Митна політика і митна справа в Укр: поняття та загальна хар-ка їх закон регулюв.

Для України митна діяльність — це відносно нова справа. У 1991 p. (за часів існування СРСР) в нашій республіці функціонувало 26 митниць, керівництво якими здійснювали союзні органи. У 1992 р. в Україні було створено 65 митниць. Керівництво митною справою нині здійснює спеціально створений для цього орган — Державний митний комітет України.

Створення митної служби в Україні обумовило необхідність розробки і прийняття відповідних законодавчих та інших нормативних актів, які б забезпечили правове регулювання її діяльності. 12 грудня 1991 p. Верховною Радою України був прийнятий Митний кодекс України (МКУ), в якoмy визначені принципи організації митної справи в нашій країні з метою сприяння формуванню ринкової економіки та активізації ЗЕД на грунті єдності митної території, мит та митних засобів. Кодекс спрямований на забезпечення додержання митними, іншими державними органами, суб’єктами зовнішньоек і господарської діяльності, а також громадянами прав та обов’язків у галузі митної справи. 1992 p. ВРУ прийняла ЗУ “Про єдиний митний тариф“, який визначає порядок формування та застосування єдиного митного тарифу України при ввезенні на її митну територію то вивезенні за її межі товарів та інших предметів з метою обкладання їх митом. Відповідно до цього закону КМУ розробив і своїм Декретом 1993 p. затвердив Єдиний митний тариф України. Крім цього, КМУ прийняв цілий ряд декретів з митних питань, зокрема: “Про порядок обкладання митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України” 1992 p., (пізніше був прийнятий ЗУ 1994 р. “Про порядок обкладання митом предметів, які вивозяться (пересилаються) громадянами за митний кордон України”, який скасував Декрет від 1992 р.), “Про квотування і ліцензування експорту товарів (робіт, послуг)” 1993 p. та деякі інші. Ряд важливих нормативних актів з питань митної справи приймає Державний митний комітет.

30. МЕП як галузь МЕП.

Для урегулювання МЕВ суб’єкти корист-ся нормами МЕП. Існує багато концепцій МЕП, серед яких особливо чікто виділяються дві. Перша — це кон-ція анг. юриста Г. Шварценбергера, який стверджував, що МЕП— галузь м\н публ права і вкл такі компоненти: І) володіння природ ресурсами та їх експлуатація; 2) вироб-во та розподіл товарів; 3) невидимі м\н угоди господар або фін-го хар-ру; 4) кредити та фін-си; 5) відповідні послуги; 6) статус і організація суб’єктів, які здійсн таку діял-сть.МЕП вкл лише ті ек аспекти, котрі є об’єктом впливу м\н публ права, і Шварц-г викл внутр регулюв-я через те, що при цьому не створ-ся єдині для всіх держав норми і принципи. Аналогічно П. Верлорен ван Темаат, вважає, що до предмета МЕП не можуть вкл націон норми, які регулюють зовн ек зв’язки і норми м\н приват права. П. Піконе,П. Вейля, В.Леві. Висновок полягає в тому, то норми МЕП — це частина м\н публ права. Створюються суб’єктами м\н права і використ для урегулюв відносин між ними. 2. Фішера і Фікентшера. Фішер –в систему МЕП слід вкл і норми внутр права, які регул м\н госп діял-сть. А Фікентшер вважає, що будь-яка правова норма, пов’язана з м\н ек-ю, є нормою МЕП. Згідно цієї концепції в систему МЕП вкл не лише норми м\н публ, а й м\н приват права, нац норми, які регул-ть м\н ек відносини. Вітчизняна концепція яка була розроблена і обгрунт наприкінці 20-х років академіком Корсцьким, розгляд-я м\н госп право як комплексна міжгалуз дисципліну, яка регулювала м\н публ-прав та цивільно-правові відносини.Інші радянські вчені Богуславський, Лісовський та інші. вважали, що МЕП— це особлива галузь, м\н публ права. Аналіз існ концепцій – МЕП – це система норм і принципів, які регул відносини між державами, між державами і м\н організаціями, між м\н організаціями в процесі м\н ек співробітництва, що є самост галуззю м\н публ права. міжнародне економічне право – це система норм і принципів, які регулюють відносини між державами, між державами і МО, між МО в процесі міжнародного економічного співр-ва. Як складова МП МЕП може і повинно розглядатися як самостійна правова система, галузь права. Воно має свої складові елементи — підсистеми, які слід у даному випадку називати підгалузями та правовими інститутами. Незважаючи на те, що МЕП ще перебуває на етапі свого становлення і розвитку, сьогодні вже можна вести мову про його окремі підгалузі. Залежно від змісту відносин, які регулюються, у системі міжнаро ек права виділяють міжнар торговельне право, міжнар валютне право, міжнар інвестиц право, міжнар трансп право, а також комплекси норм, які покликані регламентувати міжнародно-правові відносини промислового і с\г співр-ва, співр-ва в галузі науково-технічного прогресу та ін.

31.Міжнар інвестиц право:пон,сутн,основні джер. МІП-сист міжн-правових норм і принц, що регул інвест віднос в процесі між нар економ співр-ва і є складовою частиною МЕП. Інвестиц-будь-як вид майна, яке можуть передавати фіз та юр особи для відповідного його вкладання одн держ в ек-ку інш-ї. Об’єкти інвест: матер-но-майнові; немайнові;грошові. Залежно від спрямування інвестицій їх можна поділити на реальні, які використовуються з метою підвищ ек, виробн-го, матер-техн потенціалу, та фінансові, характерні для фінанссфери, коли І вкла­даються в облігації, векселі, акції та інші ЦП. І. можуть бути прямими, та непрямими. Перші дають змогу інвестору брати участь в управлінні об’єктом, що ним інвестується. Всі інші інвестиції можна віднести до непрямих, так званих «портфель­них», коли спостерігається вкладення коштів до набору «портфе­ля всіляких цп». Залежно від того, хто інвестує капітал, І. можуть бути держ та приватн. В міжнар інвес­т-х віднос вагому роль відіграє держава, оскільки мо­же виступати з одного боку, безпосередньо експортером капіта­лу, а з іншого — гарантом вивезення приватного капіталу.. Джерела МІП: двостор міжнар угоди (про сприяння та захист І, про усунення подв оподаткув, торгов угоди- в них йдеться про заохочення і взаємний захисит І або про сприяння та взаємн захист І.); багатостор міжнар угоди (Конвенц про поряд виріш інвест спорів між держ та іноз особ,1965р.; Сеульська Конв про заснув Багатостор агентства з гарантув інвест-БАГІ,1985р.; Угода щодо торгів аспектів інозінвест -ТРІМС, що діє в сист-мі СОТ). Певну роль в регулюв інвест діяльн відігр і нац-не зак-во держав (ЗУ про режим іноземн інвестув,1996р.; ЗУ про ЗЕД -91р- зі змінами щороку в т.ч в 2006; ЗУ про господ тов.-ва,2005р.)

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: