Бланк сертифіката є бланком суворої звітності, з вказанням номеру і серії. Зразок сертифіката наведений  нижче.

У Положенні вказано, що кваліфікаційний сертифікат вважається офіційним документом, він буває 3-х видів:

 Серія А- на здійснення аудиту підприємств і господарських товариств;

 Серія Б- на здійснення аудиту комерційних банків;(він видається структурою НБУ);

 Серія А Б - на здійснення аудиту підприємств, господарських товариств, комерційних банків.

Право на отримання сертифікату мають громадяни України, які здобули вищу економічну або юридичну освіту, певні знання з питань аудиту та досвід роботи не менше 3-х років підряд на посаді аудитора, ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, або економіста. Наявність необхідного обсягу знань для отримання сертифіката визначається шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту (два етапи: тестування та іспит) за програмою затвердженою АПУ.

Клопотання про отримання сертифіката аудитора подається до АПУ

- заяву за встановленою формою;

- особисто разом із паспортом, копією диплома про вищу освіту,

- копію трудової книжки для підтвердження досвіду роботи,

- документ про сплату коштів за сертифікацію.

Розгляд здійснюється комісією протягом 10 днів, після чого співшукач отримує письмовий висновок про складання іспиту чи його відхилення.

Відмова у наданні дозволу на участь у кваліфікаційному іспиті може бути надана кандидату в разі невідповідності його освіти або досвіду практичної роботи, а також ненадання документа про оплату сертифікації.

Після успішного складання іспиту в АПУ та одержання сертифіката аудитора України виголошується клятва аудитора.(Зразок в додатку). Клятва адресується керівникові атестаційної комісії АПУ. Після її виголошення аудитор підписує текст клятви.

Кваліфікаційний іспит проводиться в два етапи:

1) письмове тестування;

2) письмове розв’язання ситуаційного завдання;

Перший етап проводиться АПУ або регіональним відділенням, другий етап тільки АПУ.

До другого етапу допускаються кандидати, які набрали не менше 70% вірних відповідей за результатами тестування.

Кандидати, які отримати в другому етапі:

- 60 і більше балів – здобули право на отримання сертифікату аудитора;

- 50-59 балів – здобули право на повторне складання другого етапу кваліфікаційного іспиту в термін до одного року;

- 49 і менше балів - це такі, що не склали іспиту і можуть це зробити повторно через рік.

Термін чинності сертифіката не може перевищувати 5 років. Продовження терміну чинності здійснюється через 5 років за підсумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому АПУ. За проведення сертифікації встановлюється плата в розмірі встановленому АПУ 2000 грн. за кожний етап кваліфікаційного іспиту; в розмірі 1440,00грн для аудиторів, які звернулися з заявою про подовження терміну чинності сертифікату.

Аудитори, термін чинності сертифікатів яких закінчується, не раніше як за три і не пізніше як за один місяць до закінчення цього терміну, мають подати до секретаріату АПУ такі документи:

- заява про продовження дії сертифіката встановленого зразка;

- копію трудової книжки;

- сертифікат, термін якого закінчується;

- копію свідоцтв про щорічне удосконалення професійних знань;

- документ про внесення плати за продовження сертифіката.

Згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» від 14.06.2006. року продовження чинності сертифікату було можливе через:

- складання аудитором кваліфікаційного іспиту;

- проходження аудитором співбесіди;

- без проходження аудитором співбесіди або складання кваліфікаційного іспиту.

Продовження сертифіката аудитора було можливе без проходження аудитором співбесіди або складання іспиту у разі, якщо:

- аудитор працював за фахом (аудитором) за основним місцем роботи не менше трьох років протягом терміну чинності сертифікату;

- щороку протягом терміну чинності сертифіката удосконалював професійні знання за програмою, затвердженою АПУ;

- не мав стягнень з боку АПУ.

Продовження сертифікату шляхом проходження аудитором співбесіди було можливе у разі, якщо:

- аудитор працював за фахом від двох до трьох років або за сумісництвом не менше;

- щороку протягом терміну чинності сертифіката удосконалював професійні знання за програмою, затвердженою АПУ;

- до аудитора не застосовувались стягнення щодо обмеження здійснення аудиторської діяльності.

Для продовження терміну чинності сертифіката комісії з сертифікації призначили складання аудитором кваліфікаційного іспиту у разі:

- досвід роботи аудитора менше ніж два роки;

- невиконання вимог щорічного удосконалення професійних знань;

- прострочення аудитором встановлених термінів для подання документів на продовження дії сертифіката до АПУ;

- застосування до аудитора відповідних стягнень щодо обмеження здійснення аудиторської діяльності.

Законом України «Про аудиторську діяльність» від 14.09.2006 року ліквідовано право на автоматичне продовження сертифіката через безперервне підвищення кваліфікації. Тепер продовження терміну чинності сертифіката буде здійснюватися через п’ять років за підсумками контрольного тестування за фахом ( з предметів, аудит, фінанси, економіка, господарське право) у порядку встановленому АПУ.

Аудитори, які не з’явилися на іспит з приводу подовження дії сертифіката в призначений Секретаріатом АПУ строк без повідомлення про поважну причину неявки, повинні складати іспит в будь-який час на загальних підставах , оплачуючи за сертифікацію.

Усі сертифіковані аудитори України згідно з Положенням про сертифікацію аудиторів та Положенням про постійне обов’язкове удосконалення професійних знань аудиторів України (від 22.06.2001р.) зобов’язані щорічно проходити навчання за програмою в обсязі 40 годи з метою вдосконаленням своїх професійних знань. Без дотримання цієї вимоги дія сертифікату аудитора термін, якого закінчується не продовжиться.

Удосконалення професійних знань проводиться АПУ де аудитори повинні пройти спеціальне навчання з різних дисциплін: «Управлінський облік», Бухгалтерський облік та фінансова звітність»,Податковий облік, «Порівняльний аналіз практичного застосування МСФЗ та П9С)БО, та інші. Вони передбачають проведення лекційний та практичних занять (включаючи тестування).

Проходження навчання зараховується лише тим слухачам, які відповідали не менше ніж 60% запропонованих запитань.

Після цього таким слухачам вручали Свідоцтво про постійне удосконалення професійних знань аудиторів.

До аудиторів згідно Закону України «Про аудиторську діяльність» за неналежне виконання своїх професійних обов’язків АПУ можуть бути застосовані стягнення у вигляді:

- попередження;

- зупинення чинності сертифіката на строк до одного року;

- анулювання сертифіката, виключення з Реєстру.

Попередження оформляється рішенням АПУ з письмовим повідомленням аудитора. Повторне порушення є підставою для припинення дії сертифікату або його анулювання.

Припинення дії сертифікату до одного року означає заборону на проведення аудиту і надання аудиторських послуг на визначений термін за рішенням АПУ. Припинення дії сертифікату здійснюється у випадках:

- порушення діючого законодавства України, МСА;

- невиконання аудитором у певний строк зауважень АПУ;

Анулювання сертифіката здійснюється за рішенням АПУ у таких випадках:

- систематичного і грубого порушення діючого законодавства України, міжнародних стандартів;

- невиконання вимог АПУ щодо усунення тих порушень, на підставі яких було зроблено попередження або припинена дія сертифіката до одного року;

- рішенням суду, яким забороняється діяльність аудитора;

- встановлення фактів, представлення недостовірної інформації у документах, які пред»являлись для видачі сертифіката;

- за ініціативою аудитора;

Анулювання сертифіката здійснюється шляхом відзиву сертифіката і заборони на проведення аудиторської діяльності на території України протягом п’яти років.

Анульований сертифікат аудитор зобов’язаний у 10-ний термін повернути до Секретаріату АПУ

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: