За своєю структурою повноваження місцевого самоврядування включають:

а) власні (самоврядні) повноваження, здійснення яких пов'язане з вирішенням питань місцевого значення, наданням громадських послуг населенню;

б) делеговані повноваження (окремі повноваження органів виконавчої влади надані законом органам місцевого самоврядування), здійснення яких пов'язане з виконанням функцій виконавчої влади на місцях.

Територіальні громади, як первинні суб'єкти місцевого самоврядування, правомочні безпосередньо розглядати та вирішувати будь-яке питання, віднесене до самоврядних повноважень.

Згідно ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, тобто через певний структурно-організаційний механізм, який іменується системою місцевого самоврядування.

75. Судова влада України — нарівні з виконавчою та законодавчою гілкою влади є однією з гілок влади відповідно до ст. 6 Конституції України. Органи судової влади здійснюють свої повноваження у межах, встановлених Конституцією України та відповідно до Законів України.

Ознаки судової влади:

  народовладдя. Воно забезпечує відповідні форми і методи організації повновладдя народу в специфічній сфері його здійснення та включає суспільні відносини, які мають особливу, підвищену цінність для держави. Це виражається в створенні механізму реалізації прав громадянського суспільства і кожної окремої особи, захисту від зазіхань на встановлений в державі правопорядок, утвердження соціальної справедливості. Саме зазіхання на них служить підставою застосування судової влади;

  організаційна ознака судової влади, оскільки за її допомогою забезпечується соціальне управління в особливому середовищі: щодо здійснення правосуддя, а також щодо забезпечення конституційного і судового контролю в державному управлінні. Саме в такій якості судова влада являє собою необхідний фактор соціальної діяльності, цивілізовані засоби соціально-правового регулювання у сфері налагодження погодженого поводження суб'єктів у рамках законності;

 судова влада має універсальний характер, оскільки функціонує скрізь, де є людські колективи, чия діяльність урегульована законом. Для виконання й застосування закону потрібні не тільки організуючі й координуючі, але і контролюючі дії держави;

за своїм суб'єктивним складом судова влада характеризується високим професіоналізмом посадових осіб, які її здійснюють. Це забезпечується за рахунок особливих освітньо-кваліфікаційних вимог до фахівця з погляду оцінки державою можливості для нього займати певну судову посаду.

функції судової влади поділити по основних напрямах її діяльності:  1. Функція правосуддя.  2. Конституційний контроль.  3. Контрольна функція 4. Дозвільна функція. 5. Організаційна функція.  6. Кадрова функція. 7. Інформаційно-статистична функція.  8. Роз’яснюючи функція.  9. Функція обрання міри запобіжного заходу у вигляді арешту.

76. Характеристика засад ( принципів ) судочинства, що закріплені в Конституції України, Законі України “ Про судоустрій “, та галузевих процесуальних законах:

 - законність;

 - здійснення правосуддя виключно судами;

 - гарантування всім суб’єктам правовідносин права на судовий захист;

 - рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом;

 - забезпечення доведеності вини, публічність кримінального процесу;

 - змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і доведеності перед судом їх переконливості, принцип диспозитивності;

 - підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

 - забезпечення обвинуваченому права на захист;

 - гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

 - забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

 - обов’язковість рішень суду;

77. Систему судів загальної юрисдикції складають: 1) місцеві суди; 2) апеляційні суди, Апеляційний суд України; 3) вищі спеціалізовані суди;

4) Верховний суд України.

Місцеві суди – це місцеві загальні суди, а також місцеві господарські та місцеві адміністративні суди. Апеляційні спеціалізовані суди – це апеляційні господарські та апеляційні адміністративні суди, перші утворені у відповідних округах, мережа яких затверджена вказаним Указом Президента. До вищих спеціалізованих судів України належать Вищий господарський суд України та Вищий адміністративний суд України. Вони переглядають рішення відповідних спеціалізованих місцевих судів у касаційному порядку. В межах своїх повноважень ВСУ розглядає в касаційному порядку рішення загальних судів по справах віднесених до його підсудності, переглядає в порядку повторної касації рішення вищих спеціалізованих судів, винесених ними як касаційними інстанціями, у випадках передбачених законом, розглядає справи, пов’язані з виключними та винятковими обставинами. Він дає судам роз’яснення з питань застосування чинного законодавства та має інші повноваження.

Відповідно до Конституцій України та Закону «Про Конституційний Суд України», суд приймає рішення та дає висновки у таких справах:

Вирішення питань відповідності Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Відповідність Конституції чинних міжнародних договорів України, або тих міжнародних, що вносяться до Верховної Ради України для надання згоди на їх обов'язковість.

Додержання конституційної процедури розслідування і розгляду справи про усунення Президента України з поста в межах, визначених Конституцією.

Видає офіційне тлумачення Конституції та законів України.

78. Статус суддів — це сукупність прав і обов'язків, закріплених чинним законодавством стосовно порядку обрання суддів, їхніх повноважень, гарантій їхньої діяльності та відповідальності.

Права та обов’язки суддів: Професійні судді України користуються всіма правами та основними свободами людини і громадянина, за винятком встановлених національним законодавством обмежень, обумовлених особливостями правового статусу. Вони також не звільняються від виконання конституційних обов’язків, якто захист Вітчизни чи сплата податків і зборів, повинні не завдавати шкоди природі, культурній спадщині, неухильно додержуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей тощо. Права й обов’язки суддів найбільш повно визначають ступінь їх можливої (службової) поведінки. Вказані інститути розкривають зміст правомірної поведінки судді при здійсненні професійної діяльності, встановлюють її конкретний вид та ступінь. Ця можливість забезпечується і гарантується державою. Засобом її закріплення є правові норми. Права й обов’язки судді завжди існують в певних межах — періоді володіння статусом і реалізуються у конкретних правовідносинах, що виникають в умовах здійснення професійних функцій носія судової влади. Правам суддів притаманні такі характерні риси: поперше, вони належать конкретному суб’єкту — судді; подруге, ґрунтуються на нормах позитивного права — Конституції України, Законі Україні «Про статус суддів» та ін.; потретє, являють собою забезпечену державою і правом можливість певної поведінки, спрямованої на досягнення соціального блага; почетверте, їх виникнення обумовлюється конкретним юридичним фактом — призначенням (обранням) на посаду судді; поп’яте, зміст та обсяг прав суддів визначаються специфікою правового статусу носіїв судової влади в конкретній державі; по­шосте, забезпечуються загальними (економічними, політичними, ідеологічними, організаційними) і спеціальними (юридичними) гарантіями; посьоме, їх порушення тягне юридичну відповідальність. Усі права суддів можна умовно поділити на статусні і процесуальні. Статусні права суддів забезпечують особливий їх правовий статус і правовий захист, підкреслюють їхнє виключне правове становище в державі. Серед широкого кола статусних прав суддів слід виділити: право на повагу професійної честі й гідності; право на особисту і майнову недоторканність; право на незмінюваність з посади на протязі строку, на який суддю призначено (обрано); право на кар’єру; право на відставку; право на соціальний і правовий захист; право на одержання матеріальної винагороди за свою працю; інші права, передбачені трудовим і пенсійним законодавством; право на поліпшені житлові умови; право на пільги з житловокомунального, транспортного та іншого обслуговування; право на відпочинок; право на вільний вибір додаткової педагогічної, наукової та іншої оплачуваної творчої діяльності; право на страхові гарантії; право на навчання і підвищення кваліфікації; право на оскарження до відповідного органу рішення про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності; право подати заяву про припинення повноважень судді за власним бажанням, інші права, передбачені національним законодавством. До процесуальних прав належать права, якими суддя наділений для ефективної реалізації своїх службових функцій, а саме: право вимагати від посадових осіб та громадян виконання винесених суддею рішень; порушувати у встановленому законом порядку питання перед Конституційном Судом про перевірку конституційності нормативного акту, отримувати інформацію від посадових осіб та інших громадян у зв’язку зі здійсненням правосуддя; давати доручення відповідним органам про привід осіб до зали судового засідання та інші права, передбачені процесуальним законодавством. Обов’язки суддів як містять урегульовані нормами права вимоги щодо необхідної поведінки судді, тобто юридичні обов’язки, так і мають характер моральних, які обумовлені вимогами професійного обов’язку та совісті судді. Невиконання або неналежна реалізація суддею обов’язків може призвести до істотних змін у його правовому становищі, навіть до втрати статусу носія судової влади. Обов’язки суддів мають характер додаткових і не виключають необхідності виконувати конституційні (загальні) та інші зобов’язання, що випливають з цивільноправових від­носин (якщо перебування у таких правовідносинах не суперечить статусу судді). Правове закріплення обов’язків судді виявляється у певних вимогах до його поведінки. Результатом такої поведінки судді виступає його волевиявлення у формі прийнятих рішень, дій чи бездіяльності в період володіння статусом судді. Поведінка судді може бути законною, тобто відповідати вимогам законодавства України, або незаконною. В останньому випадку вона є підставою для притягнення судді до юридичної відповідальності. Основні вимоги до поведінки судді закріплено у ст. 6 Закону України «Про статус суддів»: — при здійсненні правосуддя дотримуватися вимог Конституції та законів України, забезпечувати повний, всебічний та об’єктивний розгляд судових справ з дотриманням установлених законом строків; — утримуватися від політичної, підприємницької та іншої оплачуваної діяльності, крім наукової, викладацької і творчої, дотримуватися вимог службової дисципліни і розпорядку роботи суду; — не розголошувати відомості, які становлять державну, військову, службову, комерційну або банківську таємницю, таємницю дорадчої кімнати, відомості про особисте життя громадян та іншу інформацію, про яку вони довідалися під час розгляду справи в судовому засіданні, для забезпечення нерозголошення якої було прийняте рішення про закрите судове засідання; — не допускати вчинків і будь-яких дій, що ганьблять звання судді і можуть викликати сумнів щодо його об’єктивності, неупередженості та незалежності. За змістом вимог, що містяться в наведеній правовій нормі, обов’язки судді можна поділити на такі групи: а) дотримання законодавства України при здійсненні професійної діяльності; б) дотримання етичних основ діяльності; в) сумлінне і професійне виконання своїх службових функцій. А) Дотримання законодавства суддею можна розглядати у двох аспектах: поперше, вся службова діяльність судді відбувається у встановлених законодавством процесуальних межах, порушення яких є підставою для визнання рішення судді незаконним. Подруге, суддя безпосередньо застосовує норми національного законодавства при вирішенні конкретних спорів про право. Він має право використати будьяке джерело права, котре є частиною національного законодавства України: Конституцію, інші нормативноправові акти, прийняті на її підставі, чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України. Б) Етичні вимоги до поведінки судді закріплені в Кодексі професійної етики судді і являють собою сукупність моральних правил поведінки судді, за допомогою яких можна оцінити його дії з точки зору таких цінностей як справедливість, сумління, гідність, людяність тощо. Дотримання етичних засад діяльності передбачає утримання суддею від дій, що можуть бути розцінені як використання посадового становища в особистих цілях чи можуть викликати сумнів у його неупередженості, незалежності і справедливості винесених рішень. Суддя зобов’язаний не допускати будьяких дій, що можуть заподіяти шкоду, порушити нормальну діяльність суду чи дискредитувати судову владу в цілому. Суддя не повинен як під час виконання службових повноважень, так й у приватному житті вчиняти дії, що можуть негативно вплинути на його моральний вигляд, завдати шкоди його професійній та громадській репутації. Під репутацією судді слід розуміти загальновизнані в професійній групі, в суспільстві в цілому уявлення та оцінку поведінки судді як посадової особи судової влади, носія державно владних повноважень. Для судді, який не дотримується етичних засад діяльності, повинні наставати негативні наслідки, зокрема дисциплінарна відповідальність. В) Сумлінне і професійне виконання службових функцій у першу чергу передбачає повну самовідданість судді. Він повинен утримуватися від іншої роботи, яка заважає йому належним чином виконувати свої обов’язки та якій він не повинен приділяти увагу протягом свого робочого часу. Йдеться про те, щоб суддя не мав іншої оплачуваної роботи, за винятком наукової, викладацької або творчої. Виконання навіть такої додаткової роботи не повинно позначатися на якості професійної діяльності судді. Дотримання вимог сумлінного і професійного виконання обов’язків судді передбачає вдосконалення професійної майстерності, систематичне підвищення кваліфікації. За неналежне виконання цих обов’язків суддя притягується до дисциплінарної відповідальності.

⇐ Предыдущая12131415161718192021Следующая ⇒

Поделиться: