Потім взяв зразки для дослідження на трихінельоз ніжки діафрагми, масеттери, підязиковий м’яз і міжреберні. Тушу оглянув з боків, нарізав доступні лімфатичні вузли. Нарізав м’язи на фіноз.

З 8 проведених досліджень 1 проба меду була вибракувана по показниках діастазного числа.

Результати проведених досліджень приведені в таблиці № 1, 2.

1

              2

                                               3

               4

            5

з нього.

Смак – шляхом дегустації.

Для лабораторних досліджень приготував 10%робочий розчин меду. Розрахунок проводив по формулі:

                         М × В

              Х = ¾ ¾ ¾ ¾ ¾ ¾ ,

                           С

де: Х – кількість розчину меду заданої концентрації, в перерахунку на сухі речовини, мл;

М – наважка меду, г;

В – кількість сухих речовин в меду, % (100% води )

С – завдана концентрація розчину меду, %.

 Визначав вміст води в меді. Це проводив за допомогою рефрактометра марки РДУ. Суть методу полягає в зміні рефракції світлових променів в залежності від вмісту і співвідношення сухих речовин і води в меді. Чим більше сухої речовини, тим вищий індекс рефракції.

1-2 краплі досліджуваного меду наносив скляною паличкою на нижню призму рефрактометра і замикав її. За шкалою відмічав показники прибору (в % ).

Визначав діастазну активність. Брав приготовлений 10 % розчин меда, розливав в 11 пробірок в таких кількостях: 1, 0; 1, 3; 1, 7; 2, 1; 2, 8; 3,.6; 4, 6; 6, 0; 7, 7; 11, 7; 15, 0. Потім в кожну пробірку добавляв води до 10 мл.; 0, 58 % розчин повареної солі по 0, 5 мл. і по 5 мл. 1 % розчину крохмалу.

Після ретельного взбовтування усіх пробірок ставив їх на 30 хв. у водяну баню при t 43-45 град С. Після цього пробірки

1

              2

                                               3

               4

            5

виймав і охолоджував їх під потоком води до кімнатної температури, після цього в кожну пробірку добавляв по одній краплі розчину йоду. По таблиці визначав діастазне число. Остання слабко пофарбована пробірка перед редом знебарвлених відповідає діастазному числу досліджуваного меду; в тих пробірках, де крохмал замишився нерозщепленим, вмістиме фарбується в синій колір: діастази немає.

Визначав загальну кислотність меду. Кислотність меду є показником його натуральності. Для визначення кислотності в колбу наливав 100 мл 10 % розчину меду, додавав 3 краплі 1 % спиртового розчину феномфталеїну та титрував 0, 1 н розчином NaOH до появи блідо-рожевого забарвлення, яке не зникає на протязі 10 секунд. Розрахунок робив по формулі:

                         А × 100

        К = ¾ ¾ ¾ ¾ ¾ ¾ ,          

                         В × 10

де: К – кислотність в градусах;

А – кількість використаного лугу, мл;

В – наважка меду, г;

 Кислотність натурального меду повина бути 1 – 4º.

Досліджував мед на фальсифікацію. Визначав вміст інвертного цукру ферацидним методом, який базується на окисленні цукрів в лужному розчині червоної кров’яної солі. Індикатором є метиленовий синій, який знебарвлюється.

1

              2

                                               3

               4

            5

Для визначення інвертного цукру готовив 0, 25 % розчин меду (в мірну колбу на 200мл відміряв 5мл 10% розчину меду, довев до мітки водою).

В колбу одміряв ла 10 мл 1% розчину червоної кров’ної солі і 2, 5 мл 10% розчину лугу, додав 5 мл 0, 25% розчину меду і одну краплю 1% розчину метиленового синього. Суміш нагрів до кипіння і при постійному слабкому кип’ятінні титрував її 0, 25% розчином меду до зникнення синього забарвлення. Потім по бюретці відрахував число мл використаного розчину меду і по таблиці визначав вміст інвертного цукру.

Вміст інвертного цукру в меді повинен бути не меньше 70%.

Визначав штучноінвертований цукор за допомогою реакції Селіванова-Фіге. Для постановки реакції треба естрагувати оксиметилфурфурол (продукт роспаду фруктози, який утворюється при штучній інверсії розщеплення бурякового або тростникового цукру) з меду. Для цього мед розтирав в ступці з ефіром в рівних кількостях. Ефір випаровував при кімнатній температурі, а на утворений вчашці осад наносив 2-3 краплі 1% розчину резорцину в концентрованій соляній кислоті з питомою вагою 1, 125.

При наявності вмеді штучноінвертованого цукру з’являється оранжеве забарвлення яке переходить в червоно-вишневе. При відсутності в меді оксиметилфурфурола колір осаду не змінюється.

Визначав домішки бурякової патоки за допомогою реакції з азотнокислим сріблом і реакціями з метиловим спиртом іуксуснокислим свинцем.

Реакція азотнокислим сріблом виявляє домішку цукрової патоки до меду по наявності в ньому вуглекислих солей

1

              2

                                               3

               4

            5

кальція.

 До 5 мл розчину меду (1: 2) додавав 5-10 крапель 5% розчину з азотнокислого срібла. При позитивній реакції утворюється білий осад (хлорне срібло ). Натуральний мед осаду не дає.

Реакція з уксусним свинцем і метиловим спиртом базується на виявленні в меді трисахарида рафіноза, яка під дією реактивів дає характерне забарвлення.

До 5 мл 10% розчину меду додавав 2-5 мл метилового спирту. Поява жовтувато-білого забарвлення вказує на домішок цукрової патоки. Натуральний мед залишається без змін.

Для визначення домішок крохмалтної патоки в меді використовувала якісні реакції:

- з хлористим барієм;

- з нашатирним спиртом;

- спиртова реакція.

Реакція зхлорним барієм базується на виявленні в меді солей сернокислого кальція. Патока містить солі сернокислого кальція, який дає осад зхлорним барієм.

До 2-3 мл розчину меду (1: 2) додавав таку ж кількість 10% хлорного барія. При наявності крохмальної патоки в меді утворюється осад та біла муть.

Спиртова реакція базується на тому, що декстрини крохмальної патоки в кислому середовищі осаджуються.

Для постановки реакції до 10 мл розчину меду (1: 2 ), нагрітого на водяній бані до 80 – 90 º додавав 4-5 крапель 10 % розчину таніну, влістиме струшував і фільтрував. Потім до 2-3 мл фільтрату додавав 2-3 краплі концентрованої соляної

1

              2

                                               3

               4

            5

 12.

м.Київ лабораторія ВСЕ № 1 Бесарабського ринку.

кислоти і 20 мл спирту-ректифіката. Утворення муті, яка випадає в осад, свідчить про фальсифікацію меду крохмальною патокою.

При проведені реакції з нашатирним спиртом розчин фарбується в бурий колір і випадає осад ( при наявності крохмальної патоки в меді ).

                             8.05.2000.

Відпрацьовував методику дослідження харчових продуктів рослинного походження на вміст нітратів.

Перед виконанням дослідів зробив калібрування Іономіра-130. Для цього вмикнув прилад в електромережу на 30 хвилин. Потім нітратний електрод опустив в дистильовану воду, потім в розчин № 4 і калібрував, при цьому виставив показник на 4, 01. Електроди сполоснув дистильованою влдою, промокнув фільтрувальним папером, потім помістив в розчин № 2 і ручкою “ Крутизна ” настроїв прилад до показника 2, 05. Після цього електроди ополоснув дистильованою водою, просушив фільтрувальним папером і помістив в розчин № 3. Градуювання приладу повинно дорівнювати 3, 02. Потім електроди завантажував у випробувальний розчин. Результат перераховував по таблиці.

Після калібрування Іономіра робив підготовку проб:

- коренебульбоплоди – блубні мив водою, витирав чистим рушником досуху, розрізував хрестоподібно на 4 частини. На дослідження брав ¼ частину.

1

              2

                                               3

               4

            5

- капуста – мив водою, витирав чистим рушником досуху, відрізував верхні неїстівні ластки, розрізував хрестоподібно на 4-8 частин, відрізував залишок кочерижки. На дослідження брав ¼ частину.

- цибулинні рослини – відкидав неїстівні частини, видаляв лусочки, основу кореня і суху шийку, розрізав хрестоподібно по вертикальній осі. На дослідження брав ¼ частину.

- томати, кабачки, огірки – мив, витирав чистим рушником і розрізував по осі на 4 частини. На дослідження брав ¼ частину.

- зелені овочі – обрізав неїстівні частини. Промив водою і висушив рушником.  

- Проби для аналізу ретельно подрібнив за допомогою тертушки ( зелені овочі подрібнив ножем розміром 0, 5-1, 5 см), потім відібрав пробу масою 220 грам з точністю, до десятих. Навіску продукту помістив в стакан гомогенізатора, налив 50 см³ 1% розчину алюмінокалієвих квасців і гомогенізував 1 хвилину при частоті 6000 мм -¹. Отримані дані звіряв по таблиці. Обчислення до цілих чисел, мг/кг. за кінцевий результат приймав середнє арифметичне результутів двох паралельних опреділень.

1

              2

                                               3

               4

            5

 13.

м.Київ лабораторія ВСЕ № 1 Бесарабського ринку.

                          10.05.2000.

Відбирав 5 проб молока і досліджував за органолептичними та фізико-хімічними показниками.

Перевірив ветеринарні та медичні довідки. Середню пробу відбирав з усіх ємкостей, приблизно 250 мл. Перед відбором проби молоко мішав 5 хв і брав пробу.

Визначав колір. Наливав в циліндр з прозорого скла і дивився при денному світлі.

Консистенцію визначав при переливанні молока з одного посуду в інший.

Запах визначав при відкриванні посуду з молоком. Для підвищення інтенсивності запаху молоко підігрівав до температури 40-50º.

Смак – дигустував та спльовував.

Визначав чистоту молока за допомогою приладу “Рекорд”. Брав 250 мл молока, заливав в прилад і фільтрував, фільтр вийняв і поклав на білий папір, роздивлявся.

 Визначав кислотність молока двома методами: титрометричним та прискореним.

Титрометричний – брав 10 мл молока додавав 20 мл дистильованої води, потім додав 3 краплі фенолфталеїну. Титрував розчином лугу до появи слабо рожевого кольору. Кислотність молока в º Тернера дорівнює кількості мл лугу витраченого на нейтралізацію молока та помножити на 10.

Прискорений метод – кіп’ятіння. Молоко звертається з кислотністю 26º Т.

Густину молока визначав при температурі 20º С ± 5º.

З 5 дослідивших проб молока виявив 1 пробу недобро-

якісного молока.

1

              2

                                               3

               4

            5

Брав 250 мл молока, перемішував, нахиляв циліндр і по стінці наливав молоко. Брав лактоденсиметр і визначав густину. Через 1 – 2 хвилини знімав показники шкали. Потім по таблиці визначав щільність молока, виражену в º лактоденсиметра є дробною частиною густини, збільшеного в 1000 раз. Дані переводять в - º.

Визначав жирність молока. У пробірку налив 10 мл сірчаної кислоти і піпеткою, щоб не змішувати, додав 10, 77 мл молока. В жиромер додавав 1 мл азоамілового спирту, закрив гумовою пробкою, перевертав 4 – 5 разів до повного розчинення білкових речовин, поставив пробірки на 5 хвилин у водяну баню при температурі 65 ± 2º С. Потім пробірки вставив в патрон центрифуги. Центрифугував 5 хвилин при 1000 об/хв. після цього вийняв пробірки і регулював стовпчик в трубці зі шкалою. Зробивши це жирометри повторно занурив пробками вниз в водяну баню при температурі 65 ±2º С. Чезез 5 хвилин вийняв і почав рахувати. При цьому жиромер тримав вертикально на рівні очей.

Руками пробки встановив нижню межу стовбчика жиру на цілій мітці шкали, і рахував кількість поділок до нижнього рівня меніска стовпчика жиру. Знявши показники зробив розрахунки. Показники жиромера дорівнюють вмісту жира в молоці в %, а об’єм малих поділок дорівнює 1 % жиру. 

1

              2

                                               3

               4

            5

14.

15.

16.

м.Київ лабораторія ВСЕ № 1 Бесарабського ринку.

м.Київ лабораторія ВСЕ № 1 Бесарабського ринку.

м.Київ лабораторія ВСЕ № 1 Бесарабського ринку.

                                 11.05.2000.

Проводив ветсанекспертизу10 туш індиків. Дивився на те щоб туши були патрошені та обов’язково представлені внутрішні органи. Оглядав тушкі з зовнішньої сторони, звернув увагу на стан гребня, очей, клюва, язика. Продивився, щоб не було на тушці синців. Нухав тушку з внутрішньої сторони. Продивився внутрішні органи. Звертав увагу на знекровленість та наявність новоутворень. Переконавшись у доброякісності продукту поставив клеймо.