Національно-державний інтерес як комплексна категорія

Національно-державний інтерес як суб’єктивна та об’єктивна категорія. Класифікація національного інтересу за Г. Моргентау.

Локальні, національні, регіональні, міжнародні інтереси держав. Механізм формування національного інтересу конкретною державою.

Проблема компромісу національних інтересів держав у світовій політиці.

Трансформація поняття “національний інтерес” в умовах глобалізації.

 

Тема ІV Недержавні суб’єкти сучасної світової системи

Міжнародні міжурядові організації (ММО): компетенція, повноваження, функції. Класифікації ММО. Головні риси міжнародних організацій (Ш.Зоргбіб).

Організації універсального, регіонального, міждержавного характеру. Організація Об’єднаних Націй (ООН): структурні підрозділи. Трансформація ММО: напрямки, перспективи.

Міжнародні неурядові організації (МНО): характерні риси, функції.

Транснаціональні корпорації, Транснаціональні банки: позитивні та негативні наслідки діяльності.

Нетрадиційні суб’єкти світової політики: Ватикан, Мальтійський орден, вільні міста. Інші суб’єкти міжнародних відносин: національно-визвольні рухи, релігійні організації, мафіозні структури, терористичні організації, масонські ложі, окремі особистості.

Інтернет, як новий суб’єкт в сучасній світовій політиці.

Тема V  Зовнішня політика та зовнішньополітичний процес

Зовнішня політика та зовнішньополітичний процес: поняття, сутність, аспекти розгляду

Поняття зовнішньої політики (ЗП) та зовнішньополітичного процесу(ЗПП). Специфіка середовища реалізації ЗП.

 Теоретичні дослідження зовнішньої політики

Головні напрямки аналізу зовнішньої політики: компаративні дослідження, структурно-функціональний аналіз, дослідження з позицій загальної та соціальної психології.

Порівняльні дослідження зовнішньої політики ( comparative foreign polisy). Критика політичного реалізму. Побудова “ідеальних моделей ” зовнішньої політики: “теорія зовнішньої політики Дж. Модельського”, “кібернетичний підхід К.Дойча”, п’ять рівней детермінації зовнішньої політики Дж. Розенау, економічні концепції зовнішньої політики, ідея “транснаціональних відносин”. Практичні компаративні дослідження зовнішньополітичного процесу: Г.Аллісона, М.Брешера, М.Хелперіна, И.Дестлера, А.Джорджа, С.Хантінгтона, Р.Хілсмана, О.Холсті, К.Уолтца та ін.

Структурно-функціональний аналіз ЗП: бюрократична теорія ЗП, дослідження процесів прийняття зовнішньополітичних рішень (К. Боулдінг, К. Дойч, Дж.Розенау, Р.Снайдер та ін), дослідження ролі еліт та груп тиску на формування зовнішньополітичного рішення (Г.Алмонд, Г.Колко, С.Р.Міллю, Б.Коен та ін.)

Перспективні напрямки теоретичних досліджень Зовнішньої політики.

Сутність ЗП держави згідно з конкретно-політичним, структурно-діяльнісним та соціокультурним аспектами. Формування ЗП держав в авторитарних, тоталітарнихта демократичних суспільствах. ЗПП: типи, функції. Детермінанти ЗП.

Діалектичний зв’язок внутрішньої та зовнішньої політики

Проблема взаємозв’язку та взаємовпливу зовнішньої та внутрішньої політики в теоріях: реалізму, марксизму, неореалізму, структуралізму, транснаціоналізму. Ресурсна база внутрішньої та зовнішньої політик. Тип політичного режиму, ідеологія, культура та характер зовнішньої політики держави. Різноманітність природи внутрішнього та зовнішнього середовища.

ЗАЛІКОВИЙ МОДУЛЬ ІІ

   Змістовий модуль 2

Тема VІ Міжнародне право

Сучасне міжнародне право: поняття, особливості та функції Історичне формування міжнародного права. Поняття “Міжнародне право”. Особливості та функції міжнародного права.

Співвідношення міжнародного права та національно-державного права. Імплементація: поняття та види. Проблема примату міжнародного права. Моністична та дуалістична теорії.

Формування та класифікація норм міжнародного права. Паритет. Міжнародно-правовий звичай. Утворення норм. Кодифікація: сутність та види. Класифікація норм міжнародного права: універсальні, партикулярні, імперативні, диспозитивні.

Головні принципи міжнародного права, як універсальні та імперативні норми. Час прийняття принципів міжнародного права. Основні принципи міжнародного права: характеристика і проблеми з виконанням. Міжнародне гуманітарне право. Поняття “гуманітарна катастрофа ”. Проблема гуманітарного втручання.

 Міжнародно-правова основа взаємовідносин між державами

Міжнародне право, зовнішня політика та дипломатія. Дипломатичне право. Функції дипломатії. Дипломатичні представництва держав, які акредитують в країнах перебування. Функції дипломатичних представництв. “Другий напрямок дипломатії ” (Track two Diplomacy): сутність, головні цілі, представники.

⇐ Предыдущая1234567Следующая ⇒

Поделиться: