Розділ 1. Організація монтажних робіт

Стр 1 из 29Следующая ⇒

Зміст курсу

Вступ

Розділ 1. Організація монтажних робіт

2.1 Основні нормативні документи при проектуванні автоматизації ВП

2.2 Склад проекту та робочої документації

2.3 Структура монтажного керування

2.4 Склад та зміст проекту виробництва робіт

2.5 Організація монтажного персоналу для виконання робіт

2.6 Техніка безпеки при монтажних роботах

Розділ 2. Монтаж трубних проводок

o Класифікація трубних проводок

o Розбивка трас і прив’язка трубних проводок до будівель і технологічних конструкцій

o Монтаж і з’єднання трубних проводок ( з’єднувачі )

o Монтаж пневмокабелів, вибір діаметрів труб

o Монтаж ТП високого тиску

o Монтаж ТП низького тиску

o Монтаж ТП в небезпечних приміщеннях

o Захист трубних проводок від корозії

o Гідравлічні і пневматичні випробування трубних проводок

o Механізми, при способи і інструмент для виконання монтажу ТП

Розділ 3. Монтаж електричних проводок

3.1 Класифікація електричних проводок

3.2 Технічні характеристики кабелів і проводів

3.3 Технічні вимоги до електромонтажу

3.4 Типи схем підключення електричних проводок

3.5 Складання схем зовнішніх з’єднань електричних і трубних проводок

3.6 Проходи кабелів через стіни

3.7 Прокладання електричних проводок в захисних трубах, коробах , лотках

3.8 Монтаж проводів і кабелів при від’ємних температурах

3.9 Монтаж кабелів і проводів в небезпечних приміщеннях

3.10 Окінцевання ( обробляння – разделкa) і з’єднання жил електропроводок

3.11 Маркування електропроводок

3.12 Випробування електричних проводок

3.13 Знаходження місця пошкодження кабелю або КЗ жил контрольного кабелю

3.14 Техніка безпеки при монтажу електропроводок

Розділ 4. Монтаж щитів, пультів і штативів

4.1 Призначення щитів, пультів, штативів

4.2 Щитові приміщення, збірки щитів в блоки

4.3 Встановлення приладів і комплектуючих на щитах

4.4 Електрична комутація щитів і пультів

4.5 Трубна комутація щитів

4.6 Заземлення щитів і пультів

4.7 Вимоги техніки безпеки праці

4.8 Складання креслень загального виду щита.

4.9 Виконання схем з’єднань і ввімкнень

Виконання схем з’єднань щита адресним методом

4.10 В’язка джгутів і маркування проводів адресним методом

Розділ 5. Монтаж відбірних пристроїв

5.1 Типові схеми з’єднувальних ліній

5.2 Монтаж пристроїв для відбору тиску, температури

5.3 Монтаж здавачів тиску

Розділ 6. Монтаж вимірювальних систем температури

7.1 Вимоги до монтажу систем вимірювання температури

7.2 Установка манометричних термометрів

7.3 Встановлення термоперетворювачів опору і термоелектричних перетворювачів (термопар)

7.4 Монтаж вторинних приладів систем вимірювання температури

7.5 Монтаж пірометрів

7.6 Налагодження систем температури

Конспект

Вступ

Предмет «Монтаж, налагодження технічних засобів автоматизованих систем » являється предметом спеціального циклу , що формує студента як спеціаліста кваліфікації « технік – електромеханік»

Вивчається цей предмет 2 семестри і являється основою для курсового проекту на 4 курсі з предмету « Ремонт і експлуатація систем автоматизованого виробництва»

На протязі вивчення ознайомимось з основними поняттями про монтажно-налагоджувальні роботи, монтаж вимірювальних систем температури, тиску, розрідження, лічильників витрат і кількості речовини, рівня та інших приладів автоматичного контролю і регулювання.

Базується даний предмет на матеріалі з АТП, електричних вимірюваннях, основ автоматичного регулювання, електротехнічних матеріалах. А також на знаннях з креслення бо студенти повинні вміти розробляти і вміти читати робочу і проектну документацію з монтажно-налагоджувальних робіт

Із АТП ви знаєте, що автоматизації підлягають ті технологічні процеси, де здійснюються безперервні монотонні роботи, а також якщо процес вимагає підтримки параметрів у заздалегідь визначеному діапазоні.

Галузь виробництво будівельних матеріалів, для якої наш технікум готує спеціалістів, відноситься до даної категорії виробництва. Вивчаючи предмет

« Технологія галузі» ви пізнаєте, як на якість продукції впливає дотримання діапазону параметрів виробництва ( температурні режими, дозування компонентів, вологість і т. інше)

Література: Минаев П.А. Монтаж систем контроля и автоматики

Каменський М.Л. , Каменський В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации

Гинзбург И.Б., Титов Ю.А. Монтаж, наладка и эксплуатация автоматических устройств в промышленности строительных материалов

Організація монтажних робіт

Спочатку ( ще в довоєнні часи) монтувались окремі прилади і системи. Далі, з розвитком промисловості, значно виросла ступінь автоматизації технологічних процесів і різко збільшились об’єми монтажно-будівельних робіт по монтажу і налагоджуванню систем автоматизації . Процеси автоматизації стали виконуватись з допомогою приладощитової системи з використанням ЕОМ , і ці системи вдосконалюються по мірі вдосконалення цих машин. І це вже являє собою комплексну систему автоматизації СК і А.

Складання СК і А , як правило, здійснюється слідуючими основними видами монтажу:

2 закладних пристроїв і опорних конструкцій

3 захисних труб і коробів

4 трубних і електричних проводок

5 щитів і пультів, на яких розташовують прилади і засоби автоматизації

6 відбірні і звужуючі пристрої: контрольних, регулюючих, записуючих, реєструючих і сигналізуючи х приладів

7 виконуючих механізмів і регулюючих органів

Найбільш сучасний метод монтажу СК і А - є індустріальний повнозбірний з централізованою комплектацією об’єктів укрупненими вузлами і блоками.

Повнозбірним наз. монтаж, який виконується методом закладання по ПВР з постачанням на монтажну площадку з МЗМ і промислових підприємств в закінченому для монтажу виді укрупнених комплектних вузлів і блоків систем автоматизації

Роботи по монтажу систем автоматизації повинні виконуватись в дві стадії:

На першій стадії виконуються:

- заготовка монтажних конструкцій, вузлів і блоків, елементів електропроводок і їх зборка за зоною монтажу

- перевірка наявності закладних конструкцій і відбірних засобів на технологічному обладнанні і трубопроводах

- наявності заземлюючої мережі

- закладка в побудовані фундаменти, стіни, підлоги і перекриття труб і глухих коробів для скритих проводок

На другій стадії виконуються:

- розмітка трас і встановлення опорних і несучих конструкцій для електричних і трубних проводок, виконуючих механізмів і приладів

- прокладка трубних і електричних проводок по встановленим конструкціям

- встановлення щитів, пультів, приладів і засобів автоматизації

- підключення трубних і електричних проводок, індивідуальні випробування

6.1 Основні нормативні документи при проектуванні автоматизації ВП

При проектуванні задача розробника :

2. вивчити властивості об’єкту,

3. знайти взаємозв’язок між параметрами ,

4. визначити допустимі режими роботи об’єкту

- вибрати з них оптимальні, які необхідно буде підтримувати системою управління

Загальний вид структури управління об’єкту

П1

П2

Пn

Х1

М1

Об’єкт

У1

У2

Х2

М2

Хn

Мn

Уn

К1

К2

Кn

Система

управління

Х1 , Х2, Хn - вхідні значення параметрів

У1,У2, Уn - вихідні значення параметрів

К1, К2, Кn - побічні значення параметрів

М1, М2, Мn- виконуючий механізм

П1, П2, Пn. – випадкові, невідомі

Система не повинна бути складною і насиченою апаратурою, бо замовник не буде встигати її обслуговувати і ремонтувати, що приведе до матеріального і морального збитку

Технічне завдання на проектування

Основні розділи ТЗ

- підстава на розробку системи, її призначення і галузь застосування

- умови експлуатації системи

- технічні вимоги до системи

- об’єм робіт, що виконується розробником

- вимоги до дизайну системи

- вимоги до патентної захищеності

- вимоги до замовника по забезпеченню розробки, впровадженню і експлуатації системи

До ТЗ прикладається сітьовий графік роботи, а також:

- функціонально-алгоритмічна система управління

- схема інформаційних потоків

- структурна схема управління

- перелік технічних засобів АСУ ТП і рекомендації по їх використанню

Сітьовий графік – це перелік робіт і час на їх виконання,необхідний для подальшої роботи

Питання для самоконтролю

1. Місце дисципліни в навчальному плані

2. Розвиток автоматизації в виробничому процесі

3. Етапи організації монтажних робіт

4. Який склад перспективної підготовки виробництва

Література

- Каминский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- Гинсбург И.Б., Титов Ю.А. Монтаж, наладка и эксплуатация автоматических устройств в промышленности строительных материалов с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.10 - 12

6.2 Склад проекту та робочої документації

План теми

1. Види документації

2. Види і типи схем

3. Склад схем різних типів

4. Умовні позначення в схемах

Проектна документація

До складу проектної документації входить:

структурна схема управління і конторлю

функціональна схема автоматизації

плани розположення щитів і пультів

заявочні відомості приладів і матеріалів

картки на розробку нових засобів автоматизації

кошторис робіт і поставок

ПЗ

схеми розміщення технологічного обладнання

До робочої документації відносять:

схеми

загальні види щитів

таблиці підключення

плани розміщення засобів автоматизації

Диспетчер

Диспетчерський пункт цеху

ДУ

АУ

ДС

ПГС

Диспетчер

Щит пічного відділення

Апаратник

Пост

Управління

№3

Пост

Управління

№ 10

Пост

Управління

№12

Пост

Нагнітання

Пічне відділення

Структурна схема пічного відділення

Функціональна схема - основний технологічний документ, що визначає функціональну структуру і об’єм автоматизації.

На схемі показують: технологічне обладнання, комунікації, лінії зв’язку, органи управління, засоби автоматизації, вказуючи зв’язки між обладнанням і елементами автоматики

Принципова схема - на відміну від функціональної на ній достатньо повно і наглядно зображують зв’язки між елементами з урахуванням послідовності роботи і принципу дії

Схеми бувають: схеми управління, технологічного контролю, технологічної сигналізації, автоматичного регулювання, живлення

Монтажні схеми - охоплюють конкретні частини системи і по ним проводять монтаж. В них вказують: типи проводів і кабелів, зв’язок об’єктів тим чи іншим проводом, захист провода, монтажні конструкції і обв’язки, довжина лінії, з’єднувачі

Схема з’єднань показує зовнішні електричні і трубні зв’язки між вимірювальними пристроями і засобами отримання первинної інформації, з одного боку, щитами і пультами автоматизації – з іншого.

На схемах з’єднання позначають також допоміжні елементи ( прохідні і з’єднувальні коробки

Питання для самоконтролю

1. Види і типи схем

2. Склад схем різних типів

3. Умовні позначення в схемах

Література

- Каминский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.10 - 12

6.3 Структура монтажного керування

Заст.начальника

Головний інженер

Відділ

поста-

чання

Відділ комплектації

Технічний відділ

Головний технолог

Головний механік

Виробничий відділ

Відділ кадрів

Плановий відділ

Бухгалтерія

Головне монтажне управління ( ГМА ) є ведучою організацією по проектуванню, монтажу та налагодженню систем автоматизації виробничих процесів.

ГМА керує підвідомчими йому організаціями і підприємствами і здійснює :

- проектування , монтаж та налагодження систем автоматизації виробничих процесів ,

- розробку конструкцій і організацію виробництва монтажних конструкцій нестандартного обладнання, спеціального інструменту і т.інш.

- дослідницькі і експериментальні роботи по монтажу та наладці систем автоматизації з метою впровадження новітніх матеріалів і приладів

- комплектацію приладів для закордонних об’єктів

Монтажний трест - існує в системі ГМА на основі господарського розрахунку, на самостійному балансі і має в своєму складі монтажні і пусконалагувальні управління.

Управляючий трестом

Заступник управляючого

Головний

інженер

Заступник управляючого

Лабораторія економічного аналізу

Плановий відділ

Фінансовий відділ

Бухгалтерія

Відділ кадрів

Заст. гол. нженера

Виробничий відділ

Технічний відділ

Відділ праці і зарплатні

Головний механік

Відділ постачання

Будівельно-монтажна лабораторія

Головний технолог

Головний енергетик

Му1

Му2

Му3

Му4

Му5

Му6

ПНУ

Автобаза

Питання для самоконтролю

1. Інженерно-технічна підготовка до монтажу

2. Поняття про повнозбірний і індустріальний монтажі

3. Комплектна контейнерна поставка виробів і матеріалів на монтажну дільницю

4. Яякі вимоги пред’являють до стану будівельної частини, що передається під монтаж СА

5. Структура монтажного управління

6. Ммонтажний трест

7. Основні функції МУ та МТ

Література

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

6.4 Склад та зміст проекту виробництва робіт

Виконання монтажних робіт

При підготовці монтажних робіт необхідно:

- перевірити наявність проекту організації будівельних вимог

- одержати робочу документацію

- розробити та затвердити проект виконання робіт ( ПВР )

- провести приймання будівельної і неелектричної готовності об’єкту до монтажу систем автоматизації

- провести приймання приладів автоматизації, щитів, пультів, агрегатних та обчислювальних комплексів АСУ ТП, виробів і матеріалів

- провести за зоною монтажу зборку вузлів і блоків з підвищеним ступенем монтажної готовності

- виконати передбачені нормами і правилами заходи по охороні праці, протипожежній безпеці і охороні зовнішнього середовища

Виконання робіт по монтажу систем автоматизації здійснюється на основі ПВР

Цілі ПВР:

- підвищення організаційно-технічного рівня монтажу на базі використання досягнень науки і техніки

- зниження собівартості монтажних робіт

- підвищення продуктивності праці

- зменшення тривалості і підвищення якості монтажу

ПВР повинен розроблятись з врахуванням:

- характерних властивостей об’єкта

- місцевих умов монтажу

- реальних можливостей монтажної організації

- застосування нової монтажної технології і прогресивних матеріалів

- підвищення рівня індустріалізації монтажних робіт

- переносу великої частини об’єму робіт з монтажної ділянки в монтажно-заготівельної майстерні ( МЗМ )

- впровадження механізації монтажних робіт з ефективним використанням машин і механізмів

Вихідними даними для розробки ПВР є:

- робоча документація по автоматизації технологічних процесів

- завдання на розробку ПВР, які включають вміст, терміни розробки ПВР, строки монтажу систем автоматизації, об’єм монтажних робіт

- робочі креслення

В склад ПВР як правило включають:

- пояснювальну записку

- перелік фізичних об’єктів

- монтажний генплан

- схему такелажно-транспортних робіт

- ескізи по розробці потоків трубних і електричних проводок

- сітьовий або лінійний графік виконання підготовчих і монтажних робіт

- відомість заготовлених кабелів

- відомість заготовлених проводів

- відомість інструменту, механізмів і охоронних пристроїв

Завдання на розробку і затвердження ПВР виконується головним інженером монтажної організації

До початку монтажу систем автоматизації на будівельному майданчику, а також в будівлях і спорудах, які здаються під монтаж, повинні бути:

- встановленні закладні конструкції під щити , пульти, прилади, пристрої автоматизації

- виконані канали, тунелі , ніші, борозни, закладні труби для скритих проводів, проєми

для проходу трубних і електричних проводок і встановленням в них стальних плит, коробів, гільз, патрубків та інших закладних конструкцій

- встановлені площадки для обслуговування приладів і засобів автоматизації

- залишені монтажні тунелі для переміщення крупно-габаритних вузлів і блоків

В приміщеннях, в яких буде вестись монтаж, повинні бути вмонтовані системи кондиціювання

повітря і повинно бути проведено прибирання пилу.

До початку монтажу систем автоматизації на технічному, сантехнічному та інших видах обладнання і на трубопроводах повинні бути встановленні:

- закладні і оборотні конструкції для монтажу первинних приладів, причому закладні конструкції для становлення відбірних пристосувань тиску, витрати і рівня повинні закінчуватись запірною арматурою

При виконанні робіт по монтажу і наладці систем автоматизації повинні виконуватись вимоги БНіП-ів та відомчих нормативних документів. Монтаж систем автоматизації проводять відповідно з робочою документацією з врахуванням вимог підприємств-виробників приладів, засобів автоматизації передбачених ТУ або інструкціями по експлуатації цього устаткування

Питання для самоконтролю

1. Цілі ПВР

2. При розробці враховують

3. Склад ПВР

4. Вихідні данні

Література

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Тема 1.5 Організація монтажного персоналу для виконання робіт

План:

1. Слюсарно-механічне відділення

2. Трубо-заготівельне відділення

3. Обладнання і інструмент

4. Роль заготівельних відділень

6.5 Організація монтажного персоналу для виконання робіт

Навіс 2 – приміщення 3 – розмітка 4 – різка 5 – вирубання 6 – згинання 7 – зварка 8 – зачистка 9 – збірка 10 – фарбування 11 – готова продукція 12 – токарна обробка

Обладнання

Ножиці роликові

Прес-ножиці

Вирубальний станок

Станок листозгибочний

Горизонтально-фрезерний станок

Сверлильний станок

Заточний станок

Обладнання

Станки трубовідрізні

Маятникові пили з образивними кругами

Обдирочно-заточний станок

Трубознальні станки і механізми

Різьбонарізні механізми

Набір монтажника:

Набори інструменту ( ключі, молоток, відвертки і т.інш.)

Труборізи

Трубозгиби

Пристособи для нарізання труб і нарізання різби

Набір спеціального інструменту

Ключі трубні

Спец. Інструмент

електричний

шліфовальні механізми

механізми для сверлення

електричні ножиці

пневматичні

Пневмосверлилки

Шліфовальні машини

3. фарбувальні

o фарборозпилювачі

o сушильні камери

4.перфоратори

5.обладнання для зварочних робіт

Питання для самоконтролю

1. Слюсарно-механічне відділення

2. Трубо-заготівельне відділення

3. Обладнання і інструмент

4. Роль заготівельних відділень

Література

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Тема 1.6 Техніка безпеки при монтажних роботах

План

1. Відповідальний за техніку безпеки

2. Техніка безпеки при будівельних роботах

3. Техніка безпеки при монтажних роботах

4. Забезпечення обладнанням по тб

6.6 Техніка безпеки при монтажних роботах

Змонтовані прилади і засоби автоматизації мережі і щити , пульти , конструкції і трубні проводки, що підлягають заземленню згідно з робочою документацією, повинні бути приєднані до контуру заземлення. При наявності вимог підприємств-виготовлювачів засобів агрегатних і обчислювальних комплексів повинні бути приєднані до контуру спеціального заземлення.

Генпідрядник повинен разом з субпідрядником розробляти заходи, що забезпечують безпечні умови роботи на об’єкті, який будується

Забезпечення безпечних умов при виконанні монтажних робіт входить в обов’язки субпідрядника

Питання до теми «Організація робіт з монатажу»

1.Види схем,що застосовують в автоматизації процесів

2.Типи схем , що застосовують в автоматизації процесів

3. Стадії робіт по монтажу систем автоматизації

4. Роботи при монтажі на першій стадії виконання

5. Роботи при монтажі на другій стадії виконання

6. Мета розробки ПВР

7. Що враховують при розробці ПВР

8. Управляючі організації монтажних робіт

9. Техніка безпеки при монтажних роботах

План

1. Класифікація ТП

2. Типи труб

3. Застосування стальних труб

Умовні позначення труб

водогазопровідні - Тр. 20 х 2,5 ГОСТ 3262

Тр. М – 20 х 2,5 ГОСТ 3262 - з муфтою

Тр. Р – 20 х 2,5 ГОСТ 3262 - з різьбою

корозійно-стійкі

Тр. 25 х 2 – 12Х18Н10Т ГОСТ 9941

стальні безшовні Тр. 14 х 1,5 ГОСТ 8734

мідні Труба М2 – М – 10 х 1,5 ГОСТ 617 - м*яка

Труба М2 – Т – 10 х 1,5 ГОСТ 617 - тверда

5) алюмінієві Труба 8 х 1,5 – Д1М ГОСТ 18475

6) поліетилен Тр. поліетиленова 8 х 1,6 ТУ 6 – 19 - 272

Питання для самоконтролю

1. Класифікація ТП

2. Типи труб

3. Застосування стальних труб

Література

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Тема 2.2 Розбивка трас і прив’язка трубних проводок до будівель і технологічних конструкцій

План :

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1

3.Новий матеріал

3.1. вимоги до прокладання труб

3.2. етапи робіт при розбивці трас

4. Закріплення матеріалу:

4.1 особливості прокладки ТП суміщеним способом

5. Домашнє завдання:

o вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Каминский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

· Розбивка трас і прив’язка трубних проводок до будівель і технологічних конструкцій

Терміни і визначення

Опорна конструкція – в вигляді кронштейнів, спец.стоєк і стендів, обхватів для колон, та інші вироби, які закріплені на будівельному або технологічному фундаменті і призначені для утримання на проектній відмітці вагу ТП і ЕП, приладів і окремих частин систем і засобів автоматизації, яка підлягає монтажу

Несуща конструкція - в вигляді стальних коробів, лотків, полок і інших виробів, які опираються на опорні конструкції і призначена для закріплення і підтримання труб і ЕП та засобів автоматизації

Групова трубна проводка - складається з чотирьох чи більше труб або пневмокабелів, прокладених разом на одній опорній конструкції

Трубний блок - відповідне число труб необхідної довжини і конфігурації, укладених і закріплених в відповідному порядку на опорних деталях і повністю підготовлені до з*єднання з суміжними елементами ТП

При розбивці трас і прив’язці трубних проводок до будівельних і технологічних конструкцій необхідно мати на увазі:

· Трубні проводки до приладів і засобів автоматизації потрібно прокладати:

o По найкоротшій відстані між приладами

o Паралельно і перпендикулярно стінам, перекриттям, колонам з мінімальною кількістю згинів, перетинів з технологічними комунікаціями та найменшим числом роз’ємних з’єднань труб

o По можливості далі від технологічного обладнання, яке розбирається або яке знаходиться близько від небезпечних місць, а також від місць де можливий нагрів пневмокабеля вище 60 ⁰ С , механічні та хімічні пошкодження

o В місцях , зручних для їх монтажу, обслуговування і ремонтів, при цьому трубні проводки не повинні заважати обслуговуванню і ремонту технологічного обладнання

· Траси прокладки поліетиленових труб і неброньованих пневмокабелів на відкритих конструкціях і зовнішніх установках повинні бути вибрані з врахуванням захисту від дії прямих сонячних променів елементами будівель. В усіх випадках, коли направлення трубних проводок пневмокабелем і електропроводок співпадає, рекомендується виконувати їх суміщеним ( в загальних каналах, тунелях, на естакадах ) , якщо це допустимо по умовам суміщеної прокладки

· Радіуси згину труб повинні бути оптимальними:

· Для пневмокабелів вони повинні складати не менше 10 його зовнішніх діаметрів ( при температурі до -40 ⁰ С )

· В районах з дуже низькими температурами ( від -40 ⁰ до -50 ⁰ С ) можливий радіус згину повинен бути не менше 20 зовнішніх діаметрів кабелю

· При суміщеній прокладці трубних і електричних проводок по збірним кабельним конструкціям труби і пневмокабелі необхідно розміщувати нижче електропроводок

· Відстань від трубних проводок і пневмокабелів повинна бути:

· До технологічних трубопроводів високого тиску і трубопроводів, що несуть рідину або газ хімічно активний до матеріалів ізоляції кабелів - не менше 500мм

· До трубопроводів з гарячими рідинами чи газами з температурою до 100⁰ С - не менше 100 мм

· При більш високій температурі відстань повинна бути такою, щоб нагрів поліетиленових труб і пневмокабелів не перевищувала 60⁰С, або треба передбачити їх захист екраном з відстанню на просвіт між ним і пневмокабелем не менше 100мм

· При розбивці трас під встановлення захисних коробів треба враховувати слідуюче:

· Відстань по горизонталі від коробів до стін, а також між паралельно розташованими коробами - не менше 50мм

· Відстань по вертикалі від стель до кришок коробів - не менше 300мм

Траси для трубних проводок розмічають слідуючим чином:

· Виходячи з місця розташування трубної проводки, що проходить по стінам, перекриттям, колонам наносять в натурі лінію проходження траси

· Розмічають місця кріплення і встановлення підтримуючих конструкцій і інших елементів траси

· Перевіряють правильність розбивки траси на відповідність її проекту

Заняття 10

Тема 2.3 Монтаж і з’єднання трубних проводок

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1. вимоги до прокладання труб

2.2. етапи робіт при розбивці трас

2.3. особливості прокладки ТП суміщеним способом

3.Новий матеріал

3.1. прокладка одиночних труб

3.2. монтаж групових ТП

3.3. з’єднувачі ТП

4. Закріплення матеріалу:

4.1 вимоги до гнуття труб

5. Домашнє завдання:

- вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Каминский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

· Монтаж і з’єднання трубних проводок

Є слідуючи способи прокладки трубних проводок:

1 прокладка по місцю одиночних і групових трубних проводок

2 прокладка групових трубних проводок готовими трубними блоками

( повнозбірний спосіб )

Прокладка одиночних труб

Виникненню потоку труб, який збирається в блоки, передує розводка одиночних труб, що йдуть від відбірних пристроїв, виконуючих механізмів ( ВМ ), давачів, приладів, які стоять окремо. Трубні проводки, що зібрані з труб, фасонних виробів, арматури і допоміжного обладнання, повинні складатись в неперервну міцну з щільними з’єднаннями лінію

Трубні проводки прокладають :

- по найкоротшій відстані між з’єднувальними приладами і агрегатами

- в місцях доступних для монтажу, обслуговуванню і ремонту,

- з мінімальним числом поворотів і перетинів,

- в місцях без різких коливань температури повітря,

- не під владних сильному охолодженню або перегріву,

- як можна далі від технологічних агрегатів і електроустаткування,

-а також від місць де можливі вібрації або механічні пошкодження

При виборі прохідного перетину труби для імпульсної і командної проводки враховують вимоги до часу запізнення передачі сигналу даної системи .

Час запізнення залежить від гідравлічного опору трубної лінії, який визначається:

o діаметром і довжиною ТП

o числом перегинів

o наявністю водяних «пробок» та газових «мішків»

Щільність ТП досягається застосуванням стандартних з’єднувачів, а також зварки і пайки

Всі труби перед монтажем проходять уважний зовнішній огляд на відсутність тріщин, свищів, вм’ятин

Підготовка труб ( різка, згинання, заміри відрізків, з’єднання ) виконується відповідним обладнанням і інструментом

При цьому виконуються вимоги:

o площина відрізу труби повинна бути перпендикулярна вісі труби при відхиленні не більше 0,5 мм

o завусениці зачищають як з зовні так і з середини

o при згині труб мінімальний радіус внутрішньої кривої

а) не менше 4D для стальних труб

б) - « - 2D для мідних труб

в) - « - 6D для поліетиленових труб

г) - « - 10D для кабелів

- овальність зігнутої частини не більше 10% і визначається

= ( ( D _б - D _м ) : D _ном ) 100%

Трубні проводки всіх призначень, як правило, повинні прокладатись на відстані 25-30 мм від стін і перекриттів.

Одиночні трубні проводки, крім алюмінієвих труб, труб з нержавіючої сталі і труб з пластмаси, можна прокладати безпосередньо по стальним, бетонним і цегляним поверхням з кріпленням скобами або хомутами.

В приміщеннях з підвищеним вмістом пилу ТП рекомендовано монтувати вертикально, або так, щоб ТП можна було б чистити механічно або змивати чи обдувати

Заняття 11

Тема 2.4 Монтаж і з’єднання трубних проводок пластмасовими трубами

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1. прокладка одиночних труб

2.2. монтаж групових ТП

2.3. з’єднувачі ТП

2.4. вимоги до гнуття труб

3.Новий матеріал

3.1. типи пневмокабелів

3.2. вимоги до прокладання пневмокабелів

3.3. з’єднання труб зпневмокабелем

4. Закріплення матеріалу:

4.1 герметизація пластмасових ТП

5. Домашнє завдання:

6.1 вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Каминский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Заняття 12

Тема 2.5 Монтаж кисневих ТП і ТП високого тиску

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1. типи пневмокабелів

2.2. вимоги до прокладання пневмокабелів

2.3. з’єднання труб зпневмокабелем

2.4. герметизація пластмасових ТП

3.Новий матеріал

3.1. вимоги до поверхонь ТП з киснем

3.2. відстані між ТП

3.3. щільність з’єднання

3.4. вимоги до поверхонь ТП високого тиску

3.5. вимоги до з’єднань фланцями

4. Закріплення матеріалу:

4.1 різьбові з’єднання ТП з киснем

5. Домашнє завдання:

6.2 вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Каминский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

3.1 Монтаж кисневих ТП і ТП високого тиску

Кисневі ТП

ТП систем автоматизації, які заповнені газовим киснем, виконують із стальних і мідних труб. Спеціальні вимоги обумовлені високою хімічною активністю кисню.

Внутрішні поверхні труб , арматура і з’єднувачі не повинні мати сліди масел,

або інших жирових і змащувальних матеріалів. Для цього проводять обезжирення водяними миючими розчинами.

ТП прокладають відкрито по спінам і перекриттям, а також в непрохідних каналах разом з іншими ТП.

Прокладати імпульсні КТП в каналах з ТП горючих рідин і газів, а також разом з ЕП - не допустимо

При перетині кабельних каналів КТП прокладають в захисних трубах

Відстань між паралельними ТП :

- КТП та Технол.П з горючими сумішами п/б не менше 250 мм, а при перетині - 100мм

- КТП та ЕП п/б не менше 100мм , а при перетині - 50мм

При прокладці КТП поряд з поверхнями з температурою більше 150 С відстань між ними має бути не менше 1м

З’єднання труб виконують, як правило, нероз’ємним ( зварка, пайка )

Роз’ємне застосовують в місцях приєднання до приладів і агрегатів . при розгалуженні ( за допомогою трійників і хрестів) та в місцях, що недоступні для зварки чи пайки.

Різьбові з’єднання КТП ущільнюють промазкою свинцевим глетом, замішаним на воді. Ущільнювати льоном чи пенькою , а також промазувати суриком або іншими матеріалами, які вміщують масла і жири – не допустимо

При використанні з’єднувачів з ущільнюючими прокладками матеріал для них визначають в залежності від тиску кисню ( азбестовий картон, пароніт, фторопласт, мідь, латунь, нержавіюча сталь)

Монтаж ТП високого тиску

Монтують їх по робочим кресленням проекту з обов’язковим виконанням відповідних вимог під наглядом і при участі відповідального інженерно-технічного робітника, що призначений для цього наказом по монтажному управлінню.

Перед монтажем ТП з усіма ущільненими поверхнями ( на трубах, лінзах, фасонних деталях і арматурі ) видаляють консервуючи мастило. Безпосередньо перед збіркою елементів ТП і арматури всі ущільнювачі промивають гасом і витирають насухо чистим ганчир*ям. Після цього їх перевіряють і складають акт.

Лінзи ущільнювання перед установкою на ТП з робочою температурою до 200 ⁰ С ( крім кисневих ) змащують солідолом або іншим консистентним мастилом. А з робочою температурою вище 200 ⁰ С лінзи ущільнення монтують відразу же після промивки і протирання, не застосовуючи при цьому мастило.

Зборку фланцевих з’єднань проводять так:

o затягують гайки поступово:

а) почерговим способом при 3-х шпильках

б) перемінним способом при 4-х шпильках ( хрест-навхрест)

- остаточне затягування проводять спеціальним баєчним ключем з регулюючим крутячим моментом

При цьому слідкують за паралельністю торцевих поверхонь фланців, для чого перевіряють зазор між ними, вимірюючи в трьох точках по периметру спеціальними щупами.

Приєднання труб до місць відбору імпульсів приладами і засобами автоматизації можуть бути роз’ємні різьбові з’єднання або фланцями

Фланцеві з’єднання для труб з діаметром умовного проходу D_У до 60мм розміщують від опори на відстані не менше 0,3м , а при D_У більше 60мм - 0,5м ( для зручного проведення монтажу )

Нероз’ємні зварні з’єднання виконують:

o всі електроди і флюси не більше ніж за 2-3 години до зварки просушують при температурі 220-250 ⁰ С

o якщо за умов перед зваркою необхідно прогріти трубу - її прогрівають на довжині = не менше 3-и товщини стінки

o при прогріві контролюють температуру труб з точністю +- 10⁰ С

o при багато зварних з’єднаннях перед кожним новим шаром попередній зачищають від шлаків і перевіряють для виявлення не проварів , тріщин і т.інш.

Заняття 13

Тема 2.6 Монтаж ТП низького тиску

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1. вимоги до поверхонь ТП з киснем

2.2. відстані між ТП

2.3. щільність з’єднання

2.4. вимоги до поверхонь ТП високого тиску

2.5. вимоги до з’єднань фланцями

2.6. різьбові з’єднання ТП з киснем

3.Новий матеріал

3.1. підготовка труб до монтажу

3.2. ущільнення фланців

4. Закріплення матеріалу:

4.1 особливості підключення гумових труб

5. Домашнє завдання:

a. вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

3.2 Монтаж ТП низького тиску

Виконують їх з мідних труб , а приєднують до приладів спеціальними гумовими вакуумними трубами

З*єднювати гумові труби між собою і встановлювати на них запорну апаратуру не дозволяється, тому такі труби повинні бути необхідної довжини.

Безпосередньо перед прокладкою мідні труби , арматуру і з’єднувачі механічно чистять від бруду і іржі, промивають водою, просушують і продувають стиснутим повітрям або інертним газом.

ТП на всій довжині виконують з труб однієї марки і діаметра. Перехід здійснюють тільки в місцях підключення до приладів і засобів автоматизації. З’єднання повинне бути щільне, щоб повітря не проникало в трубу.

Роз’ємне з’єднання – фланцеве або з’єднувачами.

– при t⁰ -20 до +130 ⁰ С ущільнюють гумовими прокладками

при t ⁰ - 75 до + 200 ⁰ С - « - фторопластовими - « -

Нероз’ємне з’єднання – сварка або пайка при виконанні умов:

o форма підготовки торців – строго за стандартами

o кромки труб зачищені і обезжирені

o зварка газова

o забезпечена рівномірність прогріву стиків і вибрана t ⁰

o t ⁰ плавлення припою на 50 ⁰ С вища t ⁰ робочого середовища

Заняття 14

Тема 2.7 Монтаж ТП в небезпечних приміщеннях

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1. підготовка труб до монтажу

2.2. ущільнення фланців

2.3. особливості підключення гумових труб

3.Новий матеріал

3.1. прокладка труб через проєми стін

3.2. прокладка групових ТП

3.3. викидні ТП

4. Закріплення матеріалу:

4.1 можливе використання пластмасових труб

5. Домашнє завдання:

5.1. вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

3.3 Монтаж ТП в небезпечних приміщеннях

ТП прокладають так, щоб пожежо- і вибухонебезпечні суміші не могли проникнути по цих або вздовж них в інші приміщення.

В приміщення з приміщення ТП прокладають через ущільнені проходи в стінах і перекриттях

Ущільнення виконують за допомогою гільз і сальників:

а) в приміщеннях категорії П-І, В-І - сальники

ставлять з двох сторін проходу

б) в приміщеннях категорії В-Іа, В-ІІ, В-ІІа -

сальник ставлять тільки зі сторони пожежо-

або вибухонебезпечного приміщення

в) для групових ТП ( крім труб з нержавіючої сталі )

прохід виконують встановленням в пройм стальної

плити , яка має вварені патрубки для водогазопровідних

труб і з металевими переборними з’єднувачами

прокладками для інших труб.

Між переборним з’єднувачем і стальною плитою

встановлюють прокладки з :

- азбестовий картон

- мідний відпалений лист

- оцинкований кровельний стальний лист товщиною 0,5 мм

г) для нержавіючої труби прохід виконують за рисунком а)

Викидні ТП повинні виходити за межі пожежо- і вибухонебезпечної зони , а монтаж повинен виключати можливість підсосу в них сумішей .

Металеві ТП прокладають подалі від сильних електричних полів.

Використання пластмасових труб забороняється

Прокладка кабелів виконується за умов:

o середовище – негорюче

o броня кабелів, лотки, короби, збірні конструкції – заземлені

o проходи через стіни – ущільнені

o з*єднання труб – через з*єднувальні металеві коробки

Заняття 15

Тема 2.8 Захист трубних проводок від корозії

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1. прокладка труб через проєми стін

2.2. прокладка групових ТП

2.3. викидні ТП

2.4 можливе використання пластмасових труб

3.Новий матеріал

3.1. методи нанесення фарб

3.2. захист від корозії внутрішніх поверхонь

4. Закріплення матеріалу:

4.1 колір фарб для захисту від корозії

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

3.4 Захист трубних проводок від корозії

Своєчасний захист ТП від корозії має суттєве значення для їх надійності і довготривалою роботи.

Зовнішні їх поверхні захищають від корозії шляхом нанесення захисних покриттів, стійких до оточуючого середовища.

Покриття наносять на труби різними способами:

- для фарбування тільки зовнішніх їх поверхонь застосовують фарборозпилювач,

- для одночасного фарбування зовнішніх і внутрішніх поверхонь труб

а) їх занурюють в спеціальні ванни

б) або фарбують під тиском в спеціальних камерах.

Друге фарбування зовнішніх поверхонь трубних проводок виконують після закінчення їх монтажу

Несущі конструкції, по яким прокладають ТП , захищають від корозії тими же покриттями, що і ТП.

Вибір захисних покриттів залежить від температури проводки і характеру оточуючого середовища. Колір фарбування визначається технологами основного виробництва.

Захист внутрішніх поверхонь ТП від корозії досягається:

- застосування відокремлюючи рідин або газів, які не визивають корозії матеріалу труб і чутливих елементів приладів

- використання труб з матеріалів, стійких до дії рідин або газів, що їх заповнюють

( якщо чутливі елементи приладів виконані з антикорозійних матеріалів )

- нанесення захисних покриттів

При застосуванні відокремлювальних рідин або газів, відокремлюючи посудини слід встановлювати в безпосередній близькості від місця відбору імпульсів

Відокремлювальні місця застосовуються по проекту або за згодою замовника

Заняття 16

Тема 2.9 Гідравлічні і пневматичні випробування трубних проводок

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1. методи нанесення фарб

2.2. захист від корозії внутрішніх поверхонь

2..3 колір фарб для захисту від корозії

3.Новий матеріал

3.1. гідравлічні випробування

3.2. пневматичні випробування

4. Закріплення матеріалу:

4.1 стадії і значення тиску при даних випробуваннях

5. Домашнє завдання:

o вивчити новий матеріал: - конспект як план

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

2.5 Гідравлічні і пневматичні випробування трубних проводок

Гідравлічні випробування – на міцність і щильність зазнають імпульсні і допоміжні ТП

При випробуванні трубопроводу до нього підключають гідравлічний насос і встановлюють заглушки на протилежному кінці трубопроводу та його гілках

Нагнітаючи воду через компресор (насос), створюють потрібний тиск в трубопроводі, який перевіряють манометром. Повітря, що попередньо містилося в ТП, випускають через вентилі або прокачують воду впродовж декількох хвилин

Пробний тиск визначають в залежності від робочого:

o пластмасові ТП робочим тиском 0,14МПа випробують Рпр = 0,3МПа

o стальні і мідні труби з тиском

до 0,5МПа – Рпр =1,5МПа але не менше 0,2МПа;

більше 0,5 МПа – Рпр = 1,25Рр але не менше Рр+ 0,3МПа

В більшості випадках пробний тиск Рпр, що створений в ТП, повинен дорівнювати 1,25 Рр

ТП , які призначені для робочого тиску менше 1 кгс/см² , випробують при пробному , що більше за робочий на 1,0 кгс/см²

Під час гідравлічних і пневматичних випробувань підвищення тиску здійснюють за ступенями: I ступінь - тиск ( 0,5 - 2 )кгс/см² (0,05-0,2 МПа)

ІІ - « - - 0,5 Рр

ІІІ - « - - до Рр.

ІV - « - - до Рпр

На кожному з проміжних ступенів встановлений для нього тиск витримують 1-3 хвилини, впродовж яких за манометром необхідно простежити на відсутність падіння тиску в ТП.

На останньому ступені при тиску, що дорівнює Рпр металеві ТП витримують впродовж 5хв , потім тиск знижують до робочого і проводять їх уважний огляд

Трубні проводки високого тиску витримують під пробним Рпр впродовж 10хв., після чого його знижують до робочого і уважно оглядають труби, постукуючи по них молотком.

По закінченню огляду тиск знову піднімають до пробного і витримують його впродовж 5хв., після чого знов знижують до робочого, який витримують вздовж часу, що потрібний для огляду.

ТП вважається придатним для експлуатації, якщо при гідравлічних випробуван-нях не було падіння тиску, а при огляді – не виявлено спучувань, протікань та запотівань.

По закінченні випробувань з ТП випускають рідину і продувають їх стиснутим повітрям.

Пневматичні випробування

Середовищем для випробування застосовують повітря, а при недопустимості його використання – азот або інший інертний газ, який є в наявності на об’єкті.

На відміну від гідравлічних , пневматичні випробування проводять в два етапи: спочатку – на міцність, а потім – на щільність.

При випробуванні на міцність тиск в ТП піднімають до пробного як при гідравлічних , при цьому витримуючи кожний тиск по 5хв.. Далі пробний тиск знижують до робочого , оглядають труби і виявляють дефекти. Для горючих газів – витримують 30хв.

Потім проводять випробування на щільність , для чого в т.п. підіймають тиск від робочого до пробного і витримують на протязі часу, необхідного для огляду. Для горючих і токсичних газів термін витримки під Рпр не менше 12 годин.

Для виявлення дефектів в процесі огляду необхідно застосовувати ціноутворюючі розчини. Можна використовувати мильну воду, якою змочують усі стики і з’єднання . Утворення мильних бульбашок вказує на малу щільність, яку необхідно усунути. Повторні випробування проводять до тих пір , поки не будуть усунені усі дефекти.

Під час пневматичних випробувань не можна обстукувати молотком т.п. , які знаходяться під тиском.

Т.п. можна вводити в експлуатацію, якщо в процесі пневматичних випробувань не було зниження тиску, а при огляді - зміни поверхонь ( тріщин, течії …)

Після закінчення пневматичних і гідравлічних випробувань повинен бути складений протокол випробувань за встановленою формою.

Заняття 17

Тема 2.10 Механізми, пристосування і інструмент, який застосовують при монтажі ТП

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1. методи нанесення фарб

2.2. захист від корозії внутрішніх поверхонь

2.3. колір фарб для захисту від корозії

3.Новий матеріал

3.1. механізми і пристосування

3.2. інструмент для монтажних робіт

4. Закріплення матеріалу:

4.1 техніка безпеки при такелажних роботах

5. Домашнє завдання:

o вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Каминский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Тема 2.10 Механізми, пристосування і інструмент, який застосовують при монтажі ТП

Заняття 18

Заняття 19

З займистими конструкціями

Класифікація:

Для ел.проводок до приладів і засобів автоматизації застосовують:

o установочні

o термоелектродні ( компенсаційні) проводи і кабелі

o силові

o контрольні кабелі

Установочні:

Проводи

ПРН – одножильний з мідною жилою в гумовій незгоряємій ізоляції

АПРН - - « - з алюмінієвою жилою - « -

ПРГН - - « - - « - гнучкий

ПВ - провід мідний з полівінілхлоридною ізоляцією

АПВ - те саме алюмінієвий

ПР-500 - одножильний провід в гумовій ізоляції

ПРГ – 500 – з кількох мідних проволок діаметром 0,38 – 0,52 мм.

в гумовій ізоляції

Часто використовують монтажні гнучкі проводи марок МГШВЄ – підклеєна з поліамідного шовку обмотка – розрахований на напругу 220В і перетин жил 1,0; 1,5; 2,0.

Кабелі

КВВГ - з мідними жилами, ізоляція з полівінілхлоридного пластиката ,

оболонка з полівінілхлоридного пластиката

АКВВГ - те саме з алюмінієвими жилами

КРВГ - з мідними жилами , ізоляція з гуми, оболонка з полівінілхлорид-

ного пластиката

АКРВГ - те саме з алюмінієвими жилами

КПВБ - з мідними жилами ізоляція з поліетилену, оболонка з полівініл-

хлоридного пластикати броньований

Компенсаційні проводи:

Для стандартних термопар випускають компенсаційні проводи марки П з жилами міді і сплавів ( наприклад 99,4% Си; 0,6% Ni )

В залежності від сплаву під ізоляцію в проводі прокладають кольорову нитку

Мідь – червона

Константан – коричнева

Хром ель – фіолетова

Копель - жовта

Алюмель - сіра

Сплав ТП - зелена

Приклад

ПКВ – провід компенсаційний в полівінілхлорид ній оболонці

( двохжильний)

ПКГВ - провід компенсаційний гнучкий в полівінілхлорид ній

ізоляції в полівінілхлорид ній оболонці( двохжильний)

ПКВО – провід компенсаційний в полівінілхлорид ній ізоляції

( одножильний)

Силові і контрольні кабелі

Контрольні кабелі відрізняються від силових більшим числом жил і меншим перетином.

Вони розраховані на номінальну напругу до 600В змінного і 1000В постійного струму.

Мають від 4 до 37 жил перетином 0,75 – 6 мм² ( мідні ) і 2,5 – 10 мм² ( алюмінієві )

Позначення літерними індексами:

1 літера - К – кабель, П - провід

2 літера - матеріал ізоляції

Р - гумова, В - ….., П - ….

3 літера - матеріал захисної оболонки

Н - найритова (гумова), В - полівінілхлоридна,

П - поліетилен, С - свинець

4 літера ( необов’язкова) - матеріал захисної оболонки

Г - голий ( без броні ),

БГ - броньований без захисного покрову

Б - броньований з джутовим захисним покровом

Цифри, що стоять за літерами позначають:

1-ша - кількість жил

2-га - перетин жили

Заняття 20

Заняття 21

На схемах зовнішніх з’єднань зображують прокладені поза щитами і шафами електричні проводи, кабелі, імпульсні, командні і живлячі ТП і вказують їх номери, типи та довжину. Схеми зовнішніх з’єднань виконують без масштабу.

Умовні позначення показують:

- Відбірні пристрої , контролюючі та регулюючі прилади, ВМ, клапани, засувки, електроприводи, магнітні пускачі, що встановлені поза щитами і до яких підводяться кабелі , проводи або труби з зазначенням їх номерів по специфікації, заводських затискачів і номерів монтажних креслень установки

2. Щити , пульти і пункти живлення

3. З’єднувальні та прохідні коробки, коробки вільних кінців різних термопар та термостати з зазначенням їх номерів по специфікації і номерів монтажних креслень установки

4. Прокладені поза щитів кабелі, проводи і труби з зазначенням їх номерів, марок та довжини, а також характеристик і довжин захисних труб

5. Лінії заземлення щитів, приладів та інших електроприймачів, які підлягають заземленню згідно з відповідними правилами електроустановки.

Крім того, дається зведена специфікація кабелів, проводів, труб, арматури, з’єднувальних і прохідних коробок, що передбачений схемою.

Креслення трас

Креслення трас служать для координації технологічного обладнання і засобів автоматизації.

На кресленнях трас фіксуються потоки електричних проводів і кабелів, прокладених в захисних трубах, коробах, лотках, на кабельних конструкціях, а також труби, що прокладені по стінам, колонам, в підлозі будівель, в тунелях і на естакадах.

Проводи, кабелі і ТП зображують суцільними, штрих-пунктирними та іншими лініями. В розріз кожної лінії вписується коло, всередині якого вказують номер проводу, кабелю . Порядкові номери електропроводок і кабелів позначають арабськими цифрами ( 1, 2, …. ), а порядкові номери ТП - арабськими цифрами з нулем зліва ( 01, 02, …. ). Така нумерація дозволяє легко відрізнятити лінії електропроводок від ліній ТП.

При проектуванні схем і монтажу ЕП слід намагатись до можливо меншої кількості кабелів. Для цього маложильні проводи від первинних приладів, давачів, ВМ, і іншої апаратури рекомендується об’єднувати через з’єднувальні коробки в багатожильні кабелі, які направляються до щитів, пультів та інших пунктів управління. Якщо ЕП виконуються проводами , що прокладені від первинних пристроїв , треба з’єднувати і протяжні коробки і прокладати в трубах більшого діаметра, а також коробах або перфорованих лотках.

Заняття 22

Заняття 23

Тема 3.6 Кабелі і їх монтаж

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1. основні вимоги до схем

2.2. структура схем зовнішніх з’єднань

2.3. основа для проектування схем

3.Новий матеріал

3.1.

3.2.

3.3.

4. Закріплення матеріалу:

4.1

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.139 - 141

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Прокладка кабелів

Для прокладки кабелів застосовують підтримуючі (опорні) конструкції, що складаються з перфорованих металевих профілів і скріплюючи деталі (скоби, хомути, болти, гайки, шайби )

Одиночні кабелі прокладають на крюках – підвісах.

Кабелі з зовнішнім діаметром не більше 18мм, які прокладають вертикально або горизонтально, повинні мати опори не рідше ніж через 1м. При цьому :

o горизонтальні – на опорах не кріплять

o вертикальні – кріплять на кожній опорі.

Кабелі з зовнішнім діаметром більше 18мм, що прокладають горизонтально або вертикально, повинні мати опори не рідше 0,5м. При цьому:

o на горизонтальній ділянці кріплять через 1 – 2 опори

o на вертикальній – на кожній опорі.

При закріпленні неброньованих кабелів необхідно роботи виконувати обережно, щоб не пошкодити оболонку кабелю.

Проходи кабелів через стіни

Проходи кабелів і захисних труб через стіни і перекриття будівель в залежності від класифікації суміжних приміщень можуть бути відкриті і ущільнені.

Відкриті проходи в стінах і перекриттях виконують у вигляді оброблених пройомів, які дозволяють заміну ЕП без порушення стіни або перекриття в місці проходу

Через відкриті проходи ЕП пропускають транзитом. Поодинокі кабелі або невеликі групи кабелів прокладають через гільзи – це відрізок труби, який замурований в стіні або перекритті

Ущільнені проходи виконують при необхідності захисту переходу середовища з одного приміщення в інше.

Прохід через зовнішні стіни приміщень , які обігріваються і небігріваються, а також через внутрішні стіни і перекриття вологих, запилених приміщень з хімічно активним середовищем, після прокладки в них ЕП ущільнюють цементним , азбесто-цементним та іншим незаймистим розчином або ущільнюючою мастикою.

Ущільнені проходи кабельних ЕП через стіни в стальних коробах виконують за допомогою відрізку роз*ємного короба.

Проходи для ЕП в панельних стінах виконують при виготовленні панелей, а в цегляних і монолітних бетонних стінах – при будівельних роботах.

Заняття 24

Прокладка в коробах

Захист ЕП треба виконувати стальними коробами. Стальні короба також використовують для прокладки кабелів, якщо вони, виходячі з місцевих умов, не можуть прокладатися відкрито на кабельних конструкціях або на стальних лотках.

Для відкритих проводок використовують короба, які мають з*ємні кришки, для скритих – глухі.

В зовнішніх установках короба повинні захищати кабелі та провода ЕП від дощу та снігу. Короба в зовнішніх установках прокладають по конструкціям будівель, по технологічним та кабельним естакадам , в приміщеннях - по стінам, під перекриттям будівель, по конструкціям, під майданчиками.

Можливе прокладання коробів в підлогах, якщо конструкція короба відповідає цим вимогам.Висота встановлення короба від підлоги не нормується.

При наявності умов, які можуть викликати тягу повітря в коробі ( нахил траси, різниця t⁰) необхідно використовувати ущільнення, які розділяють його на окремі дільниці.

Прокладка в лотках

При відкритій прокладці ЕП в сухих приміщеннях , де відсутні гази, які погано діють на ізоляцію проводів та кабелів, та є можливість механічного пошкодження, рекомендується використовувати стальні лотки.

Висота встановлення лотків повинна бути не менше 2м від рівня підлоги або майданчика обслуговування. В щитових приміщеннях та приміщеннях, куди має доступ тільки обслуговуючий персонал, висота розміщення лотків не нормується.

В коробах та лотках рекомендується прокладати кабелі та провода, зібрані бандажами в пучки ( до 30 проводів в пучку). На лотках пучки розміщують в один ряд. В коробах допускається багаторядне розміщення.

Заняття 25

Заняття 26

Заняття 27

Заняття 28

Тема 3.11 Маркування електропроводок

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1

2.2

2.3

3.Новий матеріал

2.1.

2.2.

2.3.

4. Закріплення матеріалу:

4.1

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Маркування електропроводок

При монтажі ел. проводок повинно проводитись маркування кабелів, захисних труб, коробів, пучків проводів, які прокладаються в коробах та лотках, жил кабелів та проводів.

Маркувальні бирки на кабелях треба закріплювати в місцях зміни направлення кабелю, з обох сторін проходів через стіни та перекриття, у з’єднувальних коробів та кінцевих заробок

Захисні трубопроводи та короба маркують в місцях, де закінчується непереривна лінія захисних трубопроводів або коробів в кожному приміщенні.

Пучки проводів в коробах та лотках маркують бирками також в місцях, де вони змінюють направлення чи проходять в інше приміщення. На жилах кабелів та проводів маркування виконується біля контактів щитів, пультів, приладів автоматизації.

Заняття 29

Заняття 30

Заняття 31

Семестр

Заняття 32 ( 1)

Класифікація

За конструкцією щити бувають відкриті ( панельні ) і закриті ( шафні ).

Шафний щит представляє собою об*ємний каркас з встановленими на ньому передньою (лицевою, фасадною) панелью, стінками, дверима і кришею

( верхом ).

Шафний щит виготовляється з встановленими на уніфікованих монтажних конструкціях поворотною чи стаціонарною рамами, апаратурою, арматурою, установочними виробами, з електричною та трубною проводками, які підготовлені для підключення до зовнішніх ліній і приладів, що знаходяться на об*єкті.

Панельний щит з каркасом має уніфіковані монтажні конструкції і поворотну раму для встановлення і кріплення апаратури, арматури, установочних виробів, електричної та трубної комутації.

Стойка складається з об*ємного або плоского каркасу.

Статив – це стойка з об*ємним каркасом, на якій встановлюють апаратуру і арматуру, виконують електричну і трубну комутацію. Плоский статив представляє собою стойку з аналогічним плоским каркасом.

Корпус пульта має об*ємний каркас з встановленою похилою столешнею, стінками і дверима. Пульт – це об*ємний корпус з встановленими на уніфікованих монтажних конструкціях апаратурою, приладами, обладнанням, з електричною і трубною комутацією.

Декоративна панель (мнемопанель) – призначенна для декоративного оформлення верхньої частини щитів і для монтажу елементів мнемосхеми.

Кутова вставка – для з*єднання двох щитів , що стоять під кутом.

Область застосування

Шафні щити – в приміщеннях з характерним запиленням, підвищеною вологістю, при можливості механічних пошкоджень;

- при необхідності розміщення всередині щита допоміжної апаратури

( реле, джерел живлення );

- для захисту оператора від дотиків до струмопровідних елементів приладів та блоків затискачів.

Панельні щити розміщують , в основному, в спеціальних запланованих приміщеннях ( щитових, диспетчерських, операторських ).

Пульти використовують для розміщення на них апаратури управління , сигналізації, перемикачів вимірювальних ліній.

На щитах і стативах можна встановлювати органи управління, контрольні та сигнальні елементи ( ключі, кнопки), якщо органи управління і контролю електроприводів необхідно встановити сумісно на загальному щиті з апаратурою систем автоматизації.

За призначенням щити можуть бути: місцеві, агрегатні, блочні і центральні.

Місцеві – на яких монтують апаратуру для контролю і управління частиною технологічної установки,

- які розміщені поблизу установки, що контролюється. Вони можуть бути як панельні так і шафні. Панельні повинні мати захист від зовнішніх впливів.

Агрегатні – на яких встановлені прилади і засоби автоматизації, що керують технологічним процесом якогось агрегату. Наприклад : блок розподілу повітря або робота компресора. Ці щити , як правило, поставляються заводом-виробником разом з агрегатом.

Блочні – на яких розміщені прилади, що призначені для обслуговування взаємопов*язаних агрегатів , які зблоковані в єдину установку ( наприклад: котлоагрегат – турбогенератор )

Центральні – на яких встановлені прилади і апаратура для контролю і управління технологічним процесом цеху , заводу..

Заняття 33 ( 2 )

Вимоги до щитових приміщень

Вимоги встановлені відповідними НТД ( стандартами, ТУ ) для даних типів приміщень:

1). Не дозволяється розміщувати ці приміщення в підвалах та цокольних етажах

2). Над приміщеннями з виробництвом, що супроводжується підвищенням тепла або видаленням шкідливих газів, пари, пилу

3). Під приміщеннями з вологим технологічним процесом

4). Не повинна розповсюджуватись вібрація від технологічного обладнання вище встановлених норм

5). Диспетчерські не розміщують рядом, над або під вентиляційними установками, кондиціонерами, насосними, компресорними, з машинами ударної дії - тобто джерелами шуму та вібрації

6). Не розміщують в місцях дії значних магнітних полів від промислового обладнання. Допустима напруженість – не більше 400 А/ м ( підстанції, розподільчі пристрої, електропечі .. )

7). Диспетчерські обладнані опаленням і вентиляцією

8). Освітлення забезпечує:

- рівномірне освітлення щитів і робочого стола;

- відсутність прямої і зворотної бляклості

- відсутність тіней

- відсутність пульсації світла

- мінімальні контрасти в приміщенні.

Збірки щитів в блоки

Каркасна конструкція металевих щитів дозволяє збирати їх в блоки, вибирати спосіб їх транспортування до місця монтажу, надійно захищати прилади та апаратуру від пошкоджень при монтажі. При виготовленні таких щитів застосовують прогресивні технології з використанням економічних матеріалів, спрощується спосіб виконання електричної та трубної комутації.

Для доставки блочних щитів на монтажну ділянку застосовують наявні вантажо- підйомні та пересувні механізми ( вантажні машини, лебідки, автокрани і т. інш. )

При збиранні щитів та їх монтажі необхідно користуватись кресленнями та комплектовочними відомостями на вузли і деталі каркасу, які передбачені проектом.

Заняття 34 ( 3 )

Заняття 35 (4)

Заняття 36 ( 5 )

Трубна комутація щитів

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 комутація, матеріали

2.2. вимоги до джгутів

2.3. вимоги до кінців джгутів при виконанні їх прокладки

3.Новий матеріал

3.1. вимоги до трубної комутації

3.2. матеріали, що застосовують при ТК

3.3. кріплення ТК

4. Закріплення матеріалу:

4.1 Як виконувати ТК на суміщених щитах з електрообладнанням ?

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Трубна комутація щитів

Трубні проводки всередині щитів і пультів прокладають горизонтально і вертикально по найкоротшій відстані з найменшою кількістю згинів. Мінімальні радіуси внутрішньої кривої згину труб повинна бути:

поліетиленових труб – не менше 6 діаметрів

сталевих труб - не менше 4 діаметрів

мідних труб - не менше 2 діаметрів

На згинах не допускається складок, тріщин та інших дефектів.

Металеві труби прокладають в один ряді кріплять до конструкцій щита. В окремих випадках дозволяється прокладка труб і в 2 та більше рядів.

Пластмасові труби прокладають відкрито:

пакетами, що скріплені бандажем з проміжком не більше 150 мм

в один ряд по уніфікованим монтажним виробам

та в пластмасових коробах

Труби в пакетах не можна перевивати між собою. Закріплюють їх з проміжком 300мм на прямих ділянках та на відстані не більше 80 мм до та після згину.

Для з’єднань застосовують нормалізовані з’єднувачі. Пайка та зварка труб в межах щитів, пультів не дозволяється.

Кінці труб, що призначені для підключення до зовнішніх ліній необхідно приєднувати до переборних з’єднувачів

Апаратуру ( вентилі, крани, редуктори , фільтри ... ) на пластмасових трубах надійно кріплять до конструкцій щита. Для мідних труб апаратуру не треба кріпити до щита , але сам трубопровід жорстко закріплюють на щиті

Заняття 37 ( 6 )

Заземлення щитів і пультів

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 вимоги до трубної комутації

2.2. матеріали, що застосовують при ТК

2.3. кріплення ТК

3.Новий матеріал

3.1. заземлення щитів і пультів ( електричних і неелектричних)

3.2. заземлення приладів на щитах

4. Закріплення матеріалу:

4.1 матеріали і деталі, які використовують для заземлення

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Заземлення щитів і пультів

Всі щити та пульти , до яких підведений змінний струм більше 36 В; або постійний струм напругою більше 110 В, в приміщеннях з підвищеною небезпекою або особливо небезпечних, а також в зовнішніх устаткуваннях, повинні бути заземлені. В вибухонебезпечних приміщеннях необхідно заземляти всі щити та пульти , до яких підведений струм, незалежно від напруги.

Заземляють металеві щити та пульти всіх призначень, на яких розміщені прилади інші елементи автоматизації , а також допоміжні металеві конструкції для апаратів управління.

Не заземляються щити та пульти, що стоять окремо і призначені для установки неелектричних приладів автоматизації ( пневматичні прилади, манометри ... )

Електропроводка стаціонарного освітлення виконується в заземленій стальній трубі ( до самого вводу в освітлювальну апаратуру ).

В стойках, панелях з каркасом, в шафах заземлення металоконструкцій та електро контакт між всіма металевими частинами забезпечується привареними скобами з різьбою М8, до яких за допомогою болтових з’єднань підключають зовнішній заземлюючий провідник. При цьому в місцях контакту механічним шляхом ( наприклад: ручним зенкером ) знімають лакофарбові покриття. Після зборки місця . які забезпечують електричний контакт ( разом з деталями кріплення ) покривають захисним лаком, який запобігає корозії.

Електро контакт між каркасом та уніфікованими елементами виконують з допомогою гнучких заземлюючих провідників, для чого рекомендуються мідні жили проводів січенням 1,5 мм ^2..

Заземлюючі провідники приєднують до отворів в верхній та нижній частинах каркасів. На елементах щитів в місцях приєднання цих провідників наносять знаки заземлення.

Малогабаритні шафи заземлюються через скоби з різьбою М8 за допомогою болтового з’єднання також як і повно габаритні.

Для заземлення приладів, які мають контакт «ЗЕМЛЯ» , в середині щитів та пультів встановлюють заземлюючу рейку або роблять спеціальні місця на несущих елементах корпусів та каркасів з отворами під гвинт М5 . При монтажі виводи «ЗЕМЛЯ» з’єднують з заземлюючою рейкою проводом ПВ, ПГВ січенням не менше 1,5 мм ².

Металеві корпуси приладів та апаратів , які не мають спеціального виводу «ЗЕМЛЯ», в випадках , коли необхідно їх заземляти, повинен виконуватись надійний металевий контакт з металевими елементами щитів та пультів, на яких вони встановлюються.

Заземлення виконують шляхом приєднання щитів та пультів до найближчих провідників мережі заземлення. Всі вузли заземлення мають захисне металеве покриття, що не допускає корозії, та позначені знаками, які не витираються.

Заняття 38 ( 7)

Заняття 39( 8)

Заняття 41 (10 ) Пр. роб.

Заняття 42 (11)

Заняття 43 (12)

Заняття 44 (13)

Монтаж датчиків тиску

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1призначення відбірних пристроїв

2.2.умови застосування бобишек

2.3.умови застосування звужуючи пристроїв

2.4.інші відбірні пристрої

3.Новий матеріал

3.1. умови роботи датчиків тиску

3.2.з*єднувальні лінії

3.3.вимоги до місця встановлення

4. Закріплення матеріалу:

4.1 вимоги до з*єднувальних ліній

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.235 -236

Монтаж датчиків тиску

Заняття 45 ( 14 )

Заняття 46 ( 15 )

o Установка манометричних термометрів

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 Види КВП, їх призначення

2.2. загальні вимоги до монтажу датчиків температури

2.3. вимоги до з*єднувальних ліній

3.Новий матеріал

3.1. склад і умови роботи прилада

3.2. правила встановлення термоблоку прилада

3.3. правила прокладення з*єднувальних ліній

3.4. правила встановлення капіляра

4. Закріплення матеріалу:

4.1 причини обережного ставлення до складових частин прилада

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- Гинсбург И.Б., Титов Ю.А. Монтаж, наладка и эксплуатация

автоматических устройств в промышленности строительных материалов с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Заняття 47 (16)

o Встановлення термоперетворювачів опору і термоелектричних перетворювачів (термопар)

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 склад і умови роботи прилада

2.2. правила встановлення термоблоку прилада

2.3. правила прокладення з*єднувальних ліній

2.4. правила встановлення капіляра

2.5. причини обережного ставлення до складових частин прилада

3.Новий матеріал

3.1. термоопори і лінії з*єднання

3.2. правила монтажу ТО

3.3. термопара і особливості роботи

3.4. правила монтажу і підключення термопар

4. Закріплення матеріалу:

4.1 які матеріали використовують, як лінії з*єднання

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.139 - 141

- Гинсбург И.Б., Титов Ю.А. Монтаж, наладка и эксплуатация автоматических устройств в промышленности строительных материалов с. 75 - 80

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.249 - 253

Встановлення термоперетворювачів опору

Термоперетворювачі опору ( ТО) працюють в комплекті з логометрами та автоматичними мостами.

ТО можуть знаходитись на великій відстані від вимірювального приладу, а тому в якості з’єднувальних проводів використовують мідні проводи перетином 1,5 мм ².

Використання проводів з алюмінієвими жилами небажано

В якості проводів можуть бути одножильні марок:

1. ПХ – провід мідний з гумовою ізоляцією, в оплетці та бавовняній пряжі, що просочена спеціальним оксидом

2. ПВ – провід з поліхлорвініловою ізоляцією

3. ПРГ – провід мідний гнучкий з гумовою ізоляцією

4. ПРВ, КВРГ, КВВГ, КВВБ, КВПГ , П1 ....

Щоб забезпечити нормальну роботу ТО при їх монтажі треба виконувати правила:

1. при виборі рівня занурення ТО враховувати довжину чутливого елемента

платинові ТС 30 – 120 мм; мідні - біля 60 мм

Кінець зануреної частини повинен знаходитись нижче вісі вимірювального потоку

- платинових – на 50 – 70 мм

- мідних - на 25 – 30 мм

На трубопроводах 0 50 мм та менше – ТС встановлюють в спеціальних розширювачах

2) ТС треба встановлювати в місцях, де течія вимірювального середовища не порушується відкриттям близько розташованої запорної арматури та підсосом повітря через нещільності.

Платинові ТС не треба встановлювати на вібруючому обладнанні та трубопроводах

3) При вимірювальній температурі більше 400 ⁰ С ТС необхідно встановлювати вертикально

4) ТС , які вимірюють температуру повітря в приміщенні встановлювати безпосередньо на стіні не можна. Вони встановлюються на конструкціях на відстані 50 – 70 мм від стіни

Провода до ТС повинні підводитись в металорукавах довжиною не менше 500 мм.

Кабелі та джгути маркують в відповідності з проектом

Заняття 48 (17)

o Монтаж вторинних приладів систем вимірювання температури

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

21. термоопори і лінії з*єднання

2.2. правила монтажу ТО

2.3. термопара і особливості роботи

2.4. правила монтажу і підключення термопар

3.Новий матеріал

3.1. встановлення пірометричних мілівольтметрів

3.2. встановлення логометрів

3.3.встановлення автоматичних мостів

3.4. встановлення потенциометрів

4. Закріплення матеріалу:

4.1загальні правила встановлення вторинних приладів

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Встановлення логометрів

Логометри в комплекті з ТО призначені для вимірювання, а при наявності регулюючих та сигналі-зуючих приладів, для регулювання та сигналізації температури різних фізичних середовищ.

Логометри встановлюють на панелі щитів та в шафах утопленим способом . Місця їх встановлення від рівня підлоги 1, 5 – 1,6 м , це дає хорошу видимість шкали та зручність спостереження.

Логометри типу Л-64 кріплять до щитів спеціальними кронштейнами.

Правильність підгонки ліній контролюють при вимірюванні її опору вимірювальним мостом постійного струму, клас точності не нижче 0,005.

Заняття 49 (18)

o Монтаж пірометрів

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 встановлення пірометричних мілівольтметрів

2.2. встановлення логометрів

2.3.встановлення автоматичних мостів

2.4. встановлення потенциометрів

2.5загальні правила встановлення вторинних приладів

3.Новий матеріал

3.1. пірометри випромінювання

3.2. пірометри фотоелектричні

4. Закріплення матеріалу:

4.1 методи вимірювання температури

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Монтаж пірометрів

Пірометри випромінювання

При вимірюванні температури пірометри випромінювання використовують властивість розжарених тіл випромінювати потік світлових та теплових променів.

Випромінювальна температура - - в діапазоні від 800 до 2000 ⁰С , а спец прилади – до 10 000 ⁰С. Відстань до об*акта – 0,5 – 5 м.

Поділяються на типи:

оптичні , фотоелектричні та радіаційні

Оптичний пірометр

Повірку і опробування прилада проводять таким чином:

- при введеному реостаті досягають чіткого зображення нитки лампи, повертаючи тубус окуляра

- далі направляють телескоп на нагріте тіло і наводять чітке зображення тубусом

- після цього вводять червоний фільтр

- включають живлення

- повертаючи кільце реостату , досягають зникнення середньої частини нитки розжарення лампи

- відлік температури проводять по показанням вольтметра, який градуйований в градусах температури

Фотоелектричні пірометри

Вимірювання температури даними пірометрами засновано на властивості фотоелемента змінювати фотострум пропорційно світловому потоку

Переваги перед оптичними - дозволяють вимірювати температуру об*активно і без інерційним методом

ФЕП 4

1 – візирна головка

2 – силовий блок

4 – потенціометр

5 – трансформатор

6 – стабілізатор напруги

Головка встановлюється так, щоб світловий потік був направлений на фотоелемент.

Її можна кріпити або на штанзі перпендикулярно потоку,

або на площадці паралельно потоку.

Для зручності вони повертаються.

Місце монтажу головки такий,

- щоб на об*актив не попадав світловий потік від інших об*єктів

- щоб не було між об*активом і вимірювальним об*єктом інших тіл,або туману, пилу, пари, диму

Рекомендована відстань - 1 – 3 м

Силовий блок і потенціометр встановлюють в місцях зручних для спостереження

Заняття 50 (19)

o Налагодження систем температури

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 пірометри випромінювання

2.2. пірометри фотоелектричні

2.3 методи вимірювання температури

3.Новий матеріал

3.1. забезпечення точності вимірювань

4. Закріплення матеріалу:

4.1 довжина датчиків

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

o Налагодження систем температури

Для вірогідності і точності вимірювальної температури або її регулювання необхідно виконати ряд основних вимог:

вірно вибрати місце встановлення датчика температури,

тип датчика температури в відповідності з його інерційністю, точністю та градуюванням,

вибрати тип та градуювання вторинного прилада, який показує або регулює

місце встановлення датчика повинен визначатись з конструктивних особливостей самих технологічних об*єктів. Для трубопроводів глибина занурення датчика повинна складати половину діаметра трубопроводу, причому датчик встановлюють назустріч потоку, що вимірюється

Монтажна довжина датчика вибирається за існуючим рядом: 60, 80, 120, 160, 250, 320, 500, 630, 800, 1000, 1250, 1600, 2000, 2500, 3200. Існує два типи встановлення датчика – пряме і побічне. При прямому - датчик встановлюють безпосередньо в вимірювальне середовище, а при побічному - встановлюють в занурювальну гільзу, при цьому гільзу заповнюють мідною тирсою, толуолом, мастилом та інш.

Заняття 51 (20)

Особливості монтажу

Заняття 52 (21)

Встановлення манометрів, вакуумметрів, мановакуумметрів

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 особливості монтажу

2.2 положення датчиків від типу

2.3 вимірювання різних середовищ

2.4. відстань від місця відбору і датчика

3.Новий матеріал

3.1. пружинні датчики тиску

3.2. вимірювання при високих температурах

3.3 вимірювання при пульсуючих середовищах

4. Закріплення матеріалу:

4.1 кріплення манометрів

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Заняття 53 (22)

Заняття 54 (23)

Заняття 55 (24)

Монтаж вторинних пристроїв

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 відбір газів

2.2.відбір рідин

2.3.відбір імпульсів

2.4.запорна араматура

3.Новий матеріал

3.1. функціональне призначення приладів

3.2. особливості монтажу

3.3. нормальні умови роботи

4. Закріплення матеріалу:

4.1 призначення вентиляції в щитах

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с. 275 - 276

Монтаж вторинних пристроїв

Заняття 56 ( 25)

Тема 7.7 Перевірка системи вимірювання тиску

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 функціональне призначення приладів

2.2. особливості монтажу

2.3. нормальні умови роботи

2.4. призначення вентиляції в щитах

3.Новий матеріал

3.1. гідравлічні випробування

3.2. пневматичні випробування

4. Закріплення матеріалу:

4.1 використання пневмокабелів

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Заняття 57 (26)

Звужуючі пристрої

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 гідравлічні випробування

2.2. пневматичні випробування

2.3 використання пневмокабелів

3.Новий матеріал

3.1. принцип роботи звужую чого пристрою

3.2. вимоги до монтажу

3.3. вимоги до місця встановлення

4. Закріплення матеріалу:

4.1 призначення звужую чого пристроя

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с. 277 - 281

Звужуючі пристрої

Звужуючі пристрої ( ЗП ) можна встановлювати тільки на прямій лінії трубопроводу. При виборі місця встановлення ЗП необхідно брати до уваги, що вимірювальний потік в цьому місці повинен повністю заповнювати діаметр трубопроводу.

ЗП повинні бути встановленні так, щоб отвори трубопроводу та пристрою точно співпадали. Торець ЗП повинен бути перпендикулярним до вісі трубопроводу з допустимим відхиленням не більше 0,5⁰.

При встановленні ЗП по направленню до потоку :

- циліндричного - проточка дросельного отвору повинна протистояти потоку

- конічного - розміщуватись по направленню потоку

Направлення потоку позначають стрілкою.

В трубопроводі з діаметром менше або дорівнює 80 мм , ЗП розміщують між парами патрубків ..................... до розміру , прийнятому при розрахунку ЗП в залежності від діаметра трубопроводу D ₂₀_.

Довжина патрубка перед ЗП та за ним , в любому випадку, не повинна бути менше 6 D ₂₀

Найменша довжина прямих ділянок трубопроводу перед та за ЗП визначають по нанограмах.

Між ЗП та фланцями повинні встановлюватись ущільнювальні прокладки, матеріал яких вибирають в залежності від властивостей вимірювального середовища. Фланці необхідно встановлювати так, щоб їх поверхні були паралельні один одному та перпендикулярні вісі трубопроводу.

На внутрішній поверхні трубопроводу ділянкою L = 2 D₂₀ перед та за ЗП не повинно бути ніяких пристроїв, а також наростів та нерівностей від заклепок та зварювальних швів.

Так як фланці встановлюють до монтажу діафрагм, утворений в трубопроводі зазор, заповнюють « котушкою » прокладок, що дозволяє перевірити монтаж фланців та трубопровід.

Перш ніж приступити до встановлення ЗП, необхідно уважно перевірити:

- відповідність фактичного місця встановлення з місцем, яке вказане в проекті.

- діаметр трубопроводу

- тип та матеріал ЗП

- розрахункові данні ЗП

- тиск, швидкість та склад вимірювального середовища

- відповідність характеристик середовища та розрахунків ЗП

Не дозволяється встановлювати ЗП безпосередньо в місцях охорів

( коліни, куточки, засувки, вентилі, вставки ... )

Регульовані засувки та вентилі рекомендується встановлювати за ЗП. Допускається їх встановлення перед ЗП на відстані 10 D₂₀.

При встановленні камерних та дискових діафрагм треба особливо уважно працювати з диском, щоб не пошкодити гостру кромку робочого отвору із сторони циліндричної проточки.

Прокладки повинні точно відповідати розмірам камерних або дискових діафрагм та не виступати всередину трубопроводу.

Заняття 58 ( 27)

Заняття 59 (28)

Заняття 60 (29)

Заняття 61 (30)

Заняття 62 (31)

Встановлення ротаметрів

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1 принцип роботи прилада

2.2. особливості монтажу

2..3.вимоги до з*єднувальних ліній

2.4.якою схемою підключення користуються

3.Новий матеріал

3.1.типи приладів

3.2. особливості монтажу

3.3.прокладення імпульсних ліній

4. Закріплення матеріалу:

4.1 для чого необхідні рівні ділянки в місці монтажу прилада

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.260

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с. 290 - 292

Встановлення ротаметрів

Ротаметр – це прилади, які вимірюють витрати агресивних і нейтральних середовищ методом зрівноваження маси поплавка динамічним тиском потоку середовища.

Ротаметри для монтажу СКіА випускають трьох типів:

- РС - показуючий, з скляною трубкою

- РЕД - без шкальний, з металевою трубкою та електричною дистанційною передачею показань на відстань

- РПД - без шкальний , з металевою трубкою та пневматичною дистанційною передачею показань на відстань

Ротаметри встановлюють безпосередньо на трубопроводі. При діаметрі умовного проходу D_у= 8мм їх закріплюють ніпельними з’єднаннями, а при D_у = 15 та вище, включаючи D_у = 70мм - фланцями, а до стіни – за допомогою перфорованої консолі та хомута (Минаев , стр.291)

Без шкальні ротаметри з металевою трубкою та з електричною чи пневматичною передачею показань встановлюють на вертикальних частинах трубопроводів під кутом 90 0 в місцях їх згину так, щоб потік вимірювального середовища був направлений знизу вгору.

Ротаметри типу РПД встановлюються також як і РЕД

Для передачі показань на відстань прокладають командні трубопроводи з поліетиленових труб або трубних пневмокабелів, забезпечуючи при цьому щільність з’єднань. Командні лінії зв’язку приєднують за допомогою з’єднувачів з торцевим уплотнннням Стисле повітря подається через редуктор та фільтр очистки

Заняття 63 (32)

Заняття 64 (33)

Заняття 65 (34)

З аняття 66 ( 34)

Заняття 67 (35)

Заняття 68 (36)

Тема 10. 4 Монтаж приладів для визначення густини і концентрації рідини

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1. принцип роботи

2.2.газоаналізатор МН5106

2.3.газоаналізатор МН5130М

2.4. комплект поставки

3.Новий матеріал

3.1.густиномір ПР-1024В

3.2.густиноміри ПЖС-Е, ПЖС-П

3.3.концентратоміри

4. Закріплення матеріалу:

4.1 матеріал з*єднувальних ліній

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.264 - 265

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.313 - 319

Радіоізотопний густиномір типу ПР-1024В призначений для непреривного дистанційного вимірювання, запису та регулювання густини пульп та розчинів в стаціонарних умовах, а також для визначення густини без контакту з середовищем, що контролюється. Відстань між блоками джерела та приймача випромінювання повинно бути не більше 500мм. Максимальна відстань між приймачем випромінювання та вторинним приладом (записуючим) - не більше 10м.

При монтажі необхідно враховувати,що обов*язковою умовою вірної роботи прилада є:

-стала товщина шару речовини, яка просвічується

-повне заповнення трубопроводу

-жорстка фіксація блоків між собою (зазор не більше 6мм)

-якщо прилади стоять в одному приміщені- відстань між ними не менше 1,5м.

-належить уникати прокладання з*єднувального кабеля до вторинного прилада паралельно іншим силовим лініям

-до електричного блоку повинен бути вільний доступ для експлуатації і підведено освітлення

Рідиннісильфонні густиноміри типу ПЖС-Е, ПЖС-П входять в уніфіковану систему пневматичних і електричних взаємозамінних датчиків ДСП та використовуються в комплекті з вторинними приладами, регуляторами та іншими пристроями автоматики, що працюють від пневматичного сигналу 0,02 – 0,1 МПа

При виборі місця встановлення цих приладів необхідно додержуватись вимог:

-з*єднувальна лінія від місця відбору до приладу повина бути найкоротшою

-місце встановлення повинно забезпечувати обслуговування прилада та його демонтаж

-повинна бути виключена дія тряски або вібрації

Густиноміри монтують на кронштейнах за допомогою фланців. Трубопровід підводу середовища повинен заповнюватися знизу, а перелив – зверху. Трубки з*єднувальних ліній прокладають без різких перегинів та в місцях вільних для контролю.

Для підводу живлячого повітря до приладу ПЖС-П та відводу сигналу до вторинного прилада рекомендується труби діаметром 6мм ( можна 4мм для ліній до 150м, а також в системах , де час запізнення передачі сигналу не має значення).

Електричний вихідний сигнал від прилада ПЖС-Е передається по двох провідній лінії зв*язку кабелем СШП з жилою перетином 0,75 та 1 мм²довжиною не більше 3 м.

Сумарний опір зовнішнього навантаження прилада, а також ліній зв*язку дистанційної передачі повиний бути до 1 кОм для сигналу 0 – 20мА та до 2,5кОм для сигналу 0 – 5 мА.

Всі вторинні прилади та пристрої, які працюють з уніфікованим сигналом, повинні підключатись до датчика струмного сигналу послідовно один за одним в розрив електричного кола лінії зв*язку.Паралельно кожному вторинному приладу підключають спеціальний захисний пристрій, який пробивається та замикає коло, якщо прилад знімають для ремонту. Інші послідовно включені прилади повинні працювати.

Концентратоміри призначені для вимірювання реєстрації, сигналізації та регулювання концентрації водяних розчинів кислот, водяних суспензій, лугів і соляних розчинів.

Монтаж проводять строго за заводськими інструкціями. Місце встановлення датчика – зручне для обслуговування. Його не можна розташовувати поблизу джерел електромагнітних полів.

Вторинний прилад встановлюють в щитовій з чистим сухим повітрям і без різких коливань температури. Відстань між датчиком і вторинним приладом не більше 100м. Лінії зв*язку проводять екранованим кабелем.

Заняття 69 (37)

Заняття 70 (38)

Встановлення регуляторів

Монтаж регуляторів прямої дії зводиться до монтажу окремих його складових елементів, тобто регулюючих клапанів, термобалонів і капілярів. Повністю змонтовані складові частини регуляторів прямої дії випробують на міцність та міцність разом з технологічним трубопроводом.

Монтаж регулюючих клапанів. Клапани різних регуляторів в якості приєднувального елемента мають фланці, різьбові гнізда, ніпелі ( штуцери) під пайку або при варення.

Для приєднання фланцями на технологічному трубопроводі приварюють відповідні фланці.

Заняття 71 (39)

Тема 11.2 Монтаж виконавчих механізмів

План уроку:

1. Організаційна частина

2. Повторення попереднього матеріалу

2.1

2.2

2.3

3.Новий матеріал

2.1.

2.2.

2.3.

4. Закріплення матеріалу:

4.1

5. Домашнє завдання:

вивчити новий матеріал: - конспект як план

- Камінский М.Л. и В.М. Монтаж приборов и систем автоматизации , с.

- МинаевП.А. Монтаж систем контроля и автоматики, с.

Заняття 72 ( 40 )

Заняття 73 (41 )

Питання до теми «Трубні проводки ( ТП ) »

Трубна проводка і

Трубна лінія

Матеріал труб для ТП

Умови прокладання ТП

Методи прокладки ТП

(повнозбірний спосіб )

11.Вибір діаметру труби

Від корозії

Зміст курсу

Вступ

Розділ 1. Організація монтажних робіт

2.1 Основні нормативні документи при проектуванні автоматизації ВП

2.2 Склад проекту та робочої документації

2.3 Структура монтажного керування

2.4 Склад та зміст проекту виробництва робіт

2.5 Організація монтажного персоналу для виконання робіт

2.6 Техніка безпеки при монтажних роботах

12 3 4 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒