ДИСПЕТЧЕРСЬКЕ КЕРУВАННЯ РОБОТОЮ РУХОМОГО СКЛАДУ

Організація роботи автомобілів н^ лінії. Випуск вантажних автомобілів на лінію залежить від методу роботи на ній (індивідуальний, бригадний, колонами), режиму роботи обслуговуваних підприємств та установ, кількості постів навантаження у вантажовідправників, кількості змін роботи. Графік випускання автомобілів на лінію складає старший диспетчер разом із начальниками автоколон за погодженням із технічною службою. На підставі цього графіка та чинної системи організації праці начальники автоколон розробляють графіки роботи водіїв.

У разі бригадної роботи водій-бригадир, не звільнений від основних обов'язків, відповідає за технічний стан закріплених за бригадою автомобілів, інструктує водіїв і надає їм необхідну допомогу щодо експлуатації й технічного обслуговування автомобілів, стежить за додержанням виробничої й трудової дисципліни членами бригади.

Оперативне керування роботою автомобілів на лінії здійснюють диспетчерська служба та лінійні робітники служби експлуатації АТП.

Старший і черговий диспетчери стежать за виконанням графіка руху, за роботою автомобілів на заданих маршрутах, підтримують оперативний зв'язок із вантажовідправниками та вантажоодержувачами, контролюють хід виконання плану перевезень, негайно усувають організаційні незгоди, що виникають під час роботи на лінії, забезпечуючи першочергове виконання термінових і найважливіших перевезень, у разі потреби переводять автомобілі з одного об'єкта на інший, направляють за заявками водіїв автомобілі технічної допомоги, контролюють своєчасність повернення автомобілів на АТП.

Виконання розпоряджень чергового диспетчера щодо подачі автомобіля для перевезення, випуску його на лінію й повернення на АТП, маршруту руху, навантаження й розвантаження — обов'язок усіх водіїв, начальників та лінійних диспетчерів на об'єктах.

Лінійні диспетчери здійснюють роботу у великих пунктах відправлення вантажів, їхні розпорядження щодо перевезення вантажів обов'язкові до виконання всіма водіями, які працюють на цих об'єктах. Переводити автомобілі з одного об'єкта на інший лінійні диспетчери можуть тільки за погодженням з диспетчерською службою АТП.

За централізованої системи керування перевезеннями оперативне керування роботою автомобілів на лінії здійснює централізована диспетчерська служба (ЦДС), що створюється при транспортних трестах та управліннях. ЦДС перебирає на себе функції диспетчерської служби АТП, й їй підпорядковуються лінійні працівники, диспетчери та контролери. При цьому основними завданнями автотранспортного підприємства стають якісна підготовка автомобілів, забезпечення виконання графіка випуску їх на лінію, повсякденна виховна робота серед водіїв, підвищення їхньої кваліфікації. Підтримуючи постійний зв'язок із ЦДС, АТП вибірково контролює роботу водіїв на лінії.

Створення ЦДС дає змогу усунути зустрічні перевезення, звести до мінімуму порожні й нульові пробіги, скоротити простій під час

навантажування й розвантажування, підвищити рівень механізації робіт, увести машинне оброблення товарно-транспортних документів та запровадити математичні методи планування перевезень.

Одна з найважливіших умов оперативного керування роботою автомобілів на лінії — добре налагоджений зв'язок.

Засоби диспетчерського зв'язку з водіями. Зв'язок диспетчерської з водіями, які працюють на лінії, та лінійними диспетчерами здійснюється за допомогою телефону, радіо, а також радіотелефону.

На постійних маршрутах широко застосовується селекторний зв'язок. При цьому використовуються автоматична телефонна станція установи (УАТС) на 100 або 200 номерів, селекторні диспетчерські станції (СДС) та диспетчерські заводські комутатори (ДКЗ). Через комутатор водії, а також лінійні диспетчери сповіщають диспетчерську про час виїзду, приїзду або проходження контрольного пункту кожним автомобілем.

На змінних маршрутах використовуються міські телефони та радіозв'язок.

Щоб організувати радіотелефонний зв'язок, треба мати центральну радіостанцію, радіостанції на кожному автомобілі, а також у лінійному диспетчерському пункті. На автомобілях установлюють ультракороткохвильові радіостанції, які дають змогу здійснювати двосторонній зв'язок.

Технічна допомога на лінії організовується для усунення несправностей автомобіля, які виникають під час перевезень, та буксирування його на автотранспортне підприємство, якщо неможливо виконати ремонтні роботи на лінії.

У містах і населених пунктах, де організовано централізовану службу з надання технічної допомоги, всі АТП незалежно від їхньої відомчої приналежності користуються її послугами. Якщо такої централізованої служби немає, то АТП власними силами організовує технічну допомогу на лінії. Для цього спеціально обладнуються автомобілі технічної допомоги. Працювати на таких автомобілях можуть лише досвідчені водії, які суміщають обов'язки механіка з надання технічної допомоги.

Контроль і приймання автомобілів після повернення з лінії по закінченні зміни провадяться на контрольно-пропускному пункті АТП: перевіряються комплектність та зовнішній вигляд автомобіля, виявляються відмови або несправності. Потім автомобіль прибирають, миють і направляють у зону зберігання або технічного обслуговування.

Водій здає дорожній листок, товарно-транспортні накладні, акти вимірювання (зважування) диспетчеру, який визначає основні показники роботи за зміну. Після цього документи надходять до бухгалтерії для виписування рахунків за перевезення та нарахування заробітної плати водієві.

Дорожні листки без товарно-транспортних накладних або актів вимірювання (зважування) чи в разі неправильного оформлення документів не можуть подаватися замовнику для оплати за роботу автотранспорту, а також включатися у звіт про виконані обсяги перевезень.

Контроль за роботою автомобілів на лінії здійснюють лінійні контролери. Вони перевіряють завантаження автомобіля, додержання маршруту руху, правильність оформлення дорожнього листка й товарно-транспортних документів, справність спідометрів і цілісність пломб.

У разі постійних вантажопотоків організовуються лінійні диспетчерські пункти в місцях приймання або відправлення вантажу. Якщо це недоцільно, то час прибуття автомобіля у вантажопункт і час відправлення водій може фіксувати за допомогою табельних годинників.

ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ

Автомобільним транспортом перевозяться найрізноманітніші вантажі.

Якщо вантаж розташовано неправильно, то зміщення центра ваги автомобіля може стати причиною дорожньо-транспортної пригоди.

В автомобілях, що перевозять рідкі й сипкі вантажі, на поворотах вантаж у цистерні (місткості) під дією відцентрової сили переміщується в бік, протилежний повороту. Таке явище особливо небезпечне, якщо цистерну (місткість) заповнено лише частково, оскільки під час повороту не тільки зменшується стійкість автомобіля через зміщення вантажу, а й відбувається гідравлічний удар великої маси рідини об бічну стінку цистерни, а це може спричинити перекидання автомобіля, навіть якщо він рухається з порівняно невеликою швидкістю. Перекиданню, як правило, передує занос автомобіля. Якщо відбувається поперечне ковзання автомобіля й він упреться в яку-небудь перешкоду (камінь, глибоку колію, виступ дороги тощо), то швидкість ковзання через це різко знизиться. А внаслідок зменшення або повної втрати швидкості поперечного ковзання різко зростають сили інерції, які досягають найбільшого значення, коли ковзний автомобіль зупиняється. Прикладена ж у центрі ваги сила інерції може перекинути автомобіль.

Для підвищення стійкості автомобіля потрібно, щоб колія його була якомога ширшою, а центр ваги розташовувався низько.

Якщо ширина колії визначається конструкцією автомобіля, то розташування центра ваги можна змінювати вкладанням вантажу, що перевозиться. Тому вантажі в автомобілі треба розподіляти рівномірно по ширині кузова (платформи), найважчий розміщати знизу, а найлегший — зверху. Тоді центр ваги буде нижче, що підвищить стійкість автомобіля.

Важкі вантажі слід укладати на платформі симетрично відносно поздовжньої осі машини й надійно закріпляти, щоб вони не зсовувалися.

Розташування вантажу з одного боку кузова (платформи) й рух по дорозі з бічним уклоном можуть призвести до перекидання навіть якщо швидкість автомобіля невелика.

• Перевозячи вибухові, радіоактивні, отруйні, легкозаймисті й інші небезпечні вантажі, а також тару з-під них (якщо її не піддавали знешкодженню), слід суворо дотримувати вимог відповідних інструкцій. Зазначені вантажі допускається перевозити лише на абсолютно справних автомобілях, оснащених протипожежними засобами й засобами знешкодження відповідно до властивостей вантажу, що перевозиться.

В автомобілі мають бути вогнегасники, а в лівому передньому куту кузова — червоний прапорець.

Дозвіл на перевезення небезпечних вантажів видається органами міліції за місцем завантаження автомобіля.

• Водіям, які перевозять небезпечні вантажі, забороняється палити в кабінах, кузовах і біля автомобіля (10...15 м), залишати автомобіль без догляду й перевозити пасажирів та вантажі, не зазначені в дорожньому листку.

За порушення правил перевезення небезпечних вантажів відповідальність нарівні з власниками вантажу та особами, що супроводжують, несуть водії автомобілів.

Як правило, не можна виконувати вантажно-розвантажувальні роботи на проїзній частині. Складування будь-яких вантажів, у тому числі будівельних, на проїзній частині вулиць і доріг, тротуарах та узбіччях без письмового дозволу місцевих органів ДАІ забороняється.

Разове навантаження або вивантаження вантажів (крім будівельних матеріалів) на проїзній частині чи тротуарі може бути дозволено в усній формі найближчим інспектором ДАІ або міліціонером, який регулює рух.

Щоб запобігти пошкодженню вантажу, який перевозиться, й автомобіля під час руху у вузьких місцях або під мостами (лініями електропередач тощо), а також створенню перешкод для зустрічного транспорту й транспорту, який обганяє, встановлено граничні габарити завантаження автомобілів: для перевезення вантажів, висота яких перевищує 3,8 м (від поверхні дороги), а ширина — 2,5 м, чи таких, що виступають за задній борт або край платформи (причепа) більш як на 2 м, потрібний письмовий дозвіл ДАІ за місцем одержання вантажу, а в разі міжміських перевезень — ще й дозвіл відповідних дорожніх органів;

• якщо ширина транспортного засобу перевищує 2,5 м, то вантаж може бути вкладений на всю ширину кузова (платформи);

• вантаж або окремі частини механізмів, що виступають по ширині або довжині за габарити транспортного засобу, мають бути позначені спереду й ззаду червоними прапорцями, а в темряві та при видимості менш як 20 м — засвіченими ліхтарями;

• так само має позначатися дишель (труба розпуску, ствол тощо), що виступає більш як на 1 м.

У кожному окремому випадку перевезення поза габаритних і великовагових вантажів порядок транспортування їх визначається ДАІ.

⇐ Предыдущая26272829303132333435Следующая ⇒

Поделиться: