Повноваження Конституційного Суду України.

 Конституційний Суд України приймає рішення та дає висновки у справах щодо:

1) конституційності законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

2) відповідності Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість;

3) додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту в межах, визначених статтями 111 та 151 Конституції України;

4) офіційного тлумачення Конституції та законів України;

5) відповідності проекту закону про внесення змін до Конституції України вимогам статей 157 і 158 Конституції України

6) порушення Верховною Радою Автономної Республіки Крим

Конституції України або законів України.

 

Юридична сила рішень та висновків Конституційного Суду України.

Конституція України вказує на два основних види актів Конституційного Суду України як єдиного органу конституційної юрисдикції:

- рішення - їх Конституційний Суд України ухвалює з питань конституційності законів та інших правових актів;

- висновки - їх Конституційний Суд України дає в справах про відповідність Конституції України чинних міжнародних договорів України або тих міжнародних договорів, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість, а також щодо додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту.

Юридична сила рішення Конституційного Суду України про визнання правового акту неконституційним не може бути подолана повторним прийняттям цього ж акту.Вказані рішення КСУ мають силу нормативно­правового акту. Визнаючи той чи інший нормативно­правовий акт неконституційним і тим самим скасовуючи його, Конституційний Суд України виконує функцію негативного правотворця. Такі рішення фактично створюють нові правові норми. Вони розповсюджуються на всіх суб’єктів права і породжують нові права та обов’язки.Рішення КСУ про визнання закону чи іншого правового акту неконституційним позбавляє його обов’язкової сили, але юридична сила такого рішення не може бути прирівняна до юридичної сили звичайних законів, оскільки для перегляду положень цього рішення необхідне внесення змін до Конституції України.Рішення та висновки Конституційного Суду України мають пряму і негайну дію, а у випадках, передбачених Конституцією України і зворотну дію. Згідно зі ст. 58 Конституції України рішення Конституційного Суду, яке скасовує або пом’якшує відповідальність особи, має зворотну дію.

Визнання правового акту неконституційним є підставою для скасування інших правових актів, які відтворюють або конкретизують його положення.

 

Вища рада юстиції.

Конституція України передбачила створення нового державного органу - Вищої ради юстиції, яка відповідно до ЗаконуУкраїни " Про Вищу раду юстиції" є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі.Відповідно до статті 131 Конституції України до завдань Вищої ради юстиції належать:

=внесення подання про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад; =прийняття рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності; =здійснення дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів та розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.

Вища рада юстиції складається з двадцяти членів. Верховна Рада України, Президент України, з'їзд суддів України, з'їзд адвокатів України, з'їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, а всеукраїнська конференція працівників прокуратури - двох членів Вищої ради юстиції.До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції України, Генеральний прокурор України.На посаду члена Вищої ради юстиції може бути рекомендований громадянин України, не молодший тридцяти п'яти років і не старший шістдесяти років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права не менше десяти років.Порядок призначення членів Вищої ради юстиції та припинення їхніх повноважень визначається Законом.

 

182. Органи прокуратури в системі державного апарату.

Прокуратура України становить єдину централізовану систему органів, пов’язаних спільними завданнями та функціями, система органів прокуратури будується згідно з державним устроєм та адміністративно-територіальним поділом України, а також за функціональними ознаками і визначається ст.. 13 Закону

Систему органів прокуратури становлять: Генеральна
прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим,
областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські,
районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також
військові прокуратури.
До органів військових прокуратур належать військові
прокуратури регіонів і військова прокуратура Військово-Морських
Сил України (на правах обласних), військові прокуратури гарнізонів
(Система органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України, прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя (на правах обласних), міські, районні, міжрайонні, інші прирівняні до них прокуратури, а також військові прокуратури. Вищою ланкою системи є Генеральна прокуратура, яка під керівництвом Генерального прокурора визначає стратегію й тактику діяльності прокуратури, здійснює нагляд за дотриманням і правильним застосуванням законів юридичними та фізичними особами. Наступною ланкою системи є прокуратура Автономної Республіки Крим, прокуратури областей, прирівняні до них прокуратури міст Києва та Севастополя, військова прокуратура ВМС України та військові прокуратури регіонів, які підпорядковуються Генеральному прокурору України і здійснюють керівництво прокуратурами нижчої інстанції.                                                                         До прокуратур нижчої ланки належать міські, районні, міжрайонні прокуратури та військові прокуратури и гарнізонів.                                                                                     Крім перелічених вище прокуратур Законом передбачено створення й інших прокуратур, до яких належать київська міжобласна спеціалізована прокуратура, спеціальні прокуратури, природоохоронні прокуратури та прокуратури з нагляду за додержаннями законів під час виконання судових рішень у кримінальних справах.

 

⇐ Предыдущая9101112131415161718Следующая ⇒

Поделиться: