Основні вимоги до улаштування риштувань та помосту.

Стр 1 из 3Следующая ⇒

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ

(посада роботодавця і

найменування підприємства)

№

(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці №_

при виконанні робіт на висоті

І. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.2. Роботою на висоті вважається робота при виконанні будівельно-монтажних та ремонтно-експлуатаційних робіт на відстані більше 1, 3 м від рівня землі, перекриття (крім верхолазних) з застосуванням засобів, які забезпечують 'їх безпечну роботу.

1.3. Робітники, які виконують роботи на висоті повинні бути проінструктовані по інструкціям з охорони праці по основній професії (професіям - при роботі в комплексних бригадах).

1.4. При виконанні на висоті робітники повинні:

1.4.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.4.2. Користуватись спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;

1.4.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій проінструктований;

1.4.4. Пам'ятати про особисту відповідальність за виконання правил охорони праці та безпеку товаришів по роботі;

1.4.5. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

1.4.6. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

1.5. Спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту робітники забезпечуються по основній професії (професіям - при роботі в комплексній бригаді).

1.6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на робітників, які працюють на висоті:

1.6.1. Падіння з висоти;

1.6.2. Падіння предметів;

1.6.3. Ураження електричним струмом;

1.7. До виконання робіт на висоті допускаються особи не менше 18 років, які пройшли медичне обстеження не мають медичних протипоказань і мають висновок " придатний для роботи не висоті", пройшли вступний інструктаж з охорони праці, інструктаж на робочому місці та інструктаж з пожежної безпеки.

1.8. При виконанні будівельно-монтажних та ремонтно-експлуатаційних робіт розділяють: 1.8.1. Зони постійно діючих небезпечних факторів:

1.8.1.1. Поблизу від неізольованих струмоведучих частин електроустановок;

1.8.1.2. Поблизу від неогороджених перепадів по висоті на 1, 3 м і більше;

1.8.1.3. В місцях, де містяться речовини в концентраціях вище гранично допустимих чи

впливає шум інтенсивністю вище гранично допустимих.

1.8.2. Зони потенційно діючих небезпечних виробничих факторів:

1.8.2.1. Дільниці території поблизу будівлі (споруди), яка будується; поверхи (яруси) будівель і споруд в одній захватці, над якими відбувається монтаж (демонтаж) конструкцій чи обладнання.

1.8.2.2. Зони переміщення машин, обладнання чи їх частин, робочих органів; місця, над якими відбувається переміщення вантажів вантажопідіймальними кранами. 1.9. Зони постійно діючих небезпечних виробничих факторів, повинні мати захисні (запобіжні) огородження, які відповідають вимогам ГОСТ 12.4.059-89.

Виконання робіт в цих зонах допускається згідно з ПВР, в якому містяться конкретні рішення з захисту працюючих.

1.10. Зони потенційно діючих небезпечних виробничих факторів повинні мати сигнальні огородження, згідно ГОСТ 23407-78

1.11. Межі небезпечних зон в місцях, над якими здійснюється переміщення вантажів вантажнопідіймальними кранами, а також поблизу, будівель чи споруд, які будуються установлюються згідно таблиці.

Висота можливого падіння предмета, м	Межі небезпечної зони
Висота можливого падіння предмета, м	В місцях, над якими здійснюється переміщення вантажів кранами (від горизонтальної проекції траєкторії переміщення максимальних габаритів вантажу у випадку його падіння)	Поблизу будівель чи споруд, які будуються (від його зовнішнього периметру
-до 10	св 0 ДО 4	св 1, 5 до 3, 5
св 10 до 20	св 4 до 7	св 3, 5 до 5
св 20 до 70	св7до 10	св 5 до 7 *
св70до 120	св 10 до 15	св 7 до 10
св 120 до 200	св 15 до 20	св 10 до 15
св 200 до 300	св 20 до 25	св 15 до 20
св 300 до 450	св 25 до ЗО	св 20 до 25

1.12. Границі небезпечних зон, в межах яких діє небезпека ураження електричним

струмом:

Напруга, кВ	Обмежуючі небезпечну зону відстані від неогороджених неізольованих частин електроустановки (електрообладнання, кабелю і проводу) чи від вертикальної площини, яка утворюється проекцією на землю найближчого проводу повітряної лінії електропередачі, яка знаходиться під напругою, М
Доі	1, 5
Від 1 до 20	2, 0
Від 35 до 110	4, 0
Від 150 до 220	5, 0
330	6, 0
Від 500 до 750	9, 0
800 (постійного струму)	9, 0

1.13. При виконанні робіт на висоті (крім верхолазних робіт) застосовуються: приставні драбини, стрем'янки, риштування, помости, колиски, платформи, запобіжні пояси, страхувальні канати та інше.

1.14. Основні вимоги до улаштування драбин;

1.14.1. На кожній з драбин, що перебуває в експлуатації, повинні бути зазначені:

1.14.1.1. Інвентарний номер.

1.14.1.2. Дата проведення наступного випробування;

1.14.1.3. Належність цеху (дільниці тощо).

1.14.1.4. На дерев'яних та металевих драбинах написи повинні виконуватись на тятивах, а на мотузкових - на закріплених на них бирках.

1.14.2. Щаблі дерев'яних драбин повинні бути виготовлені із відбірної деревини твердих порід (бука, дуба, ясеня) першого сорту згідно з ГОСТ 2695 або хвойних порід (сосни, модрини) відбірного та першого сортів згідно з ГОСТ 8486 вологістю не більше 15 %. Нахил волокон (косошар) у щаблях та деталях тятив не повинен перевищувати 7 %.

1.14.3. Тятиви дерев'яних драбин повинні виготовлятись із сосни відбірного сорту згідно з ГОСТ 8486 абсолютною вологістю не більше 15 %.

1.14.4. Не допускаються на зовнішніх поверхнях тятив:

1.14.4.1. Сучки, що частково зрослись на ребрах і випадають;

1.14.4.2. Сучки, що розпиляні по осі;

1.14.4.3. Завитки з виямками, смоляні кишеньки, виявлені під час обробки;

1.14.4.4. Тріщини, що виходять в отвори для закріплювання щаблів.

1.14.5. Дерев'яні деталі драбин повинні підлягати гарячому просочуванню натуральною оліфою з наступним покриванням безколірним лаком. Забороняється фарбувати драбини фарбами.

1.14.6. Металеві деталі драбин повинні очищатись від іржі, знежирюватись і всі, крім деталей кріплення, фарбуватись у чорний колір. Шайби, головки стяжок та шурупи повинні покриватись безколірним лаком.

1.14.7. Щаблі дерев'яних драбин повинні врізуватись в тятиви і через кожні 2 м скріплюватись стяжними болтами діаметром не менше 8 мм.

Не дозволяється застосовувати драбини, що збиті цвяхами, без скріплювання тятив болтами та врізування щаблів у тятиви.

Відстань між щаблями драбин повинна бути від 300 до 340 мм (крім розсувних триколійних, у яких вона повинна бути 350 мм), а відстань від першого щабля до рівня установлення (підлоги, землі тощо) - не більше 400 мм.

1.14.8. Приставні дерев'яні драбини та стрем'янки завдовжки більше 3 м повинні мати 2 і більше металевих стяжних болтів, установлених під нижнім та верхнім щаблями.

Загальна довжина приставної дерев'яної драбини не повинна перевищувати 5 м. 1.14.9. Тятиви приставних драбин та стрем'янок повинні розходитись до низу - для забезпечення стійкості. Ширина приставної драбини та стрем'янки за осями тятив повинна бути не менше 300 мм угорі та 400 мм внизу.

1.14.10. Приставні драбини та стрем'янки повинні бути обладнані пристроєм, що запобігає перевертанню та зсуванню їх під час виконання робіт.

На нижніх кінцях приставних драбин та стрем'янок повинні бути оковки з гострими наконечниками - у тому разі, якщо вони установлюються на землі, а у разі використання драбин на гладких поверхнях (паркеті, металі, плитці, бетоні) на них повинні надягатись башмаки з гуми або іншого нековзкого матеріалу.

1.14.11. Верхні кінці драбин, якщо їх приставляють до труб або проводів, повинні бути обладнані спеціальними гаками-захватами - для запобігання падінню драбин від дії вітру або випадкових поштовхів.

1.14.12. Металеві приставні драбини заввишки понад 5 м, установлені під кутом більше 75° до горизонтальної площини, повинні мати, починаючи з висоти 2 м від їхнього нижнього кінця, дугове огородження або повинні бути оснащені канатом з уловлювачем для закріплювання карабіна запобіжного пояса, а драбини, установлені під кутом від 60° до 75° до горизонтальної площини, - огородження поручнів з обох боків заввишки по вертикалі від 0, 9 до 1, 4 м, починаючи з висоти 5 м.

1.14.13. Металеві навісні драбини завдовжки понад 5 м, як вертикальні, так і установлені під кутом нахилу до горизонтальної площини більше 75°, повинні мати дугове огородження або канати з уловлювачами для закріплювання карабіна запобіжного пояса.

Дуги огородження повинні розміщуватись на відстані не більше 0, 8 м одна від одної та з'єднуватись не менше ніж трьома поздовжніми стрічками. Відстань від драбини до дуги повинна бути не менше 0, 7 м і не більше 0, 8 м, - якщо ширина огородження становить від 0, 7 до 0, 8 м.

1.14.14. Драбини заввишки понад 10 м повинні бути обладнані площадками для відпочинку, установленими не рідше ніж через кожні 10 м за висотою.

1.14.15. Підвісні драбини, які застосовуються для виконання робіт на конструкціях та проводах, повинні бути обладнані спеціальними пристосуваннями, що забезпечують міцне закріплювання їх.

1.14.16. Усі переносні драбини та стрем'янки після виготовлення їх та капітального ремонту, а також періодично під час експлуатації повинні випробовуватись статичним навантаженням у такі терміни:

1.14.16.1. Один раз на 12 міс. - металеві драбини та стрем'янки;

1.14.16.2. Один раз на 6 міс. - дерев'яні драбини та стрем'янки;

1.14.16.3. Один раз на 6 міс. - підвісні мотузкові драбини.

1.14.17. Дата та результати періодичних оглядів та випробувань драбин та стрем'янок повинні записуватись в " Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв".

1.14.18. Драбини необхідно зберігати в сухих приміщеннях в місцях, де неможливі випадкові механічні пошкодження їх.

1.14.19. Контролювати стан драбин та стрем'янок повинен інженерно-технічний

працівник, призначений розпорядженням по підрозділу (цеху, дільниці) підприємства. Він

повинен оглядати драбини та стрем'янки під час проведення випробувань; безпосередньо

перед застосуванням драбин та стрем'янок їх повинен оглядати працівник, який виконує

роботу.

З драбин

3.1.1. Всі драбини та стрем'янки перед застосуванням повинен оглянути виконавець робіт (без записування результатів огляду в журнал).

3.1.2. Перед початком виконання робіт із застосуванням приставної драбини необхідно забезпечити стійкість драбини, переконавшись оглядом та випробуванням у тому, що вона не може зісковзнути з місця або випадково зсунутись.

У разі установлення приставної драбини за умов, коли її верхній кінець може зміститись, його необхідно надійно закріпити за стійкі конструкції так, щоб виключити можливість зміщування драбини.

3.1.3. Забороняється працювати з приставної драбини стоячи на щаблі, розташованому на відстані менше 1 м від верхнього кінця драбини.

3.1.4. Забороняється у разі недостатньої довжини драбини створювати додаткові опорні споруди з ящиків, бочок тощо.

3.1.5. Приставна драбина повинна установлюватись під кутом нахилу до горизонтальної площини не менше 45° і не більше 60°; у разі установлення драбини під кутом нахилу менше 60° додаткове закріплення верхньої частини драбини не вимагається.

3.1.6. Забороняється установлювати драбину на східці маршів сходової клітки. У разі необхідності на сходових клітках повинен споруджуватись поміст.

11.

3.1.7. Стрем'янки повинні бути оснащені пристосуваннями (гаками, ланцюгами) - для запобігання самочинному розсуванню їх під час виконання робіт. Нахил стрем'янок повинен бути не більше 1: 3.

3.1.8. Не дозволяється виконувати роботу з двох верхніх щаблів стрем'янок, які не мають поручнів або упорів.

Перебування на щаблях приставної драбини або стрем'янки дозволяється тільки одному працівнику.

3.1.9. Не дозволяється піднімати або опускати вантаж по приставній драбині та залишати

на ній інструмент.

3.1.10. Забороняється на приставних драбинах та стрем'янках:

3.1.10.1. Працювати біля обертових механізмів, працюючих машин, транспортерів тощо та над ними;

3.1.10.2. Виконувати роботу із застосуванням електричного та пневматичного інструмента, будівельно-монтажних пістолетів;

3.1.10.3. Виконувати газо- та електрозварювальні роботи;

3.1.10.4. Натягувати проводи та підтримувати на висоті важкі деталі.

Для ввиконання таких робіт повинні застосовуватись риштування або стрем'янки з верхніми площадками, обгородженими поручнями.

3.1.11. Під час виконання робіт з приставної драбини в місцях з пожвавленим рухом транспортних засобів або людей для запобігання падінню її від випадкових поштовхів (незалежно від наявності або відсутності на кінцях драбини наконечників) місце її установлення необхідно обгородити або охороняти драбину від падіння. У тому разі, коли під час установлення драбини на гладкій плиточній підлозі її неможливо закріпити, тоді біля основи драбини повинен стояти працівник в касці і утримувати її в стійкому положенні. В інших випадках підтримувати драбину знизу руками забороняється.

3.1.12. Переміщувати драбину під час виконання робіт необхідно з дотриманням таких запобіжних заходів: два працівника повинні нести драбину наконечниками назад, застерігаючи перехожих про небезпеку зіткнення з нею. Якщо драбину переносить один працівник, вона повинна бути в такому похилому положенні, щоб її передній кінець був піднятий над землею не менше ніж на 2 м.

3.1.13. Забороняється використовувати переносні металеві драбини в розподільних установках напругою 220 кВ і нижче.

3.1.14. У відкритих розподільних установках напругою 330 кВ і вище застосування переносних металевих драбин дозволяється за таких умов:

3.1.14.1. Драбина повинна бути оснащена металевим ланцюгом, який торкається до землі.

3.1.14.2. Драбину необхідно переносити тільки у горизонтальному положенні під неперервним наглядом виконавця робіт, чергового або працівника зі складу оперативно-ремонтних працівників, який має групу IV з електробезпеки.

3.1.15. У разі виконання робіт з підвісних приставних та з розсувних драбин на висоті більше 1, 3 м повинен застосовуватись запобіжний пояс. Пояс повинен закріплюватись за конструкцію будівлі або за драбину - за умови надійного закріплення драбини до конструкції. 3.2. З риштувань і помостів:

3.2.1. Виконання робіт з риштувань та помостів дозволяється тільки після прийняття їх в експлуатацію відповідно до пп. 1, 15.15. та 1.15.16.

3.2.2. У разі виконання робіт підрядною організацією з використанням споруджених нею риштувань останні повинна приймати в експлуатацію комісія, яка призначається наказом керівника цієї організації (дільниці). Комісію у цьому разі повинен очолювати інженерно-технічний працівник підрядної організації.

12,

Якщо риштування споруджує енергопідприємство або за його замовленням одна з підрядних організацій (ремонтна, будівельно-монтажна тощо), то приймати їх в експлуатацію повинна комісія, яка призначається наказом по енергопідприємству. Комісію повинен очолювати інженерно-технічний працівник цього підприємства, і до складу цієї комісії повинні залучатись також представники підрядних організацій, працівники яких будуть виконувати роботи на цих риштуваннях.

Акт приймання риштувань повинен затверджувати головний інженер організації, яка приймає риштування в експлуатацію. Допускається затвердження акта приймання риштувань, які споруджує підрядна організація для своїх потреб, начальником дільниці (цеху) цієї організації.

Працювати з риштувань дозволяється тільки після затвердження акта приймання цих риштувань.

3.2.3. Монтаж і демонтаж риштувань повинен виконуватись робітниками, які мають право працювати на висоті з забезпеченням їх запобіжними поясами, що прикріплюються до надійних елементів і конструкцій по вказівці майстра (виконроба).

3.2.4. Розбирання риштувань повинно виконуватись під керівництвом виконроба або майстра з дотриманням порядку, який указаний в ПВР.

3.2.5. До початку робіт по розбиранню риштувань технічний персонал повинен оглянути конструкції, які підлягають розбиранню, ознайомити робітників з можливою небезпекою і дати вказівки по послідовному способу розбирання і заходам безпеки.

3.2.6. У зоні, де установлюються або розбираються риштування та поміст, не повинні перебувати сторонні особи.

3.2.7. Електричні проводи, що розташовані ближче 5 м від риштувань, на час установлювання або розбирання цих риштувань необхідно: або знеструмити та заземлити, або укласти в короби, або демонтувати.

3.2.8. Під час виконання робіт на висоті прохід людей внизу повинен бути заборонений, а небезпечна зона - обгороджена на відстані не менше 0, 3 висоти риштувань або помосту та позначена знаками безпеки.

Риштування, що розташовані біля проходів у будівлю, повинні мати захисні козирки та суцільну бокову обшивку - для захисту працівників від предметів, що можуть випадково впасти зверху.

Захисні козирки повинні виступати за риштування не менше ніж на 1, 5 м і мати нахил 20° до горизонту.

Висота проходів у просвіті повинна бути не менше 1, 8 м.

3.2.9. Перед зняттям настилу риштувань його слід звільнити від матеріалів, сміття, тари (не скидати з риштувань) і зачинити доступ на риштування.

Забороняється знаходитись людям під настилом під час його переміщення.

3.2.10. При розбиранні риштувань спуск елементів слід виконувати за допомогою кранів чи інших вантажопідіймальних пристосувань.

Забороняється скидати з риштувань окремі елементи.

3.2.11. Під час розбирання риштувань всі дверні прорізи першого поверху і виходи на балкони всіх поверхів (в межах дільниці, яка розбирається) повинні бути зачиненими.

3.2.12. Навантаження на риштування і помости не повинно перевищувати встановлене паспортом (проектом) допустимі величини.

3.2.13. Не допускається скупчення працівників у будь-якому місці настилу.

За необхідності передати на риштування додаткові навантаження (від вантажопідіймальних механізмів, вантажопідіймальних площадок тощо) це повинно враховуватись в конструкції риштувань.

13.

3.2.14. Настили та драбини риштувань та помосту необхідно періодично під час виконання роботи, а також щоденно після її закінчення очищати від сміття, взимку - від снігу та ожеледі, а у разі необхідності - посипати піском.

3.2.15. Риштування та поміст, з яких тимчасово не виконується робота, необхідно підтримувати у справному стані.

3.2.16. Забороняється виконувати роботи з випадкових підставок (ящиків, бочок та ін.), а також з ферм, крокв тощо.

У разі необхідності виконання короткострокових робіт на висоті 1, 3 м і вище від рівня підлоги (робочої площадки) без риштувань обов'язково повинні застосовуватись запобіжні пояси.

Працівники, яким належить виконувати ці роботи, повинні бути проінструктовані як і де підніматись, до чого закріплюватись карабінами запобіжних поясів тощо.

3.2.17. Передача на риштування і помости додаткового навантаження від машин для підйому матеріалів, які призводять до їх перенавантаження не допускається.

3.2.18. При розвезенні матеріалів возиками слід укладати по настилам риштувань катальні ходи, їх стики не повинні співпадати з поперечними стиками щитів настилу.

3.2.19. При підійманні матеріалів необхідно:

3.2.19.1. Надійно стропувати деталі, пакети, ящики та інше.

3.2.19.2. Піднімати і опускати мілкі деталі і матеріали в спеціальній тарі.

3.2.19.3. Дотримуватись встановленої сигналізації при підійманні і опусканні вантажів.

3.2.19.4. Опускання вантажу на настил слід виконувати на найменшій швидкості, плавно без поштовхів.

3.2.20. Щоб уникнути ударів по риштуванням вантажем підвішеним на гаку баштового або стрілового крана, поворот стріли крана одночасно з підійманням вантажу в безпосередній близькості від риштувань забороняється.

3.2.21. Забороняється підйом і спуск робітників по стоякам риштувань.

3.2.22. Забороняється піднімати на риштування і помости цеглу пакетами, укладену з перехресною перев'язкою або в " ялинку" без спеціальних огороджувальних пристосувань.

3.2.23. Опускати порожні піддони з риштувань і помостів слід пачками, заздалегідь підготовленими і правильно застропованими.

3.2.24. Забороняється скидати піддони з риштувань і помостів.

3.2.25. Забороняється по власній ініціативі виконувати будь-які зміни в каркасі риштувань, а також знімати кріплення.

3.2.26. Періодично очищати настили від будівельного сміття, а в зимовий час від снігу, льоду з посилкою після цього піском.

3.2.27. Під час експлуатації риштування повинні оглядатися виконробом чи майстром не рідше ніж через кожні 10 днів.

3.2.28. Риштування, з яких поздовж місяця і більше роботи не проводились, перед початком робіт необхідно приймати в порядку згідно з пп. 1.15.15., 1.15.16.

3.2.29. Додатковому огляду підлягають риштування після дощу чи відлиги, а також після механічного впливу.

При виявленні деформацій риштування повинні бути відремонтовані і прийняті згідно пп. 1.15.15., 1.15.16.

3.2.30. Підвісні риштування повинні прикріплюватись до міцних частин будівлі (споруди) або конструкції - для запобігання розгойдуванню.

3.2.31. Укладання настилів на пальці підвісних риштувань та користування ними допускаються тільки після міцного закріплення елементів, до яких риштування підвішені.

3.2.32. Гаки, хомути та пальці підвісних риштувань необхідно закріплювати до елементів конструкцій, які монтуються або ремонтуються, до піднімання їх.

14.

Гаки для підвішування риштувань необхідно випробовувати заздалегідь протягом не менше 15 хв статичним навантаженням, яке в 2 рази перевищує робоче. Результати випробувань повинні оформлятись відповідним актом.

3.2.33. Для пересувних риштувань (так само, як і для колисок) як вантажний повинен застосовуватись сталевий канат з коефіцієнтом запасу міцності не менш дев'ятикратного. Кількість затискачів закріплення канатів повинна визначатись розрахунком, але їх повинно бути не менше трьох.

Канат уловлювача у разі аварійного спрацьовування уловлювача під час обривання вантажного каната повинен мати коефіцієнт запасу міцності по максимальному динамічному зусиллю не менше 3.

Сполучення між ярусами підвісних риштувань повинно здійснюватись по жорстко закріплених драбинах. 3.3. З колисок та платформ;

3.3.1. Щоденно перед початком виконання робіт необхідно перевіряти стан колисок, пересувних риштувань та канатів і проводити випробування з імітації обривання робочого каната. Максимальна висота падіння колисок та пересувних риштувань до зупинення їх уловлювачами не повинна перевищувати 0, 15 м.

3.3.2. Кожний вузол металоконструкцій опорних, підвісних та пересувних риштувань та колисок після виготовлення повинен пройти контроль та випробування, за результатами яких необхідно складати акт приймання.

Після цього повинно бути проведено контрольне складання риштувань, які додатково перевіряються та випробовуються.

3.3.3. Контрольне складання опорних риштувань повинно проводитись без застосування особливих зусиль і під час його проведення необхідно перевіряти:

3.3.3.1. Правильність установлення всіх вузлів - зовнішнім оглядом;

3.3.3.2. Вертикальність установлення стояків - за допомогою виска (кут нахилу повинен бути не більше 1 °);

3.3.3.3. Легкість з'єднання ригелів, поручнів (бар'єрів) та бортів зі стояками;

3.3.3.4. Щільність прилягання гаків драбини до ригелів, а нижніх кінців - до настилів;

3.3.3.5. Надійність установлення та закріплення стояків;

3.3.3.6. Надійність закріплення огороджень прорізів на ригелях та настилах;

3.3.3.7. Наявність бортів, що запобігають падінню інструмента, шматків матеріалу тощо.

Настили повинні відповідати вимогам пункту 1.5.9. цієї інструкції.

3.3.4. Опорні та підвісні риштування після закінчення контрольного складання необхідно протягом 10 хв випробувати рівномірно розподіленим по верхньому ярусу навантаженням 2, 5 кПа (250 кгс/м²).

Після закінчення випробувань риштування необхідно розібрати, причому всі елементи риштувань повинні розбиратись без особливих зусиль.

Елементи риштувань необхідно перевіряти на цілісність зварних швів, відсутність залишкових деформацій, незмінність геометричних форм та розмірів. Виявлені під час перевірки дефекти риштувань необхідно усунути, після чого провести повторне випробування, за результатами якого повинен бути складений відповідний акт.

3.3.5. У випадку багаторазового використання підвісних риштувань вони можуть допускатись до експлуатації без проведення випробувань - за умови, що конструкція, на яку підвішуються риштування, пройшла випробування навантаженням, що перевищує розрахункове не менше ніж у 2 рази, а закріплення риштувань виконано типовими вузлами (пристроями), які витримали випробування.

3.3.6. У разі переміщування пересувних риштувань на них не повинні перебувати працівники, а також не повинно бути матеріалів, тари та сміття.

3.3.7. Під час перерв у роботі пересувні риштування повинні бути опущені.

15.

3.3.8. Колиски та пересувні риштування, з яких робота не виконується, необхідно опустити на землю.

3.3.9. Працювати на колисках дозволяється тільки при їх повній технічній справності.

3.3.10. Забороняється класти інструменти на огорожу колиски. Якщо колиска знаходиться на рівні віконного або дверного прорізу, виходити з неї в будівлю забороняється. Виходити з неї дозволяється тільки коли вона опущена на землю.

3.3.11. Забороняється ремонтувати і чистити колиску, яка знаходиться в підвішеному стані.

3.3.12. Щоб уникнути розкачування під час роботи, колиска повинна бути закріпленою до стіни.

3.3.13. Підйом та опускання колиски повинні бути рівномірними з швидкістю не більше 2 м/хв.

3.3.14. Особи, які проводять підйом колиски, повинні слідкувати, щоб при намотуванні на барабан канат не улучав між зубцями передачі, лягав рівномірними витками в кожному шарі намотування.

3.3.15. При роботі поблизу електропроводів їх необхідно відключати.

3.3.16. Працювати на колисках при ожеледі, сильному снігопаді, дощі і швидкості вітру 4-5 м/сек, забороняється.

3.3.17. У вечірній і нічний час будівельні майданчики, на яких виконуються роботи з колисок, а також проходи, проїзди, сходи і механізми повинні бути достатньо освітлені.

3.3.18. Допуск сторонніх осіб до лебідок і в зону роботи колисок забороняється.

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ

(посада роботодавця і

найменування підприємства)

№

(число, місяць, рік)

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці №_

при виконанні робіт на висоті

І. Загальні положення

1.1. Дія інструкції поширюється на всі підрозділи підприємства.

1.4. При виконанні на висоті робітники повинні:

1.4.1. Виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;

1.4.2. Користуватись спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту;

1.4.3. Виконувати тільки ту роботу, яка доручена керівником робіт та по якій проінструктований;

1.4.5. Не допускати сторонніх осіб на своє робоче місце;

1.4.6. Не виконувати вказівок, які суперечать правилам охорони праці;

1.6. Основні небезпечні та шкідливі виробничі фактори, які діють на робітників, які працюють на висоті:

1.6.1. Падіння з висоти;

1.6.2. Падіння предметів;

1.6.3. Ураження електричним струмом;

1.8.1.1. Поблизу від неізольованих струмоведучих частин електроустановок;

1.8.1.2. Поблизу від неогороджених перепадів по висоті на 1, 3 м і більше;

1.8.1.3. В місцях, де містяться речовини в концентраціях вище гранично допустимих чи

впливає шум інтенсивністю вище гранично допустимих.

1.8.2. Зони потенційно діючих небезпечних виробничих факторів:

Висота можливого падіння предмета, м	Межі небезпечної зони
Висота можливого падіння предмета, м	В місцях, над якими здійснюється переміщення вантажів кранами (від горизонтальної проекції траєкторії переміщення максимальних габаритів вантажу у випадку його падіння)	Поблизу будівель чи споруд, які будуються (від його зовнішнього периметру
-до 10	св 0 ДО 4	св 1, 5 до 3, 5
св 10 до 20	св 4 до 7	св 3, 5 до 5
св 20 до 70	св7до 10	св 5 до 7 *
св70до 120	св 10 до 15	св 7 до 10
св 120 до 200	св 15 до 20	св 10 до 15
св 200 до 300	св 20 до 25	св 15 до 20
св 300 до 450	св 25 до ЗО	св 20 до 25

1.12. Границі небезпечних зон, в межах яких діє небезпека ураження електричним

струмом:

Напруга, кВ	Обмежуючі небезпечну зону відстані від неогороджених неізольованих частин електроустановки (електрообладнання, кабелю і проводу) чи від вертикальної площини, яка утворюється проекцією на землю найближчого проводу повітряної лінії електропередачі, яка знаходиться під напругою, М
Доі	1, 5
Від 1 до 20	2, 0
Від 35 до 110	4, 0
Від 150 до 220	5, 0
330	6, 0
Від 500 до 750	9, 0
800 (постійного струму)	9, 0

1.14. Основні вимоги до улаштування драбин;

1.14.1. На кожній з драбин, що перебуває в експлуатації, повинні бути зазначені:

1.14.1.1. Інвентарний номер.

1.14.1.2. Дата проведення наступного випробування;

1.14.1.3. Належність цеху (дільниці тощо).

1.14.4. Не допускаються на зовнішніх поверхнях тятив:

1.14.4.1. Сучки, що частково зрослись на ребрах і випадають;

1.14.4.2. Сучки, що розпиляні по осі;

1.14.4.3. Завитки з виямками, смоляні кишеньки, виявлені під час обробки;

1.14.4.4. Тріщини, що виходять в отвори для закріплювання щаблів.

1.14.16.1. Один раз на 12 міс. - металеві драбини та стрем'янки;

1.14.16.2. Один раз на 6 міс. - дерев'яні драбини та стрем'янки;

1.14.16.3. Один раз на 6 міс. - підвісні мотузкові драбини.

1.14.19. Контролювати стан драбин та стрем'янок повинен інженерно-технічний

працівник, призначений розпорядженням по підрозділу (цеху, дільниці) підприємства. Він

повинен оглядати драбини та стрем'янки під час проведення випробувань; безпосередньо

перед застосуванням драбин та стрем'янок їх повинен оглядати працівник, який виконує

роботу.

Основні вимоги до улаштування риштувань та помосту.

1.15.1. Риштування та поміст повинні відповідати вимогам СниП ГД-4 " Техника

безопасности в строительстве", ГОСТ 24258, ГОСТ 273221, ГОСТ 27331 та ГОСТ 28012.

Риштування, поміст та інші пристрої для виконання робіт на висоті повинні бути інвентарними, виготовлятись за типовими проектами та мати паспорти заводу-виробника.

Неінвентарні риштування допускається застосовувати у виняткових випадках. Якщо висота, на якій виконується робота, перевищує 4 м, то такі риштування повинні споруджуватись за індивідуальним проектом з обов'язковим розрахунком всіх їхніх основних елементів на міцність та стійкість.

Проект риштування повинен візувати інженер-інспектор з безпеки праці та виробничої санітарії та затверджувати головний інженер підприємства або організації, що розробила проект, а також головний інженер підприємства або організації, що видала проект на риштування у виробництво.

1.15.2. Риштування та поміст можуть бути дерев'яні та металеві розбірні. Дерев'яні риштування та поміст повинні виготовлятись із сухої деревини хвойних та листяних порід не нижче другого сорту згідно з ГОСТ 8486, ГОСТ 9462 та ГОСТ 2695.

Металеві риштування повинні виготовлятись з прямих металевих труб, що не мають ум'ятин, тріщин та інших дефектів, що порушують міцність елементів.

1.15.3. Розбірні металеві риштування повинні мати надійні з'єднання стояків, які можна нарощувати.

1.15.4. Риштування повинні закріплюватись тільки металевими елементами кріплення (болтами, струнами, хомутами, скобами тощо).

1.15.5. Для забезпечення стійкості стояки риштувань по всій висоті повинні бути прикріплені до міцних частин будівлі (споруди або до конструкції).

Місця та способи закріплення стояків повинні зазначатись у проекті на риштування.

1.15.6. Риштування та поміст необхідно закріплювати до стійких частин будівлі або конструкції, а також до тих частин, що не виступають.

1.15.7. У разі установлення металевих та дерев'яних риштувань просто неба, їх необхідно обладнати грозозахисними пристроями, а металеві риштування - заземлити.

Грозозахист риштувань повинен здійснюватись за допомогою блискавковідводів, які повинні складатись із блискавкоприймача, струмовідводу та заземлювача. Відстань між блискавкоприймачами не повинна перевищувати 20 м. Опір заземлення повинен бути не більше 15 Ом.

1.15.8. Навантаження на настили риштувань, поміст та на вантажопідіймальні площадки не повинно перевищувати допустимі значення, встановлені проектом (паспортом) на риштування.

Біля місць піднімання працівників на риштування та поміст необхідно вивісити плакати із зазначенням допустимих значень навантажень та схеми розміщення їх.

1.15.9. Настили на риштуваннях та на помості повинні мати суцільну рівну поверхню із прорізами між елементами не більше 5 мм і повинні закріплюватись до поперечок риштувань.

Кінці елементів настилів, що стикуються, повинні розміщуватись на опорах, перекривати їх не менше ніж на 20 см в кожен бік, а кінці елементів, що стикуються у наклад, повинні бути скошеними, - щоб запобігти утворенню порогів.

Для дерев'яних настилів повинні використовуватись дошки завтовшки до 40 мм.

Ширина настилів на риштуваннях та помості у разі виконання нижчезазначених робіт повинна бути не менше: 2, 0 м - у разі виконання цегляних робіт; 1, 5 м - у разі виконання штукатурних робіт; 1, 0 м - у разі виконання малярських та монтажних робіт. 1.15.10. Стояки, рами, опорні драбини та інші вертикальні елементи риштувань повинні установлюватись суворо по виску та розкріплюватись зв'язками згідно з проектом на риштування, а опорні стояки - надійно закріплюватись розпорами та розкосами - для запобігання розхитуванню їх.

Під кінці кожної пари стояків риштувань у поперечному напрямку повинна укладатись суцільна (нерозрізна) підкладка з дошки завтовшки не менше 5 см. Опорні підкладки повинні укладатись на попередньо сплановану та утрамбовану поверхню.

Забороняється вирівнювати підкладку під риштуваннями за допомогою цеглин, каміння, обрізків дощок та клинів.

Перед укладанням елементів помосту (щитів, дощок) на опори (пальці, прогони) необхідно перевірити міцність закріплення та переконатись у неможливості зсовування цих елементів.

1.15.11. Настили риштувань та помосту, що розміщені на висоті 1, 3 м і вище від рівня землі або покриттів, повинні мати огородження, що складається із стояків, поручнів заввишки понад 1, 1м, одного проміжного горизонтального елемента або сітки та бортової дошки заввишки не менше 0, 15 м. Відстань між стояками поручнів не повинна перевищувати 2 м.

1.15.12. Для піднімання та спускання працівників риштування необхідно обладнати драбинами або трапами, розміщеними на відстані не більше 40 м один від одного. Па риштуваннях завдовжки менше 40 м повинно бути не менше двох драбин або трапів. Верхній кінець драбини або трапа повинен закріплюватись за поперечки риштувань.

Прорізи в помостах риштувань для виходу з драбин необхідно обгородити. Кут нахилу драбини до горизонтальної площини не повинен перевищувати 60°. Нахил трапа не повинен перевищувати 1: 3.

1.15.13. Для піднімання вантажу на риштування вони повинні бути оснащені згідно з проектом надійно закріпленими блоками, укосинами та іншими засобами малої механізації.

Прорізи для переміщування вантажів повинні мати чотиристоронні огородження.

1.15.14. Поблизу проїздів засоби підмощування необхідно установлювати на відстані не менше 0, 6 м від габариту транспортних засобів.

1.15.15. Поміст та риштування заввишки понад 4 м допускаються до експлуатації тільки після прийняття їх комісією та оформлення акту приймання риштувань.

1.15.16. Поміст та риштування заввишки до 4 м повинні допускатись до експлуатації тільки після прийнятті їх керівником робіт або майстром із записом про це в " Журнал приймання та огляду риштувань та помосту".

Під час приймання риштувань та помосту в експлуатацію повинні перевірятись:

- наявність з'єднань та закріплень, що забезпечують стійкість, міцність вузлів закріплення окремих елементів;

- справність робочих настилів та огороджень;

- вертикальність установлення стояків;

- надійність опорних площадок;

- наявність заземлення - для металевих риштувань.

Кривизна стояків повинна бути не більше 1, 5 мм на 1 м довжини.

1.15.17. В ремонтно-експлуатаційних організаціях під час експлуатації риштувань їх повинен щодня оглядати керівник робіт, який очолює бригаду, працівники якої будуть виконувати роботи з цих риштувань.

У будівельно-монтажних організація! ' риштування повинні оглядати:

- виконавець - щодня перед початком робіт;

- виконроб або майстер - не рідше 1 разу на 10 днів.

Результати огляду риштувань повинні записуватись у " Журнал приймання та огляду риштувань та помосту".

1.15.18. Риштування, з яких протягом місяця і більше робота не виконувалась, повинні повторно прийматись в експлуатацію перед поновленням робіт.

Додатковому огляду підлягають риштування, розміщені просто неба, - після дощу або відлиги, що можуть вплинути на тривкість основи під цими риштуваннями, а також після механічних дій.

У разі виявлення деформацій риштування необхідно відремонтувати та повторно прийняти до експлуатації згідно з вимогами пунктів 1.15.15 та 1.15.16 даної інструкції. 1.16. Основні вимоги до колисок і платформ.

1.16.1. Лебідки, що застосовуються для піднімання та опускання колисок пересувних риштувань, необхідно укріплювати на фундаменті або оснастити баластом - для забезпечення їхньої стійкості у разі подвійного робочого навантаження. Баласт повинен міцно закріплюватись на рамі лебідки.

1.16.2. Колиски вздовж усього периметра необхідно обгороджувати. Висота огородження з неробочих боків колиски повинна бути не менше 1, 2 м, а з боку фронту робіт - не менше 1 м. Висота бортового огородження вздовж усього периметра повинна бути не менше 0, 15м.

Не допускається улаштування дверцят в огородженні колиски. Тримальні елементи огородження колисок повинні витримувати навантаження не менше 700 Н (70 кгс), яке прикладене до обгороджувального поручня перпендикулярно до його осі, почергово в горизонтальній та вертикальній площинах. Гак для підвішування колиски необхідно оснастити запобіжним замком - для запобігання можливості його падіння.

1.16.3. Троси (канати) в місцях приєднання їх до колисок або пересувних риштувань та до барабана лебідки необхідно міцно закріпити. Троси під час піднімання та опускання колисок та пересувних риштувань повинні вільно рухатись. Тертя тросів об конструкції, що виступають, не допускається.

1.16.4. Щойно виготовлені колиски та платформи необхідно оглянути та випробувати.

Під час огляду особливу увагу слід звернути на правильність та надійність закріплення приводів, уловлювачів та інших вузлів.

1.16.5. Колиски, в яких під час огляду не виявлено дефектів, необхідно випробувати статичним навантаженням, що перевищує розрахункове на 50 %.

1.16.6. Під час проведення випробування колиску необхідно підняти на висоту від 100 до 200 мм і витримати в такому положенні протягом 10 хв. Після цього колиску слід опустити і перевірити стан її вузлів (каркаса, привода, уловлювачів тощо) та деталей, -щоб переконатись у відсутності залишкової деформації.

Під час динамічного випробування колисок, що проводиться з метою перевірки взаємодії вузлів, приводів і особливо гальм, до них необхідно прикласти навантаження, що перевищує розрахункове на 10 %.

Колиску необхідно рівномірно опускати та піднімати (без дотику до підлоги).

Під час випробування уловлювачів необхідно провести не менше трьох випробувань з імітації обривання кожного вантажного (робочого) каната; у цьому разі страхувальний канат необхідно затиснути уловлювачами.

Після закінчення випробувань колиску необхідно опустити та перевірити стан її вузлів та деталей. Виявлені під час проведення випробування дефекти необхідно усунути, після чого провести повторне випробування, за результатами якого повинен бути складений відповідний акт.

Пересувні риштування повинні випробовуватись так сам, як і колиски. 1.16.6. Змонтовані підвісні риштування повинні вводитись в експлуатацію тільки після випробування їх протягом 1 години статичним навантаженням, яке на 20 % перевищує розрахункове.

Пересувні риштування, крім того, необхідно випробувати динамічним навантаженням, яке на 10 % перевищує розрахункове.

1.16.7. За результатами випробувань риштувань необхідно скласти акт приймання. Результати випробувань необхідно також записати в " Журнал приймання та огляду риштувань та помосту". 1.17. Основні вимоги до запобіжних поясів та страхувальних канатів.

1.17.1. Під час виконання робіт на висоті повинні застосовуватись запобіжні пояси та страхувальні канати.

1.17.2. На запобіжних поясах повинні бути бирки з інвентарним номером та датою проведення наступного випробування.

Забороняється використовувати запобіжні пояси у разі відсутності відмітки про випробування їх, простроченого терміну випробування, а також пояси, у яких під час огляду виявлені дефекти.

1.17.3. Карабін запобіжного пояса повинен забезпечувати швидке і надійне закріплювання та відкріплювання однією рукою в утепленій рукавиці. Такий карабін повинен бути оснащений запобіжним пристроєм, - щоб запобігти його випадковому розкриванню.

Запобіжні пояси у разі виконання будівельно-монтажних та ремонтних робіт повинні мати строп із синтетичних матеріалів, а у разі виконання вогневих робіт (електрозварювання, газо різання та ін.) - із сталевого каната або ланцюга.

1.17.4. Під час експлуатації запобіжні пояси необхідно періодично, не рідше одного разу на 6 міс., випробовувати статичним навантаженням 4000 Н (400 кгс).

1.17.5. У разі неможливості закріплення стропа запобіжного пояса за елементи конструкцій або обладнання необхідно застосовувати страхувальні канати, що призначені для закріплювання одного або більшої кількості працівників карабіном запобіжного пояса.

1.17.6. Страхувальний канат повинен мати пристрій для закріплення його до елементів будівель та споруд, а також для натягування. Цей пристрій повинен забезпечувати зручність установлювання, знімання, переставляння та можливість змінювання довжини каната залежно від відстані між точками кріплення.

Конструкція деталей страхувльного каната повинна унеможливлювати травмування рук працівника. Деталі каната не повинні мати надривів, задирок, гострих кромок, тріщин та раковин.

1.17.7. Страхувальний канат необхідно установлювати вище рівня площини опори для ступень ніг або на цьому рівні. Якщо довжина канати між точками закріплення більше 12 м, необхідно установлювати проміжні опори, відстань між якими не повинна перевищувати 12 м. Проміжні опори та вузли кріплення цих опор повинні розраховуватись на вертикальне статичне навантаження не менше 5000 Н (500 кгс).

1.17.8. Установлений у робоче положення страхувальний канат перед початком експлуатації, а також під час експлуатації, але не рідше одного разу на 6 міс., необхідно випробувати статичним навантаженням і всередині прольоту - вантажем масою 4000 Н (400 кгс), використовуючи для випробування гнучкі канати або сталевий стрижень.

1.17.9. Результати випробувань запобіжних поясів та страхувальних канатів повинен записувати працівник, відповідальний за облік та зберігання їх у справному стані, в " Журнал обліку та огляду такелажних засобів, механізмів та пристроїв".

12 3 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2019-04-09; Просмотров: 1517; Нарушение авторского права страницы