Приймально-здавальні вимірювання

Після виконання всіх будівельно-монтажних робіт на регенераційній ділянці бу­дівельною організацією разом із представниками замовника мають проводитись приймально-здавальні вимірювання.

На регенераційній ділянці має проводитися повний комплекс вимірювань оптич­них та електричних параметрів ОК, як і при вхідному контролі, а також перевірятися ОВ на наявність мікротріщин і обривів волокон.

За рішенням приймальної комісії можуть бути проведені вибіркові електричні вимірювання й випробування в кількості від 5 до 10% обсягів, наведених у ГСТУ 45.005-97. Норми електричні на елементарні кабельні ділянки та кабельні секції аналогових і цифрових сис­тем передачі.

При прийнятті ВОЛЗ в експлуатацію за рішенням робочої комісії можуть прово­дитися вимірювання вибірково на 20% регенераційних ділянок. При цьому вимірюються в повному обсязі:

- загасання регенераційної ділянки в обох напрямах передавання;

- рефлектогарами регенераційної ділянки на двох довжинах хвиль: l=1310 нм та l=1550 нм в обох напрямах;

- електричний опір ізоляції мідних жил (за їх наявності в ОК);

- випробування напругою ізоляції мідних жил (за їх наявності в оптичному кабелі та за умови подачі по них напруги дистанційного живлення);

- електричний опір ізоляції металевої оболонки.

Вимірювання загасання кожного ОВ при прийманні до експлуатації збудованих ВОЛЗ проводять в обох напрямах оптичними тестерами або комплектами пристроїв (дже­рело випромінювання та вимірювач оптичної потужності) методом внесених втрат, що є найприйнятнішим для ОВ, армованих роз'ємами.

Схема вимірювання загасання ОВ методом внесених втрат наведена на рисунку 12.3.

 

 

1 – оптичний роз'єм «вилка»

2 – оптичний роз'єм «розетка»

3 – джерело випромінювання (ДВ)

4 – фотоприймач (Ф)

5 – оптичне волокно

 

Рисунок 12.3 – Схема вимірювання загасання ОВ методом внесених втрат

 

За домовленістю між підрядчиком і замовником вимірювання загального загасання ОВ можуть проводитися оптичним рефлектометром зворотного розсіювання. При цьому сліди рефлектограм кожного ОВ оптичного кабелю роздруковуються на папері або записуються на магнітні носії, що передаються замовнику як додаток до паспорта регене­раційної ділянки.

Виміряне значення загасання ОВ регенераційної ділянки не повинно перевищу­вати

А_max=aL+nA_зв.ном+2A_p,

де a – межове значення коефіцієнта загасання ОК за паспортом на заданій довжині хвилі, дБ/км;

L – довжина лінії за даними рефлектометри, км;

n – кількість зварних з'єднань ОВ;

A_зв.ном – втрати на зварному з'єднанні (номінальне значення), дБ;

А_р – втрати на роз'ємному з'єднанні, дБ.

Нормовані значення втрат на з'єднаннях та кілометричного загасання ОК наве­дені в таблиці 12.2.

Таблиця 12.2 – Дані для розрахунку максимально допустимого загасання регенерацій­ної ділянки ВОЛЗ

Тип ОВ	a, дБ/км	Азв, дБ	Ар max, дБ
Багатомодове:
- на довжині хвилі 850 нм	3; 5	0, 3	0, 4
- на довжині хвилі 1300 нм	0, 7; 1; 1, 5
Одномодове:
- на довжині хвилі 1310 нм	0, 4; 0, 5	0, 1	0, 15*
- на довжині хвилі 1550 нм	0, 3; 0, 4
* На ВОЛЗ міських телефонних мереж довжиною до 20 км значення Азв допускається до 0, 2 дБ

Електричні параметри металевих елементів оптичного кабелю на змонтованій регенераційній ділянці мають відповідати нормам, які наведені в ГСТУ 45.005-97. Норми електричні на елементарні кабельні ділянки та кабельні секції аналогових і цифрових систем передачі.

Здобуті результати оптичних вимірювань мають заноситися в паспорт регене­раційної ділянки.

Зразок бланка паспорта регенераційної ділянки наведено в Додатку К.

 

 

13 Організація службового зв'язку під час проведення
будівельно-монтажних робіт

 

Для забезпечення узгодженості дій персоналу механізованої колони, будівельно-монтажних бригад, оперативного і безперервного обміну інформацією під час проведення монтажу з'єднувальних муфт та вимірювань ОВ організується службовий зв'язок, який є невід'ємним елементом технологічного процесу будівництва ЛС ВОЛЗ.

Службовий зв'язок організується, в основному, між такими об'єктами:

- механізованою колоною, бригадами, виконробом та допоміжними підрозділами (під час прокладання оптичного кабелю);

- виконавською дільницею та механізованою колоною і приоб'єктним кабельним майданчиком (під час підготування до прокладання оптичного кабелю і під час його про­кладання);

- начальником механізованої колони, керівником прокладання оптичного кабелю, старшим із робітників, які перебувають на кабелепрокладачі, та бригадирами решти бригад (усередині механізованої колони);

- вимірювачем та робітником, який виконує монтаж муфти (підчас монтажу з'єднуваль­ної муфти);

- вимірювачем та НРП (ОРП) чи кінцевим пунктом (під час контрольних вимірювань).

Рішення про забезпечення службовим зв'язком інших підрозділів будівельної організації (акціонерного товариства, фірми) приймає її керівник, виходячи з міркувань доцільності.

Службовий зв'язок може бути:

- організований за допомогою оптичних телефонів по ОВ;

- організований за допомогою проводових телефонів (якщо в конструкції оптичного кабелю є металеві елементи);

- радіозв'язок;

- комбінований (поєднання мобільного телефонного та радіозв'язку).

Для організації оперативного радіозв'язку у процесі будівельно-монтажних робіт та контрольних вимірювань можуть бути використані переносні УКХ радіостанції чи подібні до них, які сертифіковані в Україні, або засоби службового зв'язку, якими оснащена ЛВМОК.

Організація службового технологічного радіозв'язку, а також побудова радіоме­режі мають виконуватися згідно з Руководством по организации и эксплуатации служебной радиосвязи на междугородных линиях связи.

При роботах на ОК, в якому є металеві елементи, оперативний зв'язок може здійснюватися за допомогою польових телефонних апаратів, підімкнених до металевих елементів ОК за схемою «провід-провід» чи «провід-земля».

Оптичний телефон забезпечує передачу інформації безпосередньо по ОВ і використовується для обміну інформацією для забезпечення узгодженості дій персоналу бригад під час проведення монтажу та контрольних вимірювань ОК.

За допомогою оптичного телефону здійснюється дуплексний зв'язок по одному ОВ. Динамічний діапазон оптичного телефону перебуває в межах від 50 до 60 дБ.

У кінцевому пристрої оптичний телефон підмикається до ОВ за допомогою оптичного роз'єму. Підімкнення оптичного телефону до ОВ, що не має оптичного роз'єму, на приклад у місці монтажу з'єднувальної муфти, можна виконати трьома різними способами:

- за допомогою адаптера;

- підварюванням ШСЗ;

- за допомогою пристрою вводу/виводу випромінювання в місці вигину ОВ.

При використанні перших двох способів відсутня можливість вимірювання загасання в місці зварювання під час монтажу останнього ОВ. Використання пристрою вводу/виводу випромінювання в місці вигину ОВ не має цього недоліку, бо дозволяє підімкнути оптичний телефон до ОВ без застосування оптичних роз'ємів. Слід відмітити, що при використанні цього пристрою динамічний діапазон оптичного телефону зменшується приблизно на 15 дБ через оптичні втрати в місці вводу випромінювання, але решта дина­мічного діапазону дозволяє підтримувати зв'язок на достатньо великі відстані.

Оптичний телефон можна використовувати при проведенні вимірювань ОВ оп­тичними тестерами як альтернативу звичайному телефонному зв'язку.

14 Захист волоконно-оптичних ліній зв'язку
від небезпечних впливів

 

Для ОК з металевими елементами в конструкції захист від небезпечних впливів у більшості випадків такий самий, як для металевих кабелів. Тому в цьому розділі розгляда­ються тільки особливості такого захисту оптичних кабелів. У повному обсязі при вирішенні питань захисту ВОЛЗ від небезпечних впливів належить керуватись відповідними розділа­ми Руководства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи, Общей инструкции по строительству линейных сооружений ГТС та Руководства по защите подземных кабелей связи от ударов молний.

До небезпечних впливів для ВОЛЗ, у конструкції оптичних кабелів яких є металеві елементи (далі в цьому розділі про наявність металевих елементів у оптичному кабелі не згадується), належать удари блискавки та наведення електрорушійної сили (ЕРС) в мета­левих елементах кабелю під дією зовнішніх електромагнітних впливів ліній електропередачі високої напруги.

Необхідність і заходи захисту ВОЛЗ від небезпечних впливів визначаються про­ектом.

На ділянках траси ВОЛЗ, де ймовірність небезпечних ударів блискавки перевищує допустиме значення, а також у місцях паралельного зближення ОК з високовольтними лініями електропередачі проектом мають передбачатися заходи захисту оптичного кабелю від їх впливу.

Найпоширенішим способом захисту кабельних ліній зв'язку (у тому числі ВОЛЗ) від ударів блискавки є прокладання вздовж кабелю (оптичного кабелю) грозозахисних дротів (тросів).

Грозозахисні дроти мають прокладатися механізованим способом приблизно на половині глибині прокладання оптичного кабелю, але не менш ніж на 0, 4 м від поверхні землі (за винятком скелястого грунту), а при прокладанні по ріллі – на 0, 2 м нижче глибини оранки. При ручному прокладанні і в скелястому грунті грозозахисні дроти (троси) мають прокладатися на одній глибині з оптичним кабелем.

При прокладанні оптичного кабелю вздовж лісу грозозахисний дріт (трос) має прокладатися на глибину залягання коріння дерев чи на глибину прокладання ОК. У разі прокладання грозозахисного дроту (троса) вздовж лінії зв'язку чи електропередачі глибини його прокладання має становити 0, 8 глибини прокладання оптичного кабелю.

При прокладанні двох грозозахисних дротів (тросів) вони мають розташовуватися симетрично над оптичним кабелем. Відстань між дротами має становити від 0, 4 до 2, 0 м і визначатись проектом.

Допустимі відхилення відстаней між грозозахисними дротами (тросами) від прий­нятих у проекті мають становити ±15%. У разі прокладання одного дроту над оптичним кабелем допускається відхилення в межах ±0, 25 м від вертикальної площини, яка прохо­дить по осі кабельної лінії.

На кінцях ділянки прокладання грозозахисних дротів (тросів) вони мають відводи­тися в бік від оптичного кабелю під прямим кутом на відстань 25 м, а потім прокладатися паралельно ОК у вигляді променя довжиною не менш ніж:

- 15 м при питомому опорі грунту менш як 100 Ом·м;

- 50 м при питомому опорі грунту від 100 до 500 Ом·м;

- 75 м при питомому опорі грунту понад 500 Ом·м.

Якщо відвід у бік з якихось причин неможливий, на кінці грозозахисного дроту (троса) має розташовуватися заземлення з вертикальних електродів з опором не більш ніж:

- 10 Ом при питомому опорі грунту менш як 100 Ом·м;

- 20 Ом при питомому опорі грунту від 100 до 500 Ом·м;

- 30 Ом при питомому опорі грунту понад 500 Ом·м

та на відстані не меншій за 25 м, від оптичного кабелю.

Незалежно від значення питомого опору грунту не захищаються від ударів блискавки оптичні кабелі:

- які не мають металевих елементів у своїй конструкції;

- прокладені в населеній місцевості з густою мережею підземних комунікацій чи повітряних ліній зв'язку або проводового мовлення (за винятком захисту від заземлених стояків повітряних ліній електропередачі напругою 35 кВ та більше);

- прокладанні вздовж залізниці або підземного трубопроводу на відстані не більш як 10 м від них (за винятком захисту від стояків ліній електропередачі, повітряних ліній зв'язку та автоблокування).

Грозозахисний дріт (трос) має закінчуватися на відстані не менш ніж 25 м від НРП (ОРП).

Продовження грозозахисного дроту (тросу) повз НРП на сусідню регенераційну ділянку забороняється.

Грозозахисні дроти належить з'єднувати між собою біля з'єднувальних муфт на оптичному кабелі через одну будівельну довжину ОК таким самим дротом, який використовується для захисту ОК.

За наявності вздовж траси ОК окремих дерев чи опор (підпор, відтяжок) ПЛЗ або ЛЕП висотою h> 6 м на відстані від оптичного кабелю а< 1, 5h між ОК і деревами чи опорою має прокладатися грозозахисний дріт (трос чи шина) так, як описано в розділі 19. Руковод­ства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи.

Металевий трос для підвішування оптичного кабелю, який міститься в його конструкції, має заземлюватися:

- при вводі у НРП;

- на опорах з муфтами, які віддалені від НРП на відстань 1 та 2 км у кожний бік;

- на опорі з муфтою посередині ділянки НРП-НРП.

Металевий трос, який використовується для підвішування оптичного кабелю, має заземлюватися на початку і в кінці лінії, а також через кожні 250 м. Якщо ділянка підвісного оптичного кабелю не перевищує за довжиною 2 км, то заземлення має влаштовуватися лише на кінцях ділянки.

Заземлення несучого металевого троса (дроту) повітряних ВОЛЗ виконується на всіх кінцевих та кутових опорах, а на проміжних – у населених пунктах через кожні 250 м та поза межами населених пунктів через кожні 2 км. Для дроту заземлення використовують сталевий оцинкований дріт діаметром від 4 до 5 мм, який прокладають по опорі на відстані не менш як 100 мм від ОК та закріплюють металевими скобами через кожні 300 мм. Поряд з опорою обладнують заземлення, опір якого залежно від питомого опору грунту має бути від 20 до 45 Ом.

Металеве броньове покриття ОК (за його наявності в конструкції оптичного кабелю) має заземлюватися на початку та в кінці лінії.

На ВОЛЗ корпуси НРП мають підмикатися до спеціально влаштованих захисних пристроїв з метою заземлення опором 10 Ом для грунтів з питомим опором до 100 Ом·м і не більш як 30 Ом для грунтів з питомим опором понад 100 Ом·м.

Зі способів захисту від небезпечних впливів ЛЕП високої напруги чи електрифі­кованих залізниць (застосування спеціальних кабелів з підвищеною екрануючою дією мета­левих покривів, розрядників для захисту від короткочасних впливів тощо) найбільш прий­нятним є спосіб заземлення металевої захисної оболонки ОК на ділянках зближення ВОЛЗ з ЛЕП та електрифікованими залізницями.

Цим досягається безпека обслуговуючого персоналу ВОЛЗ при виконанні ремонтних і аварійних робіт, а також захист від пробою ізоляції ОК.

При паралельному зближенні оптичного кабелю з високовольтними лініями електропередачі рекомендується для захисту ОК від електромагнітних впливів заземлювати його металеву оболонку на кінцях будівельних довжин з гальванічним розв'язуванням із суміж­ними будівельними довжинами оптичного кабелю.

На ділянках ВОЛЗ, на яких можливі прямі удари блискавки в оптичний кабель, рекомендується прокладати його в захисних пластикових трубах, так як описано в 10.2.8.

Виконання заземлення металевих елементів ОК має розглядатися комплексно з питанням захисту ВОЛЗ від ударів блискавки та наведеної ЕРС і в кожному конкретному випадку регламентуватися окремим проектним рішенням.

Оптичний кабель, прокладений по антенному полі радіостанцій, має обов'язково захищатися від ударів блискавок незалежно від питомого опору грунту та тривалості гроз за допомогою прокладених симетрично (у горизонтальній площині) оптичному кабелю на глибині 0, 4м двох тросів (наприклад, ПС-70) чи двох біметалевих дротів (діаметром 4 мм). Відстань між тросами (дротами) має становити 0.8 м.

Заземлення металевих елементів оптичного кабелю слід також улаштовувати для полегшення контролю стану захисного пластмасового шлангового покриву ОК і підімкнення генератора при відстежуванні траси прокладання ВОЛЗ у процесі й експлуатації.

З огляду на значну протяжність регенераційної ділянки на міжміських ВОЛЗ кабельну трасу рекомендується розбивати на ділянки контролю довжиною від 8 до 10 км.

Заземлення металевих елементів ОК має здійснюватися через контрольно-вимірювальні пункти в проміжних муфтах на регенераційних ділянках чи в розгалужувальній муфті, установленій у технологічному приміщенні або безпосередньо на лінійному ОК у шахті.

У місцях установлення КВП має виконуватися гальванічний розрив металевих елементів оптичного кабелю з виводом їх на контрольно-вимірювальний пункт та заземленням нa лінійно-захисному заземленні. При цьому у приміщеннях вводу ОК в НРП, МТС металеві елементи мають заземлюватися з лінійного боку.

Якщо у приміщенні вводу оптичного кабелю встановлюється з'єднувальна муфта для переходу лінійного ОК на станційний ОК в оболонці, що не поширює горіння, у муфті має здійснюватися гальванічний розрив металевих елементів оптичних кабелів згідно з інструкцією щодо монтажу муфти, яка використовується.

Якщо у приміщенні вводу оптичного кабелю не виконується перехід лінійного ОК на станційний ОК в оболонці, що не поширює горіння, має здійснюватися гальванічний розрив металевих елементів оптичного кабелю з їх заземленням з лінійного боку на лінійно-захисне заземлення через КВП.

КВП має обладнуватися одночасно з монтажем проміжних чи розгалужувальних муфт. Безпосередньо монтаж КВП має виконуватися так, як описано в розділі 18 Руковод­ства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи.

Гальванічний розрив металевих елементів оптичних кабелів та їх вивід на КВП має здійснюватися згідно з Временной инструкцией по выводу на КИП металлических элементов ВОК фирм «PIRELLI», «ERICSSON», «LG» (Gold Star) и ОАО «Одескабель» на действующих и строящихся ВОЛС, а также разрыв металлических элементов ВОК в поме­щениях ввода кабелей в НРП, МТС.

Для з’єднання оболонки і броні оптичних кабелів із клемним щитком КВП має використовуватися кабель, наприклад, ПРППМ-2х1, 2 довжиною не більш як 6 м. Перепаю­вання контактного проводу та броньового покриву чи оболонки всередині муфти й на оптичному кабелі має виконуватися за допомогою паяльної пасти, наприклад ПБК-26, або струмопровідного клею, наприклад ТПК-10. Відводи мають виконуватися чи з муфт, чи на оптичному кабелі в місці зробленого розриву пластмасового шлангового захисного покриву (після виконання відводу місце розриву має герметизуватися, як це рекомендується в розділі 12 Руководства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых кабельных линий связи.

На ділянці контролю у проміжних муфтах повинно виконуватися перепаювання металевого броньового покриву чи оболонки ОК.

КВП доцільно встановлювати безпосередньо на трасі прокладання ОК у місцях, зручних для під'їзду, у місцях зближення траси прокладання ВОЛЗ і автомобільних доріг та біля переходів через них.

КВП має встановлюватися на відстані 0, 1 м від осі траси волоконно-оптичної лінії зв'язку в бік поля. При цьому ніша, в якій розташований клемний щиток, мaє повертатися до оптичного кабелю.

У місцях улаштування КВП фіксаційний замірний стовпчик не встановлюється (номер муфти вноситься на стовпчик КВП).

 

 

15 Охорона навколишнього середовища при
будівництві лінійних споруд волоконно-оптичних ліній зв’язку

 

При розробці траншей та котлованів для прокладання оптичних кабелів по сільсько­господарських угіддях та землях лісних господарств за узгодженням із землевласниками мають передбачатися заходи щодо рекультивації земель, тимчасово відведених на період будівництва, та на відновлення родючого шару грунту.

У проекті мають визначатися:

- межі угіддя на трасі ВОЛЗ, в яких необхідне проведення рекультивації;

- товщина родючого шару, який знімається, на кожній ділянці, що підлягає рекуль­тивації;

- ширина зони рекультивації в межах смуги відводу;

- місце розташування відвалу для тимчасового зберігання родючого шару грунту;

- способи зняття, транспортування та нанесення родючого шару грунту і відновлення родючості землі.

Рекультивація земель полягає в знятті родючого шару грунту з траси будівництва до початку будівельних робіт, транспортуванні його до місця тимчасового зберігання та подальшого повернення на колишнє місце після закінчення будівельних робіт.

Зняття, транспортування та нанесення родючого шару грунту мають проводитися до настання стійких від'ємних температур. При потребі провести роботи щодо рекульти­вації земель взимку родючий шар грунту має зніматися і складуватися до того часу, коли настане промерзання землі.

Родючий шар грунту має зніматися зі смуги землі по трасі будівництва, ширина якої дорівнює ширині траншеї по поверхні грунту плюс подвоєна ширина берми, а також із місць його можливого забруднення у процесі будівництва.

Будівництво смуги для рекультивації має здійснюватися так, як описано в розділі 5 Руководства по строительству линейных сооружений магистральных и внутризоновых ка­бельных линий связи.

Зняття та переміщення родючого шару грунту, як правило, мають проводитися бульдозером уздовж осі траншеї з виїздом до смуги відвалу під кутом 45°. Смуга відвалу знятого родючого шару грунту має бути паралельна осі траншеї.

Приведення земельних ділянок до придатного стану має проводитися у процесі виконання робіт чи, якщо це неможливо, не пізніше місячного строку після закінчення будівельних робіт, але не в період промерзання грунту.

Роботи щодо зняття, транспортування, організації зберігання та нанесення родю­чого шару грунту мають проводитися силами будівельної організації.

Відновлення родючості грунту (внесення добрива, оранка тощо) має забезпечу­ватися землевласниками.

Передача рекультивованих земель землевласникам має оформлюватися відпо­відним актом.

При будівництві кабельних переходів через водні перешкоди мають вживатися заходи, які виключають можливість забруднення навколишнього середовища, а також забезпечують зберігання рибних запасів. Ці заходи мають відповідати чинним рекоменда­ціям стосовно будівництва кабельних переходів через водні перешкоди з урахуванням ви­мог охорони навколишнього середовища.

 

 

16 Прийняття в експлуатацію лінійних споруд
волоконно-оптичних ліній зв'язку

 

Прийняття в експлуатацію збудованих ЛС ВОЛЗ має здійснюватися відповідно до вимог ДНБ А.31 - 3-94. Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Основні положення, Керівного документа з прийняття в експлуатацію лінійних споруд зв'яз­ку та проводового мовлення і цього КНД.

Закінчені будівництвом згідно з проектом і підготовлені до експлуатації лінійні спо­руди ВОЛЗ приймаються в експлуатацію Державними приймальними комісіями, призначе­ними в установленому порядку.

У випадках, коли проектом будівництва чи реконструкції ВОЛЗ передбачається перемикання діючих зв'язків на оптичний кабель, що вводиться в експлуатацію, переми­кання дозволяється лише після затвердження акта приймання побудованої ВОЛЗ в експлу­атацію. При цьому в акті Державної комісії має бути встановлений строк перемикання.

Приймання в експлуатацію лінійних споруд ВОЛЗ, на яких застосована технологія, що освоюється вперше, має проводитися незалежно від досягнення їх параметрами нормативних показників за умови, що всі роботи виконані відповідно до проекту.

До огляду побудованого об'єкта Державними приймальними комісіями лінійні спо­руди ВОЛЗ мають бути перевірені й прийняті призначеними замовником робочими комісі­ями, які встановлюють ступінь готовності лінійних споруд до прийняття в експлуатацію.

Підрядні організації мають подавати робочим комісіям виконавчу документацію (в одному примірнику) на лінійні споруди, які приймаються в експлуатацію.

Виконавча документація має бути підписана технічним керівником будівельної організації чи особою, яка його заміщає, а також особами, відповідальними за достовірність наведених у документації даних.

Виконавча документація на закінчені будівництвом лінійні споруди міжміських ВОЛЗ має складатися:

- з титульного аркуша виконавчої документації;

- паспорта траси у складі:

а) титульного аркуша;

б) робочої документації проекту в обсязі, одержаному від замовника, скоригованої відповідно до виконаних у натурі робіт у процесі будівництва;

- паспортів на регенераційні ділянки у складі:

а) протоколу оптичних вимірювань;

б) протоколу вимірювань потенціалів на металевій оболонці ОК (за її наявності в конструкції кабелю), якщо проектом передбачаються роботи стосовно захисту від корозії;

в) протоколу електричних вимірювань мідних жил (за наявності в конструкції оптич­ного кабелю металевих елементів);

- монтажної документації у складі:

а) титульного аркуша;

б) паспортів на змонтовані муфти;

в) двосторонніх актів на додаткові муфти з обгрунтуванням причин, які зумовили їх монтаж;

- робочої документації у складі:

а) титульного аркуша;

б) заводських паспортів на будівельні довжини ОК;

в) протоколів вхідного контролю параметрів оптичного кабелю;

г) укладальної відомості будівельних довжин оптичного кабелю;

д) актів на приховані роботи (прокладання оптичних кабелів зв'язку та захисних дротів, улаштування переходів через залізниці та автомобільні дороги, будівництво НРП, улаштування заземлення, будівництво кабельної каналізації – прокладання трубопроводів та будівництво колодязів).

Виконавча документація на закінчені будівництвом лінійні споруди міських ВОЛЗ, якщо вони мають прийматися в цілому (один чи кілька шафних районів з магістральними ділянками абонентських ліній і міжстанційними лініями), повинна складатися з паспорта, який містить у собі:

- титульний аркуш;

- робочі креслення в обсязі, отриманому від замовника, які скориговані згідно з виконаними в натурі роботами;

- протоколи оптичних вимірювань;

- протоколи електричних вимірювань (за наявності в конструкції оптичного кабелю металевих елементів);

- протокол вимірювань потенціалів на металевій оболонці ОК (за її наявності в конструкції кабелю) відносно землі, якщо проектом передбачаються роботи стосовно захисту від корозії;

- укладальну відомість ОК;

- акти на приховані роботи;

- протоколи вимірювань електричного опору заземлень.

Виконавча документація на закінчену будівництвом кабельну каналізацію місце­вих мереж, якщо вона до приймання подається в міру готовності, має містити у собі:

- робочі креслення на будівництво кабельної каналізації в обсязі, отриманому від замовника, які скориговані згідно з виконаними в натурі роботами.

Форми виконавчої документації наведені в Додатках Ж, И, К, Л, М, Н, П, Р, С, Т, У, Ф, X, Ц, Ш, Щ.

До огляду об'єктів Державними приймальними комісіями робочі комісії мають:

- перевірити виконавчу документацію на комплектність, повноту змісту та якість виконання;

- перевірити відповідність об'єктів проектам;

- перевірити, відповідність виконання будівельно-монтажних робіт вимогам відповідних будівельних норм і правил, інструкцій тощо;

- перевірити підготовленість об'єктів до експлуатації, включаючи заходи щодо забезпечення на них умов праці згідно з вимогами правил охорони праці і виробничої санітарії, захисту природного середовища;

- провести вимірювання загасань ОВ оптичного кабелю на збудованих ВОЛЗ для підтвердження даних, які вказані в паспортах на них. Вимірювання здійснюються будівельною організацією спільно з представниками замовника (групи з експлуатації ВОЛЗ);

- перевірити вибірково (за бажанням робочої комісії) коефіцієнт загасання та втрати на зварних з'єднаннях ОВ будівельних довжин ОК;

- провести вимірювання електричного опору та електричної міцності ізоляції мідних жил і опору ізоляції поліетиленового захисного покриву.

З моменту підписання акта робочою комісією замовник несе відповідальність за збереження усіх лінійних споруд побудованої ВОЛЗ, прийнятих і включених до актів робо­чих комісій.

Додаткові роботи, не передбачені проектом і робочою документацією, не можуть бути причиною затримки прийняття закінчених будівництвом лінійних споруд ВОЛЗ.

В окремих випадках (наприклад, несвоєчасна поставка замовником технологіч­ного обладнання, відсутність з вини замовника енергозабезпечення тощо) закінчені будів­ництвом лінійні споруди ВОЛЗ на регенераційній ділянці мають прийматися на відповідаль­не збереження і технічне обслуговування експлуатаційною організацією згідно з актом робочої комісії за умови їх відповідності проекту і наявності виконавчої документації, скла­деної у встановленому обсязі.

Будівельно-монтажні роботи, виконані з відхиленням від проекту, які не узгод­жені із замовником і проектною організацією, а також з відхиленнями від вимог нормативної документації, можуть бути прийняті лише за умови, що вказані відхилення не зменшують надійності і строку служби лінійних споруд ВОЛЗ. У разі неприйняття робіт Державна приймальна комісія має скласти обгрунтований висновок із зазначенням причин відмови від прийняті подати його органам, які призначили комісію.

Будівельно-монтажні організації несуть відповідальність за виконання будівельних та монтажних робіт згідно з проектом і у встановлені строки, належну якість цих робіт, своєчасне усунення недоліків, які виявлені у процесі прийняття, а також своєчасну здачу в експлуатацію об'єкта.

Датою вводу об'єкта в експлуатацію є дата підписання акта Державною комісією.

Експлуатація споруд (чи їх складових частин), які не прийняті Державною комі­сією, не дозволяється.

 

 

Заходи безпеки

 

При проведенні будівельно-монтажних робіт необхідно керуватися такими доку­ментами з охорони праці:

- Правилами безпеки при роботах на кабельних лініях зв'язку і проводового мовлення;

- Правилами пожежної безпеки на об'єктах зв'язку України;

- Санитарными нормами и правилами устройства и эксплуатации лазеров;

- Правилами охраны труда в лесной, деревообрабатывающей промышленности, лесном хозяйстве;

- Рекомендациями по безопасному проведению работ при вырубке, расчистке просек и заготовке столбов.

Усі робітники, зайняті на будівництві ЛС ВОЛЗ, мають пройти медичний огляд та навчання безпечним методам ведення робіт, а також відповідним вимогам Правил дорож­нього руху.

Керівники робіт – начальники структурних підрозділів, а також інженери, виконро­би, майстри або досвідчені робітники, призначені наказом адміністрації підприємства, зо­бов'язані особисто бути присутніми, керувати проведенням робіт і забезпечувати суворе виконання вимог правил безпеки на особливо небезпечних ділянках:

- при навантаженні і розвантаженні барабанів з оптичним кабелем масою понад 0, 5 т;

- при розробці траншей і котлованів у безпосередній близькості від місця проходження силових кабелів, газопроводів, теплових мереж та інших підземних комунікацій;

- у разі виконання робіт на перехрещенні залізничного полотна чи трамвайних колій, а також на відстані до 1, 5 м від них;

- при роботах у колекторах і тунелях;

- при роботах будівельних механізмів у безпосередній близькості від ліній електропередачі;

- при роботі в колодязях глибокого (понад 2, 5 м) закладання.

Перед початком роботи на особливо небезпечній ділянці керівник робіт має про­вести з усіма робітниками інструктаж щодо безпечних методів виконання робіт. Проведен­ня повинно фіксуватися в журналі з обов'язковим підписом особи, котра одержала інструктаж, і особи, яка його проводила.

Відповідальність за стан безпеки, знання і додержання інженерно-технічними працівниками, робітниками і службовцями правил та інструкцій з техніки безпеки згідно з виконуваною ними роботою несуть керівники підприємства (фірми).

При розробці кінців оптичного кабелю слід уникати потрапляння гідрофобного заповнювача на слизову оболонку очей та відкриті ділянки тіла. Після виконання робіт необхідно протерти руки чистим бензином марки Б-70 і ретельно вимити теплою водою з милом.

При роботах з оптичним волокном слід уникати попадання його відходів на одяг. Роботи з ОВ потрібно виконувати у фартусі з прорезиненої тканини.

Відходи оптичного волокна після монтажних робіт необхідно збирати в окремий ящик, а після закінчення робіт звільнити ящик від відходів в окремо відведеному місці.

Монтажний стіл та підлогу в монтажно-вимірювальному автомобілі після закінчен­ня робіт необхідно обробити пилососом, а потім протерти вологою тканиною, користую­чись грубими гумовими рукавицями.

Обстежувати торець оптичного волокна за допомогою збільшувальних приладів (мікроскопа або збільшувального скла) при ввімкнених у нього оптичних передавальних пристроях забороняється.

При монтажних та вимірювальних роботах потрібно не допускати прямого попа­дання в очі випромінювання з оптичного тестера (іншого приладу) або безпосередньо з оптичного волокна, приєднаного до джерела випромінювання.

До роботи з електроприладами допускаються особи, які пройшли ввідний інструк­таж, інструктаж з правил безпеки на робочому місці з подальшою перевіркою знань і мають групу з електробезпеки не нижче третьої.

Усі електроприлади під час роботи мають бути надійно заземлені.

Забороняється монтаж ОК під час грози за наявності в його конструкції метале­вих елементів.

ДОДАТКИ

Додаток А

(довідковий)

Марки та характеристики ОК, що виробляються
згідно з ТУ У 05758730.007-97
Кабелі зв'язку оптичні для магістральних, зонових та міських мереж зв'язку

Таблиця А.1 – Марки ОК та умови їх прокладання і експлуатації

 

Марка ОК	Умови прокладання і експлуатації
ОКЛ-2-Д1 ОКЛ-2-ДА1 ОКЛ-2-М1	Прокладання ручним і механізованим способами в кабельній кана­лізації, трубах і блоках за відсутності небезпеки пошкодження гризу­нами
ОКЛ-2-Д3 ОКЛ-2-ДА3 ОКЛ-2-М3	Те саме та в місцях, де можливе їх затоплення
ОКЛ-Н-2-Д2 ОКЛ-Н-2-ДА2 ОКЛ-Н-2-М2	Усередині будівель: по стінах, у вертикальних та горизонтальних кабелепроводах і по кабельростах. Для кабелів зі шлангом із поліети­лену, що не поширює горіння, дозволяється також прокладання в колекторах та на мостах
ОКЛ-2-Д3П ОКЛ-2-ДА3П ОКЛ-2-М3П	Прокладання ручним і механізованим способами (методом задувки) у захисних пластикових трубках у кабельній каналізації, трубах і бло­ках за відсутності небезпеки пошкодження гризунами та затоплення
ОКЛ-2-Д2А1 ОКЛ-2-ДЗА1 ОКЛ-2-Д4А1	Підвішування на опорах ліній електропередачі (ЛЕП) напругою до 35 кВ, контактних мереж залізничного та міського електротранс­порту
ОКЛБ-2-Д4 ОКЛБ-2-ДА4 ОКЛБ-2-М4	Прокладання ручним і механізованим способами: - у грунтах усіх груп із низькою та середньою корозійною агресив­ністю, у тому числі заражених гризунами, крім схильних до мерзлот­них деформацій; - в кабельній каналізації, трубах і блоках у разі небезпеки пошкодження гризунами
ОКЛБ-2-Д6(9) ОКЛБ-2-ДА6(9) ОКЛБ-2-М6(9)	Те саме для кабелів із захисним покриттям зі сталевої стрічкове: броні, але для грунтів з високою корозійною агресивністю, а також через болота, озера, несудноплавні і несплавні річки глибиною де 2м
ОКЛБг-2-Д7(9, 12) ОКЛБг-2-ДА7(9, 12) ОКЛБг-2-М7(9, 12)	Те саме для ОК із захисним покриттям із оцинкованої сталевої стрічкової броні, але при глибині водоймищ до 15 м
ОКЛБ-2-Д6П(9П) ОКЛБ-2-ДА6П(9П) ОКЛБ-2-М6П(9П) ОКЛБг-2-Д7П(12П) ОКЛБг-2-ДА7(12П) ОКЛБг-2-М7(12П)	Прокладання ручним і механізованим способами в захисних поліетиленових трубах у кабельній каналізації, трубах і блоках за відсутності небезпеки пошкодження гризунами та затоплення
ОКЛБ-Н-2-Д5 ОКЛБ-Н-2-ДА5 ОКЛБ-Н-2-М5 ОКЛБг-Н-2-Д5 ОКЛБг-Н-2-ДА5 ОКЛБг-Н-2-М5	Усередині будівель: по стінах, у вертикальних та горизонтальних кабелепроводах та по кабельростах у разі небезпеки пошкодження гризунами

 

 

Закінчення таблиці А.1

 

Марка ОК	Умови прокладання і експлуатації
ОКЛБ-Н-2-Д5 ОКЛБ-Н-2-ДА5 ОКЛБ-Н-2-М5 ОКЛБг-Н-2-Д5 ОКЛБг-Н-2-ДА5 ОКЛБг-Н-2-М5	Усередині будівель: по стінах, у вертикальних та горизонтальних кабелепроводах та по кабельростах у разі небезпеки пошкодження гризунами
ОКЛБ-Н-2-Д13 ОКЛБ-Н-2-ДА13 ОКЛБ-Н-2-М13 ОКЛБг-Н-2-Д13 ОКЛБг-Н-2-ДА13 ОКЛБг-Н-2-М13	Те саме та в колекторах і по мостах
ОКЛК-2-Д4 ОКЛК-2-ДА4	Прокладання ручним і механізованим способами у грунтах усіх груп з низькою та середньою корозійною агресивністю, а також у районах сипких грунтів та в зонах грунтових зсувів, крім схильних до мер­злотних деформацій
ОКЛК-2-Д6 ОКЛК-2-ДА6	Те саме, але для грунтів з високою корозійною агресивністю, а також через болота, озера, несудноплавні і несплавні річки глибиною до 2 м
ОКЛК-2-Д9 ОКЛК-2-ДА9	Те саме, але при глибині водоймищ до 50 м
ОКЛКК-2-Д6	Прокладання ручним і механізованим способами у грунтах усіх груп з високою корозійною агресивністю, а також у грунтах з активними проявами мерзлотних і сейсмічних процесів та через болота, озера, несудноплавні і несплавні річки глибиною до 2 м
ОКЛКК2-Д9	Те саме, але при глибині водоймищ до 50 м
ОКЛС-2-Д10	Прокладання ручним і механізованим способами у грунтах усіх груп за відсутності небезпеки пошкодження гризунами та за високого рівня електромагнітних впливів. У районах, де є можливість пошкодження гризунами, кабель має прокладатися в захисному трубопроводі в умовах без затоплення
ОКЛС-2-Д11	Те саме, але за можливості затоплення та низького високого рівня електромагнітних впливів
ОКЛС-2-Д10П	Для підвішування на опорах в усіх кліматичних зонах на території України при довжині прольоту між опорами менш як 75 м
Примітка 1. ОК з індексом " ДА" можливо використовувати як підвісні. Примітка 2. ОК із центральним силовим елементом зі сталевого троса має застосовува­тися за низького рівня електромагнітних впливів. Примітка 3. У таблиці наведені марки ОК другої (2) розробки. ОК першої (1 ) та третьої (3) розробок відрізняються лише зовнішнім діаметром оптичного модуля в кабелі

 

 

 

Таблиця А.2 – Оптичні характеристики ОК

 

Тип ОК	Тип ОB	Кількість ОВ (лише парні значення)	Дисперсія, пс/(нм·км), не більше	Ширина смуги пропускання, Мгц-км, не менше	Коефіцієнт загасання, дБ/км
ОКЛ, ОКЛБ, ОКЛБг, ОКЛК, ОКЛКК, ОКЛС	ОМ	Від 4 до 72	12, 0 (на l=1310 нм)		Від 0, 7 до 1, 5
			3, 5 (на l= від 1285 до 1330 нм) 6, 0 (на l= від 1270 до 1350 нм)		Від 0, 5 до 0, 7
			20, 0 (на l=1550нм)		Від 0, 21 до 0, 60
	БМ	Від 4 до 72		150 (на l=850 нм)	Від 3 до 5
				500 (на l=1300 нм)	Від 0, 7 до 1, 5
Примітка 1. Кількість ОВ наведена для ОК другої (2) розробки. Ємність ОК першої (1) та третьої (3) розробок становить відповідно від 4 до 36 та від 4 до 24 ОВ Примітка 2. Абревіатури ОМ та БМ у стовпці «тип ОВ» позначають відповідно одномодове та багатомодове оптичне волокно

 

 

Таблиця А.З – Механічні характеристики ОК

 

Тип ОК	Зовнішній діаметр оболонки, мм (максимальний)	Механічні характеристики			Діапазон робочих температур, °С
		Допустиме зусилля розтягування, кН, до	Допустиме зусилля роздавлювання на довжині 100 мм, Н, до	Максимальний радіус вигину, мм
ОКЛ	16, 0	2, 0 (з індексом " Д" ) 3, 5 (з індексом " ДА" ) 7, 0 (з індексом " Д2А" ) 10, 0 (з індексом " ДЗА" ) 15, 0 (з індексом " Д4А" )	3000	320	Від -40 до 60
ОКЛБ, ОКЛБг	20, 0	2, 0 (з індексом " Д" ) 3, 5 (з індексом " ДА" і " М" )	3000	400	Від -40 до 60
ОКЛК	23, 0	10, 0 (з індексами " ДА" і " М" ) 80, 0 (з індексом " ДА" )	5000	460	Від -40 до 60
ОКЛКК	24, 0	80, 0	5000	480	Від -40 до 60
ОКЛС	20, 0	10, 0	5000	400	Від -40 до 60

 

 

Додаток Б

(довідковий)

⇐ Предыдущая22232425262728293031Следующая ⇒

Поделиться: