Дія радіоактивного випромінювання на людину

Дія радіоактивного випромінювання на біологічні об'єкти – людину, тварину, рослину - полягає у внесенні в них певної енергії, що призводить до руйнування біологічних структур. При проходженні через різні об'єкти випромінювання в результаті зіткнення з атомами і атомними електронами втрачає частину (або всю) своєї енергії. Ця енергія поглинається масою опроміненого середовища.

Для оцінки впливу випромінювання на живу тканину використовують

поняття дози опромінення (табл. 1).

 

Таблиця 1

Величини й одиниці, що використовують у дозиметрії

Фізична величина	Одиниці виміру
	системні	несистемні	співвідношення
Активність, С	Бк - беккерель	Кі - Кюрі	1Бк = 1 розпад = 2,7×10-11 Кі 1Кі = 3,7×109 Бк
Поглинута доза, Д. Застосовується для кількісної оцінки опромінення біологічної тканини.	Гр - грей	Рад - рад	1Гр = 100 рад = 1 Дж/кг 1рад = 10-2Гр = 100Ерг/г
Еквівалентна доза, Н. Застосовується для контролю шкідливого ефекту при хронічному опроміненні малими дозами до 25 бер.	Зв - Зіверт	Бер - бер	1Зв = 100Бер = 1Гр×Q = 1Дж/кг×Q 1Бер = 10-2Зв = 10-2Гр×Q = 1рад×Q
Експозиційна доза, Х. Застосовується при вимірі ступеня іонізації повітря.	Кл/кг – кулон на кілограм	Р - рентген	1Кл/кг = 3,88×103Р 1Р = 2,58×10-4Кл/кг
Ефективна еквівалентна доза, Не. Враховує важливість опромінення органів.	Зв - зіверт	Бер – біологічний еквівалент рентгену	1Зв = 1Гр×Wт

Примітка: Q = 1 – для гамма- і рентгенівського випромінювання; Q = 10 – для нейтронного і протонного випромінювання; Q = 20 – для альфа-випромінювання.

W_т = 0,25 – для статевих залоз; W_т = 0,12 – для легенів, червоного кісткового мозку; W_т = 0,03 – для щитовидної залози, поверхні кісток.

 

Слід враховувати, що різні частини тіла людини мають різну чутливість до опромінення. Тому дози опромінювання органів і клітин також слід враховувати з різними коефіцієнтами. Якщо помножити еквівалентні дози на відповідні коефіцієнти і підсумувати їх по всіх органах, матимемо ефективну еквівалентну дозу.

Критичний орган - орган або частина тіла, опромінення якої в даних умовах нерівномірного опромінення організму може заподіяти найбільшої шкоди здоров'ю даної особи.

Залежно від цього виділяють три групи критичних органів:

- перша - все тіло, статеві органи, червоний кістковий мозок;

- друга - м'язи, щитовидна залоза, жирові тканини, печінка, нирки, селезінка, шлунково-кишковий тракт, легені, кришталики ока;

- третя - шкіряний покрив, кісткова тканина, кістки, передпліччя, гомілка, стопи.

Оскільки періоди піврозпаду різних радіонуклідів мають широкий діапазон і деякі радіонукліди розпадаються дуже повільно - десятки, сотні, а то й тисячі років, то введена - очікувана (повна) колективна ефективна еквівалентна доза. Так називають колективну ефективну дозу, яку одержують багато поколінь людей від радіоактивного джерела за весь час його існування.

У залежності від отриманої дози радіації розрізняють чотири ступені променевої хвороби:

- перший - легкий, виникає при загальній поглинутій дозі випромінювання 100-200 рад. Інкубаційний період може тривати 2-3 тижні, після чого відчувається слабість, періодичне підвищення температури, головні болі, запаморочення, нудота;

- другий - середній, виникає при загальній поглинутій дозі випромінювання 200-400 рад. Інкубаційний період продовжується близько тижня. Симптоми ураження більш виражені. При активному лікуванні одужання настає через 1,5-2 місяці. Можливі смертельні випадки;

- третій - тяжкий, виникає при загальній поглинутій дозі 400-600 рад. Хвороба проходить важко. Знижуються захисні функції організму. При інтенсивному лікуванні можливе одужання;

- четвертий - дуже важкий, виникає при опроміненні більше 600 рад. Одужують, при активному лікуванні, одиниці.

Основні принципи регламентації дозових навантажень:

- не перевищувати встановленої дозової межі;

- виключити будь-яке необґрунтоване опромінення;

- знижувати дози опромінення до можливого найнижчого рівня враховуючи економічні і соціальні чинники.

Систему дозових меж і принципи їх застосування наведено у НРБУ-97, де передбачено три категорії людей, які можуть бути опроміненні (табл. 2): А - персонал, який постійно працює в умовах опромінення; Б - обмежена частина населення, яка безпосередньо не працює з опроміненням, але за умови роботи чи проживання може потрапити під дію опромінення; В - населення області, країни.

Таблиця 2

Межі доз опромінення населення

Межі доз сумарного опромінення за рік, бер	Група критичних органів
	І	ІІ	ІІІ
Категорія А, ГДД	5	15	30
Категорія Б (межа дози)	0,5	1,5	3,0

Опромінення категорії В не повинно бути вищим, ніж опромінення категорії Б.

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: