|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
|
|
Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Перелік нормативних документів, на які є посилання в даних нормахСтр 1 из 2Следующая ⇒
Терміни та визначення
Додаток В Розташування Мосту | Категорія Автодороги, Вулиці |
Кількість смуг руху, n |
Кількість проїзних частин, р |
Ширини, м | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Смуги Руху, b |
Проїзних частин В обох напрямках |
Смуги безпеки |
Розділової Смуги, С | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| З боку правої по ходу смуги руху, П | З боку розділової смуги, Пс | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Автомобільні дороги загального користування | Iа | 4;6;8 | 2 |
згідно з ДБН В.2.3-4 |
nb | 2,0*) | 1,0 | 6,0**) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Iб | 4-6 | 2 | 2,0*) | 1,0 | 5,0**) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ІІ | 2 | 1 | 2,0*) | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ІІІ | 2 | 1 | 1,5*) | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| IV | 2 | 1 | 1,0 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| V | 1 | 1 | 0,5 | - | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Магістральні вулиці в населених пунктах (відповідно до проекту ДБН 360-2003) | Автомагістраль | 4;6;8 | 2 |
згідно з ДБН 360 |
nb | 2,0 | 1,0 | 6,0**) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Безперервного руху | 4;6;8 | 2 | 1,5 | 1,0 | 5,0***) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Регульованого руху | 4;6;8 | 2 | 1,0 | 0,5 | 3,0***) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Районного значення та середніх і малих міст | 2;4; 6 | 1;2;2 | - | 0,5 | - | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вулиці місцевого значення | Вулиці і проїзди в містах і сільських населених пунктах | 2;4 | 1;2 | за ДБН 360 | nb | - | - | - | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| *) При відсутності тротуарів або службових проходів; в інших випадках – згідно з табл. 2. **) Не менше ніж на підходах і не менше ніж 4,0 м ***) В умовах існуючої забудови при відповідному обґрунтуванні дозволяється зменшити до 3,0 м з обов’язковим встановленням огорожі безпеки.
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Ширину смуги безпеки з боку правої по ходу смуги руху (П) в залежності від розрахункової інтенсивності приймати згідно з табл. 2.
Таблиця 2
|
Коефіцієнт h | |||||||||||||
| №7 (тимчасове вертикальне навантаження) | №8 (тиск ґрунту від рухомого складу) | №9 (відцентрова сила) | №10 (поперечні удари рухомого складу) | №11 (гальмування або сила тяги) | №12 (вітрове навантаження) | №13 (льодове навантаження) | №14 (навантаження від навалу суден) | №15 (температурно-кліматичні впливи) | №16 (будівельні навантаження) | №17 (сейсмічні навантаження) | S (тертя або опір зсуву в опорних частинах) | ||
| 7 і 8 | 9 10* 9, 11, 12 і 15 9, 12, 13, 15 і S 10, 13, 15 і S 10 і 14 11, 12 і 15 12, 13 і 15 | 1 1 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 | 1 1 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 | 1 - 0,8 0,8 - - - - | - 1 - - 0,7 0,7 - - | - - 0,7 - - - 0,7 - | - - 0,5/0,25 0,5/0,25 - - 0,5/0,25 0,5/0,25 | - - - 0,7 0,7 - - 0,7 | - - - - - 0,7 - - | - - 0,7 0,7 0,7 - 0,7 0,7 | - - - - - - - - | - - - - - - - - | - - - 0,7 0,7 - - - |
| 9 | 11, 12 і 15 12, 13, 15 і S 14 | 0,8 0,8 0,8 | 0,8 0,8 0,8 | 0,8 0,8 0,8 | - - - | 0,7 - - | 0,5/0,25 0,5/0,25 - | - 0,7 - | - - 0,7 | 0,7 0,7 - | - - - | - - - | - 0,7 - |
| 10*) | 7, 8, 13, 15 і S 7, 8 і 14 | 0,7 0,7 | 0,7 0,7 | - - | 0,8 0,8 | - - | - - | 0,7 - | - 0,7 | 0,7 - | - - | - - | 0,7 - |
| 11 | 7 – 9, 12 і 15 | 0,8 | 0,8 | 0,8 | - | 0,8 | 0,5/0,25 | - | - | 0,7 | - | - | - |
| 12*) | 7 – 9 7, 8, 11 і 15 7 – 9, 13, 15 і S 13, 15, 16 і S 15, 16 і S | 0.7 0.7 0.7 - - | 0.7 0.7 0.7 - - | 0.7 - 0.7 - - | - - - - - | - 0.7 - - - | 0,5/0,25 0,5/0,25 0,5/0,25 0,8/0,5 0,8/0,5 | - - 0.7 0.7 - | - - - - - | - 0.7 0.7 0.7 0.7 | - - - 1 1 | - - - - - | - - 0.7 0.7 0.7 |
| 13 | - 7 – 9, 12, 15 і S 7, 8, 10, 15 і S 12, 15, 16 і S | - 0,7 0,7 - | - 0,7 0,7 - | - 0,7 - - | - - 0,7 - | - - - - | - 0,5/0,25 - 0,7/0,5 | 1 0,8 0,8 0,8 | - - - - | - 0,7 0,7 0,7 | - - - - | - - - - | - 0,7 0,7 0,7 |
| 14 | - 7 – 9 7, 8, і 10 | - 0,7 0,7 | - 0,7 0,7 | - 0,7 - | - - 0,7 | - - - | - - - | - - - | 1 0,8 0,8 | - - - | - - - | - - - | - - - |
| 15 | - 7 – 9, 11 і 12 7 – 9, 12, 13 і S 7, 8, 10, 13 і S 12, 13, 16 і S 12, 16 і S | - 0,7 0,7 0,7 - - | - 0,7 0,7 0,7 - - | - 0,7 0,7 - - - | - - - 0,7 - - | - 0,7 - - - - | - 0,5/0,25 0,5/0,25 - 0,7/0,5 0,7/0,5 | - - 0,7 0,7 0,7 - | - - - - - - | 1 0,8 0,8 0,8 0,8 0,8 | - - - - 1 1 | - - - - - - | - - 0,7 0,7 0,7 0,7 |
| 16 | - 12, 13, 15 і S 12, 15 і S | - - - | - - - | - - - | - - - | - - - | - 0,7/0,5 0,7/0,5 | - 0,7 - | - - - | - 0,7 0,7 | 1 1 1 | - - - | - 0,7 0,7 |
| 17***) | 7 – 9, 11 і S | 0.7/0,3 | 0,7/0,3 | 0,7/- | - | 0,7/- | - | - | - | - | - | 0,8 | 0,7 |
| *) При розташуванні мостів на кривих великого радіуса (коли відцентрова сила невелика) навантаження № 10 слід розглядати як таке, що діє разом з навантаженнями № 7 і № 8. **) Див. прим. 1 до 2.2 розд.2. ***) Див. прим. 3 до 2.2 розд.2. Примітка. В чисельнику зазначені коефіцієнти навантажень, що використовуються при проектування залізничних мостів, у знаменнику – автодорожніх та міських. | |||||||||||||
Додаток Ж
(обов'язковий)
Довжина завантаження l , м
Інтенсивність еквівалентного навантаження n , кН/м (тс/м) шляху, при
К=1
К=14
Примітка 1. Еквівалентні навантаження, що обчислюються у кН/м колії при значеннях параметрів 1,5£l£50м (a=0 і a=0,5) та l>50м (a=0), отримано за формулою
де е=2,718...- основа натуральних логарифмів.
Примітка 2. Для проміжних значень довжин завантаження l та проміжних положень вершин ліній впливу 
величини навантаження n слід визначати за інтерполяцією.
б) при визначенні місцевого тиску, переданого плитою баластового корита (у всіх випадках), а також при визначенні зусиль для розрахунку плити поперек колії – рівної 19,62К кН/м (2К тс/м) колії уздовж шляху – не більше 19,62К кН/м (2К тс/м) колії.
Рисунок 1. Коефіцієнт e в залежності від λ і α (довжина навантаження λ, м вказана на графіку)
Примітка 1. При влаштуванні колії на баласті значення n £ 19,62К кН/м (2К тс/м) при λ≤25 м слід приймати (у тому числі для розрахунку опор, якщо баластовий шар неперервний) відповідним a = 0,5 незалежно від положення вершин ліній впливу.
Примітка 2. Величину навантаження для розрахунку плити баластового корита слід приймати такою, що дорівнює n /b, кПа (тс/м2).
де b – ширина розподілу навантаження, м, прийнята рівною 2,7 + h або 2,7 + 2h (в залежності від того, що є більш несприятливим при вираховуванні окремих перерізів плити), але не більше ширини баластового корита;
h – відстань від підошви шпал до верха плити, м.
Примітка 3. При криволінійному, зубчатому (близькому до трикутного) і чотирикутному обрисах однозначні лінії впливу й окремо завантажені ділянки двозначних ліній впливу при коефіцієнті спотворення Y < 1,10 (відношення площі розглянутої лінії впливу до площі трикутної лінії впливу при однакових довжинах і найбільших ординатах) завантажуються еквівалентним навантаженням n згідно з 2 цього додатку.
Примітка 4. При криволінійному обрисі однозначні лінії впливу і ділянки двозначних ліній впливу, що завантажуються окремо, при коефіцієнті спотворення Y ³ 1,10 і довжині l ³ 2 м завантажуються згідно з 2 цього додатку з урахуванням наступних вказівок:
а) при 1,10 £ Y £1,40 (за винятком випадку влаштування шляху на баласті і l < 50 м) зі збільшенням інтенсивності еквівалентного навантаження на величину, %, що дорівнює е(Y – 1), де е – коефіцієнт, обумовлений згідно з рис.1.
При влаштуванні колії на баласті і l < 50 м величину n слід приймати згідно з табл. 1, причому для l £10 м незалежно від положення вершин ліній впливу – за стовбчиком, що відповідає a = 0,5;
б) при Y > 1,40 слід підсумовувати від завантаження частин лінії впливу.
Частина, що включає вершину лінії впливу довжиною l1 і площею А1 (рис.2), обмежена ординатами y1 і y 2 , завантажується на максимум (відповідно до l1, і a1,); інша частина лінії впливу (А – А1) завантажується навантаженням 9,81 кН/м (К тс/м) колії.
При цьому сумарну величину зусилля слід приймати не менше n(А1 + А2), де n належить визначати відповідно до l і a усієї лінії впливу.
Довжину l1, (рис. 2) слід призначати з урахуванням розрахункової схеми конструкції.
 |
5. Зусилля (розглядуваного знака) по лініях впливу, що складаються з кількох ділянок, слід визначати підсумовуванням результатів завантаження окремих поруч розташованих ділянок всієї або частини лінії впливу.
Відповідно до обрису ліній впливу і величин l і a для ділянок слід завантажувати:
– дві ділянки розглядуваного знака, що розташовані поруч або розділені ділянкою іншого знака, при загальній довжині цих (двох або трьох) ділянок менше 80 м;
– одну ділянку розглянутого знака при довжині 80 м і більше;
– інші ділянки того ж знака – навантаженням 9,81К кН/м (К тс/м) колії.
Подільні ділянки іншого знака слід завантажувати навантаженням 13,73 кН/м (1,4 тс/м) колії, а при наявності таких ділянок довжиною до 20 м одну з них не завантажують.
Приклади деяких завантажень наведено на рис. 3 і 4.
Рисунок 3. Схема завантаження ділянок лінії впливу при λ>80 м
Рисунок 4. Схема завантаження прогону одночасно з призмою
обвалення або прогону зі стояном при розрахунку масивних
стоянів мостів з розрізними балковими прогоновими будовами
6. При розрахунку масивних стоянів мостів з розрізними балковими прогоновими будовами
завантаження прогону одночасно з призмою обвалення або прогону зі стояном необхідно виконувати відповідно до рис. 4 і табл. 2.
Довжину завантаження призми обвалення слід приймати такою, що дорівнює
половині висоти від підошви шпал до розглянутого перерізу опори.
Коефіцієнт надійності за навантаженням слід приймати, керуючись приведеною довжиною завантаження, що дорівнює сумі довжин ділянок, на яких в кожному випадку розміщується тимчасове навантаження.
Таблиця 2
| Схема завантаження (див. рис.4) | Частина моста, що завантажується | Довжина ділянок, що завантажуються, м | Обмеження | Положення вершини лінії впливу a , | Еквівалентне навантаження, кН/м (тс/м) колії |
| а | Прогон Стоян Призма обвалення | l1 l2£20 l3 | l=l1+l2+l3£80 | 0*) - 0,5 | n1 0 n3£19,62К(2К) |
| б1 | Прогон Стоян Призма обвалення | l1 l2£20 l3 | l=l1+l2+l3³80 | 0 - - | n1 0 n3=9,81К (К) |
| б2 | Прогон Стоян Призма обвалення | l1 l2£20 l3 | l=l1+l2+l3³80 | - - 0,5 | n1=9,81К (К) 0 n3 |
| в | Прогон Стоян | l1 l2 | l1+l2£80 | 0 0,5 | n1 n2£9,81К (К) |
| г1 | Прогон Стоян | l1 l2 | l1+l2³80 | 0 - | n1 n2=9,81К (К) |
| г2 | Прогон Стоян | l1 l2 | l1+l2³80 | - 0,5 | n1=9,81К (К) n2 |
| *) При влаштуванні їзди на баласті та l1<25 м слід приймати a=0,5 (див. п.2) | |||||
7 При завантаженні прогонових будов, що розташовані на кривих, величину навантаження n слід приймати з коефіцієнтом, що відображає вплив зсунення центра тяжіння рухомого складу, причому розрахунок необхідно здійснювати двічі:
– з урахуванням відцентрової сили і динамічного коефіцієнта, але без врахування силових факторів, що виникають внаслідок узвишшя зовнішньої рейки;
– без врахування відцентрової сили і динамічного коефіцієнта, але з урахуванням силових факторів, що виникають внаслідок узвишшя зовнішньої рейки.
8 При розрахунку на витривалість максимальне і мінімальне зусилля (напруження) по лініях впливу, зазначених у п.5, визначаються найневигіднішим із завантажень, що виникає від рухомого складу, і складається з навантаження εСК (яким завантажується тільки одна ділянка) і навантаження 9,81К кН/м (К тс/м) колії. Завантаження ведеться послідовно по ділянках лінії впливу окремо справа наліво і зліва направо (рис. 5). При симетричній лінії впливу виконується завантаження в одному напрямку.
Рисунок 5. Схема завантаження ділянок лінії впливу для
визначення максимальних і мінімальних зусиль (напружень)
при розрахунку на витривалість
Додаток М
(довідковий)
Аналітичний розв’язок рівняння балансу наносів, за яким глибина в розмитому руслі під мостом в будь-який момент часу в інтервалі між початком затоплення заплави і звільнення її від паводкової води визначається залежністю
 |
А – коефіцієнт, що враховує фізичні властивості наносів і приймається згідно з даними таблиці 1
Таблиця 1
| Грунт | Крупність, мм | А |
| Пісок дрібний | 0,05-0,25 | Більше 7,5·10-4 |
| Пісок середній | 0,25-1,0 | 7,5·10-4-3·10-4 |
| Пісок крупний | 1,0-2,5 | 3·10-4-2,5·10-4 |
| Гравій | 2,5-5,0 | 2,5·10-4-2,2·10-4 |
Г – інтегральна функція гідрографа руслової витрати
Г = 86400 Σ 0,5((Qрп4)j-1 + (Qрп4)j) Δtj,
де: (Qрп)j-1 та (Qрп)j – руслові витрати в j-1 та j моменти часу від початку затоплення заплав; Δtj – проміжок часу між tj-1 та tj моментами, одиниця міри якого становить доба; 86400 – кількість секунд в добі. Рекомендується значення інтегральної функції гідрографа руслової витрати обчислити заздалегідь. З цією метою в залежності від форми гідрографа весь час затоплення заплав ділиться на 10 – 20 відтинків тривалістю Δtj і для кожного моменту часу tj за наведеною формулою розраховують величину інтегральної функції гідрографа Г. Отримані дані заносяться в таблицю, за ними можна побудувати графік Г = f(t).
Qрп – природна руслова витрата, яка визначається за гідрографом руслової витрати;
Вр – ширина русла під мостом;
 |
Q – загальна витрата ріки, яка визначається за гідрографом для того ж моменту часу, що й природна руслова витрата;
qзап – питома витрата заплав;
Lм – ширина отвору мосту;
 |
В0 – середня ширина розливу ріки;
ℓмз і ℓвз – відповідно ширина меншої і більшої заплав.
Належить враховувати, що найбільша величина загального розмиву
Δhзаг = Zп – ( РВВ – h ),
де Zп – природна відмітка дна до розмиву, не збігається з піком паводка, а досягається на його спаді. Тому величину Δhзаг належить обчислювати для декількох моментів паводка після його піку і серед них знайти максимальне значення.
Якщо проходження паводків, менших за величиною від розрахункових (найбільших), призводить до невідновлювальних деформацій в підмостовому руслі (що можливо при стисненні потоку більше ніж в 2 рази, на мостових переходах в умовах підпору, в нижніх б’єфах гребель, при деформації русел в заплавних отворах тощо), визначення загального розмиву належить виконувати, виходячи з умов проходження розрахункового (найбільшого) паводку після серії натурних спостережених паводків одного з багатоводних періодів.
При багаторічному прогнозуванні загального розмиву в аналітичну залежність для другого і наступних паводків треба підставляти замість величини hрп глибину з урахуванням залишкового розмиву від попереднього паводка, тобто величину, що дорівнює РВВ – ZJ-1, де ZJ-1 – відмітка дна русла на момент звільнення заплав від води попереднього паводка; J – порядковий номер паводка в серії. В усьому іншому методика прогнозування загального розмиву залишається без змін.
Додаток Н
(довідковий)
НК-80
Примітка. Еквівалентні навантаження, кН/м, обчислені за формулою:
для колісного навантаження НК-80:
а) при 
;
б) при 
;
Таблиця 2
|
Довжина завантаження | Еквівалентні навантаження, кН/м, (тс/м), для криволінійних ліній впливу (з різними коефіцієнтами викривлення Ψ*) для навантажень | |||
|
НК-80 |
НК-80 | |||
| Ψ=0,75–0,85 | Ψ=1,05–1,25 | Ψ=1,30–1,50
| Ψ=1,1–1,2
| |
| 4 | 159 (16,2) | 182 (18,6) | 190 (19,4) | 225 (22,9) |
| 5 | 158 (16,1) | 170 (17,3) | 175 (17,8) | 210 (21,4) |
| 6 | 157 (16,0) | 162 (16,5) | 171 (17,4) | 191 (19,5) |
| 7 | 145 (14,8) | 153 (15,6) | 165 (16,8) | 177 (18,1) |
| 8 | 130 (13,3) | 144 (14,7) | 158 (16,1) | 163 (16,6) |
| 9 | 121 (12,3) | 135 (13,8) | 150 (15,3) | 151 (15,4) |
| 10 | 112 (11,4) | 127 (13,0) | 140 (14,3) | 140 (14,3) |
| 12 | 97 (9,9) | 110 (11,2) | 127 (12,9) | 123 (12,5) |
| 14 | 85 (8,7) | 101 (10,3) | 114 (11,6) | 109 (11,1) |
| 16 | 75 (7,6) | 92 (9,4) | 104 (10,6) | 97 (9,9) |
| 18 | 67 (6,8) | 83 (8,5) | 95 (9,7) | 87 (8,9) |
| 20 | 61 (6,2) | 76 (7,8) | 88 (9,0) | 81 (8,3) |
| 22 | 56 (5,2) | 70 (7,1) | 81 (8,3) | 74 (7,5) |
| 24 | 51 (5,2) | 66 (6,7) | 76 (7,7) | 69 (7,0) |
| 26 | 47 (4,8) | 62 (6,3) | 71 (7,2) | 64 (6,5) |
| 28 | 44 (4,5) | 58 (5,9) | 67 (6,8) | 60 (6,1) |
| 30 | 41 (4,2) | 54 (5,5) | 64 (6,5) | 56 (5,7) |
| 32 | 38 (3,9) | 52 (5,3) | 60 (6,1) | 53 (5,4) |
| 36 | 34 (3,5) | 46 (4,7) | 54 (5,5) | 47 (4,8) |
| 40 | 31 (3,2) | 42 (4,3) | 49 (5,0) | 43 (4,4) |
| *) Клефіцієнт викривлення Ψ дорівнює відношенню площі лінії впливу яку роздивляємось до площі трикутної лінії впливу при однакових довжинах та найбільших ординатах. Для проміжних значень Ψ слід визначати інтерполяцією. | ||||
Таблиця 3 – Еквівалентні навантаження від поодиноких автомобілів, що стоять або рухаються, навантаження АБ
|
Довжина завантаження l , м |
Впливу, кН/м (тс/м) | ||||||||||||||||
|
| АБ-51 | АБ-74 | АБ-151 | ||||||||||||||
|
| a=0,5 | a=0,25 | a=0 | a=0,5 | a=0,25 | a=0 | a=0,5 | a=0,25 | a=0 | ||||||||
| А. Поодинокий автомобіль | |||||||||||||||||
| 4 | 166,7(17,00) | 166,7(17,00) | 177,1(18,06) | 245,2(25,00) | 245,2(25,00) | 245,2(25,00) | 495,2(50,50) | 495,2(50,50) | 495,2(50,50) | ||||||||
| 5 | 133,4(13,60) | 137,8(14,05) | 153,4(15,64) | 196,1(20,00) | 196,1(20,00) | 211,2(21,54) | 396,2(40,40) | 396,2(40,40) | 415,8(42,40) | ||||||||
| 6 | 111,1(11,33) | 123,5(12,59) | 134,3(13,69) | 163,5(16,67) | 168,7(17,20) | 187,0(19,07) | 330,2(33,67) | 330,2(33,67) | 371,0(37,83) | ||||||||
| 7 | 95,2(9,71) | 111,1(11,33) | 119,1(12,14) | 140,1(14,29) | 153,6(15,66) | 167,0(17,03) | 283,0(28,86) | 303,0(30,90) | 333,0(33,96) | ||||||||
| 8 | 88,6(9,03) | 100,7(10,27) | 106,8(10,89) | 122,6(12,50) | 140,2(14,30) | 150,5(15,35) | 247,6(25,25) | 278,3(28,38) | 301,3(30,72) | ||||||||
| 9 | 82,4(8,40) | 91,9(9,37) | 97,6(9,86) | 112,5(11,47) | 128,8(13,13) | 136,9(13,96) | 220,1(22,44) | 256,4(26,15) | 274,6(28,00) | ||||||||
| 10 | 76,7(7,82) | 84,4(8,61) | 88,4(9,01) | 105,6(10,77) | 118,8(12,11) | 125,3(12,78) | 207,9(21,20) | 237,3(24,20) | 252,0(25,70) | ||||||||
| 12 | 67,2(6,85) | 72,6(7,40) | 75,2(7,67) | 93,5(9,53) | 102,7(10,47) | 107,2(10,93) | 185,5(18,92) | 205,9(21,00) | 216,1(22,04) | ||||||||
| 15 | 56,3(5,74) | 59,7(6,09) | 61,5(6,27) | 79,2(8,08) | 85,0(8,67) | 88,0(8,97) | 158,2(16,13) | 171,3(17,47) | 177,8(18,13) | ||||||||
| 18 | 48,3(4,93) | 50,8(5,18) | 52,0(5,30) | 68,4(6,98) | 72,5(7,39) | 74,5(7,60) | 137,3(14,00) | 146,4(14,93) | 150,9(15,39) | ||||||||
| 24 | 37,7(3,84) | 38,9(3,97) | 39,6(4,04) | 53,6(5,47) | 55,9(5,70) | 57,1(5,82) | 108,1(11,02) | 113,2(11,54) | 115,7(11,80) | ||||||||
| 30 | 30,8(3,14) | 31,6(3,22) | 32,1(3,27) | 44,0(4,49) | 45,4(4,63) | 46,2(4,71) | 88,9(9,07) | 92,2(9,40) | 93,8(9,57) | ||||||||
| 33 | 28,1(2,87) | 28,8(2,94) | 29,2(2,98) | 40,3(4,11) | 41,6(4,24) | 42,2(4,30) | 81,7(8,33) | 84,3(8,60) | 85,7(8,74) | ||||||||
| 36 | 26,0(2,65) | 26,6(2,71) | 26,9(2,74) | 37,3(3,80) | 38,2(3,90) | 38,8(3,96) | 75,4(7,69) | 77,8(7,93) | 78,8(8,04) | ||||||||
| 48 | 19,8(2,02) | 20,2(2,06) | 20,3(2,07) | 28,5(2,91) | 29,1(2,97) | 29,4(3,00) | 57,9(5,90) | 59,1(6,03) | 59,8(6,10) | ||||||||
| 66 | 14,6(1,49) | 14,8(1,51) | 14,9(1,52) | 21,1(2,15) | 21,4(2,18) | 21,6(2,20) | 42,9(4,37) | 43,5(4,44) | 43,8(4,47) | ||||||||
|
Аеродинамічні коефіцієнти
Додаток С Льодове навантаження 1 Нормативне навантаження від льоду на опори мостів слід визначати на основі вихідних даних за льодовою ситуацією в районі розташування споруди для періоду з найбільшими льодовими впливами, при цьому період натурних спостережень має бути не менше п'яти років. Межі міцності льоду необхідно визначати за дослідними даними. За відсутністю цих даних припускається приймати: для I району країни: а) границя міцності льоду на роздроблення (з урахуванням місцевого зминання) Rz1: у початковій стадії льодоходу (при першому переміщенні) – 735 кПа (75тс/м2); при найвищому рівні льодоходу – 441 кПа (45тс/м2); б) границя міцності льоду на згин Rm1 – 70% відповідних значень міцності льоду на роздроблення (за підпунктом „а”); для інших районів країни – за формулами: Rzn=KnRz1; (1) Rmn=0,7Rzn; (2) де n – порядковий номер району країни; Кn – кліматичний коефіцієнт для України, що дорівнює 1,0. Якщо льодохід починається після проходу по льоду весняних вод, на річках, що промерзають до дна, границю міцності льоду на роздроблення належить приймати за фактичними даними (з урахуванням послаблення льоду в наслідок того, що лід тане), але не менше, ніж величини прийняті для льодоходу при найвищому рівні. 2 Рівнодійну льодового навантаження необхідно прикладати в точці, що розташована нижче розрахункового рівня води на 0,3t, де t – розрахункова товщина льоду, м, яка дорівнює 0,8 максимальної за зимовий період товщини льоду із забезпеченістю 1 %. 3 Навантаження від крижаних полів, що рухаються, на опори мостів з вертикальною передньою гранню необхідно приймати за найменшим значенням з обумовлених за формулами: при прорізанні опорою льоду F1= y 1 Rznbt, кН (тс); (3) при зупинці крижаного поля опорою
де y 1 , y 2 – коефіцієнти форми, що визначаються згідно з табл. 1; Rzn – опір льоду роздробленню для районів будівництва, кПа (тс/м2); b – ширина опори на рівні дії льоду, м; t – товщина льоду, м; n – швидкість руху крижаного поля, м/с, визначувана за даними натурних спостережень, а при їх відсутності приймається такою, що дорівнює швидкості течії; А – площа крижаного поля, м2, що встановлюється за натурними спостереженнями в місці переходу або поблизу нього. Таблиця 1 Коефіцієнт | Коефіцієнт форми для опор з носовою частиною, що в плані має форму | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Многокутника |
Прямокутника | Трикутника з кутом загострення в плані, град | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 45 | 60 | 75 | 90 | 120 | 150 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| y1 y2 | 0,90 2,4 | 1,00 2,7 | 0,54 0,2 | 0,59 0,5 | 0,64 0,8 | 0,69 1,0 | 0,77 1,3 | 1,00 2,7 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
За відсутності дослідних даних площу льодового поля припускається приймати А=1,75l2 , де l - величина прогону, при ухилах ділянок водної поверхні і³0,007
, (5)
де Rmn - границя міцності льоду на згин у районі будівництва, кПа (тс/м2 ) .
4 При русі крижаного поля під кутом j £ 80° до осі моста навантаження від льоду на вертикальну грань опори необхідно зменшувати шляхом множення її на sinj.
5 Тиск льоду на опору, що має в зоні дії льоду похилу поверхню, слід визначати:
а) його горизонтальну складову Fх, кН (тс), – за найменшою з величин, отриманих за формулою (3) даного додатка і за формулою
F c = Y Rmnt2tg b , (6)
б) вертикальну складову Fz, кН (тс), – за формулою
(7)
де Y – коефіцієнт, який приймається таким, що дорівнює 0,2 b/t , але не менше 1
b – кут нахилу до горизонту різального ребра опори;
Rmn, b, t – приймаються згідно з 1-3.
6 При складній льодовій ситуації в районі проектованого мостового переходу в необхідних випадках слід враховувати навантаження від:
– зупиненого при навалі на опору крижаного поля, коли крім бігу води відбувається вплив на поле вітру;
– тиску зажорних мас;
– примерзлого до опори (паль або пальових кущів) крижаного покриву при коливаннях рівня води;
– крижаного покриву при його температурному розширенні і наявності з одного боку опори підтримуваної майни.
Зазначені навантаження необхідно визначати згідно з СНиП 2.06.04.
7 При розташуванні в одному створі вздовж течії ріки двох опор кругового або близького до нього обрису (рис. 1) тиск від прорізування льоду при його першому зрушенні на низову (другу) за течією ріки опору допускається приймати в розмірі ǽF1,
де ǽ – коефіцієнт зменшення тиску на низову (другу) опору, що залежить від співвідношення а0/D (а0 – відстань між осями опор, D – діаметр опор);
F1 – тиск від прорізування льоду на верхову (першу) опору (п.3).
 |
Ринуснок 1
Значення коефіцієнту ǽ слід приймати за табл.2
Таблиця 2
| а0/D | 1 | 1,1 | 1,2 | 1,3 | 1,4 | 1,5 | 1,6 | 1,7 | 1,8 |
| 0,200 | 0,204 | 0,212 | 0,230 | 0,280 | 0,398 | 0,472 | 0,542 | 0,608 |
| а0/D | 1,9 | 2,0 | 2,1 | 2,2 | 2,3 | 2,4 | 2,5 | 2,6 і більше | |
|
| 0,671 | 0,730 | 0,785 | 0,836 | 0,884 | 0,928 | 0,968 | 1 | |
| Примітка. Проміжні значення визначаються за інтерполяцією | |||||||||
Додаток Т
(обов’язковий)
Поверхня каналу
Коефіцієнти для визначення втрат від тертя арматури
(див.поз.4 табл.1)
w
d при арматурі у вигляді
Таблиця 3.
|
Показник | Величини нормативних деформацій повзучості бетону с n і усадки ε sn для бетону класів за міцністю на стискування | ||||||||||
| В20 | В22,5 | В25 | В27,5 | В30 | В35 | В40 | В45 | В50 | В55 | В60 | |
| сn ×106,МПа-1 сn ×106,кгс-1/см2 εsn ×106, | 115 11,3 400 | 107 10,9 400 | 100 10,2 400 | 92 9,4 400 | 84 8,6 400 | 75 7,7 400 | 67 6,8 400 | 55*) 5,6*) 365*) | 50*) 5,1*) 330*) | 41**) 4,2**) 315**) | 39**) 4,0**) 300**) |
| *) При осіданні конуса 1-2 см **) При жорсткості суміші 35-30 с. | |||||||||||
Примітка 1. При визначенні с n і ε sn класи бетону мають відповідати передаточній міцності бетону Rbp (див. 3.31).
Примітка 2. Для бетону, підданого теплозволожувальній обробці, значення с n і ε sn слід зменшити
на 10%.
Примітка 3. Зазначені в таблиці 3 величини с n і ε sn рекомендується уточнювати на підставі фактичних показників або нових вірогідних досліджень.
Додаток У
(обов'язковий)
Гнучкість
l , l x , l y , l ef
Коефіцієнти j , j с , j b для розрахунку стійкості стержнів та балок із сталі марок 16Д згідно з ГОСТ 6713-75 та Ст3 згідно з ГОСТ 14637-89 та ГОСТ 535-88 при приведеному відносному ексцентриситеті е ef
Примітка: Для прокатних двотаврів з паралельними гранями полиць та зварних елементів двотаврового та Н-подібного перерізів коефіцієнти j , j с , j b згідно з цим додатком застосовуються при власних залишкових напруженнях на крайках полиць не більше, ніж 49 МПа (500 кгс/см2). Для елементів вказаного типу з власними залишковими напруженнями на крайках полиць більше ніж 49 МПа (500 кгс/см2) при розрахунку стійкості в площині полиць приймаються величини коефіцієнтів j , j с , j b , зазначені в дужках.
Таблиця 2
|
Гнучкість l , l x , l y , l ef | Коефіцієнти j , j с , j b для розрахунку стійкості стержнів та балок із сталі 15ХСНД згідно з ГОСТ 6713-75, 345-10Г2СІД, 345-10Г2СІ, 325-09Г2СД, 325-09Г2С, 295-09Г2Д, 295-09Г2 та 325-14Г2 згідно з ГОСТ 19281-89 при приведеному відносному ексцентриситеті е ef | ||||||||||||
| 0 | 0,10 | 0,25 | 0,50 | 0,75 | 1,00 | 1,50 | 2,00 | 2,50 | 3,00 | 3,50 | 4,00 | 5,00 | |
| 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 150 160 170 180 190 200 | 0,93 0,92 0,90 0,88 0,85(0,84) 0,80(0,78) 0,74(0,71) 0,67(0,63) 0,58(0,53) 0,48(0,43) 0,40(0,36) 0,35(0,32) 0,30(0,28) 0,27(0,25) 0,24(0,23) 0,22 0,20 0,18 0,16 0,15 0,13 | 0,86 0,84 0,83 0,81 0,77(0,76) 0,72(0,70) 0,66(0,63) 0,58(0,55) 0,50(0,46) 0,43(0,39) 0,38(0,34) 0,33(0,30) 0,29(0,27) 0,25(0,24) 0,23(0,22) 0,21 0,19 0,17 0,16 0,14 0,13 | 0,78 0,77 0,76 0,73 0,69(0,68) 0,64(0,62) 0,58(0,56) 0,51(0,49) 0,45(0,42) 0,40(0,37) 0,35(0,32) 0,31(0,29) 0,27(0,26) 0,24(0,23) 0,22(0,21) 0,20 0,18 0,16 0,15 0,13 0,12 | 0,69 0,68 0,66 0,63 0,59(0,58) 0,54(0,52) 0,48(0,46) 0,43(0,41) 0,38(0,35) 0,34(0,31) 0,30(0,27) 0,27(0,25) 0,24(0,23) 0,22(0,21) 0,20(0,19) 0,18 0,17 0,15 0,14 0,13 0,12 | 0,62 0,60 0,58 0,56(0,55) 0,52(0,51) 0,48(0,46) 0,43(0,41) 0,39(0,37) 0,35(0,33) 0,31(0,29) 0,28(0,26) 0,25(0,24) 0,23(0,22) 0,21(0,20) 0,19(0,18) 0,17 0,16 0,14 0,13 0,12 0,11 | 0,54 0,52 0,51 0,49(0,48) 0,46(0,45) 0,43(0,42) 0,39(0,38) 0,35(0,34) 0,32(0,31) 0,29(0,28) 0,26(0,25) 0,23(0,22) 0,22(0,21) 0,19(0,18) 0,18(0,17) 0,17 0,15 0,14 0,13 0,12 0,10 | 0,44 0,43 0,41 0,40(0,39) 0,38(0,37) 0,36(0,35) 0,33(0,32) 0,30(0,29) 0,27(0,26) 0,25(0,24) 0,23(0,22) 0,21(0,20) 0,19(0,18) 0,18(0,17) 0,17(0,16) 0,15 0,14 0,13 0,12 0,11 0,10 | 0,34 0,34 0,33 0,32 0,31 0,30 0,28 0,27 0,25 0,23 0,21 0,20 0,18 0,17 0,16 0,14 0,14 0,12 0,12 0,10 0,09 | 0,28 0,28 0,28 0,27 0,26 0,25 0,25 0,23 0,22 0,21 0,19 0,19 0,17 0,16 0,15 0,13 0,13 0,12 0,11 0,10 0,09 | 0,24 0,24 0,24 0,24 0,23 0,22 0,22 0,21 0,20 0,19 0,18 0,17 0,16 0,15 0,14 0,13 0,12 0,11 0,11 0,10 0,09 | 0,22 0,22 0,22 0,21 0,21 0,21 0,20 0,20 0,18 0,18 0,17 0,16 0,15 0,14 0,13 0,12 0,12 0,11 0,10 0,09 0,08 | 0,20 0,20 0,20 0,19 0,19 0,19 0,18 0,18 0,17 0,16 0,16 0,15 0,14 0,13 0,13 0,11 0,11 0,10 0,10 0,09 0,08 | 0,17 0,17 0,17 0,16 0,16 0,16 0,15 0,15 0,14 0,14 0,13 0,13 0,12 0,12 0,11 0,10 0,10 0,09 0,09 0,08 0,08 |
| Примітка. Див. примітку до табл.1 | |||||||||||||
Таблиця 3
|
Гнучкість l , l x , l y , l ef | Коефіцієнти j , j с , j b для розрахунку стійкості стержнів та балок із сталі 10ХСНД згідно з ГОСТ 6713-75, 390-14Г2АФД, 390 –152АФДпс згідно з ГОСТ 19281-89 при приведеному відносному ексцентриситеті е ef | ||||||||||||
| 0 | 0,10 | 0,25 | 0,50 | 0,75 | 1,00 | 1,50 | 2,00 | 2,50 | 3,00 | 3,50 | 4,00 | 5,00 | |
| 0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140 150 160 170 180 190 200 | 0,93 0,92 0,90 0,88 0,84(0,83) 0,79(0,77) 0,73(0,70) 0,63(0,59) 0,53(0,49) 0,43(0,38) 0,35(0,32) 0,30(0,27) 0,26(0,24) 0,23(0,21) 0,21(0,20) 0,19 0,17 0,15 0,13 0,12 0,11 | 0,86 0,84 0,83 0,81 0,76(0,75) 0,71(0,69) 0,65(0,62) 0,55(0,51) 0,46(0,42) 0,39(0,34) 0,33(0,30) 0,28(0,25) 0,25(0,23) 0,22(0,20) 0,20(0,19) 0,18 0,16 0,14 0,13 0,11 0,11 | 0,78 0,77 0,76 0,73 0,68(0,67) 0,63(0,61) 0,58(0,55) 0,49(0,45) 0,42(0,38) 0,37(0,32) 0,31(0,28) 0,27(0,24) 0,24(0,22) 0,21(0,19) 0,19(0,18) 0,17 0,15 0,13 0,12 0,10 0,10 | 0,70 0,68 0,66 0,63 0,58(0,57) 0,53(0,51) 0,48(0,45) 0,41(0,37) 0,35(0,31) 0,31(0,26) 0,26(0,23) 0,23(0,20) 0,21(0,19) 0,19(0,17) 0,17(0,16) 0,15 0,14 0,12 0,11 0,10 0,10 | 0,63 0,60 0,58 0,55 0,51(0,50) 0,47(0,45) 0,43(0,40) 0,39(0,33) 0,33(0,29) 0,29(0,24) 0,25(0,22) 0,22(0,19) 0,20(0,18) 0,18(0,16) 0,16(0,15) 0,14 0,13 0,11 0,10 0,09 0,09 | 0,55 0,52 0,51 0,48 0,45(0,44) 0,43(0,41) 0,40(0,37) 0,36(0,30) 0,31(0,27) 0,28(0,23) 0,24(0,21) 0,20(0,17) 0,19(0,17) 0,17(0,15) 0,16(0,15) 0,14 0,12 0,11 0,10 0,09 0,08 | 0,45 0,43 0,41 0,39 0,37(0,36) 0,36(0,34) 0,34(0,31) 0,31(0,25) 0,26(0,22) 0,24(0,19) 0,21(0,18) 0,18(0,15) 0,16(0,14) 0,15(0,13) 0,14(0,13) 0,12 0,11 0,10 0,09 0,08 0,07 | 0,35 0,34 0,33 0,32 0,31(0,30) 0,31(0,29) 0,30(0,27) 0,29(0,23) 0,25(0,21) 0,23(0,18) 0,20(0,17) 0,18(0,15) 0,16(0,14) 0,15(0,13) 0,14(0,13) 0,11 0,11 0,09 0,09 0,07 0,06 | 0,29 0,28 0,28 0,27 0,26(0,25) 0,26(0,24) 0,26(0,24) 0,25(0,19) 0,22(0,18) 0,21(0,16) 0,19(0,15) 0,17(0,14) 0,15(0,13) 0,14(0,12) 0,13(0,12) 0,10 0,10 0,09 0,08 0,07 0,06 | 0,25 0,24 0,24 0,24 0,23(0,22) 0,23(0,21) 0,23(0,21) 0,23(0,17) 0,20(0,16) 0,19(0,14) 0,19(0,14) 0,15(0,12) 0,14(0,12) 0,13(0,11) 0,12(0,11) 0,10 0,09 0,08 0,08 0,07 0,06 | 0,23 0,22 0,22 0,21 0,21(0,20) 0,21(0,20) 0,21(0,19) 0,21(0,16) 0,18(0,14) 0,18(0,13) 0,18(0,13) 0,15(0,11) 0,13(0,11) 0,12(0,10) 0,11(0,10) 0,09 0,09 0,08 0,07 0,06 0,05 | 0,21 0,20 0,20 0,19 0,19(0,18) 0,19(0,18) 0,19(0,17) 0,19(0,14) 0,17(0,13) 0,17(0,11) 0,17(0,11) 0,15(0,10) 0,12(0,10) 0,11(0,09) 0,11(0,09) 0,08 0,08 0,07 0,07 0,06 0,06 | 0,18 0,17 0,17 0,16 0,16(0,15) 0,16(0,15) 0,16(0,14) 0,16(0,11) 0,14(0,10) 0,14(0,09) 0,14(0,08) 0,13(0,08) 0,10(0,08) 0,10(0,08) 0,09(0,08) 0,07 0,07 0,06 0,06 0,05 0,05 |
| Примітка. Див примітку до табл.1. | |||||||||||||
Коефіцієнти впливу форми перерізу h
Коефіцієнти впливу форми перерізу h при визначенні приведеного відносного ексцентриситету за формулою eef = h erel слід приймати за дод. 6 СНиП ІІ-23-81, обчислюючи при цьому умовну гнучкість ` l за формулою
`l=laR,
де aR – коефіцієнт, що обчислюється за формулою:
|
Таблиця 4
| Марка сталі | Товщина прокату, мм | Значення коефіцієнту aR |
| 16Д | до 20 | 0,0324 |
| 21-40 | 0,0316 | |
| 41-60 | 0,0309 | |
| 15ХСНД | 8-32 | 0,0378 |
| 33-50 | 0,0372 | |
| 10ХСНД | 8-40 | 0,0412 |
| 390-14Г2АФД | 4-50 | 0,0415 |
| 390-15Г2ФФДпс | 4-32 | 0,0415 |
Додаток Ю
(обов'язковий)
Тип пластинки
Величина коефіцієнта d при a/h ef
Примітка: a і h ef слід визначати відповідно до табл. 1
7 Розрахунок стійкості пластинок стінки суцільних елементів, згинаних (балки жорсткості прогонової будови розпірної системи або арки пілона) при стиснені перерізу по всій висоті слід виконувати за формулою
, (20)
де s х – максимальне поздовжнє нормальне напруження на границі пластинки від поздовжньої сили N і згинального моменту Мт, прийманого відповідно до п.2.
w 1 – коефіцієнт, що визначається відповідно до табл. 2;
s у , t ху – поперечне нормальне і середнє дотичне напруження, що вираховуються згідно з п.2;
s х,cr, , s у,cr, , t ху,cr – критичні напруження, що визначаються за s х,cr,еf , s у,cr,еf, tху,cr,еf відповідно до вказівок 4.
При дії на частині висоти перерізу розтягувальних напружень розрахунок слід виконувати як для стінки суцільних згинаних елементів (див. 4-6).
Додаток Я
(обов’язковий)
Коефіцієнти для розрахунку на витривалість
Ефективні коефіцієнти концентрації напружень β для розрахунку
сталевих конструкцій мостів на витривалість
Таблиця 1
|
Основа 1.1 Методика розрахунків витривалості, що надається в цьому додатку, може бути застосовувана у всіх випадках одночасно з розрахунками згідно з ДБН В.2.3-14 (4.55.), із застосуванням ефективних коефіцієнтів концентрації напружень 1.2 Запропонована у цьому додатку методика має бути застосована у всіх випадках, для елементів, вузлів та з’єднань, які не охоплені додатком Я ДБН В.2.3-14. 1.3 Методику побудовано на основі мостових норм США та проекту європейських норм. 2 Навантаження 2.1 Оцінка витривалості побудовано на тому принципі, що тільки важкі транспортні засоби викликають небезпечний для конструкції амплітуду напружень, яка призводить до появи тріщин втомленості. Напруження від постійних навантажень не враховуються. При підрахунках оцінюється вплив лише одного транспортного засобу (тандема АК) незалежно від кількості смуг руху на мосту. Одночасне завантаження двох або більше смуг руху не розглядається. 2.2 Тандем з тиском на вісь
Рисунок 1 – Схема навантаження для розрахунків витривалості Розрахунковий тиск на вісь
де Рn – нормативний тиск на вісь;
– 0,5 – для розрахунку елементів, які зазнають безпосередній вплив коліс тандему (елементи ортотропних плит і т.п.); – 1,0 – для інших елементів та деформаційних швів.
– 1,0 – для загальних розрахунків; – 1,15 – для розрахунків елементів проїзної частини; – 2,0 – для розрахунків деформаційних швів. 3 Підрахунок кількості циклів навантажень 3.1 Кількість циклів розмаху змінних напружень визначається на основі підрахунку числа проходів тандема по мосту на протязі проектного терміну служби. 3.2. Загальне число циклів
3.2 Проектний термін служби моста 3.3 Кількість циклів від одного проходу візка Таблиця 1
3.4 Середня денна кількість візків, що проходять в одному напряму по одній смузі мосту
де
– 0,20 - для міських та заміських мостів на магістралях – 0,15 - для мостів на інших дорогах – 0,10 - для інших міських мостів
– 1,0 - при одній смузі – 0,85 - при 2 смугах – 0,80 - при 3 і більше смугах Приклад: Встановити кількість циклів для оцінки витривалості вузла приєднання ванта Московського моста через Дніпро в Києві, за термін 75 років. Міст має три смуги руху в одному напрямку. Для умов Києва за даними транспортного відділу АО «КиЇвпроект» за 1998 рік наближена кількість вантажівок та автобусів, що проходять за добу в одному напрямі по Московському мосту через Дніпро, становить близько 3000 авт. Вантажівок з тиском на вісь 10 т, 300 штук Автобусів з тиском на вісь 10 т 350 штук Всього, з тиском на вісь 10 т 650 штук Виходячи з наведеного, при трьох смугах руху в одному напрямі N = 365×75×1×20000×0.8×0,0325 = 14235000 циклів. Розрахункова кількість циклів проїзду важких машин за 75 років становитиме приблизно 4 Оцінка витривалості 4.1 Оцінка витривалості виконується за формулою (4):
де
4.2 Розмах напружень незалежно від їх знаку і марки сталі, дозволеної для мостів, вираховується як різниця між найбільшими та найменшими значеннями напружень, знайденими при лінійному аналізі (п.2.1)
4.3 Поріг витривалості 4.3.1 При числі циклів менше 5 млн. відповідний поріг витривалості
4.3.2 Поріг витривалості при 5 млн. циклів
4.3.3 При числі циклів більше 5 млн відповідний поріг витривалості обчислюється за формулою:
Категорії деталей 5.1 Значення порогів витривалості 5.2 Категорії в залежності від виду деталей надаються у нижче перерахованих таблицях. Таблиця 1. Деталі без зварювання 3 сторінки Таблиця 2. Складні зварні перерізи 2 сторінки Таблиця 3. Поперечні стикові шви 2 сторінки Таблиця 4. Зварні кріплення елементів з навантаженими швами 2 сторінки Таблиця 5. Зварні кріплення навантажених елементів 4 сторінки Таблиця 6. Перерізи з пустотами 2 сторінки Таблиця 7. Стики решітчастих балок 2 сторінки Таблиця 8. Ортотропні плити для залізничних мостів (закриті ребра) 2 сторінки Таблиця 9. Ортотропні плити для залізничних мостів (відкриті ребра) 1 сторінка Наведені таблиці складено на основі таблиць Еврокодів. Крім цих таблиць ще надається Таблиця 10, що побудована на основі норм США, що доповнює подані таблиці і стосується витривалості ортотропних плит для автодорожніх мостів. Таблиця 10. Ортотропні плити для автодорожніх мостів 3 сторінки Перелік нормативних документів, на які є посилання в даних нормах
Додаток Б Терміни та визначення
Додаток В |
Последнее изменение этой страницы: 2019-03-31; Просмотров: 226; Нарушение авторского права страницы
, (4)
, які наведено в обов’язковому додатку Я. В разі отримання розходження у розрахунках кінцевий результат слід приймати за методикою, що дає більш достовірний результат.
=15 тс має планові відбитки коліс 20х60 см.
має бути прийнятий за формулою:
, (1)
– коефіцієнт ймовірності безпосереднього впливу колеса, рівний:
– коефіцієнт надійності за навантаженням; приймається рівним 1,0, якщо не обумовлено інше;
= динамічний коефіцієнт, рівний:
від проходів тандема в одному напряму по мосту на протязі проектного терміну служби підраховується за формулою (2)
, (2)
– кількість днів у році ,
– проектний термін служби моста в роках ;
- кількість циклів від одного проходу візка;
має прийматися у відповідності з 
, (3)
- середня денна кількість візків, що проходить в одному напряму по мосту. Дорівнює фізичному ліміту кількості авт, що можуть пройти по одній смузі у день, тобто 20000 штук.
- враховує склад важких авто у загальному транспортному потоці. Якщо нема статистичних даних і не передбачене інше, коефіцієнт слід приймати рівним:
20%
- коефіцієнт, який враховує кількість смуг в одному напрямку 1):
, (4)
- розрахунковий розмах чинних напружень від навантаження згідно з 2.2;
- поріг витривалості в залежності від кількості циклів навантаження і конструкції, що перевіряється;
- поріг витривалості при 2 млн. циклів в МПа – табличні значення, названі категоріями;
- коефіцієнт надійності оцінки порога витривалості:
= 0,85 – для елементів, руйнація яких не призведе до руйнації мосту;
. (5)
для порогів 2 млн. циклів для різних конструкцій.
обчислюється за формулою
. (6)
обчислюється за формулою
. (7)
, (8)