Сесії Верховної Ради України.

Сесії Верховної Ради України.

Верховна Рада України згідно Конституції України працює сесійно. Сесія Верховної Ради України - це термін, протягом якого парламент проводить пленарні засідання та ухвалює рішення з питань, віднесених до його компетенції і відання Конституцією і законами України. Верховна Рада України є повноважною і може працювати сесійно за умови обрання не менш як двох третин від її конституційного складу. Сесії Верховної Ради України становлять засідання Верховної Ради України, засідання комітетів, тимчасових слідчих комісій і тимчасових спеціальних комісій, що проводяться у період між пленарними засіданнями, робота народних депутатів України у депутатських фракціях та з виборцями. Сесії поділяються на чергові і позачергові. Відкриття сесії оголошується головуючим на початку першого пленарного засідання Верховної Ради України, закриття - після завершення останнього пленарного засідання. Чергові сесії Верховної Ради України, крім першої сесії, починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року. Інформація про дату і час початку чергової сесії Верховної Ради України, а також про місце і час реєстрації народних депутатів України Апаратом Верховної Ради України не пізніш як за три дні до початку роботи чергової сесії Верховної Ради України доводиться до відома кожного народного депутата України та публікується в газеті "Голос України". Позачергові сесії Верховної Ради України із зазначенням порядку денного відповідно до Конституції України та ЗУ "Про Регламент Верховної Ради України" скликаються Головою Верховної Ради на вимогу: * не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу Верховної Ради України; * на вимогу Президента України. Вмотивовані вимоги про скликання позачергової сесії Верховної Ради України, підписані їх ініціаторами, разом із проектами документів, які пропонуються до розгляду, надсилаються Голові Верховної Ради України . Позачергова сесія парламенту скликається не пізніш як у семиденний строк після дня надходження вимоги про її скликання, поданої відповідно до ч. 2 ст. 83 Конституції України. Розпорядження Голови Верховної Ради України про скликання позачергової сесії Верховної Ради України публікується в газеті "Голос України" не пізніш як за три дні до її відкриття із зазначенням питань, які пропонується розглянути на позачерговій сесії парламенту. Документи, які пропонується розглянути на позачерговій сесії Верховної Ради України, надаються народним депутатам України не пізніш як за три дні до відкриття цієї сесії.

Парламентські слухання

З метою вивчення питань, що становлять суспільний інтерес та потребують законодавчого врегулювання, у Верховній раді України проводяться парламентські слухання. Вони проводяться в сесійний період, як правило, не більше одного разу на місяць у дні тижня, що відводиться для роботи в парламентських комітетах і депутатських фракціях. Пропозиція щодо проведення парламентських слухань може бути внесена на основі рішення, прийнятого комітетом з відповідного питання, у вигляді проекту постанови Верховної ради, в якому має визначатися тема парламентських слухань та дата їх проведення. Для обговорення на парламентських слуханнях може бути запропоновано лише одне тематичне питання.

Питання про проведення парламентських слухань включається до порядку денного парламентської сесії без голосування. Рішення про тему, день та час проведення парламентських слухань приймається Верховною радою не пізніш як за 30 днів до їх проведення. У постанові про проведення парламентських слухань також зазначається комітет чи комітети, які здійснюють підготовку до проведення парламентських слухань, органи державної влади, які мають подати до парламенту необхідні інформаційно-аналітичні матеріали та підготувати доповідь з питання, що розглядається на слуханнях, порядок їх висвітлення у засобах масової інформації. Пропозиції про проведення парламентських слухань з питань, які вже були предметом обговорення Верховної Ради поточного скликання, можуть бути внесені не раніше ніж через рік після проведення попередніх парламентських слухань з відповідної теми. Парламентські слухання, як правило, проводяться в залі засідань Верховної ради. парламентські слухання відкриває і веде голова Верховної ради України, перший заступник або заступник голови Верховної ради. Під час парламентських слухань заслуховуються доповіді з обговорюваної теми, відповіді на запитання та проводиться обговорення Після заслуховування доповіді та співдоповіді, відповідей на запитання проводиться загальне обговорення. У разі необхідності головуючим на засіданні може бути прийнято рішення про продовження обговорення, після завершення якого головуючий підбиває підсумки парламентських слухань. Парламентські слухання проводяться гласно і відкрито з прямою радіотрансляцією, а при необхідності і телетрансляцією. За результатами парламентських слухань Верховна рада приймає постанову, якою схвалює відповідні рекомендації.

145. Конституційний-правовий статус народного депутата. Народним депутатом України може бути громадянин України, який на день виборів досяг 21 року, має право голосу і проживає в Україні протягом останніх п’яти років. Не може бути обраним до Верховної Ради України громадянин, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку (ст. 76 Конституції України). Народний депутат України - обраний відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України» представник Українського народу у Верховній Раді України та уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноваження, що дає можливість брати участь у законотворчій діяльності та здійсненні інших функцій Верховної Ради України. Правовий статус народного депутата України встановлюється положеннями Конституції України (статті 78-81), Законом України «Про статус народного депутата України» в редакції Закону, від 22 березня 2001р., Регламентом Верховної Ради України від 27 липня 1994 р. та іншими актами. У них закріплюються принципи статусу народного депутата України, строк його повноважень, права та обов'язки, гарантії депутатської діяльності.Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі. При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі. Держава гарантує народному депутату забезпечення необхідними умовами для здійснення ним депутатських повноважень. Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення повноважень народного депутата. Принципами статусу народного депутата України є: 1) вільний депутатський мандат; здійснення повноважень народним депутатом на постійній основі; 2) несумісність депутатського мандата з іншими видами діяльності; 3) рівноправність депутатів; 4) депутатська недоторканність і депутатський індемнітет. Строк повноважень народного депутата України - 5 років (ч. 1 ст. 76 Конституції України). Повноваження народного депутата України починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України від моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом.

Діяльність депутата.

Законодавство України не містить чітко визначеного переліку форм діяльності народного депутата України. Лише стаття 6 «Діяльність народного депутата України у Верховній Раді України» Закону України “Про статус народного депутата України” може розглядатись як нормативно-правова фіксація певних форм діяльності парламентарія України. Згідно положень цієї статті, такими формами діяльності є:

1) участь у засіданнях Верховної Ради України;

2) участь у роботі депутатських фракцій (груп);

3) участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених Верховною Радою України;

4) виконання доручень Верховної Ради України та її органів;

5) участь у роботі над законопроектами, іншими актами Верховної Ради України;

6) участь у парламентських слуханнях;

7) звернення із депутатським запитом або депутатським зверненням до Президента України, органів Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Рахункова палата України.

Органом оперативного управління бюджетним процесом є Рахункова палата України, діяльність якої регулюється Законом України "Про Рахункову палату України", де передбачені правові основи, статус, функції, повноваження і порядок здійснення контролю за дотриманням бюджетного законодавства в Україні. Рахункова палата України виконує свою діяльність самостійно, незалежно від будь-яких інших органів держави. Основними завданнями Рахункової палати України є:

1) організація і здійснення контролю за своєчасним виконанням дохідної і видаткової частин Державного бюджету України, витрачанням бюджетних коштів, у тому числі коштів загальнодержавних цільових фондів, за обсягами, структурою та їх цільовим призначенням;

2) здійснення контролю за утворенням і покриттям внутрішнього та зовнішнього боргу України, визначення ефективності та доцільності видатків бюджетних коштів, валютних і фінансово-кредитних ресурсів;

3) контроль за фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і соціально-культурного розвитку, охорони довкілля, використання об'єктів права власності, які не підлягають приватизації;

4) контроль за своєчасністю та законністю руху коштів Державного бюджету України та коштів позабюджетних фондів в установах НБУ та уповноважених банків;

5) здійснення контролю за грошовою емісією, використанням золотого запасу, дорогоцінних металів, коштовного каміння, надання кредитів і здійснення операцій щодо розміщення золота та валютних резервів;

6) аналіз виявлених відхилень від показників державного бюджету України та підготовка пропозицій про їх усунення, а також про вдосконалення бюджетного процесу в цілому.

Акти Президента України

На виконання своїх повноважень Президент України може приймати два види правових актів: укази і розпорядження (ч. З ст. 106 Конституції України). Проекти правових актів Президента України розробляють та вносять Глава Адміністрації Президента України, радники Президента України, структурні підрозділи Адміністрації Президента України, Кабінет Міністрів України, міністерства, центральні органи виконавчої влади у межах своєї компетенції, Рада Міністрів АРК. На підпис Президентові України укази та розпорядження подає Глава Адміністрації Президента України.

Правові акти Президента України можуть бути визнані Конституційним Судом України неконституційними, що має своїм наслідком втрату ними чинності з моменту прийняття такого рішення.Правові акти Президента України є підзаконними, оскільки приймаються на основі та в межах Конституції і законів України.Укази - це нормативно-правові чи індивідуально-владні акти, які приймаються Президентом України на виконання Конституції та законів України з найважливіших питань державного і суспільного життя. Нормативні акти Президента України поширюються на невизначене коло суб'єктів правовідносин, а індивідуально-владні акти мають індивідуальне, тобто персоніфіковане спрямування.Указами Президента України оформляються:* скасування актів Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, рішень голів місцевих державних адміністрацій;* нагородження державними нагородами, присвоєння почесних звань;* присвоєння вищих дипломатичних рангів, вищих військових звань, інших спеціальних звань і класних чинів;* прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, надання притулку;* рішення Президента України щодо призначення та звільнення з посад керівників відповідних державних органів, установ та організацій;* встановлення президентських відзнак та нагородження ними;* помилування.

Деякі укази Президента України контрасигнуються, тобто скріплюється акт Президента України підписами Прем'єр-міністра України або міністрами, відповідальними за правовий акт та його виконання, у результаті чого вони стають політично та юридично відповідальними за указ глави держави.

Розпорядження - це індивідуально-владні внутрішньо-організаційні акти Президента України, що приймаються з питань кадрового та іншого забезпечення.Розпорядженнями Президента України оформляються: * рішення з кадрових, оперативних та організаційних питань Адміністрації Президента України;* призначення уповноважених Президента України для представництва інтересів глави держави у відповідних державних органах, установах, організаціях;* доручення Кабінету Міністрів України, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади; призначення представників від України для участі у роботі міжнародних форумів та переговорів із делегаціями закордонних держав.

Право вето

Право вето надається главі держави щодо законів, які приймає парламент. Вето Президента України — право Президента України на повернення переданого йому на підпис прийнятого Верховною Радою України закону із своїми зауваженнями для повторного розгляду Верховною Радою. Згідно з чинним законодавством Президент України може повернути закон із своїми зауваженнями до Верховної Ради для повторного розгляду у двотижневий строк з часу, коли текст закону надійшов від Верховної Ради до Президента України. Якщо при повторному розгляді закон буде прийнято більшістю у 2/3 голосів від фактичного складу Верховної Ради України, Президент України в 10-денний строк має його підписати і обнародувати.