Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Основне поняття про дизайнерську біоніку
Біоніка — це така наука, котра не просто досліджує живу природу, як це роблять фізика, хімія, біологія, біохімія, біофізика тощо. Біоніка на ґрунті вивчення закономірностей природи та використання досягнень інших галузей знань створює за зразком природи нові речі і комбінації, котрі, одначе, у природі не існують. Що стосується дизайнерської біоніки, то вона займається вивченням того, як саме дизайнер може вести пошуки нових конструкцій, форм, кольорових вирішень у своїй професійній роботі шляхом просякання в глибину принципів побудови конструкцій, форм та кольорових гармоній у живій природі. Потяг до подібного вивчення супроводжує людину з давніх-давен. Ще за прачасів люди свідомо та підсвідомо зверталися по допомогу до природи, коли ставали перед необхідністю створення нових матеріальних об'єктів. Та це й зрозуміло. Адже природні конструкційні форми добре пристосовані до життя. Вони перевірені тисячоліттями на різні навантаження — і «експлуатаційні», і снігові, і дощові, і вітрові і т.ін. Не випадково, мабуть, житло стародавньої людини схоже на житло бобрів, мурах, бджіл, на гнізда птахів — це відзначали свого часу ще Демокрит та Вітрувій. Не дарма ж великий проектувальник доби Відродження Леонардо да Вінчі, проектуючи літальні апарати, будівельні та військові машини, ткацькі пристрої, використовував принципи побудови природних організмів. Не без причини, мабуть, великий зодчий Відродження Філіппо Бруннелєскі взяв шкаралупу пташиного яйця як основу для своїх роздумів щодо конструювання куполу Флорентійського собору. Тож не може викликати сумнівів те, що пізнання принципів побудови природних форм є справою продуктивною — в цілому. А дизайнерська біоніка, зокрема, спрямована на пізнання законів природи з дизайнерськими цілями. Існують два основних підходи до використання природних форм у художньо-предметній творчості. Один з них передбачає надання предметам натуралістичної форми за аналогією з природними організмами. Давно відомі трони у вигляді левів та інших хижих тварин, ніжки столів і крісел, виконані у вигляді звірячих лап тощо. При такому підході природна форма служить виключно для створення специфічного художнього образу, у відірваності від функціонально-конструктивно-технологічних питань. Такий спосіб застосування природних форм належить не до біоніки, а до своєрідних художніх образотворчих засобів. До біоніки ж належитьінший підхід. Він не передбачає прямого копіювання природних форм. Він ґрунтується на вивченні глибинних закономірностей формоутворення у природі, аби застосувати знання про це з дизайнерською метою. Основним напрямком досліджень у дизайнерській біоніці є вивчення біоформ у такий спосіб, коли йдуть від функції природного об'єкта до його форми з подальшим з'ясуванням закономірності формоутворення. Процес освоєння законів формоутворення не виключає і зворотнього ходу — тоді, наприклад, коли зовнішні характеристики форми дозволяють просякнути у функціональний зміст об'єкта. Але це вже робоча методика освоєння біоформ. Так-от, з'ясовуючи сутність основного дизайнерсько-біонічного методу, усвідомимо, що ним є метод функціональних аналогій. Іншими словами, це є співставлення принципів і засобів формоутворення у дизайні та живій природі. Це означає, що оцінка функціональних чинників живої природи ведеться на підвалинах використання досвіду формоутворення у дизайні, його технічних засобів та врахування тенденцій його перспективного розвитку. Іншими словами, відбирати необхідні й корисні функції та форми живої природи допомагає саме знання проблем сучасного дизайну та чуття дизайнерської форми. Дизайнерська біоніка розв'язує задачі, котрі ставить перед нею дизайн. 193 При цьому слід підкреслити, що дизайнерські форми, які отримуються внаслідок творчого процесу освоєння законів формоутворення живої природи, то не є копії форм природи. То має бути синтез природних форм і тих досягнень, що набули дизайнери упродовж історичного розвитку своєї професії. З цього повинно ставати зрозумілим, що разом із розвитком техніки, зі змінами дизайнерських форм, естетичних смаків людей змінюватимуться і пріоритети у вивченні форм живої природи. До числа природних форм, що відбиратимуться дизайнерами у майбутньому, будуть належати й ті, котрі зараз нас мало цікавлять, але згодом почнуть цікавити. |
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 326; Нарушение авторского права страницы