ХАРАКТЕРИСТИКА ТА ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ВІЛЬНИХ ЦІН

Вільні ціни і тарифи, що в свою чергу поділяються на договірні та ціни, що їх встановлюють самостійно підприємства та організації. Вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів;

 державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: а) державних фіксованих цін (тарифів); б) граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів. Державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне становище на ринку.

Державні ціни повинні враховувати середньогалузеву собівартість продукції і забезпечувати мінімальний рівень рентабельності продукції, на яку вони поширюються. Якщо цей рівень рентабельності не забезпечується державними цінами, то держава повинна забезпечити його дотацію за умови, що продукція підприємства є суспільне необхідною.

ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВСТАНОВЛЕННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ КОМУНАЛЬНИХ ЦІН

Державне регулювання цін/тарифів у сфері житлово-комунальнихпослуг має здійснюватися шляхом визначення:

   суб'єктів регулювання, їх повноважень та принципів діяльності;

єдиних принципів формування цін/тарифів на житлово-комунальніпослуги для всіх категорій споживачів таких послуг;

механізмів захисту прав споживачів на отриманняжитлово-комунальних послуг належної якості у достатньому обсязі таза економічно обґрунтованими цінами, а також механізмів соціальноїпідтримки малозабезпечених верств населення;

засад стимулювання енергозбереження в житлово-комунальнійсфері;

порядку відшкодування суб'єктам господарювання збитків,завданих у результаті прийняття рішень, пов'язаних іззатвердженням цін/тарифів на житлово-комунальні послуги у розмірі,нижчому від розміру економічно обґрунтованих витрат на їхвиробництво, дій або бездіяльності органів державної влади,органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у сферіціноутворення.

ПОРЯДОК ВСТАНОВЛЕННЯ ОПТОВИХ ТА РОЗДРІБНИХ ЦІН

Оптова ціна — ціна відпускна, по якій підприємства фірми й інших суб'єктів, що хазяюють, незалежно від підпорядкованості і форм власності, реалізують (відпускають, продають) продукцію виробничо-технічного призначення і товари народного споживання всім покупцям, крім населення.

 Включає:

 ? повну собівартість продукції (з податками і неподатковими платежами);

 ? прибуток (нормативну рентабельність);

 ? непрямі податки (наприклад, акцизи, податок на паливо, на додану вартість, на експорт і ін.).

 Повинна забезпечувати нормально працюючому підприємству відшкодування витрат виробництва, внесення платежів у бюджет і позабюджетні фонди, фінансування інших витрат і одержання прибутку.

 До переходу до ринкових відносин використовувалися два її види:

 Оптова ціна підприємства, по якій виготовлювач реалізовував свою продукцію безпосередньо чи споживачу збутовим організаціям;

 Оптова ціна промисловості, по якій оптові (постачальницько-збутові й ін.) організації продавали її споживачу. Оптова ціна промисловості включала ціну підприємства, податок з обороту і націнку постачальницько-збутових організацій. В даний час вона встановлюється за згодою сторін (покупця і продавця) з урахуванням попиту і чи пропозиції декларується в органи ціноутворення, що реєструють неї. Порядок декларування цін встановлюється урядом, виходячи з економічної і соціальної значимості товару. Можуть установлюватися граничні коефіцієнти підвищення чи цін граничні рівні рентабельності.

 Роздрібна ціна (фіксована або вільна)– ціна по якій товар реалізується населенню. Фіксована – установлюється органами ціноутворення, вільна – формується роздрібними торговцями (іншими господарюючими суб’єктами) виходячи з:

 • ціни відпускної підприємства-виробника;

 • ціни, сформованої споживачем, який здійснює ввіз продукції (товару) в державу;

 • сплаченої оптової надбавки (при закупівлі у оптових постачальників);

 • торгівельної надбавки, яка самостійно визначається роздрібними торговими та іншими підприємствами, виходячи з планових витрат обігу;

 • встановлених податків і неподаткових сплат;

 • необхідного прибутку.

⇐ Предыдущая13141516171819202122Следующая ⇒

Поделиться: