Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Контроль розуміння прослуханого аудіотексту ⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2
Кінцевою метою аудіювання є розуміння тексту, але перевірити, чи зрозуміли учні текст, практично неможливо, якщо не виконувати для цього спеціальні вправи. Тому контроль – вирішальний етап аудіювання. Це дає підстави виділити третю групу вправ. Контроль розуміння аудіотексту може здійснюватись вербальним чи невербальним способами. Дії учня після прослуховування повідомлення пов'язані з характером завдання, яке було поставлене перед його слуханням. До невербальних засобів контролю відносять: · виконання дій; · контроль з використанням цифр; · контроль за допомогою сигнальних та облікових карток; · виготовлення схем, креслень; · підбір малюнків. Вербальні засоби контролю поділяються на: 1. Рецептивні: · підтвердження або спростування тверджень вчителя; · вибір пунктів плану тексту; · тести з вибором відповіді (альтернативні, одноелементного та множинного вибору, перехресні, ланцюгові, тести класифікації, клоуз-тести тощо). 2. Репродуктивні: · відповіді на запитання; · переказ змісту іноземною або рідною мовою; · переклад окремих слів та словосполучень, речень; · складання плану; · формулювання запитань до тексту; · бесіда на основі змісту тексту. Треба зауважити, що контроль розуміння прослуханого повинен займати якнайменше часу і водночас мати індивідуальний характер. У зв'язку з цим треба обирати раціональний засіб або засоби контролю. Найбільш раціональним є поєднання коротких письмових завдань для слабких учнів із усними завданнями творчого характеру для сильніших учнів, адже в аудіюванні беруть участь усі учні класу, тому й оцінку за виконання роботи має отримати кожен. Інакше деякі учні можуть втратити інтерес до цього виду роботи та до іноземної мови взагалі. ПРИКЛАД ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ З ТЕКСТОМ ДЛЯ АУДІЮВАННЯ Текст для аудіювання: An Address Without a Letter Before 1840 there were no stamps. In those days people usually paid a lot of money for a letter when they received it. That is why people who were poor did not write to one another often. But when they sent or received a letter, it was a very important thing for them and many people knew about it. There is a story from that time about a letter to a poor woman. One day the postman came to her house to bring her a letter. He told the woman to pay a lot of money, which she did not have. She looked at the letter, and gave it back to the postman. “I cannot pay for it,” she said. Just at that moment a man heard the conversation between the postman and the woman. He came up to the woman and said, “Let me pay for the letter. I have money and want to help you.” Then he gave the postman the money he wanted to get from the woman. “I thank you very much,” said the woman, “but you must not pay for the letter. It is from my brother. He sends me one letter every three months. He does not write about himself and his family, he writes only my address on the letter. Then I know he is well, and as I cannot pay for the letter, I give it back to the postman.” Вступна бесіда . Ключові слова: stamp, receive, poor, pay. Учитель може показати учням лист у конверті і сказати: Yesterday I received this letter from my brother. Look! There is a stamp on it! But you know, before 1840 there were no stamps. If somebody received a letter he paid for it. Really he paid a lot of money. Now you are going to listen to a very interesting story… It’s about a woman who was very poor. Yes, she was very, very poor, she had no money. So one day she received a letter. Yes, she received a letter from her brother. But she couldn’t pay for it. Now listen to the story and see what happened. На текстовому етапі вчителю слід запропонувати учням завдання, щоб активізувати розумову активність під час слухання: Listen to the story and be prepared to answer this question: Do you think the poor woman was clever? What makes you think so? Після цього учні слухають оповідання, а вчитель перевіряє, чи можуть вони відповісти на запитання, а також пропонує такі завдання для контролю розуміння тексту: вибрати з кількох речень на дошці ті, які відповідають змісту тексту; викласти зміст тексту в усній чи письмовій формі. На післятекстовому етапі крім контролювання розуміння розв’язується завдання розвитку усного мовлення на ситуативній основі тексту. Учні повторно слухають текст, отримавши нове завдання: Listen to the story again and be prepared to reproduce the conversation between the postman, the poor woman, and the man who wanted to help her.
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-10; Просмотров: 237; Нарушение авторского права страницы