Бідність , доступ до чистої води і належним

Вимірювання просування

До «зеленої» економіки

У багатьох країнах має місце нестача надійних даних зводних запасах басейнів річок. Станом створеноїі інфраструктури та роботи галузі водопостачання та санітарії. Одна з більш істотних можливостей поліпшити інвестиції і керування полягаєв тому, щоб зібрати дані таким способом, який дозволяє проводити ефективне водокористування і точно порівнювати діяльність в одному регіоні з іншими. З точки зору прогресу, безсумнівним свідченням успіху досягнення більш «Зеленого» набору економічних механізмів є:

■ Визнання значення вигоди хорошого управління водними ресурсами і витрат (від'ємного значення) поганого управління;

■ Дані про зростання інвестицій в водопостачання і санітарію, які враховують вплив на навколишнє середовище;

■ Формальне визначення прав використання води і її розподіл серед користувачів і вдовкіллю;

■ Законодавче визнання тієї важливої ролі, яку екосистемні послуги можуть грати для підтримки економіки;

■ Інвестиції в розвиток інституційного потенціалу управління екосистемами, включаючи воду, на стійкій основі або з використанням екосистемного підходу;

■ Відмова від політики, яка перешкоджає збереженню екосистеми та має негативні ефекти на водокористування та інвестиції;

■ Просування до створення структури, відбиває повну вартість використання ресурсу способами, які не ставлять під загрозу потреби незаможних людей у спільноті;

■ Вирішують проблему деградації екосистеми шляхом збільшення зусиль з відновлення та захисту екосистем, важливих по відношенню до постачання води в необхідній кількості і потрібної якості.

Індикатори, які будуть відстежені, включають дані по:

■ Числу людей без доступу до надійних постачань чистої води та належної санітарії;

■ Обсягу води, доступної на одну людину в регіоні;

■ Ефективності водопостачання та водокористування у містах;

■ Ефективності водокористування в аграрних і промислових секторах;

■ водокористування і пов'язаному з водою впливу компаній і країн.

Світові водні ресурси

Доступ до водних ресурсів у світі у великій мірі залежить від особливостей круговороту води. У той час як значна кількість води досягає поверхні землі, набагато менше, приблизно 40%, потрапляє в струмки, річки, водоносні шари, заболочені місця, озера іводосховища, перш ніж повернутися назад в атмосферу.

У середньому вода, яка використовується людиною, приблизно:

■ 70% використовується в сільськогосподарських цілях;

■ 20% використовується в промисловості (включаючи генерацію енергії);

■ 10% використовується для прямого споживання людиною.

Одна з найбільш великих проблем, що стоять перед менеджерами з використання водних ресурсів, полягає в тому, щоб знайти спосіб значно підвищити продуктивність зрошуваних земель в сільському господарстві, щоб вода могла бути передана в інші галузі без негативного впливу на навколишнєсередовище або продовольчу безпеку. Під багатьох частинах світу є дуже мало можливостей поліпшити постачання за розумною вартістю.

Послуги природної

Інфраструктури

Вода робить незамінний внесок в екосистемні послуги, які походять від «природного капіталу землі »і навпаки. Захист природних екосистем басейнів річок і відновлення зруйнованих водозборів вкрай важливі для забезпечення водопостачання в світі, підтримки їх якості, регулювання повеней і пом'якшення зміни клімату. Роль інших екосистем, таких як ліси, водно-болотні угіддя та заплави річок у забезпеченні доступу до води також потребують визнання і кількісному визначенні. Вимірювання істинної цінності впливу, який забезпечують ці екосистеми, є ключовим для прокладки курсу до «зеленої» економіки.

Вода і енергія

Взаємозалежність потреби у воді та енергії також потребує уважного ставлення, при переході до « зеленої» економіки. Існує, принаймні, два виміри цієї залежності. По-перше, вода відіграє важливу роль у виробництві енергії, особливо при охолодженні обладнання на електростанціях. У США, наприклад, 40 % води в промисловості використовується для охолодження на електростанціях. Проте, ефективність використання води міняється залежно від використовуваної технології. До 2030 р. очікується, що 31 % всього промислового використання води в Китаї буде йти на охолодження на електростанціях. Загалом, у зв'язку з тим, що країни стають багатшими і більш населеними, попит на воду для промисловості, як очікують, збільшиться. У Китаї у найближчі 25 років більше половини збільшення попиту на воду буде обумовлено істотним розвитком промисловості, таке збільшення попиту на воду повинно буде бути забезпечено шляхом скорочення кількості води, використовуваної для зрошення в сільському господарстві. По-друге, галузь водопостачання та санітарії є великим споживачем енергії. При перекачуванні на великі відстані і при підйомі по своїм характеристикам вода виявляється важкою і, з точки зору енергетики, дорогою. У Каліфорнії, США, де великі обсяги води транспортуються на великі відстані, водна галузь споживає 19 % електрики штату і 30 % його природного газу.

Проблеми

Можливості

Послуги

З точки зору здоров'я і функціонування екосистеми, глобальні оцінки здоров'я водних річкових систем і водоносних шарів у світі припускають, що сукупний тренд є трендом на зниження

Приклади цього зниження включають:

■ Через озеро Тайху ( Taihu ) в Китаї булипрокладені загородження, щоб зупинити регулярне цвітіння води, що досягає станції водоочищення, яка постачає воду для більш, ніж 2 млн. чоловік;

■ з жовтня 2002 по жовтень 2010 відсутністьпотоку води річки Муррей ( Murray) в Австралії означало, що для збереження гирла річки з боку моря відкритим, використовувалися землечерпалки;

■ У Манілі, Філіппінах, витяг грунтовихвод, насамперед для промисловості, знижує рівень грунтових вод зі швидкістю від 6 до12 метрів на рік;

■ У 1997р. Річка Хуанхе в Китаї текла до моря тільки35 днів протягом року. Протягом великої частини року останні 400 миль русла річки були сухими.

Деякі країни тепер інвестують великі суми грошей у відновлення зруйнованих річкових систем і в розвиток політичних іадміністративних заходів, розроблених для запобігання деградації цих систем.

Води

У багатьох країнах, що розвиваються одна з найбільш великих можливостей прискорити перехід до «зеленої» економіки полягає в тому, щоб вкласти капітал у надання води та санітарно –гігієнічних послуг бідним. Недавня оцінка вказує вартість досягнення Цілей розвитку тисячоліття 2015в 142 млрд. дол США щорічно для того, щоб надати санітарно -гігієнічні послуги, і 42 млрд. дол США щорічно на подачу питної води домогосподарствам. Для санітарії потрібно більше інвестицій, ніж на питну воду, бо кількість домашніх господарств без доступу до належних санітарно гігієнічним послугах набагато вище. Хоча сума для досягнення цілей розвитку тисячоліття по воді значна, при її розподілі на ряд років і поділі на число людей, які, згідно з очікуваннями, будуть отримувати вигоду з таких витрат, інвестиційна привабливість проекту велика. Оцінки необхідних витрат на душу населення в Бангладеш, Камбоджі, Танзанії та Уганді коливаються від 4 до 7 дол США на душу населення щорічно. Застосувавши інший підхід, оцінив суму, яку кожна країна південніше Сахари повинна була б витратити, щоб досягти стандартів водопостачання та санітарії, досягнутих зараз в Південній Африці. Залежно від країни сума, яка повинна була бути витрачена щорічно за десять років з 2005 до 2015 р.р., змінюється від 15 до 70 дол США на душу населення. Середня швидкість економічного зростання в країнах, що розвиваються, де у більшості бідних є дешевий доступ до води і належним санітарно -гігієнічним послугах, на 2, 7 % вище, ніж досягнута в країнах, де ці послуги не надаються на належному рівні.

Води

Один з найбільш поширених підходів до вирішення проблем водопостачання є будівництво великих дамб. Їх будівництво, як правило, включає істотну вартість, переміщення великої кількості людей і багато несприятливих екологічних проблем. Однак, останнім часом можливості водопостачання розширилися, включаючи збір і зберігання стічних вод, опріснення води, збір туману в тропічних лісах (особливо в Андах ), переміщення води між островами, переміщення води між басейнами. Більшість цих технологій, припускають використання всезростаючої кількості енергії, і як результат, витрати на забезпечення водою підвищуються в більшості регіонів, де є фізичний дефіцит води. У опріснення води є перевага, вона не залежить від клімату, але, як і з більшістю альтернативних джерел постачання води, ставиться у невигідне становище тим фактом, що вимагає доступу до великої кількості енергії. Зазвичай переробка стічних вод дешевше, ніж опріснення води, оскільки використовує ту ж саму технологію зворотного осмосу, але вимагає приблизно наполовину менше енергії на одиницю обробленої води. Ретельна оцінка витрат цих альтернативних джерел постачання води часто вказує, що дешевше інвестувати в контроль споживання води. У « зеленої» економіці набагато більше уваги приділяється довгостроковим витратам і впливів на навколишнє середовище від використання ресурсу.

Економічні принципи

Поліпшення загальних

Інституційних механізмів

Можливо, найбільшою перешкодою для інвестицій у водне інфраструктуру та механізми управління були труднощі в отриманні підтримки на вищому державному та політичному рівні ефективних управлінських заходів. Проблеми варіюються в діапазоні від простої браку інституційного потенціалу до наявності широкої корупції для отримання політичного рішення. Паралельною проблемою є питання прав або субсидій для користування землею і водою. Коли права негарантовані, стимул використовувати довгострокову перспективу, необхідну для заохочення « зелених» підходів до інвестицій, слабкий. Коли ж володіння землею, водні права і інші форми прав власності визначені чітко, то можуть очікуватися більш стійкі форми використання ресурсів. Своєчасні інвестиції в розвиток земельних кадастрів та інших подібні процеси є простими способами прискорення переходу до « зеленої» економіки. Збільшення потенціалу нації щодо справляння податків, очевидно, полегшить перехід до заходів повною вартості і, де це доречно, забезпечить пільги та інші види допомоги найбільш нужденним, без необхідності звертатися до неефективного перехресного субсидування. Іншим прикладом сприятливих умов є використання освіти та інформаційних програм, розроблених для підвищенняінформованості про можливості дій наоснові принципів екологічної відповідальності.Якщо члени співтовариства будуть почувати себе зобов'язаними піклуватися про довкілля, то вони, швидше за все, так і будуть робити.

Використання ринкових

Інструментів

Ринкові інструменти, які можуть використовуватися для сприяння «зеленої»

економіці, включають:

■ Платежі за екосистемні послуги;

■ Керовані споживачем схеми акредитації та сертифікації, які створюють можливість для споживачів ідентифікувати продукти, які були вироблені стійко, і платити премію за доступ до них;

■ Заходи, які сигналізують про дефіцит, включаючи розвиток схем відшкодування, торгівлю тдозволами на забруднення і торгівлю правами доступу до води.

У кожного з цих підходів є пряме застосування до водного сектору і ступінь зацікавленості спільнот у підтримці та інвестуванні в надання екосистемних послуг. Платежі за екосистемні послуги що стосується води, є два основних типи платежів за послуги екосистеми - фінансовані споживачем послуги і фінансовані урядом або донором. Можливо, найефективніші фінансові кошти управляються користувачами, які в змозі ідентифікувати які послуги їм потрібні і яку ціну вони готові за них заплатити. Більшість програм, фінансованих урядом, залежать від фінансування із загальних доходів, і з огляду на те, що вони зазвичай охоплюють великі території, вони найімовірніше будуть менш ефективними. Більш того, через те, що вони піддаються політичному ризику, малоймовірно, що вони будуть стійкі. коли уряд або фінансові умови змінюються, схеми підтримки можуть згорнутися. Платежі за схеми екосистемних послуг стаютьпоширеними в Латинській Америці і Карибах. В Еквадорі, компанія водо-і енергопостачання в місті Кіто платить місцевим жителям за збереження водозборів, з яких ця компанія бере свою воду.У Коста -Ріці компанія, що забезпечує послугизагального користування в Хередія, платить за збереження водозабору, використовуючи фонди, куди надходить податокна споживачів.

Висновки

Величезними проблемами є пошук способу більш ефективно використовувати воду і надання доступу до води для всіх по розумній вартості, при цьому, залишаючи достатні кількості водних ресурсів для стійкості навколишнього середовища. Все більше з'являється регіонів, де можливості отримання дешевого доступу до більшої кількості води обмежені. Для поліпшення ефективності використання води та роботи в межах, обгрунтованих наукою і звичайною практикою, повинен бути досягнутий прогрес. Прямі вигоди для суспільства очікуються і від збільшених інвестицій в водопостачання, і від сектора санітарії, включаючи інвестиції у збереженняводозалежних екосистем. Дослідження показує, що при вкладенні капіталу в «зелені » сектора, включаючи водний сектор, може бути створено більше робочих місць і досягнуто більше процвітання. Ймовірно, ці можливості є найсильнішими в тих районах, де у людей все ще немає доступу до чистої води і належним санітарно -гігієнічним послугах.Після того, як вони зроблені, прогрес буде більш швидким істійкішим, таким чином, роблячи можливим перехід до « зеленої» економіки. Очікується, що заходи, спрямовані на сталевикористання та посилення захисту екосистемнихпослуг, поліпшать перспективи переходу до «зеленої» економіки. Істотні можливості для удосконалення включають розвиток схем, згідно з якими відбувається оплата діяльності, що забезпечуєзахист доступу до екосистемних послуг.Іншою можливістю є розподілправ на користування водою з навколишнього середовища, виконане за встановленою формою. там, де водні ресурси були розподілені понад заходи, існують можливості фінансувати відновлення екосистем за розумною ціною перш, ніж їх зміни стануть незворотними. Витрати на досягнення переходу будуть набагато менше, якщо зростання інвестицій буде супроводжуватися поліпшенням державного управління. Можливість поліпшити державне управління є однією з найбільших можливостей прискорення переходу до « зеленої» економіки. У будь-якій області, де є дефіцит води, важливо, щоб державне управління було спрямовано на запобігання зловживань і надлишкової розробки наявного водного ресурсу. Окремі вирішення питання, як використовувати ресурси і куди вкласти капітал, перебувають під впливом політики. З точки зору «зеленої» економіки є істотні можливості реформування політик способами, які значно скоротять розмір інвестицій, необхідних для забезпечення прогресу. Поступова відміна субсидій, які мають зворотний ефект на водокористування, і прийняття заходів вільної торгівлі, приносять пряму вигоду багатьом галузям У « зелених» економіках існують зобов'язання делегування прав соціальної рівності при здійсненні заходів, таких як фінансовий облік за повною вартістю, що впливають на інвестиційні рішення фізичних осіб та у промисловості. У кінцевому рахунку, відповідь на питання, як швидко цей перехід повинен відбутися, залежить від індивідуальної оцінки впливу цих заходів на швидкість прогресу. Там, де існує потенціал, фінансові кошти і податкові надходження, зібрані з інших джерел, можуть використовуватися для фінансування інфраструктури, необхідної для забезпечення домогосподарств доступом до послуг. У тих випадках, коли цей підхід сповільнює прогрес, повинні бути підняті тарифи, щоб, як мінімум, покрити повну вартість надання послуг. Необхідно віддавати перевагу різним механізмам визначення цін, що сприяють швидкому прогресу