Соціально-економічна суть та особливості освоєння рекреаційно-туристичних ресурсів.

Соціально-економічна суть та особливості освоєння рекреаційно-туристичних ресурсів.

Використання природно-кліматичних рекреаційно-туристичних ресурсів обумовлюється специфікою їх функціонального призначення. Саме вона і визначає пріоритетний профіль туристично-рекреаційного освоєння окремих територій, районів та місцевостей. Але якщо на рівні функціонального призначення тих чи інших ресурсів можна провести більш-менш чітку межу між субгалузями рекреаційної сфери (туризм, відпочинок, спорт, санаторно-курортне лікування тощо), то при вивченні просторової організації природно-ресурсного потенціалу необхідний саме комплексний підхід. Реалізація розвитку туристичної індустрії в умовах ринку можлива при наявності чотирьох основних складових:

-капіталу;

-технології;

-кадрів;

-туристичних ресурсів.

   

Це означає, що недостатньо, маючи капітал, придбати технологію, найняти працівників і почати займатися туризмом. Для цього необхідно визначити місце, де є туристично-рекреаційні четверта складова - туристичні ресурси - є найбільш дешевою, то в цілому це визначає високу рентабельність туристичної діяльності. Якщо ж туризм пов'язаний із створенням туристичного ресурсу (а не із споживанням готового), то собівартість туристичного продукту різко зростає.

 

Біосферні заповідники України: суть і територіальне розміщення.

Біосферні заповідники України — природно-заповідні території міжнародного значення, в яких охороняється всі шари біосфери; і доступ до яких вкрай обмежений. В Україні знаходяться 4 біосферних заповідники.

Чорноморський біосферний заповідник

Чорномо́рський біосфе́рний запов́ідник — державний заповідник, розташований на території Херсонської та частково Миколаївської областей України. Площа заповіданих земель — майже 100 тисяч гектарів. Заповідник підпорядкований Національній Академії Наук України. Адміністрація заповідника знаходиться в місті Гола Пристань Херсонської області. Географічно заповідник розташований на північному узбережжі Чорного моря.

Карпатський біосферний заповідник

Карпа́тський біосфе́рний запові́дник створений у 1968 році, з 1992 року входить до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО. Загальна площа 53 630 га.

Асканія-Нова (заповідник)

Розташований в смт Асканія-Нова Чаплинського району Херсонської області. Заповідник був заснований в 1898 році Фрідріхом Фальц-Фейном. Площа заповідника складає 33 307,6 га.

Дунайський біосферний заповідник НАН України

Дунайський біосферний заповідник — самостійна природоохоронна та науково-дослідна установа. Розташований на крайньому південному заході України, на території Кілійського району Одеської області.

площею 46402,9 га, займає її приморську зону.

Дунайський біосферний заповідник почав своє існування як філія Чорноморського заповідника в 1976 році.

 

Природно-географічні рекр-тур ресурси: структурні особливості.

Це природні умови, об’єкти, явища, сприятливі для рекреації, відновлення фізичних і духовних сил, витрачених під час праці, навчання:

- кліматичні

- водні

- ландшафтні

- рослинні

- фауністичні

 

 

Поняття «природний ресурс», «природний елемент»: подібність і відмінність.

Як зазначив В. Р. Веснін, в основі природних ресурсів є природні елементи. Однак елементи природного середовища не можуть бути безпосередньо включені в процес виробництва. Тобто природними рекреаційними ресурсами можна вважати територіальне поєднання освоєних природних елементів разом з матеріальними умовами, необхідними для їхнього використання у рекр-тур процесі.

 

Заказники України

зака́зники — природоохоронні об'єкти. На відміну від заповідників можуть бути постійними або тимчасовими; у заказниках можливе часткове використання тварин, рослин та інших природних ресурсів.

Залежно від харак­теру, мети організації і необхідності режиму охорони заказники поділяють на:

§ ландшафтні

§ лісові

§ ботанічні

§ загальнозоологічні

§ орнітологічні

§ ентомологічні

§ іхтіологічні

§ гідрологічні

§ загальногеологічні

§ палеонтологічні

§ карстово-спелеологічні.

В Україні є дуже багато заказників. Більшість з них розташовані у Полтавській обл.. також у Київській, Черкаській, Чернігівській, Вінницькій, Харківській, Запорізькій обл..

 

Поняття суперточка-тур

локальна (просторово обмежена) територія антропогенного ("синтетичного") або природного походження, що являє собою унікальне поєднання природних компонентів (пейзажне різноманіття, атрактивність ландшафтів) і характеризується суттєвою соціально-історичною значимістю подій, які відбувались (відбуваються) в її межах або в межах простору, який візуально сприймається з цього місця (меморіальний комплекс "Могила Т.Г.Шевченка на Тарасовій (Чернечій) горі" в Каневі, Малахів Курган та Сапун-гора в Севастополі, гори Артема в Слав'яногорську, г.Ай-Петрі в Криму, оглядові майданчики правобережної частини Києва - в Україні; сопка Заозерна на оз.Хасан і мис Гамова в Приморському краї в Росії; г.Гелерт (Угорщина, Будапешт), г. Ігман (Республіка Боснія і Герцеговина), г.Корковаду (Бразилія, Ріо-де-Жанейро), г.Пічінча (Еквадор, Гуаякіль).

 

Опорні ланки природних РТР

Природні ртр – це чинники, речовини та властивості природних та антропогенних геосистем, явища природи зі сприятливими щодо розвитку рекреаційної діяльності параметрами, які можна використовувати для відпочинку, лікування та оздоровлення людей. До них належать лікувальні та оздоровчі чинники багатоцільового призначення (ліси, кліматичні місцевості, поверхневі води), лікувальні речовини (лікувальні грязі, озокерит),а також рекреаційні властивості гірських та передгірських ландшафтів, природоохоронні території.

Усі природні рекреаційні ресурси поділяють на прямі, опосередковані та комплексні.

 Прямі ресурси – це ті тіла та сили природи, що безпосередньо сприяють відновленню фізичних та духовних сил людини (геоморфологічні, кліматичні, гідрологічні, флористичні, фауністичні та ін. ресурси.

Опосередковані ресурси – впливають на формування прямих ресурсів (геологічні, грунтові, енергоінформаційні, флористичні, фауністичні ресурси.

Комплексні ресурси – це поєднання усіх природних рекреаційних ресурсів, що нерозривно пов’язані між собою потоками речовин та енергії та володіють медико-біологічною, психоестетичною, науковою цінністю для відновлення духовних та фізичних сил людини.

Серед природних ресурсів виокремлюють 3 групи:

1. первозданні, що перебувають у природному стані

2. змінені в результаті створення різноманітних споруд

3. штучно створені(водосховища, ставки, лісопарки тощо).

 

 

соціально-економічна суть та особливості освоєння рекреаційно-туристичних ресурсів.

Використання природно-кліматичних рекреаційно-туристичних ресурсів обумовлюється специфікою їх функціонального призначення. Саме вона і визначає пріоритетний профіль туристично-рекреаційного освоєння окремих територій, районів та місцевостей. Але якщо на рівні функціонального призначення тих чи інших ресурсів можна провести більш-менш чітку межу між субгалузями рекреаційної сфери (туризм, відпочинок, спорт, санаторно-курортне лікування тощо), то при вивченні просторової організації природно-ресурсного потенціалу необхідний саме комплексний підхід. Реалізація розвитку туристичної індустрії в умовах ринку можлива при наявності чотирьох основних складових:

-капіталу;

-технології;

-кадрів;

-туристичних ресурсів.

   

Це означає, що недостатньо, маючи капітал, придбати технологію, найняти працівників і почати займатися туризмом. Для цього необхідно визначити місце, де є туристично-рекреаційні четверта складова - туристичні ресурси - є найбільш дешевою, то в цілому це визначає високу рентабельність туристичної діяльності. Якщо ж туризм пов'язаний із створенням туристичного ресурсу (а не із споживанням готового), то собівартість туристичного продукту різко зростає.

 

12Следующая ⇒

Поделиться: