Конституційний статус Президента України

 

у порядку імпічменту Президента Литви Роландаса Паксаса, який на­дав литовське громадянство громадянину Російської Федерації за фінансову та іншу підтримку під час президентської виборчої кам­панії. За висновком Конституційного суду, Президент не «забезпечив охорону державної таємниці, чинив незаконний вплив на ухвалення рішень про майнові відносини приватних осіб і господарських об'єктів» і «грубо порушив Конституцію».

Як свідчить аналіз інституту імпічменту, його процедура згідно з Конституцією України є дуже складною і скоріше слугує превентив­ним засобом, ніж реальним інструментом конституційної відпо­відальності Президента. Насамперед це пов'язано з тим, що у цій процедурі беруть участь поряд із депутатами парламенту також Кон­ституційний та Верховний Суди. Проведення розслідування та вив­чення матеріалів розслідування судами може потягнути тривалий термін розгляду справи. При цьому існує необхідність законодавчого регулювання процедури імпічменту, оскільки потрібно визначити статус і процесуальне становище спеціальних прокурора та слідчих, строки проведення розслідування та розгляду матеріалів розслідуван­ня Конституційним Судом та Верховним судом.

Підстави для порушення процедури імпічменту Президента України. Згідно з Конституцією процедура імпічменту може бути порушена за вчинення Президентом державної зради та іншого злочину. Держав­на зрада є тяжким злочином і кваліфікується згідно із положеннями Кримінального кодексу. Формулювання «інший злочин» означає, що Президента України можна притягти до відповідальності за вчинення будь-якого злочину. Однак важливе значення для діяльності парла­менту є можливість притягнення до відповідальності Президента України за вчинення службових злочинів.

У зарубіжних країнах можливе притягнення до відповідальності президента також і з інших підстав — порушення конституції і за­конів (Болгарія, Литва, Угорщина, ФРН, Хорватія), порушення при­сяги (Литва), тяжкі злочини і проступки (США), негідна поведінка (Ірландія). Оскільки імпічмент розглядається превентивним засобом конституційної відповідальності, тому підстави для його застосуван­ня повинні бути адекватними. Тому є обґрунтованими пропозиції щодо можливості притягнення до відповідальності Президента України у порядку імпічменту за порушення Конституції.

При вирішенні питання про ініціювання процедури імпічменту повинні бути достатні підстави для того, щоб підозрювати Президен-

та України у вчиненні злочину або іншого злочину. З аналізу випадків застосування імпічменту видно, що підставами його були: 1) переви­щення меж конституційних повноважень на шкоду іншій гілці влади; 2) злісне порушення встановленого порядку правління, що перешко­джає здійсненню владних функцій і досягненню мети діяльності кон­кретної державної установи; 3) використання службового становища в особистих цілях або для досягнення результатів, не пов'язаних із діяльністю посадової особи¹.

Ініціювання процедури імпічменту. Питання про усунення Прези­дента з поста в порядку імпічменту ініціюється більшістю від консти­туційного складу Верховної Ради України. Як правило, таке право розглядається як можливість опозиції ставити питання про відповідальність Президента України у разі вчинення ним службових зловживань чи неправомірного тиску на діяльність парламенту. Такий високий поріг для ініціювання процедури імпічменту доступний лише у період співіснування, коли парламентська більшість є опо­зиційною до Президента. Така ініціатива закінчується створенням спеціальної тимчасової слідчої комісії, до якої входять спеціальний прокурор та спеціальні слідчі.

Розслідування обставин вчинення Президентом України державної зради або іншого злочину. Розслідування цих обставин здійснює спеціальна тимчасова слідча комісія, статус якої необхідно визначати спеціальним законом. Сьогодні не визначена природа такого розслідування. Зрозуміло, що імпічмент не можна вважати різнови­дом кримінального переслідування особи.

Конституційний Суд України це пов'язав із тим, що у разі пору­шення кримінальної справи проти Президента «на нього поширюва­лася б юрисдикція уповноважених органів протягом всього періоду досудового слідства та розгляду справи в судах, що позбавило б його права недоторканності», а тому «імпічмент у системі конституційних інститутів за своєю природою є позасудовим конституційним проце­сом».

Діяльність спеціальної тимчасової слідчої комісії є подібною до розслідування кримінальних справ і з винятками, які пов'язані з підо­зрюваною особою та характером розслідування. Важливим є з'ясу­вання всіх істотних фактичних обставин справи та належної

¹ Кресіна І. О., Коваленко А. А., Балан С. В. Інститут імпічменту: Порівняльний політико-правовий аналіз. — С. 130.

 

426

427

 

Розділ 19

Конституційний статус Президента України

 

кваліфікації діяння Президента, оскільки це матиме важливе значен­ня для постановлення висновку Верховного Суду про те, що в діях Президента містяться ознаки державної зради або іншого злочину. Важливим також є чітке додержання процедури розслідування, оскільки з цього питання постановляє висновок Конституційний Суд. Зокрема, важливим є додержання процедури відібрання пояс­нення від свідків, проведення обшуку, виїмки та інших процесуаль­них дій. Напевно, прокурор повинен здійснювати контроль за додер­жанням процедури розслідування та надавати згоду на проведення найважливіших слідчих дій. За результатами свого розслідування спеціальна тимчасова слідча комісія ухвалює висновок, який розгля­дається на засіданні Верховної Ради.

До складу спеціальної тимчасової слідчої комісії входять народні депутати з урахуванням принципу пропорційного представництва де­путатських фракцій, спеціальний прокурор та троє спеціальних слідчих. У разі обрання спеціальним прокурором та спеціальним слідчим народного депутата враховується принцип пропорційного представництва депутатської фракції у спеціальній тимчасовій слідчій комісії. На посади спеціального прокурора, спеціальних слідчих може бути обрана лише особа, яка відповідає таким вимогам: 1) є громадянином України, який проживає на її території не менше 10 років; 2) вільно володіє державною мовою; 3) має вищу юридичну освіту; 4) має не менш як десятирічний стаж роботи на посаді атесто­ваного прокурора чи слідчого правоохоронних органів України; 5) не має судимості (ст. 168 Регламенту Верховної Ради).

Спеціальна тимчасова слідча комісія з метою забезпечення повно­го і об'єктивного розслідування володіє такими повноваженнями: 1) перевіряє наявність, повноту і обґрунтованість доказів про вчинен­ня Президентом державної зради або іншого злочину; 2) проводить розслідування у разі виявлення під час строку повноважень спеціаль­ної тимчасової слідчої комісії обставин щодо вчинення Президентом державної зради або іншого злочину без додаткового прийняття рішення Верховною Радою з цього питання і за наявності підстав го­тує відповідні пропозиції щодо проекту постанови Верховної Ради про звинувачення Президента.

Для забезпечення всебічного, повного і об'єктивного розслідуван­ня спеціальна тимчасова слідча комісія має право: 1) заслуховувати Президента та захисника (захисників) його прав; 2) витребувати не­обхідні документи, матеріали та інші відомості, що стосуються

428

розслідування, від державних органів, органів місцевого самовряду­вання, юридичних і фізичних осіб; 3) у разі потреби призначати екс­пертизи та залучати фахівців для дослідження і оцінки доказів, визна­чати двох або більше представників від спеціальної тимчасової слідчої комісії і доручати їм бути присутніми під час проведення зазначених експертиз і досліджень та встановлення їх результатів; 4) запрошувати і заслуховувати в порядку, встановленому законом, будь-яких осіб із числа громадян України (крім суддів Консти­туційного Суду та суддів судів загальної юрисдикції), які можуть повідомити про обставини, що стали підставою для ініціювання пи­тання про усунення Президента з поста в порядку імпічменту.

Свою діяльність спеціальна тимчасова слідча комісія здійснює у формі слідчих дій та засідань. Спеціальна тимчасова слідча комісія за наявності відповідних підстав готує висновок про звинувачення Пре­зидента України з урахуванням вимог до обвинувального висновку, передбачених Кримінально-процесуальним кодексом України. Вис­новок підписують спеціальний прокурор, спеціальні слідчі, голова і секретар спеціальної тимчасової слідчої комісії.

Висунення обвинувачення Президентові у порядку імпічменту. За наявності підстав Верховна Рада не менш як двома третинами від кон­ституційного складу приймає рішення про звинувачення Президента. Висунення обвинувачення Президентові здійснюється за результата­ми обговорення висновку спеціальної тимчасової слідчої комісії.

Доповідачем і співдоповідачами виступають відповідно представ­ник від спеціальної тимчасової слідчої комісії та ініціатори внесення пропозицій (у разі їх внесення) про внесення змін до проекту поста­нови Верховної Ради про звинувачення Президента України. В обго­воренні беруть участь лише народні депутати. Слово надається також Президентові України та захиснику (захисникам) його прав для повідомлення фактичних довідок. Рішення Верховної Ради про зви­нувачення Президента України приймається таємним голосуванням шляхом подачі бюлетенів і проводиться окремо щодо кожного пунк­ту звинувачення. У постанові Верховної Ради про висунення звину­вачення Президентові визначається про внесення подання про надання відповідного висновку до Конституційного Суду та Верхов­ного Суду.

Надання висновків Конституційним Судом України і Верховним Су­ дом України. Предметом розгляду Конституційного Суду є додержан­ня процедури імпічменту. Конституційний Суд досліджує питання

429

Розділ 19

процесуального права: чи було додержано спеціальною тимчасовою слідчою комісією правової процедури одержання доказів у справі, вчинення процесуальних дій тощо. Предметом розгляду Верховного Суду України є питання матеріального права: з'ясування, чи були наявні у діях Президента ознаки вчинення державної зради або іншо­го злочину.

Прийняття рішення про усунення Президента України з поста. Таке повноваження Верховної Ради є дискреційним за своєю природою. Висновки Конституційного Суду та Верховного Суду розглядаються разом із проектом постанови Верховної Ради про усунення Президен­та з поста в порядку імпічменту. Якщо з матеріалів справи і висновків Конституційного Суду та Верховного Суду видно, що у діях Прези­дента є ознаки державної зради або іншого злочину, додержано процедури розслідування у порядку імпічменту, Верховна Рада може ухвалити постанову про усунення Президента з поста у порядку імпічменту. Голосування є таємним, шляхом опускання бюлетенів у скриньку для голосування. Постанова Верховної Ради про усунення Президента України з поста в порядку імпічменту вважається прийнятою, якщо за неї проголосувало не менше трьох четвертих народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради України.

Розділ 20

⇐ Предыдущая47484950515253545556Следующая ⇒

Поделиться: