Необх-сть гармон-ції зак-ва Ук. з МЕП.

Гармоніз нац зак-ва б-якої країни з міжн правом, передбачає узгодження їх змісту. Це процес наближення, приведення у відповідність норм нац зак-ва з нормами МП або з зак-вом інш країн. Укр є європ-ю країною та безпосередньо межує з інш європ кр, тому гармонізація нац.зак-ва відіграє важл роль у розвитку ек.віднос з цими країнами. Гармоніз нац зак-ва б-якої країни з міжн правом, передбачає узгодження їх змісту. Створення та розвиток нац правової основи міжн співр-ва- один із чинників, який сприяв ви­знанню Укр, встановленню з нею дипломатичних відносин біля 166 держав світу. Вона співпрацює нині більше ніж із 60 МО. Укр. є членом таких МО: Конференції ООН, ОргЧорнЕкСпівр-ва, МОП, ЦентрЕвропІніціатива, МВФ,СОТ, ГУАМ, Св.Банк,ЄБРР. Основн питанн гарм-ції закладені в ст. 9 та 18 КонстУ. Досліджуючи питання гармонізації нац законодав­ства з міжн правом, головне- правильно визначити механізм їх розв’язання. Оптимальним варіантом, має бути приведення норм конституції будь-якої країни до міжн стандартів. Це надзвичайно важливо, як­що взяти до уваги, що конституція є основою, правовим фунда­ментом розвитку нац законодавства. Через втілення в зак-ві України норм і принципів міжнар права ним держава практично гармонізує свою правову систему не лише з міжнародно-правовою сис­темою, а й і національними правовими системами держав світу. За роки незалежності нашої держави її органами державної влади укладено понад 2 тис, міжнародних договорів. Участь ВРУ у цьому процесі регламентовано Конст України, згідно з якою виший законодавчий орган нашої держави уповно­важений надавати згоду на їх обов’язковість. Реалізуючи свої конституційні повноваження, парламент України ратифікував або дав згоду на приєднання до 580 міжнародно-правових актів з питань розширення та активізації міжнародних політичних і зов­нішньоекономічних зв’язків нашої держави, отримання міжнарод­них позик і кредитів, захисту прав і свобод людини і громадя­нина, діяльності України в рамках міждержавних організацій, направлення підрозділів Збройних сил України до іншої держави чи допуску підрозділів збройних сил інших держав на територію України тощо. Ратифікаційна діяльність парламенту України мас тенденцію до зростання. Вищий зак-чий орган У. ратифікував або надай згоду на приєднання до 209 багатостор угод, укладених у рамках ООН, СНД, Ради Європи, ОргЧорнЕкСпівр-ва, Організації з питань безпеки та співробітництва в Європі та інших міждержавних об’єднань. Це свідчить про серйозну ратифікаційну роботу парламенту на­шої держави, що дає можливість розглядати міжнародні договори не лише як джерело міжнародного права, а й як джерело права України. Укр. вирішила інтегруватися до ЄС в перш полов 90х рр.Для цього було розробл і прийн ряд нормат-х актів: Стратегія інтегр У до ЄС,99р; Концепція адаптац зак-ва У до зак-ва ЄС,99р.; «про запровадж мех.-му адаптац зак-ва У до зак-ва ЄС»,98р.+ ЗУ проЗЕДзміни від 2002р., ЗУ про між нар догов-и Укр 2004.

53. Орг-ції країн–виробн сировини в системі МО(ОПЕК).Самост груп міжн ек орг-й склад країни-виробн сиров, в межах яких здійсн коорд дій країн, що розвив-ся, в гал вироб-ва і торг відповід видами сировин тов. До таких орг-й належ, напр, Орган-я країн-експор-в нафти- ОПЕК, створ в 1960 р. Устав затв в 1961. Вона об’єд 13 осн нафтодоб-х країн Азії, Африки і Лат. Америки (Алжир, Венес,, Індонез, Іран, Ірак, , ОАЕ й Сауді Ар). На ці країни припадає 70% запасів нафти, 50% видобутку, 90% експорту нафти в світі. Головн цілями ОПЕК є захист інт-ів кр, що розвив й одноч є експ-ми нафти, від експл-ції міжн фін капіталом, підвищ-ня дох від доб-ня нафти, всіляке заохоч розв-ку нафт госп-ва. ОПЕК реком-є країнам-учасн сам-но дослід і розробл нац нафт род-ща, а також спрям-ти зусилля на досяг конт-лю над нафт пром своїх країн. Цілі: *коорд і уніф нафт політ д-членів; *визнач найбільш ефект індив і колект засобів захисту їх інтер; *знаход способів і зас забезп-я стаб-ті цін на св ринках нафти для недопущ їх непотрібних і шкідливих коливань; *постійне приділ уваги інтересам кр-вироб нафти і необхідності забезп-я: стійких їх доходів, ефект і рентаб регулярн постач кр-спож; справедл доходів від інвест в нафтову пром-ть; охорони навк сер. 70-х ОПЕК досягла істот підв цін на нафту, що над можл країн-учасн створ крупні вал-фін резер, спрям значні кошти на потреб соц-ек розв. Найв орг ОПЕК є Конф-я мін-в, яка склик-ся не менше як 2 рази на рік; безпосер керів-во здійсн Рада дирек; поточ роб пров секрет; штаб-кварт у Відні. Дія-ть: обговор з кр-нечленами можливостей співпр (світовий попит на нафту все більше задов нечлени ОПЕК. Для сприяння стабіл міжн-го ринку нафти обговорює варіанти реагування і пристосув своєї політики. 1976 ОПЕК створила Фонд міжн розв-ку ОПЕК – багатостор фін інститут в галузі розв. З 1991 ОПЕК, ІПЕК, ЄС і Міжн енергет-не агенство проводять зустр для обміну інф-й, пром співроб і т.д. Є й інші МО, що об’єднують країни-вир-ки сировини-їх близько 20.

⇐ Предыдущая10111213141516171819Следующая ⇒

Поделиться: