Практичне заняття № 3 (семінар)

(2 години)

Тема: Граматика і морфологія сучасної української мови

План

1. Предмет і завдання граматики. Морфологія як окремий розділ граматики. Основні поняття граматики: грамема, граматичне значення, граматична форма, граматична категорія, морфологічна парадигма.

2. Граматичне значення слова. Співвідношення лексичного і граматичного значення у слові. Засоби вираження граматичного значення в українській мові.

3. Граматична форма. Типи граматичних форм. Поняття словозміни і морфологічної парадигми.

4. Граматична категорія. Лексико-граматична і морфологічна категорії.

5. Поняття про частини мови. Гомогенна (за одним критерієм) та гетерогенна (за кількома критеріями) класифікація мовних одиниць за частинами мови.

6. Засади традиційної класифікації: морфологічний, синтаксичний і лексико-семантичний принципи.

7. Класифікація частин мови у сучасній лінгвістичній теорії.

8. Перехідні явища в системі частин мови.

Завдання:

1.Уміти давати зв’язні відповіді на пропоновані питання:

1. Що спільного і відмінного між лексичним і граматичним значенням слова?

2. Які слова виражають лише граматичне значення?

3. Чи може одна і та ж граматична форма виражати різні граматичні значення? Чи може і одне і те ж граматичне значення виражатися різними граматичними формами?

4. За допомогою яких мовних засобів виражаються граматичні значення? Наведіть приклади.

5. Що таке парадигма? Які бувають парадигми?

6. Який внесок В.В.Виноградова та І.К.Кучеренка у розвиток теорії частин мови?

7. Доведіть правомірність поділу частин мови на повнозначні і неповнозначні. Обгрунтуйте лінгвістичний статус службових частин мови.

8. Яку систему частин мови розглядає шкільна граматика?

 

2. Написати реферат на одну із запропонованих тем й підготуватись до його публічного захисту:

1. 1.Місце морфології у сув’язі інших наукових дисциплін.

2. Морфологічна парадигма.

3. Граматика як розділ мовознавства.

4. Граматичні категорії. Типи морфологічних категорій.

5. 5.Засади традиційної класифікації частин мови.

6. Способи і засоби вираження граматичних значень.

7. Лексичне і граматичне значення слова.

8. З історіїї вивчення частин мови.

9. Класифікація частин мови у сучасній лінгвістичній теоріїї.

10. Система частин мови у шкільній граматиці.

11. Історія вчення про граматику.

12. Питання про частини мови у сучасному українському мовознавстві.

Література

1. Безпояско О.К. Іменні граматичні категорії (функціональний аналіз) – К., 1991.

2. Бондарко А.В. Теория морфологических категорий. – М., 1976.

3. Ващенко В.С. Явища переходу в системі частин мови // УМЛШ. – 1953. – № 6.

4. Вихованець І.Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті. – К., 1988.

5. Вихованець І.Р. У світі граматики. – К., 1987.

6. Жовтобрюх М.А. Система частин мови в українській лінгвістичній традиції // Мовознавство. – 1993. – № 3.

7. Карпенко Ю.О. Ще раз про критерії виділення частин мови // Мовознавство. – 2001. – № 3.

8. Кучеренко І.К. Теоретичні питання граматики української мови. Морфологія. – К., 1981.

9. Шкільник М.М. Проблемний підхід до вивчення частин мови. – К., 1986.

Практичне заняття № 4

(2 години)

Тема: Граматика (підсумкове)

Контрольна робота

Проводиться з усіма студентами групи

Завдання:

1. Повторити матеріал теми модуля.

ТЕМАТИЧНИЙ МОДУЛЬ 2

ІМЕННИК. ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ГРУПИ. ГРАМАТИЧНІ КАТЕГОРІЇ ІМЕННИКА. ПОДІЛ ІМЕННИКІВ НА ВІДМІНИ І ГРУПИ. ВІДМІНЮВАННЯ

Тема 1

Загальна характеристика й лексико-граматичні розряди іменника

Лекції № № 6-7

Тема: Загальна характеристика й лексико-граматичні розряди іменника

(4 години)

План

1. Іменник як частина мови: визначення, семантичні ознаки, морфологічні категорії, синтаксична роль і словотвірні особливості.

2. Лексико-граматичні розряди іменників і граматичні показники в межах кожного з розрядів:

1) конкретні й абстрактні;

2) власні і загальні;

3) предметні і речовинні;

4) збірні та одиничні.

2. Категорія істоти/неістоти як категорія понятійна.

 

Література

1. Горяний В.Д. Визначення синтаксичної ролі іменника // УМЛШ. – 1968. – № 2. – С. 52-55.

2. Карпенко Ю.О. Теоретичні засади розмежування власних і загальних назв // Мовознавство. – 1975. – № 4. – С. 46-51.

3. Леонова М.В. Загальне лексичне і граматичне значення іменника // УМЛШ. – 1971. – № 7.

4. Леонова М.В. Система семантичних категорій іменника // УМЛШ. – 1980. – № 12.

5. Матвіяс І.І. Іменник в українській мові. – К., 1974.

6. Мацьків П.В. Наголос і морфемна структура іменника // Мовознавство. – 1994. – № 1. – С. 34-40.

7. Пентилюк М.І. Загальне поняття про іменник // УМЛШ. – 1969. – № 12. – С. 71-78.

8. Томіліна Г.Я. Семантичні та структурно-граматичні особливості збірних іменників // УМЛШ. – 1971. – № 4.

Контрольні запитання:

1. На основі яких ознак іменник виділено в окрему самостійну частину мови?

2. У чому полягають особливості речовинних іменників?

3. Чим збірні іменники відрізняються від іменників зі значенням сукупності типу „народ”, „рота”, „група”?

4. Чи слід вважати назви істот і неістот лексико-граматичним розрядом?

5. У чому полягають граматичні особливості абстрактних іменників?

Ключові слова: іменник, лексико-граматичні розряди, власні й загальні іменники, конкретні й абстрактні іменники, речовинні іменники, збірні іменники, одиничні іменники, істоти, неістоти.

Практичне заняття № 5

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: