Тема: «Оцінка радіаційної обстановки викликаної аварією

Стр 1 из 5Следующая ⇒

Методичні вказівки

до виконання практичної роботи

на тему: «Оцінка радіаційної обстановки викликаної

аварією на радіаційно небезпечному об’єкті»

з дисципліни «Цивільний захист»

студентами всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання

Рекомендовано

науково-методичною

радою університету

Протокол № від 01.01.0 .

Рівне - 2011

Методичні вказівки до виконання практичної роботи на тему: «Оцінка радіаційної обстановки викликаної аварією на радіаційно небезпечному об’єкті» з дисципліни «Цивільний захист» студентами всіх спеціальностей денної та заочної форм навчання: 7.04030101, 8.04030101 «Прикладна математика»; 7.05050308, 8.05050308 «Підйомно-транспортні, дорожні, меліоративні машини і обладнання»; 7.05050315, 8.05050315 «Обладнання хімічних виробництв і підприємств будівельних матеріалів»; 7.05030101, 8.05030101 «Розробка родовищ та видобування корисних копалин»; 7.05060201, 8.05060201 «Гідроенергетика»; 7.05060101 «Теплоенергетика»; 7.05020201, 8.05020201 «Автоматизоване управління технологічними процесами»; 7.06010101, 8.06010101 «Промислове і цивільне будівництво»; 7.06010102, 8.06010102 «Гідротехнічне будівництво»; 7.06010103, 8.06010103 «Міське будівництво та господарство»; 7.06010104, 8.06010104 «Технологія будівельних конструкцій, виробів і матеріалів»; 7.06010107, 8.06010107 «Теплогазопостачання і вентиляція»; 7.06010108, 8.06010108 «Водопостачання та водовідведення»; 7.06010201, 8.06010201 «Архітектура будівель і споруд»; 7.06010203, 8.06010203 «Дизайн архітектурного середовища»; 7.06010301, 8.06010301 «Гідромеліорація»; 7.06010105 «Автомобільні дороги та аеродроми»; 7.07010102, 8.07010102 «Організація перевезень і управління на автомобільному транспорті»; 7.07010601, 8.07010601 «Автомобілі та автомобільне господарство»; 8.18010017 «Економіка довкілля і природних ресурсів»; 7.03050901, 8.03050901 «Облік і аудит»; 7.03050401, 8.03050401 «Економіка підприємства»; 7.03050501, 8.03050501 «Управління персоналом та економіка праці»; 7.03050801, 8.03050801 «Фінанси і кредит»; 7.03060101, 8.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування», «Менеджмент інноваційної діяльності»; 8.15010005 «Державна служба»; 7.04010601, 8.04010601 «Екологія та охорона навколишнього середовища»; 7.08010103, 8.08010103 «Землеустрій та кадастр»; 7.08010105, 8.08010105 «Геоінформаційні системи і технології»; 7.09010102, 8.09010102 «Агрохімія і ґрунтознавство»; 7.09020101 «Водні біоресурси» /Шаталов О.С., Кусковець С.Л., Клекоць Г.Г. – Рівне: НУВГП, 2010. – 23 с.

Упорядники: О. С. Шаталов, старший викладач кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності; С. Л. Кусковець, к.т.н., доцент кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності; Г. Г. Клекоць, старший викладач кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності,

Відповідальний за випуск: В.Л. Филипчук, д.т.н., професор, завідувач кафедри охорони праці і безпеки життєдіяльності.

Кусковець С.Л.

Клекоць Г.Г., 2011

Тема: «Оцінка радіаційної обстановки викликаної аварією

На радіаційно небезпечному об’єкті»

Мета заняття:

знати: небезпечність дії радіації на людину; характеристики радіаційної обстановки; методику оцінки радіаційної обстановки; заходи радіаційного захисту.

вміти: прогнозувати радіаційну обстановку; приймати рішення щодо заходів радіаційного захисту.

Поняття радіації

Явище довільного переходу одних ядер в інші називають радіоактивністю, а випромінювання, яке при цьому відбувається – радіацією. Радіоактивні елементи називають радіонуклідами. Ядро складається з позитивно заряджених протонів і нейтронів, що не мають електричного заряду, кількість яких у нейтральному атомі дорівнює кількості протонів у ядрі цього атома. Кількість нейтронів у ядрах одного і того ж елемента може бути різною, і це не впливає на хімічні властивості. Елементи, що відрізняються лише кількістю нейтронів, називаються ізотопами. Фізичні властивості ізотопів відмінні, зокрема, деякі ізотопи можуть бути нестабільними, тобто довільно, без зовнішнього впливу переходити в ядра інших елементів, випромінюючи при цьому електрони або позитрони (бета-випромінювання), електромагнітне гамма-випромінювання, а найважчі елементи можуть випромінювати навіть нейтрони (внаслідок так званого спонтанного поділу ядер).

Важливою характеристикою радіоактивного випромінювання є його енергія, яка визначає проникаючу здатність.

Протирадіаційний захисту.

Протирадіаційний захист - це комплекс заходів, що спрямовані на запобігання або послаблення дії радіації на життєдіяльність населення.

До заходів радіаційного захисту відносять:

- проведення радіаційного контролю;

- накопичення і утримання в готовності засобі індивідуального захисту, приладів радіаційної розвідки та дозиметричного контролю;

- пристосування об'єктів комунально-побутового обслуговування і транспортних підприємств для проведення санітарної обробки людей і спеціальної обробки одягу, майна і транспорту;

- розробка типових режимів радіаційного захисту населення і функціонування об'єктів господарювання в умовах радіоактивного

зараження місцевості;

- проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення;

- профілактичний прийом препаратів стабільного йоду;

- оповіщення населення про виникнення аварії;

- оцінка радіаційної обстановки та інформування населення про її стан і запроваджених заходах захисту;

- укриття населення в захисних спорудах цивільної оборони, а при їх відсутності в приміщеннях будинків, підвалах, погребах з терміновою герметизацією вікон, дверей, вентиляційних отворів;

- ліквідація подальшого розвитку аварії і локалізація викиду радіоактивних речовин;

- захист органів дихання, відкритих ділянок тіла від радіоактивного ураження;

- евакуація населення із заражених територій;

- обмеження і контроль доступу в район радіоактивного зараження;

- санітарна обробка людей, заміна одягу;

- забезпечення населення чистими продуктами харчування і водою;

- дезактивація харчових продуктів і води;

- дезактивація населених пунктів і території, будівель, споруд, техніки;

- проведення агротехнічних, агромеліоративних і агрохімічних заходів;

- перевід великої рогатої худоби і інших тварин на незабруднені пасовища і фуражні корми.

Таблиця 5

Режими радіаційного захисту, що розроблені Рівненським

обласним штабом ЦЗ на випадок аварії на АЕС

Номер режиму	Потужність дози (мР/год)	Захисні заходи
1	2	3
І	0,1-0,3	1. Укриття дітей в укриттях (приміщеннях) під наглядом дорослих. 2. Герметизація приміщень (вікон, дверей, вентиляційних отворів тощо). 3. Герметизація і упаковка відкритих продуктів харчування, води, одягу. 4. Час перебування дорослого населення на вулицях обмежений. Перебування на вулиці в респіраторах (протигазах). 5. Встановлення санітарних бар'єрів на вході в будинки, квартири.
ІІ	0,3-1,5	1. Укриття дітей в укриттях (приміщеннях) під наглядом дорослих. 2. Герметизація приміщень (вікон, дверей, вентиляційних отворів). 3. Герметизація і упаковка відкритих продуктів харчування, води, одягу. 4. Проведення йодної профілактики дітей. 5. Перебування на вулиці без гострої потреби забороняється. Час обмежений. Перебування на вулиці в респіраторах (протигазах), чоботях, плащах (накидках), головних уборах, рукавицях. 6. Встановлення санітарних бар'єрів на вході в будинки, зони зараження.
ІІІ	1,5-15,0	1. Укриття всього населення в приміщеннях. 2. Герметизація приміщень (вікон, дверей, вентиляційних отворів). 3. Герметизація і упаковка відкритих продуктів харчування, води, одягу. 4. Проведення йодної профілактики всього населення. 5. Часткова евакуація населення (діти, вагітні жінки). 6. Перебування на вулиці без гострої потреби забороняється. Час обмежений. Перебування на вулиці в респіраторах (протигазах), чоботях, плащах (накидках), головних уборах, рукавицях. 7. Встановлення санітарних бар'єрів (постів) на вході в приміщення, будинки, зони зараження.
ІV	15,0-100	1. Укриття всього населення в приміщеннях, захисних спорудах. 2. Герметизація приміщень (вікон, дверей, вентиляційних отворів). 3. Герметизація і упаковка відкритих продуктів харчування, води, одягу. 4. Проведення йодної профілактики всього населення. 5. Евакуація населення, крім задіяного в невоєнізовані формування. 6. Перебування на вулиці забороняється, час обмежений. Перебування на вулиці в респіраторах (протигазах), чоботях, плащах (накидках), головних уборах, рукавицях. 7. Встановлення санітарних бар'єрів на вході в будинки, зони зараження
V	>100	1. Укриття всього населення в приміщеннях, захисних спорудах. 2. Герметизація приміщень (вікон, дверей, вентиляційних отворів). 3. Герметизація і упаковка відкритих продуктів харчування, води, одягу. 4. Проведення йодної профілактики всього населення. 5. Повна евакуація населення. 6. Перебування на вулиці забороняється, час обмежений. Перебування на вулиці в респіраторах, протигазах, чоботях, плащах (накидках), головних уборах, рукавицях. 7. Встановлення санітарних постів на границях зон зараження.

4.3 Дії населення при аваріях на радіаційно небезпечних об'єктах:

1. Зберігайте спокій, уникайте паніки. З одержанням повідомлення (по радіо або інших засобах оповіщення) про радіаційну небезпеку населенню, виконайте передбачені заходи.

2. Негайно заховайтеся в житлових будинках. Стіни дерев'яного будинку послаблюють іонізуюче випромінювання в 2 рази, цегляного - у 10 разів; заглиблені укриття (підвали): з покриттям із дерева - у 7 разів, з покриттям із цегли або бетону - у 40 - 100 разів.

3. Слухайте повідомлення органів цивільного захисту.

4. Уточніть час початку евакуації.

5. Попередьте сусідів про початок евакуації.

6. Виконайте заходи щодо зменшення проникнення радіоактивних речовин в квартиру (будинок).

7. Підготуйте запас питної води, найпростіші засоби санітарної обробки.

8. Проведіть йодну профілактику. Йодистий калій вживати після їжі разом з чаєм, соком або водою 1 раз на день протягом 7 діб: дітям до двох років - по 0,040 г на один прийом; дітям від двох років та дорослим - по 0,125 г на один прийом. Водно-спиртовий розчин йоду вживати після їжі 3 рази на день протягом 7 діб: дітям до двох років -по 1-2 краплі 5% настоянки на 100 мл молока або годувальної суміші; дітям від двох років та дорослим - по 3-5 крапель на склянку молока або води. Наносити на поверхню кінцівок рук настоянку йоду у вигляді сітки 1 раз на день протягом 7 діб.

9. Швидко зберіть необхідні документи, цінності, ліки, продукти та інші необхідні речі.

10. Підготуйтеся до евакуації: зберіть документи, цінності та гроші, предмети першої необхідності, ліки, білизну, одяг, запас консервованих продуктів на 2-3 доби. Речі упакуйте та зберігайте у найбільш захищеному від проникнення зовнішнього забруднення приміщенні.

11. Надайте допомогу дітям, інвалідам та людям похилого віку. Вони підлягають евакуації в першу чергу.

12. По можливості негайно залиште зону радіоактивного забруднення. Перед виходом з будинку вимкніть джерела електро- водо- і газопостачання, візьміть підготовлені речі, одягніть протигаз (респіратор, ватно-марлеву пов'язку), верхній одяг (плащ, пальто, накидку), гумові чоботи.

13. З прибуттям на нове місця перебування проведіть дезактивацію засобів захисту, одягу, взуття та санітарну обробку шкіри на спеціально обладнаному санітарно-обмивочному пункті або ж самостійно (зняти верхній одяг і, ставши спиною проти вітру, витрясти його; повісити одяг на перекладину чи мотузку, віником або щіткою змести з нього радіоактивний пил та вимити водою; обробити відкриті ділянки шкіри водою або розчином із індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8), який буде виданий кожному. Для обробки шкіри можна використовувати вату, марлю чи просто рушники.

14. Дізнайтеся у місцевих органів державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги потерпілому населенню,

РІШЕННЯ.

1. Визначення розмірів зон радіоактивного зараження. За таблицями 5, 6 [1], для класу «С» і швидкості вітру V=2м/с визначаємо розміри зон: небезпечного (НЗ) і надзвичайно небезпечного зараження (ННЗ).

НЗ: L=20 км, Ш=2,2 км, S=35,2 км², t=3,3 год.

ННЗ: L=5 км, Ш=0,7 км, S=28 км², t=1,2 год.

За цими даними визначаємо населенні пункти, що потрапили в зони НЗ і ННЗ та відстані до РНО (для прикладу н.п.: Котли l = 3 км, Тарасово l = 4 км, Нова l = 9 км).

2. Визначення рівнів радіації на початок забруднення. За таблицями 7, 8 залежно від класу стратифікації і відстані населених пунктів від РНО визначаємо рівень радіації на початок забруднення (Р_пз).

В Котлах: Р_пз = 0,36 Р/год;

в Тарасово: Р_пз= 0,26 Р/год;

в Нова: Р_пз = 0,064 Р/год.

3. Визначення рівнів радіації на початок роботи зміни на об’єктах, що розташовані в населених пунктах. За законом спаду рівня радіації значення рівня радіації на початок роботи зміни буде становити:

Р_пр = Р_пз×(t_пр/t_пз)^-0,4, Р/год

де: Р_пз - рівень радіації на початок забруднення (п. 2); t_пр – час, що пройшов від аварії до початку роботи (1 год); t_пз – час, що пройшов від аварії до початку забруднення, год (t_пз = R/(a×V), R – відстань від РНО до об’єкта, км; V – швидкість вітру, км/год; а=1 для ВВЕР-440 і 1,25 для ВВЕР-1000).

В Котлах: Р_пр = 0,36×(1/0,42)^-0,4 = 0,26 Р/год;

в Тарасово: Р_пр = 0,26×(1/0,56)^-0,4 = 0,21 Р/год;

в Нова: при t_пз = 1,25 і t_пр = 1 (t_пз> t_пр) забруднення почнеться через 0,25 год (15 хв) після початку роботи зміни з рівнем радіації 0,064 Р/год.

4. Визначення рівнів радіації на кінець роботи зміни на об’єктах, що розташовані в населених пунктах. Значення рівня радіації на кінець роботи зміни визначаємо за формулою:

Р_кр = Р_пз×(t_кр/t_пз)^-0,4, Р/год

де: Р_пз, t_пз ті ж, що у п.3; t_кр – час, що пройшов від аварії до кінця роботи зміни (t_кр = 16⁰⁰ – 7⁰⁰ (початок аварії) = 9 год).

В Котлах: Р_кр = 0,36×(9/0,42)^-0,4 = 0,10 Р/год;

в Тарасово: Р_кр = 0,26×(9/0,56)^-0,4 = 0,09 Р/год;

в Нова: при Р_кр = 0,064×(9/1,25)^-0,4 = 0,03 Р/год.

5. Визначення допустимого часу перебування в зоні радіоактивного зараження. За таблицями 8, 9 [1], визначаємо час за який створюється доза внутрішнього опромінення у 30 бер (t³⁰).

В Котлах: 0,42 год = 25,2 хв;

в Тарасово: 0,64 год = 38,4 хв;

в Нова: 1,4 год = 84,0 хв.

Допустимий час перебування визначається за формулою:

t_доп. = t³⁰ – t_пз, год

В Котлах: 0,42 – 0,42 = 0 год = 0 хв;

в Тарасово: 0,64 – 0,56 = 0,08 год = 4,8 хв;

в Нова: 1,4 – 1,25 = 0,15 год = 9 хв.

6. Визначення доз внутрішнього опромінення населення і працівників.

6.1. За таблицями 8, 9 [1], визначаємо дози внутрішнього опромінення, які отримають діти і дорослі (в 2,7 рази менше), що знаходяться на радіоактивно забрудненій місцевості без індивідуальних засобів захисту.

В Котлах: Д_вн.діт = 530 бер, Д_вн.дор. = 530/2,7 = 196 бер;

в Тарасово: Д_вн.діт = 330 бер, Д_вн.дор. = 330/2,7 = 122 бер;

в Нова: Д_вн.діт = 93 бер, Д_вн.дор. = 93/2,7 = 34 бер.

6.2. Дози внутрішнього опромінення працівників, які працюють в умовах надзвичайної ситуації визначаємо за формулою:

Д^пр_вн.дор. = Д_вн.дор./ К_п^б, бер

де: К_п^б – коефіцієнт послаблення опромінення будинками і спорудами (приймаємо 7).

В Котлах: Д^пр_вн.дор. = 196/7 = 28 бер;

в Тарасово: Д^пр_вн.дор. = 122/7 = 17,4 бер;

в Нова: Д^пр_вн.дор. = 34/7 = 4,9 бер.