Організація здійснення правосуддя в Україні

Згідно з конституційним принципом розподілу державної влади однією з її гілок є судова влада, яка покликана здій­снювати правосуддя в Україні.

Правосуддя — вид державної діяльності, за допомогою якої розглядаються і вирішуються питання, пов'язані з пору­шенням норм права. Тому воно здійснюється від імені дер­жави спеціально уповноваженими органами — судами, які на судових засіданнях розглядають у встановленому зако­ном порядку кримінальні, адміністративні, цивільні, судові та інші категорії справ.

Це положення дістало конституційне правове закріплен­ня у розділі VIII Основного Закону " Правосуддя".

Більш детально засади організації судової влади та заса­ди здійснення правосуддя в Україні визначені в Законі Ук­раїни " Про судоустрій України" від 2 лютого 2002 р.¹

¹ Голос України. — 2000. — 19 березня.

-448-

Відповідно до засад організації судової влади в Україні судова влада реалізується шляхом здійснення правосуддя у формі цивільного, господарського, адміністративного, кримі­нального, а також конституційного судочинства. Судочин­ство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та за­конами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Судову систему України становлять суди загальної юрис­дикції та Конституційний Суд України.

Суди загальної юрисдикції утворюють єдину систему су­дів. Конституційний Суд України — єдиний орган конститу­ційної юрисдикції в Україні.

Судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та за­конами України.

Згідно з ч. 5 ст. 125 Конституції України створення над­звичайних та особливих судів не допускається.

Порядок організації і діяльності Конституційного Суду України встановлюється Конституцією та Законом України " Про Конституційний Суд України".

Закон також визначає засади здійснення правосуддя в Україні.

Відповідно до ст. 124 Конституції та ст. 5 Закону України " Про судоустрій України" правосуддя в Україні здійснюєть­ся виключно судами. Делегування функцій судів та привлас­нення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Особи, які незаконно взяли на себе вико­нання функцій суду, несуть передбачену законом відпові­дальність.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуд­дя через народних засідателів. Участь у здійсненні правосуд­дя є їх громадський обов'язок.

Усім суб'єктам правовідносин гарантується захист їх прав, свобод і законних інтересів незалежним і неупередже-ним судом, утвореним відповідно до закону.

152-»0

-449-

Для забезпечення всебічного, повного та об'єктивного розгляду справ, законності судових рішень в Україні діють суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесу­альним законом. Угоди про відмову у зверненні за захистом до суду є недійсними.

Водночас ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня.

Іноземці, особи без громадянства та іноземні юридичні особи користуються в Україні правом на судовий захист на­рівні з громадянами та юридичними особами України.

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом неза­лежно від статі, раси, кольору шкіри, мови, політичних, ре­лігійних та інших переконань, національного чи соціального походження, майнового стану, роду і характеру занять, міс­ця проживання та інших обставин.

Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні його справи в суді. Для її надання у судах в Україні діє адвокатура. У випадках, передбачених законом, правову допомогу надають також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги визначаються законом. У передбачених законом випадках, правова допомога надаєть­ся безоплатно.

Ніхто не може бути обмежений у праві на отримання в суді усної або письмової інформації щодо результатів розгля­ду його судової справи.

Розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випад­ків, передбачених процесуальним законом, а розгляд справи у судовому засіданні допускається за рішенням суду у випад­ках, передбачених цим законом.

При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами в порядку, встановленому процесуаль­ним законом.

Судочинство в Україні провадиться державною мовою. Інші мови у судочинстві застосовуються у випадках і по­рядку, визначених законом. Особи, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право ко­ристуватися рідною мовою та послугами перекладача у судо-

-450-

вому процесі. У випадках, передбачених процесуальним за­коном, це право забезпечується державою.

Судове рішення, яким закінчується розгляд справи у су­ді, ухвалюється іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язко­вими до виконання усіма органами державної влади, органа­ми місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єд­наннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України. Обов'язко­вість урахування (преюдиціальність) судових рішень для ін­ших судів, органів прокуратури, слідства, дізнання визна­чається процесуальним законом.

Судові рішення інших держав є обов'язковими до вико­нання на території України за умов, визначених законом Ук­раїни відповідно до міжнародних договорів, згода на обов'яз­ковість яких надана Верховною Радою України.

Невиконання судових рішень тягне за собою передбаче­ну законом відповідальність.

Учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засіда­телями, у випадках, передбачених процесуальним законом, — також судом присяжних.

Суддя, який розглядає справу одноособово, діє,, як суд.

Розгляд справ в апеляційному, касаційному порядку, а також в інших випадках, передбачених законом, здійснюєть­ся судом колегіальне у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до закону. Справи в порядку повторної ка­сації розглядаються складом суддів відповідної судової пала­ти (Військової судової колегії) Верховного Суду України згід­но з вимогами процесуального закону.

Суди здійснюють правосуддя самостійно. Судді при здійсненні правосуддя незалежні від будь-якого впливу, ніко­му не підзвітні і підкоряються лише закону.

Гарантії самостійності і незалежності суддів визначають­ся ст. 125 Конституції України та іншими законами.

Органи та посадові особи державної влади, органи місце-, вого самоврядування, їх посадові особи, громадяни та їх об'-

15*

-451-

єднання, а також юридичні особи зобов'язані поважати неза­лежність суддів і не посягати на неї.

Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового про­цесу, з приводу розгляду конкретних справ судом не розгля­даються, якщо інше не передбачено процесуальним законом. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, зби­рання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово чи в інший спосіб з метою завдати шкоди їх авторитету чи вплинути на неупередженість суду забороня­ється і тягне за собою передбачену законом відповідальність. Суддям забезпечується свобода неупередженого роз­в'язання судових справ відповідно до їх внутрішнього пере­конання, що грунтується на вимогах закону.

Гарантії самостійності і незалежності судів та суддів за­безпечуються: особливим порядком призначення, обрання, притягнення до відповідальності та звільнення суддів; незмінюваністю суддів та їх недоторканністю; порядком здійснення судочинства, встановленим процесуальним зако­ном, таємницею постановлення судового рішення; заборо­ною втручатися у здійснення правосуддя; відповідальністю за неповагу до суду чи судді, встановленою законом; особли­вим порядком фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів, встановленими законом; належним матері­альним та соціальним забезпеченням суддів; функціонуван­ням органів суддівського самоврядування; визначеними за­коном засобами забезпечення особистої безпеки суддів, їхніх сімей, майна, а також іншими засобами правового змісту.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чин­них законів не допускається звуження змісту та обсягу пе­редбачених законом гарантій самостійності суддів, незалеж­ності та правової захищеності суддів.

Недоторканність суддів гарантується Конституцією, За­коном України " Про статус суддів" та іншими законами.

На народних засідателів і присяжних на час виконання ними у суді обов'язків, пов'язаних зі здійсненням правосуд­дя, поширюються гарантії недоторканності суддів.

Професійні судді судів загальної юрисдикції обіймають посади безстрокове, крім суддів, які призначаються на поса­ду судді вперше (ст. 126 Конституції). Судді, обрані безстро-

-452-

 

ково, перебувають на посаді судді до досягнення ними шіст­десяти п'яти років. До закінчення цього строку вони можуть бути звільнені з посади лише з підстав, зазначених у пунк­тах 3—9 ч. 5 ст. 126 Конституції України, тобто судді звіль­няються з посади органом, що його обрав або призначив; у разі неможливості виконувати свої повноваження; порушен­ня суддею присяги; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; припинення його громадянства; визнан­ня його безвісно відсутнім або оголошення померлим; подан­ня суддею заяви про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням.

Закон України " Про судоустрій України" окремо визна­чає статус судів загальної юрисдикції. Зокрема, визначають­ся види цих судів. Відповідно до ч. 1 ст. 125 Конституції Ук­раїни система судів загальної юрисдикції в Україні будується за принципами територіальності і спеціалізації.

Систему судів загальної юрисдикції становлять:

місцеві суди;

апеляційні суди, Апеляційний суд України;

Касаційний суд України;

вищі спеціалізовані суди;

Верховний Суд України.

Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України. Вищими судовими ор­ганами спеціалізованих судів є відповідні вищі спеціалізова­ні суди.

Єдність системи судів загальної юрисдикції забезпечуєть­ся: єдиними засадами організації та діяльності судів; обов'яз­ковістю для всіх судів правил судочинства, визначених зако­ном; забезпеченням Верховним Судом України однакового застосування законів судами загальної юрисдикції; обов'яз­ковістю виконання на території України судових рішень; єдиним порядком організаційного забезпечення діяльності судів; фінансуванням судів виключно з Державного бюджету України; вирішенням питань внутрішньої діяльності судів ор­ганами суддівського самоврядування.

Відповідно до ст. 125 Конституції України в системі судів загальної юрисдикції утворюються загальні та спеціалізова­ні суди окремих судових юрисдикцій. Військові суди нале­жать до загальних судів і здійснюють правосуддя у Збройних

-453-

Силах України та інших військових формуваннях, утворених

відповідно до закону.

Спеціалізованими судами є господарські, адміністратив­ні та інші суди, визначені як спеціалізовані.

У судах різних судових юрисдикцій може запроваджува­тися спеціалізація судів з розгляду конкретних категорій справ даної юрисдикції.

Суди загальної юрисдикції утворюються і ліквідуються Президентом України відповідно до закону за поданням Мі­ністра юстиції України, погодженим з Головою Верховного Суду України або головою відповідного вищого спеціалізова­ного суду.

Місце перебування і статус суду визначаються з ураху­ванням принципів територіальності (адміністративно-те­риторіального устрою) та спеціалізації.

Підставами для утворення чи ліквідації суду є зміна адмі­ністративно-територіального устрою, передислокація військ або реорганізація Збройних Сил України, зміна визначеної Законом системи судів, а також інші підстави, передбачені

законом.

Кількість суддів у судах визначається Президентом Ук­раїни за поданням Голови державної судової адміністрації України, погодженим із Головою Верховного Суду України чи головою відповідного вищого спеціалізованого суду, з ура­хуванням обсягу роботи суду та в межах видатків, затвер­джених у Державному бюджеті України на утримання судів. Голова суду, заступник голови суду призначаються на посаду строком на п'ять років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верхов­ного Суду України (а щодо спеціалізованих судів — голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі реко­мендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів — рекомендації відповідної ради суддів). Призначення на інші адміністративні посади в судах, а також призначення (обран­ня) на адміністративні посади у Верховному Суді України та звільнення з цих посад здійснюються у порядку, встановле­ному Законом. Суддя може.бути звільнений з адміністратив­ної посади (крім адміністративних посад у Верховному Суді України) в порядку, визначеному Законом також за ініціати­вою Вищої ради юстиції.

-454-

Призначення судді на адміністративну посаду без додер­жання вимог Закону не допускається.

Перебування судді на адміністративній посаді не звільняє його від здійснення повноважень судді відповідного суду.

Звільнення судді з адміністративної посади не звільняє його від повноважень судді. Припинення повноважень судді припиняє здійснення ним повноважень на адміністративній посаді в суді.

Види і склад місцевих судів встановлює закон. Місцеви­ми загальними судами є районні, районні у містах, міські та міськрайонні суди, а також військові суди гарнізонів.

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севас­тополя, а місцевими адміністративними судами — окружні суди, що утворюються в округах відповідно до указів Прези­дента України.

Місцевий суд складається із суддів місцевого суду, голо­ви та заступника голови суду. У суді, в якому кількість суд­дів перевищує п'ятнадцять, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

Згідно з Законом місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності.

Місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивіль­ні справи, а також справи про адміністративні правопору­шення.

У свою чергу, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а та­кож інші справи, віднесені процесуальним законом до їх під­судності.

Місцеві адміністративні суди розглядають адміністратив­ні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністра­тивної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди).

Закон визначає окремі повноваження судді місцевого су­ду, його голови та його заступників. Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження. Він має заступника (заступників). Заступ­ник голови місцевого суду відповідно до визначених головою суду обов'язків бере участь в організації діяльності суду. У

-455-

разі відсутності голови суду виконання його обов'язків здій­снюється відповідно до встановленого ним розподілу обов'язків щодо організації діяльності суду.

Голова місцевого суду та його заступники призначаються на посаду і звільняються з посади в порядку, встановленому Законом; вони можуть бути призначені на адміністративні

посади повторно.

У Законі України " Про судоустрій України" визначаєть­ся також статус апеляційних судів. У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеля­ційні суди.

Апеляційними загальними судами є апеляційні суди об­ластей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеля­ційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляцій­ні суди регіонів та Апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. У разі потреби замість апеляційного суду області можуть утворюватися апе­ляційні загальні суди, територіальна юрисдикція яких поши­рюється на кілька районів області.

Апеляційними спеціалізованими судами ^апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні < уди, які ут­ворюються в апеляційних округах відповідно до указів Пре­зидента України.

До складу апеляційного суду входять судді, як правило, обрані на посаду судді безстрокове, голова суду та його за­ступники.

В апеляційних судах утворюються судові палати. У скла­ді загального апеляційного суду утворюються судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних спра­вах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть ут­ворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

Апеляційний суд України діє у складі: судової палати у цивільних справах; судової палати у кримінальних справах. Судді Апеляційного суду призначаються до складу відпо­відної судової палати розпорядженням голови Апеляційного

суду.

В апеляційних судах для розв'язання організаційних пи­тань діє президія.

-456-

 

Закон визначає повноваження апеляційних судів, зокре­ма вони: розглядають справи в апеляційному порядку від­повідно до процесуального закону; розглядають у першій інстанції справи, визначені законом (крім апеляційних госпо­дарських судів); ведуть та аналізують судову статистику, вивчають та узагальнюють судову практику; надають мето­дичну допомогу у застосуванні законодавства суддям; здій­снюють інші повноваження, передбачені Законом.

Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до ви­мог процесуального закону.

В Законі також визначаються повноваження судді, голо­ви, його заступників, заступника голови — голови судової палати та президії апеляційного суду.

Голова апеляційного суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження. Він признача­ється на посаду і звільняється з посади в порядку, встанов­леному Законом. Голова апеляційного суду може бути при­значений на цю посаду повторно.

У разі відсутності голови апеляційного суду його обов'яз­ки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови апеляційного суду — го­лова судової палати.

Для розгляду справ, визначених процесуальним законом, у загальних апеляційних судах (крім Апеляційного суду Ук­раїни) діють суди присяжних.

Закон України " Про судоустрій України" визначає і ста­тус Касаційного суду України, який діє у складі суддів, обра­них на посаду безстроково, голови суду та його заступників.

Касаційний суд України діє у складі:

судової палати у цивільних справах;

судової палати у кримінальних справах;

військової судової палати.

Склад судових палат формується за поданням голови суду.

У Касаційному суді України для розв'язання організацій­них питань діє президія.

Касаційний суд України здійснює такі повноваження: розглядає в касаційному порядку справи, віднесені до його підсудності, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналізує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практику; надає методичну до-

-457-

помогу у застосуванні законодавства судами нижчого рівня; здійснює інші повноваження, передбачені Законом.

Розгляд справ у Касаційному суді України здійснюється колегіями у складі не менше трьох суддів.

Голова Касаційного суду України призначається на поса­ду і звільняється з посади в порядку, встановленому Зако­ном, і може бути призначений на цю посаду повторно.

Він має першого заступника та заступників голови суду —

голів судових палат.

У разі відсутності голови Касаційного суду його обов'язки виконує перший заступник голови, а за його відсутності — старший за віком заступник голови суду — голова судової

палати.

Перший заступник голови Касаційного суду відповідно до розподілу обов'язків здійснює організаційне керівництво роботою структурних підрозділів суду та інші повноваження, визначені головою суду.

Заступник голови Касаційного суду України — голо­ва судової палати здійснює повноваження, передбачені

Законом.

Перший заступник та заступники голови Касаційного су­ду України призначаються на посаду з числа суддів цього су­ду та звільняються з посади в порядку, встановленому Зако­ном. Вони можуть бути призначені на адміністративні

посади повторно.

Голова Касаційного суду України за погодженням з пре­зидією суду може з числа суддів цього суду призначити у складі судової палати заступника голови судової палати, який виконує доручення голови судової палати щодо органі­зації її діяльності та за його відсутності здійснює обов'язки голови судової палати. За його відсутності обов'язки голови судової палати виконує старший за віком суддя палати.

У складі Касаційного суду України утворюється президія. До її складу входять голова суду, його заступники, а також судді, кількісний та персональний склад яких визначається рішенням загальних зборів суддів цього суду. Президія Каса­ційного суду України здійснює повноваження, передбачені

Законом.

Окремий розділ Закону України " Про судоустрій Украї­ни" визначає склад і повноваження вищих спеціалізованих судів України.

-458-

Згідно з Законом вищими судовими органами спеціалізо­ваних судів є Вищий господарський суд України, Вищий адміністративний суд України, а також інші відповідні вищі спеціалізовані суди, що утворюються Президентом України в порядку, встановленому Законом.

Вищі спеціалізовані суди складаються з судців, обраних на посаду безстрокове, голови суду та його заступників.

У вищому спеціалізованому суді можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за певною спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрис­дикції.

Для розв'язання організаційних питань у вищому спеці­алізованому суді діє президія суду у складі голови суду, його заступників, заступників голів палат, а також судів даного суду, обраних до складу президії відповідно до Закону.

Для вирішення загальних питань діяльності відповідних спеціалізованих судів у вищому спеціалізованому суді діє пленум вищого спеціалізованого суду.

Вищий спеціалізований суд згідно з наданими йому зако­ном повноваженнями: розглядає у касаційному порядку справи відповідної судової юрисдикції, а також інші справи у випадках, визначених процесуальним законом; веде та аналі­зує судову статистику, вивчає й узагальнює судову практи­ку; надає методичну допомогу судам нижчого рівня; здій­снює інші повноваження, передбачені Законом.

Розгляд справ у вищому спеціалізованому суді здійсню­ється колегіальне.

В Законі визначено також повноваження судді вищого спеціалізованого суду, його голови, першого заступника і за­ступників, а також президії вищого спеціалізованого суду.

Голова вищого спеціалізованого суду з питань, що нале­жать до його повноважень, видає накази та розпорядження.

Він призначається на посаду з числа суддів даного суду і звільняється з посади за поданням Голови Верховного Суду України в порядку, встановленому Законом, і може бути призначений на цю посаду повторно.

Він має першого заступника та заступників.

У разі відсутності голови вищого спеціалізованого суду його обов'язки виконує перший заступник голови суду, а за його відсутності — один із заступників голови цього суду відповідно до розподілу обов'язків.

-459-

Основні питання повноважень вищого спеціалізованого суду України вирішуються на пленумі цього суду. Він діє у складі всіх суддів вищого спеціалізованого суду та голів апе­ляційних спеціалізованих судів.

Пленум вищого спеціалізованого суду: дає роз'яснення з питань застосування спеціалізованими судами законодав­ства при вирішенні справ відповідної судової юрисдикції; ви­значає кількісний склад суддів — членів президії вищого спеціалізованого суду; заслуховує інформацію голови вищо­го спеціалізованого суду про діяльність відповідних спеціалі­зованих судів, а також повідомлення заступників голови ви­щого спеціалізованого суду та голів апеляційних і місцевих спеціалізованих судів про практику розв'язання судових справ; приймає рішення про звернення до Конституційного Суду України з поданням щодо офіційного тлумачення Кон­ституції України; розглядає та вирішує інші питання, відне­сені законом до його повноважень.

Скликається пленум вищого спеціалізованого суду не рідше двох разів на рік.

При розгляді пленумом питань щодо роз'яснень про за­стосування законодавства у його роботі беруть участь Гене­ральний прокурор України та Міністр юстиції України.

Постанови пленуму вищого спеціалізованого суду прий­маються відкритим голосуванням більшістю голосів членів пленуму і підписуються головуючим на його засіданні.

Закон визначає також статус Верховного Суду України, який здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосуван­ня законодавства усіма судами загальної юрисдикції.

Верховний Суд України: розглядає у касаційному поряд­ку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає у порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загаль­ної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, перед­бачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виклю­чними обставинами; дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики; у разі необхідності визнає нечинними роз'яснення пленуму вищого спеціалізо­ваного суду; дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням

-460-

Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за ста­ном здоров'я; звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумнівів щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлу­мачення Конституції та законів України; здійснює інші пов­новаження, передбачені законом.

Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України. До складу Верховного Суду входять судді Верхов­ного Суду України, обрані на посаду безстрокове», кількість яких встановлюється указом Президента України за подан­ням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України. До складу судових палат, що здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів, призначаються судді, які мають стаж суддівської діяльності у відповідному вищому суді не менше трьох років або відпо­відному апеляційному спеціалізованому суді — не менше п'яти років.

У складі Верховного Суду України діють:

судова палата у цивільних справах;

судова палата у кримінальних справах;

судова палата у господарських справах;

судова палата в адміністративних справах;

військова судова колегія.

Для розв'язання внутрішніх організаційних питань діяль­ності Верховного Суду України діє Президія Верховного Су­ду України у складі та порядку, визначених цим Законом.

У Верховному Суді України діє Пленум Верховного Суду України для вирішення питань, визначених Конституцією України та Законом. Склад і порядок діяльності Пленуму Верховного Суду України визначаються відповідно до Закону.

Закон України " Про судоустрій України" визначає пов­новаження судді, Голови, Першого заступника та заступни­ків Голови, судових палат та їх голів, президії та Пленуму Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України обирається Пленумом Верховного Суду України строком на п'ять років шляхом та­ємного голосування. Голова Верховного Суду України вва­жається обраним, якщо за нього подано більшість голосів від загального складу Пленуму.

-461-

Процедура обрання Голови Верховного Суду України та звільнення його з посади встановлюється Регламентом Пле­нуму Верховного Суду України.

Голова Верховного Суду України не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд.

З питань, що належать до його повноважень, Голова Вер­ховного Суду України видає накази та розпорядження.

За посадою Голова Верховного Суду України також вхо­дить до складу Вищої ради юстиції.

Голова Верховного Суду України має Першого заступни­ка та заступників.

Основні питання повноважень Верховного Суду України розглядаються Президією та Пленумом цього органу.

Президія Верховного Суду України діє у складі Голови Верховного Суду України, його заступників, голів судових палат, секретаря Пленуму Верховного Суду України та суд­дів Верховного Суду України, кількісний склад яких визна­чається Пленумом Верховного Суду України.

Судді Верховного Суду України обираються до складу Президії Верховного Суду України за погодженням з Голо­вою Верховного Суду України чи за пропозицією суддів Вер­ховного Суду Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування строком на п'ять років.

Засідання Президії Верховного Суду України прово­диться не менш як один раз на два місяці. Воно є повноваж­ним за умови присутності на ньому не менш як двох третин

її складу.

Пленум Верховного Суду України  колегіальним орга­ном, повноваження якого визначаються Конституцією Украї­ни та цим Законом. До складу Пленуму Верховного Суду Ук­раїни входять усі судді Верховного Суду України, голови вищих спеціалізованих судів, їх перші заступники, голова Касаційного суду України та голова Апеляційного суду Ук­раїни.

Засідання Пленуму Верховного Суду України є повно­важним за умови присутності на ньому не менш як двох тре­тин складу Пленуму. У роботі Пленуму Верховного Суду Ук­раїни беруть участь Голова Вищої ради юстиції, Генеральний прокурор України та Міністр юстиції України.

Пленум Верховного Суду України скликається в міру по­треби, але не менш як один раз на три місяці.

-462-

 

Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України вста­новлюється Законом та прийнятим відповідно до нього Регламентом Пленуму Верховного Суду України.

Пленум Верховного Суду України приймає з розглянутих питань постанови.

Закон України " Про судоустрій України" визначає також статус професійних суддів, народних засідателів та присяж­них.

Згідно з Законом правосуддя в Україні здійснюють про­фесійні судді, народні засідателі і присяжні.

Розгляд справ в апеляційному та касаційному порядку здійснюють виключно професійні судді.

Професійними суддями є громадяни, які відповідно до Конституції України призначені чи обрані суддями і обійма­ють штатну суддівську посаду в одному з судів, передбаче­них Законом.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікацій­ною комісією суддів громадянин України, не молодший двад­цяти п'яти років, який має вищу юридичну освіту і стаж ро­боти в галузі права не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років і володіє державною мовою.

Суддями спеціалізованих судів можуть бути також осо­би, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих су­дів. У цьому разі на посаду судці спеціалізованого суду може бути рекомендований відповідною кваліфікаційною комісією суддів громадянин України, не молодший тридцяти років, який проживає в Україні не менш як десять років, володіє державною мовою, має вищу освіту у галузі знань, що охоп­люються межами юрисдикції відповідного спеціалізованого суду, та стаж роботи за спеціальністю не менше п'яти років (ст. 127 Конституції). Ці судді відправляють правосуддя ли­ше у складі колегії суддів.

Не можуть бути рекомендовані на посаду професійного судді громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними; які мають хронічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов'язків судді; щодо яких про­вадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість.

Порядок добору кандидатів у судді, їх призначення чи об­рання суддею, а також додаткові вимоги до окремих катего-

-463-

рій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня визна­чаються Законом.

Вимоги до професійного судді, порядок захисту професій­них інтересів суддів, умови і порядок забезпечення їх соці­ального захисту визначаються згаданим Законом та Законом України " Про статус суддів".

Добір кандидатів у професійні судді здійснюється з числа осіб, які відповідають вимогам, встановленим за результата­ми проходження кваліфікаційної атестації відповідно до ви­мог Закону.

Перше призначення на посаду професійного судді стро­ком на п'ять років здійснюється Президентом України на підставі рекомендації відповідної кваліфікаційної комісії суд­дів за поданням Вищої ради юстиції. Усі інші судці обирають­ся безстрокове Верховною Радою України за поданням Голо­ви Верховного Суду України (голови відповідного вищого спеціалізованого суду) (ст. 128 Конституції).

Порядок внесення подання про призначення судді на посаду встановлюється Законом України " Про Вищу раду юстиції".

Особа, призначена на посаду судді чи обрана суддею без­строкове, згідно з вимогами Закону набуває статусу профе­сійного судді відповідного рівня і спеціалізації судів: судді місцевого чи апеляційного, загального або військового суду, судді Апеляційного суду України, судді Касаційного суду Ук­раїни, судді місцевого, апеляційного або вищого спеціалізо­ваного суду або судді Верховного Суду України.

Посада судді та інші умови його праці згідно з законодав­ством про працю визначаються в наказі голови відповідного

суду.

Підстави та порядок звільнення судді з посади, умови йо­го відповідальності та інші питання статусу суддів визнача­ються відповідно до Конституції Законом України " Про ста­тус суддів".

Переведення судді за його заявою з одного суду до іншо­го суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється Прези­дентом України за поданням Голови Верховного Суду Украї­ни або голови відповідного вищого спеціалізованого суду згідно з вимогами Закону.

-464-

Професійний судця розглядає справи у першій інстанції одноособове або у складі колегії суддів відповідно до вимог процесуального закону.

Закон України " Про судоустрій України" визначає пов­новаження народних засідателів та присяжних у здійсненні правосуддя.

Народними засідателями є громадяни України, які у випадках, визначених процесуальним законом, вирішують у складі суду справи разом з професійними суддями, забезпе­чуючи згідно з Конституцією України безпосередню участь народу у здійсненні правосуддя.

Народні засідателі під час здійснення правосуддя корис­туються усіма правами судці.

Список народних засідателів затверджується відповідною місцевою радою за поданням голови місцевого суду. До спис­ку включаються у кількості, зазначеній у поданні голови, громадяни, які постійно проживають на території, на яку по­ширюється юрисдикція даного суду, та відповідають вимогам закону.

Списки народних засідателів затверджуються на строк чотири роки і переглядаються у разі необхідності, але не рід­ше ніж через два роки. Список народних засідателів публіку­ється у друкованих засобах масової інформації відповідної місцевої ради.

Народним засідателем може бути громадянин України, який досяг двадцятип'ятирічного віку і постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного суду.

Не підлягають включенню до списків народних засідате­лів громадяни: визнані судом обмежено дієздатними або не­дієздатними; які мають хронічні психічні чи інші захворю­вання, що перешкоджають виконанню обов'язків народного засідателя; щодо яких провадиться дізнання, досудове слідство чи судовий розгляд кримінальної справи або які мають не зняту чи не погашену судимість; депутати усіх рів­нів, члени Кабінету Міністрів України, судді, прокурори, державні службовці апарату судів, працівники органів внут­рішніх справ та інших правоохоронних органів, адвокати, но­таріуси.

Підлягають звільненню від виконання обов'язків народ­ного засідателя за розпорядженням голови суду на їх про­хання: громадяни, старші шістдесятий'яти років; жінки, які

-465-

перебувають у відпустці за дитиною, а також які мають дітей дошкільного чи молодшого шкільного віку або утримують ді-тей-інвалідів, інших хворих або похилого віку членів сім'ї; керівники та заступники керівників органів виконавчої вла­ди та органів місцевого самоврядування; особи, які не воло­діють державною мовою; особи, які через свої релігійні пере­конання вважають для себе неможливою участь у здійсненні правосуддя; інші особи, якщо голова суду визнає поважними причини, на які вони посилаються. Такі особи повинні пода­ти заяву про звільнення від виконання обов'язків народного засідателя у конкретній справі до залучення їх для виконан­ня цих обов'язків.

В Законі також визначається статус нової категорії осіб, які мають право брати участь у здійсненні правосуддя, — присяжних.

Присяжними визнаються громадяни України, які у ви­падках, передбачених процесуальним законом, залучаються до здійснення правосуддя, забезпечуючи згідно з Конститу­цією України безпосередню участь народу у здійсненні пра­восуддя.

Суд присяжних утворюється для розгляду у першій ін­станції судових справ, визначених процесуальним законом.

Список присяжних за поданням голови апеляційного су­ду формується на підставі списків виборців комісією, склад якої затверджується відповідно Головою Верховної Ради Ав­тономної Республіки Крим, головою обласної ради, Київ­ським та Севастопольським міськими головами. До складу комісії мають входити уповноважені представники суду, ор­ганів юстиції та відповідної ради. До списків присяжних включаються громадяни, які постійно проживають на тери­торії відповідної області тощо і відповідають вимогам Закону. Список присяжних затверджується рішенням відповідної ра­ди не пізніше одного місяця з дня одержання подання суду і надсилається до суду, а також публікується у друкованих за­собах масової інформації відповідної місцевої ради.

Затверджуються списки присяжних строком на чотири роки і переглядаються кожні два роки.

Присяжним може бути громадянин, який досяг тридця­тирічного віку.

Одна й Іа-сама^соба не може бути одночасно включена до списку народних засідателів і списку присяжних.

-466-

Особа, включена до списку присяжних, зобов'язана пові­домити голову апеляційного суду про обставини, що виклю­чають можливість її участі у здійсненні правосуддя. Закон визначає підстави і порядок звільнення від виконання обов'язків присяжного.

Народні засідателі залучаються до здійснення правосуд­дя у порядку черговості, крім випадків, коли продовження цього строку зумовлено необхідністю закінчити розгляд справи, розпочатої за їхньою участю. У здійсненні право­суддя спеціалізованими судами народні засідателі участі не беруть.

Народний засідатель або присяжний зобов'язані вчасно з'явитися на запрошення суду для участі в судовому засідан­ні. Неявка без поважних причин у судове засідання вважа­ється неповагою до суду.

Порядок добору присяжних для розгляду справи, поря­док складання ними присяги та її зміст визначаються проце­суальним законом.

При вирішенні всіх питань, пов'язаних з розглядом спра­ви і постановленням судового рішення, народні засідателі мають такі самі права, як і професійний судця.

Гарантії незалежності і недоторканності професійних суддів, передбачені законом, поширюються на народних засі­дателів і присяжних на час виконання ними обов'язків зі здійснення правосуддя.

Законом запроваджені нові органи — кваліфікаційні ко­місії суддів.

Кваліфікаційні комісії суддів є постійно діючими органа­ми в системі судоустрою України, повноваження яких визна­чаються Конституцією України та Законом України " Про су­доустрій України".

Завданнями кваліфікаційних комісій є забезпечення фор­мування корпусу професійних суддів, здатних кваліфіковано, сумлінно й неупереджено здійснювати правосуддя, шляхом добору і рекомендування осіб для зайняття посади професій­ного судді та визначення рівня фахової підготовленості про­фесійних суддів, а також розгляд питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звіль­нення судді з посади.

У системі судоустрою України діють: кваліфікаційні комі­сії суддів загальних судів; кваліфікаційна комісія суддів

- 467 -

військових судів; кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів; Вища кваліфікаційна комісія суддів

України.

Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів здійснюють свою діяльність у центрах апеляційних округів. Усі інші кр*-ліфікаційні комісії діють у місті Києві.                   ,

Строк повноважень кваліфікаційних комісій судців стано­вить три роки з дня їх утворення.

Кваліфікаційні комісії суддів діють у складі 11 членів, які мають вишу юридичну освіту. До складу кваліфікаційної ко­місії входять: шість суддів, обраних до складу кваліфікацій­ної комісії відповідно до вимог Закону; дві особи від Мініс­терства юстиції України; дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцем перебування кваліфікаційної комісії суддів; одна особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі ІЗ членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять: сім суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону; дві особи, призначені Верховною Радою Ук­раїни; дві особи, призначені Президентом України; одна осо­ба від Уповноваженого Верховної Ради України з прав люди­ни; одна особа від Міністерства юстиції України.

Члени кваліфікаційних комісій обираються з числа суддів таємним або відкритим голосуванням конференціями суддів відповідних судів, а члени Вищої кваліфікаційної комісії суд­дів України — з'їздом суддів України відкритим або таємним

голосуванням.

До складу кваліфікаційних комісій суддів та Вищої квалі­фікаційної комісії суддів України не можуть бути обрані Го­лова Верховного Суду України, голови вищих спеціалізова­них судів, голови Касаційного суду України та апеляційних судів, а також їх заступники, члени Вищої ради юстиції.

Верховна Рада України приймає постанову про призна­чення двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів Украї­ни з числа осіб, які не є народними депутатами України.

Президент України призначає своїм указом двох членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Уповноважений Верховної Ради України з прав людини призначає членів кваліфікаційних комісій суддів своїм розпо­рядженням.

-468-

Міністр юстиції України призначає членів кваліфікацій­ної комісії своїм наказом.

Відповідна рада приймає рішення про призначення чле­нів кваліфікаційної комісії в порядку, встановленому її регла­ментом.

Кваліфікаційна комісія суддів вважається повноважною за умови призначення (обрання) не менш як дев'яти членів комісії, а Вища кваліфікаційна комісія суддів України — за умови призначення (обрання) не менш як одинадцяти членів Комісії.

Повноваження нового складу кваліфікаційної комісії суд­дів починаються з дня закінчення повноважень попереднього складу комісії, а повноваження новоутвореної комісії — з дня призначення її повноважного складу.

У Законі також визначаються повноваження та організа­ція роботи комісії, порядок проведення кваліфікаційної атес­тації суддів, а також повноваження комітетів щодо дисциплі­нарної відповідальності суддів.

Окремий розділ Закону України " Про судоустрій Украї­ни" присвячено питанню судового самоврядування, яке ут­ворюється для вирішення питань внутрішньої діяльності су­дів в Україні.

Основні форми самоврядування: збори судців, конферен­ції суддів, з'їзд судців України, ради судців та їх виконавчі органи.

Організаційному забезпеченню діяльності суддів та ін­шим питанням судоустрою, присвячено розділ Закону, в яко­му визначаються загальні питання забезпечення діяльності судців, закріплюється статус державної судової адміністрації (глава 19) та висвітлюються інші питання судоустрою України.

У Законі визначаються прикінцеві та перехідні положен­ня, згідно з якими Закон набирає чинності з 1 червня 2002 р., крім положень, що стосуються організації та здій­снення повноважень спеціалізованих адміністративних су­дів, а також суддівського самоврядування щодо зазначених судів, які вводяться в дію після утворення системи адмініст­ративних судів.

Згідно зі ст. 131 Конституції в Україні створюється і діє Вища рада юстиції, до відання якої належить: внесення по­дання про призначення судців на посади або про звільнення їх з посад; прийняття рішення стосовно порушення судцями

-469-

і прокурорами вимог щодо несумісності; здійснення дисцип­лінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду Ук­раїни і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відпові­дальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також про­курорів.

Вища рада юстиції складається з 20 членів. Верховна Ра­да України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд ад­вокатів України, з'їзд представників юридичних вищих нав­чальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція пра­цівників прокуратури — двох членів.

Відповідно до Закону України " Про Вищу раду юстиції України" від 15 січня 1998 р. до складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Мі­ністр юстиції України і Генеральний прокурор України.

Функціонування та належні умови діяльності суддів згід­но зі ст. 130 Конституції України забезпечує держава. Зок­рема, у Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання суддів.

⇐ Предыдущая35363738394041424344Следующая ⇒

Поделиться: