Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Міжнародні відносини та зовнішня політика країн різних регіонів. Ділова гра. ⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7
План
6. Зовнішня політика американських держав. Зовнішньополітична стратегія США. Латинська Америка в сучасних міжнародних відносинах. 7. Зовнішня політика країн Європи. Інтеграція Європи та нова система міжнародних відносин. Центральна, Східна та Південно-Східна Європа. 8. Міжнародні відносини та зовнішня політика країн Північно-Східної та Південної Азії 9. Формування зовнішньополітичного курсу країнами Близького та Середнього Сходу. 10. Пріоритети зовнішньої політики України
Література:
10. Богатуров А.Д. Великие державы на Тихом океане. История и теория международных отношений в Восточной Азии после Второй мировой войны. 1945- 1995. – М.-1997.
До питання 5
16. Сушко О. “Ініціативи сусідства” і майбутнє Європи / Процеси євроінтеграції в Україні та Польщі: точка зору громадських об’єднань. – К.: Центр політичних та інформаційних технології “Демократія і розвиток”. – 2003.- 84с. 17. Ковальова О.Стратегії євроінтеграції: як реалізувати європейський вибір України: Монографія. – К.: Ін-т держави і права ім.В.М. Корецького НАН України. – 2003. – 340с. 18. Данілян О.Г., Дзьобань О.П., Панов М.І. Національна безпека України: структура та напрямки реалізації. – Харків: Фоліо. – 2002. – 285с. 19. Кулик М.З. Шляхи інтенсифікації вирішення проблем делімітації морських просторів України в північно-західній частині Чорного моря // Трибуна. - №3-4. – 2004. – С.24-27 20. Паламарчук В.М. Регіональні пріоритети державної політики// Стратегічна панорама. – 1999. - №1-2.-С.68 21. Більш ніж сусіди. Розширений Європейський Союз та Україна – нові відносини. Заключний звіт. – Київ. – 2004.- 106с
Теми рефератів Теми рефератів: 1. Культурна глобалізація: історичні форми, прояви, інфраструктури. 2. Універсальні цінності та національна ідентичність. 3. Глобалізація та навколишнє середовище. 4. Глобальна фінансова система. 5. Вплив глобалізації на сучасні політичні системи: позитиви і негативи. 6. Альтерглобалізм і антиглобалістична боротьба. 7. Зовнішня політика та зовнішньополітичний процес: складові, сутність. 8. Прийняття зовнішньополітичних рішень політичними лідерами. 9. Миротворчі операції як засіб допомоги конфліктуючим сторонам: позитиви та негативи. 10. Сучасні неурядові організації та їх роль у світовій політиці. 11. Нові актори міжнародних відносин. 12. Сучасні проблеми міжнародного права. 13. Міжнародна безпека – сутність, сучасне теоретичне обґрунтування. 14. Воєнна безпека. Нерозповсюдження зброї масового знищення. 15. Проблеми контролю за виробництвом та продажем зброї. 16. Національна специфіка переговорного процесу. 17. Парадипломатія в сучасній світовій політиці. 18. Інтернет та світова політика. 19. Сайт WikiLeaks і викриття міжнародних та національних проблем. 20. Сучасні міжнародні конфлікти: тенденції і проблеми їх вирішення 21. Національні школи теорії міжнародних відносин. 22. Теоретичні напрямки школи реалізму. 23. Роль ідеологічного фактору в сучасній світовій політиці. 24. Католицька церква в сучасних міжнародних відносинах. 25. Ісламський фактор і світова політика. 26. Зовнішня політика України: аналіз етапів.
Екзаменаційні питання 1. Визначте предметні галузі: світової політики, міжнародних відносин, світового політичного процесу. 2. Визначте рівні аналізу і методи досліджень світової політики. 3. Визначте та охарактеризуйте традиційних і нових акторів світової політики. 4. Охарактеризуйте діяльність транснаціональних корпорацій в сучасній світовій політиці. 5. Охарактеризуйте и класифікуйте сучасні міжнародні організації. 6. Класифікуйте і охарактеризуйте міжнародні міжурядові організації. 7. Проаналізуйте діяльність ООН в світовій політиці. Визначте основні проблеми цієї організації. 8. Європейський Союз - сучасний гравець світової політики 9. Назвіть і охарактеризуйте нових акторів світової політики. 10. Охарактеризуйте и класифікуйте міжнародні неурядові організації. 11. Держава – головний суб’єкт міжнародних відносин. Класифікація держав. 12. Основні концептуальні підходи до аналізу світової політики. 13. Наукові спори в теорії МВ: Сутність, ініціатори, проблеми вирішення. 14. Природа міжнародних відносин в теорії політичного реалізму. 15. Ліберально-ідеалістична парадигма в теорії міжнародних відносин. 16. Неомарксистська теорія про природу міжнародних відносин. 17. Модерністський та постмодерністський підхід в теорії МО. 18. Загальні положення про природу міжнародних відносин, які приймаються представниками всіх парадигм. 19. Глобальні процеси формування нової системи міжнародних відносин. 20. Глобалізація: поняття, сутність, теоретичне обґрунтування. Шляхи світового розвитку в умовах глобалізації. 21. Глобалізація і національний суверенітет держав. 22. Наслідки глобалізації: економічні, політичні, культурні. 23. Ідеологія як форма політичного знання: поняття, рівні. Державна ідеологія і формування зовнішньополітичного курсу. 24. Зовнішня політика: поняття, сутність, аспекти розгляду. 25. Теоретичні напрямки розгляду зовнішньої політики держави та зовнішньополітичного процесу. 26. Взаємозв’язок внутрішньої і зовнішньої політики: теоретичне обґрунтування і сучасне становище. 27. Прийняття зовнішньополітичних рішень державою. 28. Національно-державний інтерес як об’єктивна і суб’єктивна категорія міжнародних відносин. 29. Національний суверенітет: поняття, класифікації. Формування національної стратегії держави. 30. Міжнародне право: поняття, особливості, функції. 31. Класифікація норм міжнародного права, нормо творення. 32. Міжнародне право, зовнішня політика та дипломатія, як взаємопов’язані категорії. Співвідношення міжнародного і внутрішньодержавного права. 33. Принципи міжнародного права. Проблеми їх реалізації в сучасних світових умовах. 34. Умови виконання механізму колективного забезпечення міжнародного миру та безпеки в сучасних міжнародних відносинах. 35. Релігія та міжнародні відносини: міжнародно-правовий аспект та діяльність церков. 36. Ісламський фундаменталізм та світова система. 37. Національна та міжнародна безпека: теоретичне обгрунтування. 38. Міжнародна безпека і сучасні міжнародні відносини. Правові засади міжнародної безпеки. 39. Нові виміри відносин Північ – Південь. Теорії розвитку та відсталості в сучасній політичній науці. 40. Соціально-економічне та політичне положення Півночі - Півдня, Півдня – Півдня. 41. Воєнний фактор в сучасних міжнародних відносинах. Проблеми контролю за зброєю масового знищення. 42. Основні теоретичні підходи до дослідження міжнародних конфліктів. 43. Міжнародний конфлікт: поняття, класифікація. 44. Стадії та фази розвитку конфлікту; його розширення та ескалація. 45. Третя сторона в урегулюванні міжнародного конфлікту: типи, функції, засоби впливу. 46. Багатоманітність посередництва. Посередництво держав, міжнародних організацій, приватних осіб. 47. Основні принципи і фази урегулювання конфліктів. 48. Переговорний процес: етапи, особливості проведення, тактичні засоби. 49. Комунікація та міжнародні відносини: правовий аспект та основні проблеми. 50. Футурологічне бачення міжнародних відносин. Політичний прогноз С. Хантінгтона (“Зіткнення цивілізацій ”). 51. Футурологічне бачення міжнародних відносин. Політичний прогноз О.Тоффлера (“Футурошок”, “Здвиг влади: знання, багатство, сила на порозі ХХI ст., «Третя хвиля»). 52. Проблема “кінця історії ” за Ф.Фукуямою (“Кінець історії ?”). 53. Геостратегія для Євразії за З.Бжезинським (“Велика шахова дошка ”). 54. Значення феномену західництва за О.Зино´євим 55. Політичний прогноз О.С.Панаріна (“Глобальне прогнозування ”). 56. Україна в системі міжнародних відносин. Пріоритети зовнішньополітичної діяльності України. 57. Формування зовнішньополітичної стратегії країнами Близького та Середнього Сходу. 58. Міжнародні відносини у Південно-Східної і Центральної Азії. 59. Нова система взаємовідносин в ЄС. 60. Зовнішньополітична стратегія США в сучасній світовій політиці. 61. Латинська Америка в сучасних міжнародних відносинах. 62. Міграційні процеси: історичні форми та сучасні моделі.
5.2. Критерії оцінювання знань
1. 90 – 100 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти: а) повне знання програмного матеріалу з використанням інформації, почерпнутої з додаткових джерел і літератури; б) матеріал викладено логічно, за планом; в) відповідь має аргументовані висновки; г) немає помилок у тлумаченні історичних термінів.
2. 70 – 89 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти: а) повне знання програмного матеріалу; б) матеріал викладено логічно, за планом; в) висновки достатньо аргументовані; г) правильне розуміння термінів і понять; д) відповідь викликає уточнюючі питання, на які студент відповідає не завжди правильно; е) студент помиляється, виділяючи головні і другорядні питання в матеріалі.
3. 50 – 69 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти: а) неповне знання програмного матеріалу; б) матеріал викладено логічно, аргументовано, послідовно; в) неповні, але правильні та аргументовані висновки; г) правильне розуміння термінів методології політичної науки і понять; д) неправильні відповіді на уточнюючі запитання; е) помилки у виділенні головного і другорядного в матеріалі.
4. 0 – 49 виставляється у тому випадку, коли відповідь студента має наступні компоненти: а) майже повне незнання програмного матеріалу; б) матеріал викладено нелогічно, непослідовно, без плану; в) неправильні висновки; г) нерозуміння термінів і понять методології політичної науки; д) відсутні будь-які відповіді на додаткові запитання; е) немає розуміння про головне і другорядне в матеріалі. Оцінка за кожний модуль є результатом отриманих студентом балів за кожний вид роботи. Студент по закінченні курсу має можливість набрати не менше 50 балів й отримати допуск до іспиту– як інтегрований сумарний показник власної роботи в семестрі. Студенти які набрали кількість балів менш ніж 50 балів, але до 29 балів мають скласти заборгованість і отримати допуск до іспиту за порядком установленим у даному навчальному закладі. Студенти, які отримали менш ніж 29 балів мають повторно прослухати курс і отримати можливість мати допуск до іспиту за індивідуальним навчальним планом. У навчальному семестрі 2 модулі. Максимальна кількість балів за 2 модулі ( кожний по 25 балів)– 50 балів Модуль І - · 10 балів - максимальний бал усіх письмових робіт та виступів на семінарських й практичних заняттях. · 15 балів – максимальний бал МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ у формі модульної контрольної роботи № 1 після 1 модулю за курсом (пишуть в аудиторії), Модуль ІІ - · 10 балів - максимальний бал усіх письмових робіт та виступів на семінарських й практичних заняттях. · 15 балів – максимальний бал МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ у формі модульної контрольної роботи №2 після 2 модулю за курсом (пишуть в аудиторії),
50 балів – оцінка за індивідуальні завдання які пропонуються студентам у програмі з курсу, або 50 балів – максимальна оцінка яку може отримати студент на іспиті. Студент, сумарний показник роботи в семестрі якого ≥ 29 балів, до іспиту не допускається доки всі обов’язкові форми контролю знань не будуть складені на позитивні оцінки.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-11; Просмотров: 279; Нарушение авторского права страницы