Основні поняття та визначення

Стр 1 из 4Следующая ⇒

Методичні вказівки

до виконання практичної роботи

на тему: "Класифікація надзвичайних ситуацій"

з дисципліни "Цивільний захист"

студентами денної і заочної форм навчання

за всіма спеціальностями НУВГП

Рекомендовано

науково-методичною

радою університету

Протокол № від 01.01.01.

Рівне - 2013

Методичні вказівки до виконання практичної роботи на тему: "Класифікація надзвичайних ситуацій" з дисципліни "Цивільний захист" студентами студентами денної і заочної форм навчання за всіма спеціальностями НУВГП / О.С. Шаталов, С.Л. Кусковець. – Рівне: НУВГП, 2013. – 32 с.

Упорядники: О. С. Шаталов, доцент кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності, канд. с-г. наук,

С. Л. Кусковець, доцент кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності канд. техн. наук, доцент.

Відповідальний за випуск: В.Л. Филипчук, д-р. техн. наук, професор, завідувач кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності.

Кусковець С.Л., 2013

Тема: Класифікація надзвичайних ситуацій

Мета заняття: засвоїти методику класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Знати: класифікацію надзвичайних ситуацій за характером походження; документи з класифікації надзвичайних ситуацій в Україні.

Вміти: користуватися Класифікатором надзвичайних ситуацій в Україні; визначати код сфери виникнення і рівень надзвичайних ситуацій за допомогою Класифікатора надзвичайних ситуацій в Україні і Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій.

Надзвичайні ситуації

Надзвичайні ситуації соціального характеру

Надзвичайні ситуації соціально характеру, пов'язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування: збройні напади, захоплення і силове утримання важливих об'єктів або реальна загроза здійснення таких акцій; збройні напади, захоплення і силове утримання атомних електростанцій або інших об'єктів атомної енергетики або реальна загроза здійснення таких акцій; замах на життя керівників держави та народних депутатів України; напад, замах на життя членів екіпажу повітряного або морського (річкового) судна, викрадення (спроба викрадення), знищення (спроба знищення) таких суден; захоплення заручників з числа членів екіпажу чи пасажирів, установлення вибухового пристрою у багатолюдних місцях, установі, організації, на підприємстві, у житловому секторі, на транспорті; зникнення або викрадення зброї та небезпечних речовин з об'єктів їх зберігання, використання, перероблення та під час транспортування; виявлення застарілих боєприпасів, аварії на арсеналах, складах боєприпасів та інших об'єктах військового призначення з викиданням уламків, реактивних та звичайних снарядів, нещасні випадки з людьми та ін.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру

Надзвичайні ситуації воєнного характеру, пов'язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок зруйнування атомних і гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних і токсичних відходів, нафтопродуктів, вибухівки, хімічно та пожежно-вибухонебезпечних об'єктів тощо. Оцінка надзвичайних ситуацій воєнного характеру визначається законодавством, окремими нормативними документами і відповідними оперативними і мобілізаційними планами.

Рівні надзвичайних ситуацій

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків та людських втрат, за класифікаційними ознаками визначають чотири рівні надзвичайних ситуацій:

1. Державного рівня визнається надзвичайна ситуація:

- яка поширилась або може поширитися на територію інших держав;

- яка поширилась на територію двох чи більше регіонів України (Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя), а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих регіонів, але не менш як 1 відсоток від обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація державного рівня за територіальним поширенням);

- яка призвела до загибелі понад 10 осіб або внаслідок якої постраждало понад 300 осіб (постраждалі – особи, життю або здоров'ю яких було заподіяно шкоду внаслідок надзвичайної ситуації), чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 50 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби);

- внаслідок якої загинуло понад 5 осіб або постраждало понад 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки (оцінені в установленому законодавством порядку), спричинені надзвичайною ситуацією, перевищили 25 тис. мінімальних розмірів (на час виникнення надзвичайної ситуації) заробітної плати;

- збитки від якої перевищили 150 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

- яка в інших випадках, передбачених актами законодавства, за своїми ознаками визнається як надзвичайна ситуація державного рівня.

2. Регіонального рівня визнається надзвичайна ситуація:

- яка поширилась на територію двох чи більше районів (міст обласного значення) Автономної Республіки Крим, областей, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують можливості цих районів, але не менш як 1 відсоток обсягу видатків відповідних місцевих бюджетів (надзвичайна ситуація регіонального рівня за територіальним поширенням);

- яка призвела до загибелі від 3 до 5 осіб або внаслідок якої постраждало від 50 до 100 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 1 тис. до 10 тис. осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 5 тис. Мінімальних розмірів заробітної плати;

- збитки від якої перевищили 15 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

3 . Місцевого рівня визнається надзвичайна ситуація:

- яка вийшла за межі територій потенційно небезпечного об'єкта, загрожує довкіллю, сусіднім населеним пунктам, інженерним спорудам, а для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об'єкта;

- внаслідок якої загинуло 1-2 особи або постраждало від 20 до 50 осіб, чи було порушено нормальні умови життєдіяльності від 100 до 1000 осіб на тривалий час (більш як на 3 доби), а збитки перевищили 0,5 тис. мінімальних розмірів заробітної плати;

- збитки від якої перевищили 2 тис. мінімальних розмірів заробітної плати.

4. Об'єктового рівня визнається надзвичайна ситуація, яка не підпадає під названі вище визначення.

Надзвичайна ситуація відноситься до певного рівня за умови відповідності її хоча б одному із значень наведених критеріїв.

У разі коли внаслідок надзвичайної ситуації для відповідних порогових значень рівнів людських втрат або кількості осіб, які постраждали чи зазнали порушення нормальних умов життєдіяльності, обсяг збитків не досягає визначеного у цьому Порядку, рівень надзвичайної ситуації визнається на ступінь менше (для дорожньо-транспортних пригод – на два ступеня менше).

Надзвичайна ситуація, яка за своїми наслідками має поширення на територію декількох адміністративно-територіальних одиниць України, підлягає державному статистичному обліку та реєстрації як одна надзвичайна ситуація, при цьому облік та реєстрація такої надзвичайної ситуації у відповідних адміністративно-територіальних одиницях здійснюється окремо для кожної адміністративно-територіальної одиниці.

З метою удосконалення роботи з питань класифікації та визначення рівнів надзвичайних ситуацій затверджено наказ №68 від 30.01.2009 "Про впорядкування ведення класифікації та реєстрації надзвичайних ситуації" та Положення "Про експертну комісію МНС з визначення рівнів і класів надзвичайних ситуацій", наказ № 443 від 22.04.2011 р.

Експертна комісія створюється з метою забезпечення виконання повноважень з питань класифікації надзвичайних ситуацій. У своїй діяльності Експертна комісія керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Верховної Ради України й Кабінету Міністрів України, нормативними актами з питань класифікації НС.

Завданням Експертної комісії є прийняття рішень про визначення та затвердження рівнів та класів НС відповідно до нормативних актів з питань класифікації НС на підставі розгляду матеріалів щодо виникнення, розвитку НС та ліквідації їх наслідків.

Рішення Експертної комісії є підставою для:

- ведення державного статистичного обліку НС;

- надання експертного висновку щодо рівня НС (у разі необхідності);

- здійснення інших заходів щодо реагування на НС.

Обліку та реєстрації підлягають надзвичайні ситуації, які виникли на території України, в її територіальних водах, у тому числі якщо потерпілою стороною виступають громадяни та майно інших держав.

Облік та реєстрація надзвичайних ситуацій здійснюється у Реєстрі (табл. 3.2) та в Журналі (табл. 3.3) обліку та реєстрації надзвичайних ситуацій. Облік та первинну класифікацію надзвичайних ситуацій проводить Державна служба надзвичайних ситуацій (ДСНС) в Автономній Республіці Крим (АРК), областях, мм. Києві та Севастополі, у тому числі підпорядкованих їм органів управління у районах та містах обласного (республіканського в АРК) підпорядкування.

Відповідальність за достовірність, повноту інформації про НС, які виникли в адміністративно-територіальних одиницях України, у тому числі яка надана до Реєстру, своєчасність її подання покладається на відповідних керівників ГУ ДСНС України та підпорядкованих територіальних органів управління.

Методичні вказівки

до виконання практичної роботи

на тему: "Класифікація надзвичайних ситуацій"

з дисципліни "Цивільний захист"

студентами денної і заочної форм навчання

за всіма спеціальностями НУВГП

Рекомендовано

науково-методичною

радою університету

Протокол № від 01.01.01.

Рівне - 2013

Упорядники: О. С. Шаталов, доцент кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності, канд. с-г. наук,

С. Л. Кусковець, доцент кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності канд. техн. наук, доцент.

Кусковець С.Л., 2013

Тема: Класифікація надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації

Основні поняття та визначення

Надзвичайні ситуації містять у собі загрозу для людини, економіки і довкілля або здатні створювати її внаслідок ймовірного вибуху, пожежі, затоплення або забруднення навколишнього середовища.

Раптове виникнення надзвичайної ситуації призводить до значних соціально-екологічних і економічних збитків, необхідності захисту людей від дії шкідливих для здоров'я отруйних і радіоактивних речовин, бактеріальних засобів, травмуючих і психологічних чинників, проведення рятувальних і аварійно-відновлювальних робіт, медичних і евакуаційних заходів, а також ліквідації негативних наслідків, які склалися.

Надзвичайна ситуація (НС) – обстановка на окремій території чи суб’єкті господарювання на ній або водному об’єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров’ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об’єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що спричинила ураження, травмування населення або створює на окремій території чи території суб’єкта господарювання загрозу життю або здоров’ю населення та призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи спричиняє наднормативні, аварійні викиди забруднюючих речовин та інший шкідливий вплив на навколишнє природне середовище.

Катастрофа – велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких наслідків.

Природна надзвичайна ситуація – обстановка на визначеній території або акваторії, що склалася у разі виникнення джерела природної надзвичайної ситуації, яка може потягти або потягла людські жертви, нанести шкоду здоров'ю людей і довкіллю, а також привести до значних матеріальних втрат і порушення життєдіяльності людей.

Природно-техногенна катастрофа – руйнівний процес, що розвивається внаслідок порушення нормальної взаємодії технологічних об'єктів з компонентами довкілля, який приводить до масової загибелі людей, знищення і руйнування об'єктів економіки і компонентів довкілля.

Потенційно небезпечний об'єкт – об'єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові, хімічні речовини та біологічні препарати, гідротехнічні і транспортні споруди, транспортні засоби, а також інші об'єкти, що створюють реальну загрозу виникнення НС.

Потенційно небезпечна речовина – речовина, що внаслідок своїх фізичних, хімічних, біологічних або токсичних властивостей визначає собою небезпеку для життя і здоров'я людей, сільськогосподарських тварин і рослин.

Промислова аварія – аварія на промисловому об'єкті, в технічній системі або на промисловій установці.

Техногенна надзвичайна ситуація – стан, за якого внаслідок виникнення джерела техногенної надзвичайної ситуації на об'єкті, визначеній території або акваторії порушуються нормальні умови життя і діяльності людей, виникає загроза їх життю і здоров'ю, наноситься шкода майну населення, економіці і довкіллю.

Техногенна небезпека – стан, внутрішньо притаманний технічній системі, виробничому або транспортному об'єкту, що реалізується у виді дії ураження джерела техногенної НС на людину і довкілля при його виникненні, або у виді прямої чи побічної шкоди для людини і навколишнього природного середовища в процесі нормальної експлуатації цих об'єктів.

Чинник ураження джерела техногенної надзвичайної ситуації – складова небезпечної події, що характеризується фізичними, хімічними і біологічними діями і проявленнями, які виражені відповідними параметрами.

12 3 4 Следующая ⇒

Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 245; Нарушение авторского права страницы