Заг пробл гарм-ії зак-ва У. з МЕП.

Гармоніз нац зак-ва б-якої країни з міжн правом, передбачає узгодження їх змісту. Це процес наближення, приведення у відповідність норм нац зак-ва з нормами МП або з зак-вом інш країн. Створення та розвиток нац правової основи міжн співр-ва- один із чинників, який сприяв ви­знанню Укр, встановленню з нею дипломатичних відносин біля 166 держав світу. Вона співпрацює нині більше ніж із 60 МО. Укр. Є членом таких МО: Конференції ООН, ОргЧорнЕкСпівр-ва, МОП, ЦентрЕвропІніціатива, МВФ,СОТ, ГУАМ, Св.Банк,ЄБРР. Основн питанн гарм-ціїзакладені в ст. 9 та 18 Конст У. Досліджуючи питання гармонізації нац законодав­ства з міжн правом, головне- правильно визначити механізм їх розв’язання. Оптимальним варіантом, має бути приведення норм конституції будь-якої країни до міжн стандартів. Це надзвичайно важливо, як­що взяти до уваги, що конституція є основою, правовим фунда­ментом розвитку нац законодавства. Через втілення в зак-ві України норм і принципів міжнар права ним держава практично гармонізує свою правову систему не лише з міжнародно-правовою сис­темою, а й і національними правовими системами держав світу.

Укр. вирішила інтегруватися до ЄС в перш полов 90х рр.Для цього було розробл і прийн ряд нормат-х актів: Стратегія інтегр У до ЄС,99р; Концепція адаптац зак-ва У до зак-ва ЄС,99р.;НА «про запровадж мех.-му адаптац зак-ва У до зак-ва ЄС»,98р. Проблем гармонізації законодавства У з МП досить багато. Серед головних необхідно виділити наступні. 1.Правові підстави виконання норм і принципів м/н договорів і особливо тих, які стосуються прав і свобод людини полягає в тому, що грубо порушується встановлений конституцією їх порядок оприлюднення. 2.У розріз з вимогами закону “Про м/н договори” при ратифікації м/н дог не подаються пректи законів, які б передбачали відповідні зміни та доповнення до чинного зак-ва на основі ратифікованого м/н договору (іноді ратифікують неперекладені договори). 3.М/н право поділяється на публічне і приватне. Такого поділу у правовій системі України не існує. У нас будь-який нормативно-правовий акт містить норми і публічного і приватного права. 4.Ратифіковані м/н договори, як правило, закріплюють (містять) норми матеріального,цивільного і кримінальн права.Але немає процесуальних механізмів реалізації цих норм.5.Щоб застосувати норму м/н права у нашій практиці, перш за все потрібно її знати і громадянину, що хоче захистити право, і судді. М/н договори практично не публікується (громадяни не можуть знати).6. непростим є питання пракичної реалізації норм і принц МП, які стали част-ю нац-х правових систем. Для цього У має спеціально розробл і впровадж нові норми і прав у нац зак-во.

48.Основні види договорів, які укладаються в сфері МЕВ
Міжн договір – основне джерело МП. Це певн способом висловл угода 2х або більше учасн-в міжнар спілкування про створ обов’язкових для них юрид правил- міжнар-правових норм.. Види договорів: 1) одно-, дво- та багатосторон-ні; 2) сплатні й безоплатні; 3) формальні, реальні й консенсуальні. Якщо договірні зобов’язання має лише одна сторона, то це – односторонній договір, якщо дві – двосторонній договір. Більшість договорів є двост. До одност належать лише окремі види договорів, наприклад, договір позики, договір дарування. Двостор- такі, в яких обидві сторони мають взаємні зобов’язання і відповідні права, тобто коли кожна із сторін виступає і як кредитор, і як боржник. Практика міжн ек співр-ва свідчить про те, що переважно договори укладаються на взаємовигідній, оплатній основі. Це відповідає одному із заг принц міжн права-принципу взаємовигоди. В межах оплатних договорів, коли одна із сторін отримує якусь користь, вона повинна забезпечити іншій стороні відповідну, як правило, еквівалентну вигоду. Безоплатні -договори, для яких не характерна взаємна компенсація. Інколи їх називають ще добродійними, або благодійними. Це договори дарування, безвідсоткової позики, звільнення від оплати боргу, надання безоплатних послуг та ін. З точки зору яких-небудь фактичних обставин, то їх можна поділити на: формальні – для укладення яких, крім взаємної згоди сторін, потрібне дотримання певної чіткої форми. Відповідно до чинного в багатьох країнах законодавства недотримання форми договору веде до визнання його недійсним з усіма негативними наслідками, що випливають з цього. Реальними визнаються договори, в основі яких лежить не лише досягнення згоди, а й їх гарантоване виконання. До цієї групи договорів відносять, наприклад, договори позики, закладу, куп-продаж, зберігання. Консенсуальні договори – такі, за якими з усіх суттєвих умов досягнута згода сторін. Вони вважаються укладеними і набирають чинності не в момент виконання, а в момент досягнення згоди. Багатостор конвенції містять кодифіковані норми+стабільність змісту,що забезпеч висок рівень передбачуваності поведінки учасників МВ, вони відрізняються якістю та науков обгрунтов-тю. Між нар ек догов за змістом можна поділити на торгів; угоди про товарообіг; угоди про ек і наук-техн співр-во; Уг про наук-техн співр-во; кредитні угоди; податкові угоди, догов про дружбу і співр-во і взаємну допомогу +див 59

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: