Карта інженерно-геологічного районування

Дана карта складається на основі аналiзу i узагальнення геолого-лiтологiчної карти, гідрогеологічної карти, даних про властивості інженерних ґрунтів, особливості інженерно-геологічних процесів районується за комплексом ознак.

Районування території проводиться за геоморфологiчними, гiдрогеологiчними, геолого-лiтологiчними ознаками та ступенями складності інженерно-геологічних умов (додаток 4).

За геоморфологiчними ознаками спочатку видiляють самi крупні (для масштабу 1:10000) таксономiчнi одиницi - областi. В окремi областi видiляють територiї заплав, надзаплавних терас, корiнних схилiв, балок, вододiльних рiвнин i т.п. Областi на карті позначають великими лiтерами А, Б, В) i т.д., не розфарбовують а видiляють подвiйними жирними лiнiями.

За гiдрогеологiчною ознакою видiляють райони. Для цього на карту областей копiюють ділянки з однаковими глибинами залягання залягання дзеркала ґрунтових вод. Їх зафарбовують у відповідні кольори. Кожному районові присвоюється номер: I – глибина залягання дзеркала ґрунтових вод вiд 0,0 до 0,75 м; II – вiд 0,75 до 1,5 м; III –- вiд 1,5 до 3,0 м; IV –- вiд 3,0 до 5,0 м i V –- бiльше 5,0 м. Так як райони видiляються на територiї ранiше видiлених областей, то їм тепер присвоюється подвiйне позначення: А-I, А-II, Б-III, В-IV i т.д. (мал. 10). Границi районiв показують суцiльними жирними лiнiями.

За геолого-лiтологiчною будовою приповерхневої товщi (глибиною залягання вiд 0,0 до 5,0 м) видiляють дiлянки.  Останніми є  г е о л о г о - г е н ет и ч н і к о м п л е к с и – асоціації гірських порід однакового походження і віку, що мають певний гранулометричний склад порід, потужність, шаруватість, вивітрилість, тріщинуватість, обводненність, фізичні та фізико-механічні властивості та інші параметри. При їхньому видiленнi необхiдно враховувати несучу здатнiсть грунтiв. Наприклад, при двошаровiй товщi слiд видiляти дiлянки з потужнiстю верхнього шару до 2,0 м i бiльше 2,0 м. Цi дiлянки позначають малими лiтерами, якi записують через дефiс пiсля iндексу району (наприклад: А-I-а, А-I-б, Б-III-г i т.д.) i заштриховують. Границi дiлянок проводять жирними штриховими лiнiями.

При видiленнi таксономiчних одиниць слiд враховувати, що при збіганнi границь рiзних порядкiв прiоритет надається границям вищого порядку. Часто трапляється, що деякi таксономiчнi одиницi мають дуже малi розмiри на картi, в таких випадках їх слiд об'єднати з бiльш крупними.

Прогнозовані інженерно-геологічних процеси (просідання ґрунтів, яружна ерозія, заболочування, зсуви, карст, суфозія, пливуни тощо) показують умовними позначками, зображеними на малюнку 11.

 

⇐ Предыдущая12345Следующая ⇒

Поделиться: