Вимоги до сировинних матеріалів

4.3.1 Сировинні матеріали, склад, технічні характеристики бетонних сумішей, технологія їх приготування повинні забезпечувати одержання бетонів, які задовольняють вимоги показників якості, що нормуються.

4.3.2 Для виготовлення виробів слід використовувати сировинні матеріали, що відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-43:

- цемент – згідно з ДСТУ Б В.2.7-46;

- природні, збагачені фракціоновані, а також подрібнені збагачені піски – згідно з ДСТУ Б В.2.7-32;

- щебінь та гравій із природного каменю – згідно з ДСТУ Б В.2.7-75;

- золу-винесення, шлаки та золошлакові суміші, що відповідають вимогам ГОСТ 25592, ГОСТ 25818;

- барвники і пігменти неорганічні або органічні, що відповідають ДСТУ 1438, ГОСТ 18172, ГОСТ 2912, ГОСТ 8135, ГОСТ 21121, ГОСТ 4579;

- добавки, які застосовують для приготування бетонної суміші, – згідно з ДСТУ Б В.2.7‑ 65;

- воду для приготування бетону – згідно з ГОСТ 23732.

Допускається використовувати інші подібні сировинні матеріали, що відповідають вимогам чинних в Україні нормативних документів, не погіршують якості виробів, супроводжуються документом про якість підприємства-виробника та дозволені до використання органом державної санітарно-епідеміологічної служби Міністерства охорони здоров'я України.

4.3.3  Розмір зерен крупного заповнювача повинен бути не більше 20 мм.

4.3.4 Марка щебеню за міцністю на стиск повинна бути не нижче:

1200 – для щебеню з вивержених порід;

800 – для щебеню з осадових порід.

4.3.5 Марка щебеню за морозостійкістю повинна бути не нижче F200.

4.3.6 Кількість добавок, які вводять, визначають дослідним шляхом залежно від виду, якості матеріалів, які використовуються для приготування бетонної суміші, технології виготовлення виробів та умов тверднення.

4.3.7 Склад бетону підбирають згідно з вимогами ГОСТ 27006.

Комплектність

4.4.1  Вироби повинні постачатись комплектно відповідно до замовлення споживача.

4.4.2  До комплекту постачання виробів повинні входити:

- вироби відповідно до замовлення типу, кольору, що за технічними вимогами відповідають вимогам замовника, в кількості, що вказана в замовленні;

- засоби споживчого і транспортного пакування;

- документ про якість виробів;

- специфікація замовлення (за наявності її);

- вказівки з улаштування покриття, розроблені виробником на основі чинних будівельних норм України;

- копія сертифіката відповідності (за умови сертифікації виробів).

ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

5.1 Виробник повинен забезпечувати безпеку праці та охорону довкілля згідно з вказівками ДСТУ 3273 та ГОСТ 12.3.002.

5.2 Вироби безпечні для людини, не забруднюють навколишнє середовище при виробництві, транспортуванні, зберіганні, використанні та утилізації за умови дотримання вимог цього стандарту.

Вироби є негорючими та вибухобезпечними.

5.3 При виготовленні виробів необхідно дотримуватись вимог СНиП ІІІ-4, ГОСТ 12.1.003, ГОСТ 12.1.005, ГОСТ 12.1.012, ГОСТ 12.1.044, ГОСТ 12.2.003, ГОСТ 12.3.002, ГОСТ 12.3.020, ГОСТ 27574, ГОСТ 27575.

5.4 Приміщення, в яких виготовляють вироби, та параметри виробничого середовища мають відповідати вимогам ДСН 3.3.6.037, ДСН 3.3.6.039, ДСН 3.3.6.042, ГОСТ 12.1.004, ГОСТ 12.4.021, ДБН В.1.1-7.

5.5 Виробничі приміщення повинні бути обладнані системами припливно-витяжної вентиляції, аспірації та опалення згідно зі СНиП 2.09.02, ГОСТ 12.4.021 та СНиП 2.04.05; освітленням – згідно з ДБН В.2.5-28; водопровідною системою та каналізацією – відповідно до СНиП 2.04.01; побутовими приміщеннями – згідно зі СНиП 2.09.04.

5.6 Мікроклімат у виробничих приміщеннях повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.005 і ДСН 3.3.6.042.

5.7 Рівень шуму в робочій зоні повинен відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003, ДСН 3.3.6.037.

5.8 Захист від вібрації необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.1.012, ДСН 3.3.6.039. Контроль рівня вібрації виконують згідно з ГОСТ 12.4.012.

5.9 Технологічне обладнання і виробничі процеси повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.003, СП 1042 та ГОСТ 12.3.002.

5.10 Виробниче обладнання повинно експлуатуватися з урахуванням вимог ГОСТ 12.1.019 і ПУЭ. Обладнання та комунікації повинні бути заземлені від статичної електрики відповідно до ГОСТ 12.1.018.

5.11 При виконанні підіймально-транспортних операцій та експлуатації вантажопідіймальних механізмів необхідно дотримуватись вимог ГОСТ 12.1.019, ГОСТ 12.3.009, ГОСТ 12.4.011, ГОСТ 21650, ГОСТ 25835.

5.12 Вантажопідіймальні роботи (переміщення, складування, навантажування, розвантажування, монтаж) для пакетів з виробами масою більше ніж 15 кг повинні бути механізовані.

5.13   При виконанні робіт повинні застосовуватись засоби захисту працюючих згідно з ГОСТ 12.4.011.

5.14  Попередні і періодичні медичні огляди працюючого персоналу повинні проводитись згідно з вимогами чинного законодавства.

5.15  До роботи можуть допускатись особи не молодші 18 років, які пройшли медичний огляд, інструктаж щодо безпеки праці згідно з вимогами " Типового положення про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці".

5.16  При виконанні виробничих операцій, які супроводжуються виділенням у повітря пилу, необхідно застосовувати індивідуальні засоби захисту: респіратори відповідно до ГОСТ 12.4.028, спецодяг – згідно з ГОСТ 12.4.029, ГОСТ 27574 та ГОСТ 27575; спецвзуття – відповідно до ДСТУ 12.4.162, ДСТУ 3962 та захисні окуляри – згідно з ГОСТ 12.4.013.

5.17 Для охорони шкіри рук працюючих слід використовувати засоби індивідуального захисту згідно з ГОСТ 12.4.010 і ГОСТ 12.4.068.

5.18   При виготовленні виробів використовують цемент, кремнеземистий компонент, які відносяться до помірно- і малонебезпечних речовин згідно з ГОСТ 12.1.007. Гранично допустима концентрація пилу у повітрі робочої зони складає: цемент – 6 мг/м³, кремнеземистий компонент – 1 мг/м³. Вміст пилу в повітрі робочої зони контролюють згідно з вимогами ГОСТ 12.1.005.

5.19  Вміст шкідливих речовин та пилу в повітрі робочої зони не повинен перевищувати норм ГОСТ 12.1.005. Періодичність контролю вмісту шкідливих речовин у повітрі робочої зони встановлюють відповідно до ГОСТ 12.1.005.

5.20 Цемент загальнобудівельного призначення, як бездобавочний, так і з мінеральними добавками, є пожежовибухобезпечною речовиною, не утворює токсичних сполук у повітряному виробничому середовищі і стічних водах у присутності інших речовин. В стічних водах дає слабо- лужну реакцію.

5.21 Сировинні матеріали, що застосовуються для виробництва, за радіаційною безпекою повинні відповідати вимогам ДБН В.1.4-2.01. Ефективна сумарна питома активність природних радіонуклідів у матеріалах не повинна перевищувати 370 Бк/кг.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: