Організація торгового апарату міжнародних корпорацій для імпортних операцій

Імпорт здійснюють великі фірми, муніципалітети, універмаги, ресторанні концерни.

Для проведення операцій фірми створюють імпортні відділи, що включають, як правило, два сектори — закупівельний і адміністративний. Інколи фірми звертаються до послуг вояжерів із закупівлі. Вони, як і комівояжери, є роз’їзними приказниками чи агентами фірми. За свою роботу отримують невелику ставку плюс процент від суми угоди.

У великих центрах, де переважно закуповується товар, засновуються постійні представництва. У промислових центрах розташовуються також закупівельні контори, які безпосередньо скуповують товари. Перш ніж придбати товар, вони посилають оферти (формальна пропозиція певній особі заключити угоду з вказівкою усіх необхідних умов для її підписання) та зразки своїм фірмам. Іноді самостійно вирішують питання про закупівлю (якщо йдеться про невелику партію).

У деяких країнах, що розвиваються, створені урядові організації, які займаються експортом окремих товарів, що виробляються на державних підприємствах або скуповуються в окремих приватних осіб (наприклад, Бразильський інститут кави, нафтові розробки Аргентини). Іноземні промислові фірми при закупівлі товарів користуються послугами цих організацій.

 

Торгово-посередницькі операції

Під торгово-посередницькими операціями маються на увазі операції, пов'язані з купівлею та продажем товарів, що виконується за дорученням виробника-експортера незалежним від нього торговим посередником на основі угоди або доручення.

Торгове посередництво - це досить широке поняття, яке включає значне коло послуг:

- перепродаж товару;

- пошук закордонного контрагента;

- підготовка та завершення угоди;

- кредитування сторін;

- здійснення транспортно-експедиторських операцій;

- страхові операції;

- проведення рекламних заходів;

- здійснення технічного обслуговування.

До торгово-посередницьких належать фірми, які в юридичному та господарському відношенні не залежать від виробника чи споживача товару (сюди, звичайно, не входять філії чи дочірні товариства промислових компаній). Вони діють заради прибутку, що створюється або як різниця між цінами, за якими вони купують і продають товар, або як винагорода за послуги.

Як правило, торгово-посередницькі фірми займаються лише комерційною діяльністю, хоча найбільші з них можуть і обробляти куплений товар.

Використання торгових фірм дає певні переваги:

1. Фірма-експортер у такому разі не вкладає значних коштів у організацію збутової мережі на території країни-імпортера, бо торгово-посередницькі фірми мають свою власну матеріально-технічну базу (складські приміщення, демонстраційні зали, ремонтні майстерні, роздрібні магазини).

2. Вони звільняють експортера від багатьох турбот, пов'язаних із реалізацією товару (доставка, сортування, пакування), пристосовуючись до вимог ринку.

3. Суттєвим є використання капіталу торгово-посередницьких фірм на основі коротко- та довгострокового кредитування. Тут велике значення мають стійкі зв'язки торгово-посередницьких фірм із банками, страховими компаніями.

4. Ринки деяких товарів повністю монополізовані торговими посередниками (наприклад, брокерами в Англії) і не доступні для прямих контактів зі споживачами.

Недоліком використання посередників є те, що експортер позбавлений безпосередніх контактів із ринками збуту і повністю залежить від добросовісності посередника.

 

Організаційні форми торгово-посередницьких операцій: торгові фірми, комісійні фірми, агентські фірми, брокерські фірми, фектори

Торгово-посередницькі операції можна поділити на чотири види:

· з перепродажу;

· комісійні;

· агентські;

· брокерські.

Операції з перепродажу

Вони здійснюються торговим посередником від свого імені та за свій рахунок. Тут торговий посередник виступає стороною договору як з експортером, так і з покупцем. Розрізняють два види операцій з перепродажу.
До першого виду належать операції, коли торговий посередник виступає по відношенню до експортера як покупець. Він стає власником товару і може реалізувати його будь-кому і за будь-якою ціною.

Другий вид операцій - коли експортер і торговий посередник підписали договір про продаж товарів на певній території у конкретний термін (вказуються й інші деталі).

Таким чином, посередництво шляхом домовленості полягає у просуванні товарів від експортера до споживача, при цьому посередник зобов'язаний дотримуватися певних умов експортера.

Комісійні операції

Це здійснення однією стороною, що йменується комісіонером, за дорученням іншої сторони, яку називають комітентом, угод від свого імені, але за рахунок комітента. Взаємовідносини регулюються договором. Комітент залишається до кінця власником товару, комісіонер не купує товар (він залишається в руках експортера) Але для третьої сторони (покупця) стороною договору виступає комісіонер, а комітента він може навіть і не знати. Комісіонер отримує винагороду або як відсоток, або як різницю між ціною комітента і продажною.

А якщо покупець не може розплатитися з комісіонером? Звичайно комісіонер не відповідає за кредитоспроможність третіх осіб. Однак іноді у комісійний договір включається умова про поруку комісіонера за виконання угоди покупцем, тобто гарантії комітента від несплати. Така умова називається делькредере (del credete). У договорі вказується при цьому ціна (максимальна чи мінімальна), а також термін передачі грошей комісіонером комітенту.

Якщо замовлення йде від імпортера комісіонеру (тобто навпаки) на купівлю у країні експортера товарів, то воно називається індентом (indent). Він може бути закритим, якщо імпортер точно вказує у замовленні, де і що купити, і відкритим, якщо індент надає комісіонеру право вибору покупця.
Різновидом комісійних угод є консигнаційні угоди. Це продаж товарів зі складу комісіонера, але товар належить консигнанту, тобто експортеру. Консигнаційна форма торгівлі використовується при слабкому освоєнні ринку або при поставці нових товарів чи товарів масового виробництва, в стійкому збуті яких експортер не впевнений. Це зручна форма торгівлі, яка дозволяє ознайомитися з товаром і вибрати необхідне.

Агентські операції

Це доручення однієї сторони, яка йменується принципалом, іншій стороні, яку називають агентом, щодо здійснення юридичних угод за рахунок і від імені принципала (а комісіонер діє від свого імені) на визначеній територій. Незалежність агента проявляється у тому, що він не перебуває у трудових відносинах із принципалом і діє самостійно на основі агентської угоди. Він є юридичною особою, зареєстрованою у торговому реєстрі. Агент лише сприяє угоді, але сам стороною не виступає, тобто контракт про купівлю не укладає. Термінологія щодо таких посередників різноманітна: в Англії та США - це агент і принципал, у ФРН, Японії - торговий представник, у Скандинавських країнах - агент і підприємець, у Латинській Америці - повірений і довіритель. Плутанина полягає у тому, що в Англії та США під агентством часто розуміють усі види посередництва.

Брокерські операції

 Це встановлення через посередника-брокера (англ. broken, франц. courtier, нім. мakler) контактів між продавцем і покупцем (а також між страхувальником і страхованим, судновласником і фрахтівником). Брокер не є стороною у договорі, він виступає лише для інформування обох сторін, які беруть на себе зобов'язання за угодою. На відміну від агента, він не перебуває у договірних відносинах зі сторонами, а діє на основі окремих доручень.

Окрім головної функції - знайти покупця для продавця чи навпаки - брокер також може здійснювати:

- контроль за виконанням контракту та пред'явленням рекламацій;

- обов'язки делькредере (іноді);

- підбір партії товару певного асортименту;

- інформування про стан ринку.

Брокер отримує винагороду, яка називається брокередж (англ. brokerage), куртаж (франц. courtage), провізіон (нім. рrovision). Розмір цієї винагороди при товарних операціях коливається від 0,25 до 2-3%.

Брокер не має права представляти інтереси іншої сторони чи приймати від неї комісію, за винятком тих випадків, коли на це є згода клієнта.

 

Питання для роздуму, самоперевірки, повторення

1. Які існують основні методи операцій з експорту і імпорту товарів?

2.Назвіть загальні принципи організації і управління виробничо-збутовою діяльністю міжнародних корпорацій.

3. Як відбувається організація експортних операцій?

4. Як відбувається організація імпортних операцій?

5. Охарактеризуйте основні торгово-посередницьких операцій.      

 

Завдання, вправи, тести

Завдання 1:

1. Що з наведеного не належить до комерційних операцій міжнародних корпорацій?

а) імпорт;

б) реекспорт;

в) ліцензування;

г) пристосування продукту до особливостей національних ринків.

2. Що становить завершальну ланку процесу планування комерційної діяльності міжнародних корпорацій?

а) стратегія експорту;

б) стратегія імпорту;

в) контракти купівлі-продажу;

г) плани закупівель.

3. Яка з наведених форм розрахунків найчастіше застосовується міжнародними корпораціями в комерційних операціях?

а) акредитив;

б) інкасо;

в) поштовий переказ;

г) електронний переказ.

4. Який з наведених підрозділів міжнародних корпорацій несе відповідальність за якість проведення комерційних операцій?

а) стратегічного планування;

б) маркетингу;

в) досліджень і розробок;

г) закупівель і продажів.

5. Яка з наведених компаній не може бути учасником міжнародних лізингових угод?

а) маркетингова;

б) виробнича;

в) банк;

г) транспортна.

6. Що з наведеного не входить до складу операцій зустрічної торгівлі?

а) бартер;

б) компенсаційна угода;

в) зустрічна закупівля;

г) міжнародний лізинг.

7. Міжнародний лізинг являє собою ... кредит під основні фонди і схожий з ... фінансуванням.

а) валютний, інвестиційним;

б) валютний, довгостроковим;

в) валютний, короткостроковим;

г) товарний, інвестиційним.

8. Лізингові платежі не включають ...

а) амортизацію об’єкта лізингу;

б) відсотки за кредитом;

в) плату за патент;

г) операційні витрати лізингодавця.

9. Коли партнер-імпортер розраховується виробленою продукцією за поставки експортера, то має місце ...

а) торгова компенсаційна угода;

б) міжнародний лізинг;

в) оперативний лізинг;

г) фінансовий лізинг.

10. Перевага ... зустрічних обмінів полягає у тому, що експортер може отримати продукцію (послугу) будь-якої фірми країни-імпортера, а не тільки свого безпосереднього партнера.

а) лізингових;

б) фінансових;

в) компенсаційних;

г) офсетних.

 

⇐ Предыдущая35363738394041424344Следующая ⇒

Поделиться: