Стаття 61. Особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у суді

1. Органи та особи, які визначені у статті 60 цього Кодексу і звертаються до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів інших осіб, не можуть закінчувати справу примиренням.

2. Відмова органів та осіб, визначених у статті 60 цього Кодексу, від адміністративного позову або зміна позовних вимог не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи, вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі.

3. Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, не підтримує позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду.

4. Відмова органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, від адміністративного позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

5. Органи та особи, визначені у статті 60 цього Кодексу, які не брали участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для подання апеляційної чи касаційної скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, вступу в розгляд справи за позовом (поданням) іншої особи мають право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Коментар: Предмет регулювання та цілі статті 1. Стаття встановлює особливості повноважень органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, що відрізняють їх від повноважень інших законних представників. Ці особливості обумовлені метою узгодження їхнього процесуального становища із завданнями, які на них покладені матеріальним законодавством. Обмеження диспозитивних прав 2. Частина шоста статті 59 КАСУ наділяє законного представника повноваженням самостійно здійснювати процесуальні права та обов'язки сторони чи третьої особи, яку він представляє, діючи в її інтересах. Однак відповідно до частини першої коментованої статті органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб у суді, за жодних умов не мають права досягати примирення в адміністративній справі, оскільки примирення - це дискреційне право сторін, яке пов'язане із розпорядженням матеріальними правами. Відповідні органи та особи не наділені такою дискрецією, зокрема й тому, щоб ця дискреція не використовувалася всупереч інтересам особи. Водночас наведене обмеження не перешкоджає самій особі, яку представляють, якщо вона має адміністративну процесуальну дієздатність відповідно до статті 48 КАСУ, досягнути примирення у справі. 3. Відмова органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, від адміністративного позову не позбавляє особу, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, права вимагати від суду розгляду справи. У разі ж зміни позовних вимог особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, має право вимагати від суду розгляду справи, вирішення адміністративного позову в попередньому обсязі. Зазначені права особа має лише за умови, що вона наділена адміністративною процесуальною дієздатністю. 4. Якщо фізична особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов, не підтримує позовні вимоги, суд залишає позовну заяву без розгляду. Це положення також випливає із принципу диспозитивності. Слід звернути увагу, що якщо прокурор діє в інтересах держави, а позивачем визначено якийсь державний орган, то непідтримання позову державним органом не тягне за собою залишення позовної заяви без розгляду, оскільки частина третя коментованої статті стосується лише фізичних осіб. 5. Таким чином, у переважній більшості випадків при реалізації диспозитивних прав перевага надається позиції особи, яку представляють, за умови, що вона має адміністративну процесуальну дієздатність. Адже йдеться саме про її матеріальні права. Тому у справах, де таку особу представляють органи чи особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, суд завжди повинен з'ясувати позицію цієї особи щодо адміністративного позову і дій щодо розпорядження її диспозитивними правами. Ознайомлення з матеріалами справи 6. Прокурор, який не брав участі у справі, з метою вирішення питання про наявність підстав для оскарження чи перегляду судового рішення в адміністративній справі має право знайомитися з матеріалами справи в адміністративному суді. Інші органи і особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, також мають право знайомитися із матеріалами справи як законні представники таких осіб, які брали участь у справі. Якщо зазначені особи не брали участі у справі, але суд вирішив питання щодо їхніх прав, свобод, інтересів чи обов'язків, відповідний орган чи особа мають право знайомитися з матеріалами справи в порядку, визначеному статтею 9 Закону України "Про доступ до судових рішень", тобто за умови належного обґрунтування стосунку рішення до інтересів особи (детальніше про це див. пункт 20 коментарю до статті 12 КАСУ).

 

 

⇐ Предыдущая6789101112131415

Поделиться: