Методика виконання роботи

1. Одержання золю силікатної кислоти. До розчину розведеної (1:5) хлоридної кислоти (1/3 пробірки) додати при перемішуванні 8-10 крапель розчину натрій силікату (ρ = 1,16 г/мл). Написати молекулярне та йонно-молекулярне рівняння реакції. Скласти схему будови міцели, визначити заряд колоїдної часточки.

 

2. Одержання гелю силікатної кислоти. В пробірку налити 2-4 мл концентрованого розчину натрій силікату і по краплинах додавати розчин хлоридної кислоти, струшуючи пробірку до утворення драглистого осаду силікатної кислоти. Скласти рівняння реакції. Чим відрізняються гелі від золів?

 

3. Дослідження швидкості поширення кристалізації в драглях. До 10-20 мл 15% розчину натрій силікату додавати 50% розчин ацетатної кислоти до кислої реакції розчину, потім додати 10 мл насиченого розчину плюмбум(ІІ) ацетату. Через деякий час розчин твердіє. В одержаний драгель вставити  цинкову паличку. В другу пробірку налити насичений розчин плюмбум(ІІ) ацетату і також вставити цинкову паличку. Спостерігати утворення в драглях голок і кристалів свинцю, тоді як у розчині солі свинець виділяється у вигляді губки. Причиною цього є те, що в драглях швидкість утворення зародків невелика. Тому окремі зародки ростуть до великих кристалів. Замалювати їх.

4. Дослідження явища осмосу при утворенні силікатів металів.    

В стакан ємністю 200 мл наливають розчин натрій силікату

(ρ = 1,16-1,17 г/см³) і кидають в нього кристали ферум(ІІІ), купрум(ІІ), цинк, нікол(ІІ), кобальт(ІІ) хлоридів. Через деякий час кристали починають рости.

Суть явища, що відбувається полягає у наступному. При взаємодії кристалу солі з натрій силікатом утворюється плівка з нерозчинного силікату у вигляді комірки. Ця комірка має властивості мембрани. Через неї відбувається дифузія молекул води із зовнішнього, більш розведеного розчину, в комірку, яка містить більш концентрований розчин солі. Внаслідок цього комірка розширюється і плівка, не втримуючи осмотичного тиску, лопається. На місці розриву утворюється нова плівка і процес проникнення води крізь плівку повторюється. Знову відбувається розрив плівки і т.д. Таким чином відбувається ріст деревоподібних утворень. Подібні осмотичні процеси відбуваються в рослинних клітинах, грунті, при затворенні в’яжучих матеріалів їх вивчення має велике практичне значення.

 

5. Залежність адсорбції від хімічної природи адсорбенту.    Гетерополярні адсорбенти кислотного характеру добре адсорбують з розчинів основні фарбники і, навпаки, основні адсорбенти добре адсорбують кислотні фарбники.

Прикладом адсорбенту кислотного характеру є силікагель, а основного – алюміній оксид.

В дві пробірки насипають по 0,5-1,0 г силікагелю, а в інші дві – таку саму кількість алюміній оксиду. В першу пробірку з силікагелем наливають 10 мл 0,1% розчину созину, а в другу – такий самий об’єм 0,1% розчину метиленової сині. Такі ж розчини фарбників додають до алюміній оксиду. Після збовтування пробірок порівняти кольори адсорбентів. Записати спостереження на висновки.

 

Перелік питань вхідного контролю

1. Що таке осмос і осмотичний тиск?
2. Сформулюйте закон Вант-Гоффа і напишіть  його математичний вираз для розведених розчинів неелектролітів.
3. Дайте визначення поняття золь, гель, тиксотропія.
4. Якими методами одержують золі?
5. Якими методами одержують гелі?
6. Які речовини є стабілізаторами золів та який механізм їх дії?
7. Яка будова колоїдних часточок? Назвіть складові частини міцели.
8. Сформулюйте правило Панета-Фаянса.
9. Наведіть приклад золю, який одержано за допомогою реакції обміну. Напишіть формулу його міцели.
10. Охарактеризуйте селікагель як адсорбент.

 

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

ВИЗНАЧЕННЯ ПОРОГУ ЕЛЕКТРОЛІТИЧНОЇ КОАГУЛЯЦІЇ ЗОЛЮ ФЕРУМ(ІІІ) ГІДРОКСИДУ.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: