Заходи та способи протихімічного захисту (ПЗХ)

ПХЗ – це комплекс заходів, які спрямовані на запобігання або послаблення дії отруйних речовин на людину, тварин, рослин, виробничу діяльність об'єктів.

Протихімічний захист включає наступні заходи:

- прогнозування, виявлення і оцінка хімічної обстановки;

- організація і проведення хімічного контролю;

- способи захисту населення при хімічному забрудненні;

- забезпечення робітників, службовців і населення засобами індивідуального та колективного захисту;

- ліквідація наслідків хімічного забруднення.

 

Способи протихімічного захисту:

1. Оповіщення про небезпечність хімічного зараження і своєчасне інформування населення про наявну обстановку.

2. Укриття в захисних спорудах цивільного захисту (колективний захист): у сховищах, протирадіаційних укриттях (ПРУ), а за їхньої відсутності – в будинках із терміновою герметизацією приміщень, вентиляційних отворів. Тільки в сховищах люди знаходяться без протигазів. В інших укриттях необхідно використовувати засоби захисту органів дихання.

3. Використання засобів індивідуального захисту, а за їхньої

відсутності – ватно-марлевих пов'язок, або пов'язок з декількох шарів зволоженої тканини.

4. Використання профілактичних препаратів з АІ - 2, ІПП - 8.

5. Захист сільськогосподарських тварин, фуражу, продуктів харчування, води від хімічного зараження. Виключити споживання заражених продуктів і води.

6. Дотримання правил поведінки людей на зараженій території. Інформація, як треба поводитись на зараженій місцевості, надається в повідомленні про небезпеку виникнення хімічного зараження, або в сигналі "Увага всім".

7. Евакуація, за необхідності, робітників, службовців і населення з заражених територій.

8. Обмеження доступу на заражену територію. Встановлення санітарних постів.

9. Санітарна обробка людей, дегазація одягу, будівель, споруд, місцевості.

Згідно чинного законодавства особисту відповідальність за захист робітників, службовців і населення, яке проживає в зоні дії уражаючих чинників можливих аварій несуть керівники об'єктів, які в своїй виробничій діяльності використовують СДОР, незалежно від форми власності.

 

Прогнозування масштабів забруднення НХР при

Аваріях на хімічно небезпечних об’єктах і транспорті

Приклад 1. Для складання планів реагування і захисту населення, визначення ступеня небезпеки об'єкта необхідно провести довгострокове (оперативне) прогнозування для нижче визначених умов.

На ХНО, який розташований на відстані 1,5 км від населенного пункту, міститься 2 ємкості по 30 і 40 т аміаку. Навколо ємкості побудовано обвалування висотою 2,4 м. Населений пункт має глибину 6 км і ширину 5 км. Площа населеного пункту становить 27 км², у ньому проживає 11000 осіб. Район розміщення об'єкта звичайний.

Рішення:

Визначається кількість розлитої НХР.

При оперативному прогнозуванні на ХНО, що розміщений в

звичайному районі, розрахунки виконуються за максимальним об'ємом одиничної ємкості. Для розрахунку вибираємо ємкість з 40 т аміаку.

Визначається характер розливу НХР.

Оскільки навколо ємкості побудовано обвалування, то приймається розлив "у піддон". Висота шару розлитої НХР м.

Метеоумови.

При довгостроковому плануванні приймаються тільки такі метеоумови: інверсія, швидкість вітру 1 м/с, температура повітря +20°С. Напрямок вітру не враховується, а розповсюдження хмари забрудненого повітря приймається по колу 360° (див. 2.3, пункт 2.3.3).

4. Визначається глибина розповсюдження хмари НХР. Глибину розповсюдження хмари аміаку з 40 т ємкості визначається за табл. 8 методом інтерполювання. Для 30 т – Г_р = 5,45 км; для 50 т – Г_р = 7,20 км; для 40 т:

 км.   (3.1)

З урахуванням того, що ємкість обвалована, приймається для висоти 2,4 м (близько 2 м) коефіцієнт зменшення глибини, рівний 2,25 (додаток, табл. 1). Тоді глибина розповсюдження забрудненого повітря становить:

 км.                      (3.2)

5. Визначається ширина прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), Ш

 км.         (3.3)

6. Визначається площа зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ), S _М .

 км².         (3.4)

7. Визначається площа прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), S _П .

 км².          (3.5)

Площа ПЗХЗ, що проходить через населений пункт, становить:

 км².             (3.6)

l – довжина ПЗХЗ, що проходить через населений пункт (визначається як різниця між Г_р та відстанню від ХНО до населеного пункту) 2,811 – 1,5 = 1,311 км.

Визначається відсоток площі забруднення НХР населеного пункту, В%

%.              (3.7)

8. Визначається час підходу забрудненого повітря до населеного пункту, Т_П:

 год,                     (3.8)

де L – відстань від ХНО до населеного пункту, км;

W – швидкість переносу переднього фронту забруднення хмари залежно від швидкості вітру, W = 5 км/год (додаток, табл. 4).

9. Визначається термін дії джерела забруднення, Т_д (додаток, табл. 7):

 год.    (3.9)

⇐ Предыдущая12345678Следующая ⇒

Поделиться: