Методика виконання роботи. 1. Добування емульсії м/в і визначення її стабільності

1. Добування емульсії м/в і визначення її стабільності

Готують розчини ПАР об’ємом 40 мл шляхом розбавлення вихідного розчину (0,1 М розчин натрій олеату) згідно з даними таблиці 6 :

Таблиця 6

Номерп колби	1	2	3	4
Об’єм розчину ПАР	10	20	30	40
Об’єм води	30	20	10	-

Потім добувають емульсію за допомогою мішалки. Для цього в стакан ємністю 250 мл наливають 12,5 мл розчину ПАР і при перемішуванні додають з бюретки 37,5 мл вазелінового масла протягом 10 хв. Після введення масла продовжують перемішування ще 10 хв. Таким же чином готують емульсії з іншими розчинами ПАР.

Після добування емульсії 10 мл її переливають з циліндра у пробірку і визначають час її розшарування на дві макрофази.

Решту частину емульсії переносять у стакан і визначають її тип таким чином:

Краплину емульсії і краплину води розмішують на предметному склі і скло нахиляють так, щоб краплини злилися. Якщо краплини зіллються, то дисперсною фазою є вода, а якщо ні – масло.
На фільтруваний папір наносять краплину емульсії. Якщо середовищем є вода, то краплина відразу всмоктується папером, на якому залишається жирна пляма. Краплина емульсії типу В/М не всмоктується.
Емульсію розливають на дві пробірки. В першу пробірку додають декілька краплин барвника метиленового синього, розчиненого у воді, а в другу декілька краплин судану І, розчиненого у маслі. Емульсія М/В забарвлюється у синій колір (судан І в ній не розчиняєтьсяі). Емульсія В/М забарвлюється у червоний колір (метиленовий синій в ній не розчиняється).

Отримані дані заносять у таблицю 7.

Таблиця 7

Експериментальні дані визначення емульсії та її типу

Концентрація ПАР, моль/л	Концентрація емульсії, % об	Час розшарування, хв	Тип емульсії

2. Добування емульсії зворотного типу

До 30 мл емульсії добутої у досліді І при перемішуванні додають 5 мл 0,5 М розчину магній хлориду і продовжують перемішувати ще 5 хв. Переносять 10 мл емульсії у пробірку і визначають час розшарування її на дві фази. Решту емульсії використавують для визначення її типу. Отримані дані записують у таблицю 7.

3. Добування і дослідження емульсії типу В/М і М/В.

Під час струшування води з соняшниковою олією залежно від характеру емульгатора утворюється емульсія типу В/М (емульгатор – кальцієві солі жирних кислот) або М/В (емульгатор – олети і стеарати натрію).

В три пробірки наливають по 3 мл соняшникової олії і дистильованої води. Потім у пробірку №2 наливають 1 мл 15%-го розчину натрій карбонату, а у пробірку №3 – 1 мл 20%-го розчину кальцій хлориду. Всі три пробірки енергійно струшують і спостерігають за утворенням нестійкої емульсії (пробірка 1), стійкої емульсії олії у воді білого кольору (пробірка №2) та емульсії води у олії жовтуватого кольору (пробірка №3).

Одночасно тип емульсії визначають методом забарвлення. Для цього на предметне скло наносять краплю емульсії, насипають кілька кристаликів бавника метиленового синього і перемішують емульсію за допомогою піпетки.

4. Добування пін та дослідження їх стійкості

У шість циліндрів на 100 мл наливають по 30 мл водного розчину желатини концентрацією 8 г/л. Один з розчинів залишають без змін, в інші розчини додають 30% розчин натрій йодиду, щоб концентрація його була 0,5 М, розчини натрій сульфату, щоб концентрації їх складали відповідно 0,5 М, 0,75 М, 1,0 М, 1,5 М. Циліндри струшують, спостерігають стійкість пін, відмічаючи висоту стовпа піни в кожному циліндрі через 2, 3, 5, 10, 20, 30 хв.

Результати досліджень стійкості піни заносять в таблицю 8.

Таблиця 8

Результати дослідів (розчин желатини концентрацією 8 г/л)
Концентрація добавки в досліджуваному розчині	Висота піни (см) через певні проміжки часу, хв
Концентрація добавки в досліджуваному розчині	2	3	5	10	20	30
Без добавки
0,5 М NaJ
0,5 М Na₂SO₄
0,75 М Na₂SO₄
1,0 М Na₂SO₄
1,5 М Na₂SO₄

За отриманими даними будують графік залежності ступеня стійкості піни від концентрації.

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 89

Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 229; Нарушение авторского права страницы