Загальний порядок укладення господарських договорів

Розрізняють конкурентні та неконкурентні способи укладення господарських договорів.

Конкурентними способами укладання господарських договорів є торги (аукціони, тендери), конкурси.

Торги (аукціони, тендери ) бувають двох видів:

- на реалізацію майна, робіт, послуг - договір укладається з тим із
покупців, який запропонував найвищу ціну за майно, що продається, або
роботи, послуги, що пропонуються;

- на придбання майна, визначення виконавця робіт або послуг - договір
укладається з тим із потенційних продавців чи виконавців, який запропонував
найнижчу ціну за майно, що необхідно придбати, або за виконання необхідних
для замовника робіт.

При застосування конкурсу, договір укладається з тим із виконавців, який запропонував найкращий (найефективніший) спосіб виконання.

Неконкурентні способи укладення господарських договорів:

1) шляхом проведення прямих переговорів повноважними представниками сторін, що завершуються підписанням договору як єдиного документу (з можливими додатками у вигляді спеціальних графіків виконання, технічних завдань, проектно-кошторисної документації тощо);

2) шляхом направлення однією стороною іншій стороні проекту договору та узгодження позицій сторін щодо його умов. Цей спосіб є найбільш розповсюдженим. Розрізняють загальний і спеціальний порядок врегулювання розбіжностей, що виникають при укладанні господарських договорів.(Москва)

Спеціальний порядок встановлено тими діючими на території України нормативними актами, які регулюють конкретні види господарсько-договірні відносин. У ст. 181 ГКУ визначається загальний порядок укладення господарських договорів.

Загальний порядок їх має кілька стадій, при цьому кожна наступна настає лише в тому випадку, якщо на попередній стадії договір не було укладено:

1) стадія розробки проекту договору та його надсилання потенційному
контрагенту;

2) стадія розгляду одержаного проекту договору та його підписання, а
якщо у потенційного контрагента виникли розбіжності з проектом договору -
то й одночасно складання протоколу розбіжностей та відправлення разом з
підписаним договором автору проекту протягом двадцяти днів з моменту
отримання проекту договору;

3) стадія розгляду й узгодження розбіжностей, якщо останні мали місце, і передачі переддоговірного спору на розгляд господарського суду протягом двадцяти днів з моменту отримання підписаного договору з протоколом розбіжностей;

4) стадія судового рішення, якщо розбіжності не були врегульовані й одна із сторін передала спір на розгляд господарського суду.(Пінчук)

Зміст господарського договору - це сукупність його умов. Модель господарського договору, що забезпечує належний захист інтересів його сторін, передбачає необхідність включення до нього умов щодо:

- предмету договору, його кількісних та якісних характеристик;

- строку дії договору та строків його виконання;

- суми договору та ціни одиниці виміру (тонни, літри, метри, штуки
тощо);

- порядку виконання та передачі-приймання виконання;

- порядку та форми платежів;

- відповідальності за невиконання сторонами договірних зобов'язань;

- обставин, що виключають відповідальність сторін за невиконання
(неналежне виконання) сторонами договірних зобов'язань (форс-мажор);

- способів забезпечення належного виконання договірних зобов'язань
(застава, гарантія тощо);

- порядку розгляду спорів, що випливають з господарського договору,  в
т.ч. визначення юрисдикційного органу, а щодо зовнішньоекономічних
контрактів - країни, законодавство якої застосовуватиметься під час розгляду
спору. (Павлик)

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення цього виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою зі сторін. Якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог ч. 1 ст. 181 ГКУ і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження в договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, у цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною і включити в договір усі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.

У разі досягнення сторонами згоди щодо всіх або окремих умов, зазначених у протоколі розбіжностей, така згода повинна бути підтверджена в письмовій формі (протоколом узгодження розбіжностей, листами, телеграмами, телетайпограмами тощо).(Москаленко)

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона – виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Господарський договір укладається, як правило, в письмовій формі. Усна форма застосовується як виняток, стосовно угод, які виконуються під час їх укладання, але з обов'язковим отриманням організацією, що оплатила товари чи послуги, письмового документу, який підтверджує одержання грошей та підстави їх одержання.

Розрізняють кілька модифікацій письмової форми, що застосовується при укладенні господарських договорів:

1. Повна письмова форма господарського договору, до якого додаються супроводжуючі його укладення документи; підписаний сторонами текст договору з усіма додатками, протокол розбіжностей (якщо він укладався), протокол узгодження розбіжностей (якщо розбіжності узгоджувалися і між сторонами був досягнутий компроміс щодо спірних умов договору), судове рішення (якщо спір передавався на розгляд судовим органам);

2. Скорочена письмова форма у вигляді комплекту листів, телеграм, факсограм та інших документів, якими сторони обмінювалися в процесі встановлення договірного зв'язку, якщо зміст цих документів свідчить про наміри сторін встановити договірний зв'язок та істотні умови договору;;

3. Стандартна форма, що являє собою бланк, зміст і порядок заповнення якого визначені правилами. Ця форма застосовується у договорах приєднання, якщо умови договору є заздалегідь визначеними і не підлягають коригуванню (наприклад, договори перевезення вантажу, придбання акцій новостворюваного або діючого акціонерного товариства шляхом передплати); (Федина)

Нотаріальна форма: застосовується у передбачених законом випадках (наприклад, у разі продажу в процесі приватизації цілісних майнових комплексів підприємств або їх структурних підрозділів).

Слід звернути увагу на способи забезпечення належного виконання господарських договорів. Наявність господарського договору, укладеного в передбаченій законом формі, не гарантує дотримання сторонами умов договору. Реальному та належному виконанню господарських договорів сприяють різноманітні способи забезпечення виконання договірних зобов'язань. Поряд з цивільно-правовими способами забезпечення виконання договірних зобов'язань застосовуються господарсько-правові, до яких належать:

- правова (в т.ч. договірна і претензійно-позовна) робота, від організації
якої залежить якість укладеного господарського договору (в тому числі щодо
повноти закріплення за контрагентами договірних зобов'язань, відповідності за
порушення цих зобов'язань) і виконання договором притаманних йому функцій;

- позитивне стимулювання, тобто надання стороні, яка належним або
покращеним способом виконала покладені на неї договірні зобов'язання,
певних пільг чи додаткових матеріальних благ (наприклад, залишення у
виконавця устаткування, що було передано йому замовником для виконання
обумовлених договором робіт);

- негативне стимулювання, тобто заходи відповідальності, що застосовуються до порушника договірних зобов'язань згідно із законом або договором (відшкодування збитків, сплата неустойки, оперативно-господарські санкції).(Москва)

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: