Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Книжковий ярмарок «BookExpo America»
BookExpo (далі – ВЕА) – найбільший річний книжковий ярмарок у Сполучених Штатах. BEA майже завжди тримається в головному місті понад чотири дні в пізньому травні і/або ранньому червні. Приблизно всі істотні книжкові видавці в штатах і багато з-за кордону мають кабіни і експонують в BEA, використовують ярмарок як можливість виставити на вітрину наступаючі заголовки, продають поточні книги, спілкуються з колегами від інших видавництв, і продають і купують допоміжні права і міжнародні права. Автори, бібліотекарі і покупці для книжкових роздрібних продавців також відвідують подію. BEA проводився у Вашингтоні в 2006 р., в Нью-Йорку в 2007 р., в Лос-Анджелесі в 2008 р. У 2009 р. це проводилося в Нью-Йорку. У 2010 р. це також Нью-Йорк. За минулі роки BEA часто проходив у Чикаго. BEA, як і раніше, знаходиться в Нью-Йорку, видавничій столиці світу, і буде проходити там до 2012 р. BEA звертає особливу увагу на різні сегменти видавничої галузі, виділивши їх на виставкових стендах павільйонів. BEA павільйони: – Освіта – Дитяча книга – Іспанська мова – Письменники Row – Remainders – Незалежні видавці – University Press – Graphic Novel – Подорож – Мистецтво – Аудіо Виставка має статус акції загальнонаціонального й міжнародного значення, справедливо вважається найбільшою в Північній Америці професійною книжковою імпрезою. ВЕА стоїть в одному ряду з аналогічними потужними книжковими виставками, як-от у Франкфурті, Лондоні й Парижі. Однак, якщо зауважити, що об’єднана Європа назагал продукує менше книжок, ніж окремі Сполучені Штати, то цілком зрозуміло, що ВЕА є найпотужнішою подібною імпрезою у світі, тим більше, що вона також має статус міжнародної. Хоч виставка має статус професійної акції не для широкої публіки, однак практично всі бажаючі мають можливість, заплативши невеликий реєстраційний внесок, бути присутніми на різноманітних імпрезах, як-от авторські вечори, обіди і сніданки, потрапити у зону автографів або в інші цікаві для гостей місця. У 2005 р. виставка презентувала понад 2000 книжкових компаній і видавництв, близько 500 авторів узяли участь у 80 конференційних сесіях, на стендах виставлялися десятки тисяч нових видань. Переважними учасниками були американські (США) професіонали книжкової індустрії: видавці, автори, друкарі, книготорговельні спеціалісти, бібліотекарі й освітяни, фахівці з авторських прав, яких в Україні останнім часом називають «копірайтерами». Спроба знайти в списках зареєстрованих компаній, гостей чи спеціалістів з України не вдалася, вочевидь, представник «Всесвіту» був єдиний з наших теренів. Заради справедливості зауважимо, що не вдалося знайти й представників з РФ, тоді як рідні слов’янські обличчя поляків з краківського Інституту книжки (Instytut Ksią zki) і чехів з празької компанії Світ Книги (Svě t Knihy, Ltd.) були представлені маленькими стендами, які вони заради економії орендували спільно з угорцями. Виставкова площа розподілялась таким чином, що охоплювала всю існуючу книжкову індустрію. Це так звані головні публікації (General Publishing), де були представлені белетристика, мемуаристика, філософська література, поезія, драматургія, альбоми, журнали тощо; дитяча та освітянська література; некнижкові товари: аудіо-відео, мапи й подорожні буклети; альбоми і різні видання з мистецтва; релігійна література, спіритуалістична література типу езотерики; науково-технічна книжка; книжки іноземними мовами; продукція малих видавництв; університетські видавництва; сектори подарунків. Спеціальні зони відводились під графічні романи та комікси, які об’єднувались під назвою районів спеціальних зацікавлень. На чільних місцях позначалися павільйони іспанської, точніше іспаномовної та афро-американської книги, які виразно підкреслювали багатокультурність американської нації, однак, за нашими спостереженнями, не користувались таким великим успіхом, як стенди з «генеральними публікаціями». Окремим блоком був представлений павільйон видавців аудіокнижок, і він мав чималий успіх. Павільйони дитячої літератури й супутніх товарів був би раєм для дітей, однак і там переважно працювали професіонали дитячої книжкової індустрії. А за подіями на форумі уважно слідкував лідер американської книжкової індустрії часопис «Паблішерс Віклі» (Publishers Weekly). Напрями й тенденції Присутність на книжковому ринку ВЕА-2005 певного ряду видань чітко свідчить про тенденції, пріоритети й орієнтації читачів і видавців. Перше, що варто підкреслити, – виразна тенденція до мультимедійних видань, де поєднується текст з дуже акцентованим – майже на кожній сторінці – відеорядом ілюстрацій і символів, які передають внутрішній і змістовий сенс тексту; додатком може бути аудіодиск. Класичним зразком тут можна назвати цьогорічне, ще не знане на наших теренах спеціальне авторське видання «Коду да Вінчі» Дена Брауна, яке випустило видавництво «Даблдей» з ініціативи автора, а також нову книжку знаменитого італійського вченого-семіотика й прозаїка Умберто Еко. Сам Еко заявив виданню «Паблішерс Віклі», що вже в романі «Маятник Фуко» почав звертатися до мультимедійності, зрозумівши, що текст тяжіє до знаковості. Гріх було б найсерйознішому семіотикові не скористатися такою нагодою. Наступна тенденція – активна присутність жіночої, але не конче феміністичної літератури. Хоч вона й презентована на ринку в сотнях видань, однак вийшла за межі своєї герметичності й частково втратила позиції провідної тенденції. Тематика белетристики, представленої письменницями-жінками, вже не є виключно «жіноча», авторок більш цікавлять, так би мовити, нежіночі теми, але з жіночого погляду. Тут варто назвати цікавий роман Вікторії Вінтон (Victoria Vinton) «Закон джунглів», створений під впливом Редьярда Кіплінґа. Більш традиційний жіночий роман з провінційного американського життя презентує Аніта Даймант (Anita Diamant) в «Останніх днях Догтауна». Надзвичайно продуктивним є напрям мемуаристики в сучасній американській літературі, що також продемонструвала ВЕА-2005. Серед книжок цього жанру виразно прозвучали спогади добре знаного пулітцерівського лауреата Дж.Р. Мерінгера (J.R. Moehringer) «Тихий бар», видана знаменитим «Гіперіоном» – щемлива історія молодості, життя і становлення молодої людини в Америці. Вельми популярний жанр «секретних історій» – невідомих сторінок з життя славетних людей, де художній вимисел сусідить з реальними фактами, представляла книга Джона Дарнтона (John Darnton) «Таємниці Дарвіна». З нехудожньої літератури поважне місце посідають усілякі белетризовані книжки-порадники, як розбагатіти, як створити власний бізнес, досягти успіху, розвинути добру фігуру чи стати сексуальним довгожителем. Тут абсолютним чемпіоном як на ВЕА-2005, так і на Бродвеї стала книжка Джорджа Росса (George Ross) «Трамп. Стратегії для нерухомості». Книга підсумовує 25-річний досвід найближчого бізнесового радника знаменитого мільярдера Дональда Трампа (Donald Trump), у якого трудився автор, і стала підручником з побудови інвестиційної компанії в галузі нерухомості. В павільйоні можна було бачити довжелезну чергу людей, що заповзялися одержати автограф Росса. Потрібно наголосити на моральній і матеріальній підтримці видавців, книгорозповсюджувачів і всього суспільства, яка відчувається навколо так званої «етнічної» літератури, що представляє багатокультурний шар американської спільноти. Це письменники з виразними етнічними історіями, що намагаються зберегти свою ідентичність. Ну, і, звичайно, вічний детективний «екшен» з добрими і поганими хлопцями продемонстрували молодий автор латиноамериканського походження Марк Гіменес (Mark Gimenez) в найсвіжішому романі «Колір закону», виданому «Даблдей», та популярний письменник Лі Чайлд (Lee Child) у інтелектуальному трилері «Постріл». Безсумнівно, «вічною» цінністю залишаються і фантастичні трилери в стилі популярного на виставці бестселерного автора Шона Вільямся (Sean Williams) з його «Відродженою людиною», перевиданою «Прометеєм». У кінці травня – на початку червня 2008 р. відбулася виставка «Book Expo America», яка проходила в Лос-Анжелесі. Специфіка виставки. Виставка в основному націлена на продаж книг. За розміром вона у декілька разів менше від франкфуртської. Майже щороку виставка переїздить з міста в місто. Була цікава семінарська програма і програма сніданків із знаменитими авторами. Наприклад, сніданок з легендою баскетболу Меджіком Джонсоном (він написав книгу про те, як зважати на специфіку національних меншин в бізнесі), медіа-магнатом Тедом Тернером і Аліком Болдуіном, який недавно написав книгу про труднощі розлучення. Зі стендів нічого не продають, усе роздають безкоштовно. Причому не якісь залежані книжки, а найновіші і хітові. Економічна привабливість виставки для рядових читачів очевидна: вартість квитка на 1 день – 75 дол., а книг можна понести і на 1000 дол. З 28 по 31 травня в Нью-Йорку пройшла найбільша на американському континенті Міжнародна книжкова виставка 2009 р. «Book Expo America». Цього року на ній було представлено більше 2000 стендів, проведено 100 конференцій і семінарів. Як повідомляє з посиланням на «Компьюленту» інформаційна служба «Library.ru», головною її темою став розквіт електронного книговидання, що переживала Америка. Тут слід зробити уточнення: е-книги виявилися предметом захоплень в основному англомовної частини читачів, тоді як 45 млн іспаномовного населення США консервативніші в цьому питанні, віддаючи перевагу «паперовій» літературі. Так, якщо іспанські переклади «Гаррі Поттера» або «Кода да Вінчі» в друкарському варіанті продаються сотнями тисяч, то продажі електронних версій ледве перевищили за минулий рік відмітку десять тисяч примірників. Понад сто американських видавництв закрилися протягом останніх п’яти років, і сьогодні їх залишилося 1401. Основна маса видавців відкриває інтернет-магазини в обхід традиційних методів дистриб’юції – продавати електронні книги зручніше. На таких виставках можна отримати уявлення, яке місце буде посідати та або інша країна в світі в осяжному й віддаленішому майбутньому. Це пояснюється тим, що зараз фахівці все більше говорять про те, що економіки розвинених країн переходять у нову фазу – «економіка знань». Проте для того, щоб знання могли перетворитися на нову потужну продуктивну силу, потрібні значний час і перетворення у функціонуванні всього суспільства. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 210; Нарушение авторского права страницы