Інфляція та проблеми стабілізації німецької марки в повоєнні роки.

У зв'язку з великими державними витратами у роки Другої світової війни, що значною мірою здійснювалися за допомогою грошової системи, почалася інфляція. Ще законом 1939 р. Рейхсбанку дозволялось здійснювати емісію банкнот під забезпечення казначейських векселів. Під час 2 світової війни кількість грошей в обігу зросла майже в 7 разів. Крім того, в обіг були випущені так звані "окупаційні марки" на суму 84 млрд марок, які були законним платіжним засобом на окупаційних територіях.

Стан, у якому після війни перебувала країна, був критичним. Рейхсмарка врешті-решт знецінилась, німці перейшли до натурального обміну.

Людвиг Ерхард, символ німецького "економічного чуда" 50-х років.

У 1948 p. саме під його керівництвом було здійснено грошову реформу, яка економічно поділила Німеччину на дві частини. Ця реформа стала частиною загальної господарської реформи.

Згідно з реформою в обіг було введено нову грошову одиницю - німецьку марку. Реформу було проведено таким чином, що монополії не лише не втратили, а навіть збільшили свої капітали. Отже, в цілому переоцінка грошей відбулася у співвідношенні 6,5 нових марок до 100 старих. Під час реформи було анульовано 93,5% грошових рахунків і готівки, що перебували на руках у населення. Водночас було анульовано і внутрішній державний борг.

Реформа дала швидкі позитивні результати. Якщо на початку 1948 р. обсяг промислового виробництва в західних зонах становив лише 53% від рівня 1936 p., то вже в другій половині того самого року ця цифра сягнула до 73%, а в листопаді 1949р. досягла 100%. У травні 1949 р. після прийняття Конституції Федеративної Республіки Німеччини (ФРН) у країні відповідно до вимог Бреттон-Вудської системи було встановлено золото-доларовий стандарт, курс німецької марки до долара становив 3,33 марки за долар США. Але вже у вересні того самого року в період масової девальвації валют німецька марка була девальвована, її курс був знижений до 4,2 марки за долар США. У 50-ті та у першій половині 60-х років марка ФРН була найстабільнішою валютою, платіжний баланс зводився з активним сальдо, зростали золото-валютні резерви.

Порівняно низькі темпи інфляції, майже стабільний платіжний баланс та стабільне валютне становище в умовах заборони на виробництво та купівлю озброєння стимулювали зовнішньоторговельну експансію концернів ФРН та неодноразову ревальвацію марки (у 1961,1969,1971 та 1973 pp.). Західнонімецька марка займала лідируючі позиції в Європейській валютній "змії" (1971 p.), на базі якої в 1979 р. була створена Європейська валютна система, на марку припадало 33% валютного кошика екю.

Проблеми інфляції в Німеччині

1960ті- індекс оптових цін приблизно 1%,оздрібні ціни приблизно 2,7% на рік

1970ті-галапуюча інфляція в середньому 5% на рік поч.1980тих- інфляція 5-6% на рік

середина 80тих- пожвавлення та економічний підйомі зниження інфляції 1-1,5%

1980-1990ті- марка стабільніша валюта.

 

 

Структура грошової маси в ФРН та тенденції її розвитку в 90-ті роки.

 

Динаміка євро агрегатів у Німеччині(%) .

Рік                             М1                             М2                             М3

2000                           5,1                              3,5                              4,1

2001                           5,0                              6,1                              8,0

2002                           4,8                              5,8                              8,2

2003                           4,6                              6,3                              8,7

2004                           4,5                              6,7                              9,1

 

 

Особливості та основні етапи формування грошової системи ФРН, її сучасний стан.

Особливості грошово-кредитної системи Німеччини:

- одна з наймолодших грошових систем;

- централізований характер;

- відповідність проблемам економіки;

- стабільність.

До 70-х рр. ΧIΧ ст. Німеччина не мала єдиної грошової системи на її території знаходилось біля 20 держав і князівств, які користувались різними грошовими системами. Більшість з них базувалась на срібному монометалізмі, за винятком Берлінської, де грошовою одиницею був золотий талер.

Етапи розвитку грошової системи.

I етап

З 70-х рр. XIX ст. почався розвитку грошової систем, тривав до першої світової війни – 1914 р. на цьому етапі тип грошової системи – золотий монометалізм, грошова одиниця – марка, існує єдиний емісійний центр Рейхсбанк (імперський). Існують жорсткі умови щодо забезпечення грошової емісії - сума не перевищує більше ніж в 3 рази золотий запас держави.

II Етап.

  З 19214-1924 р. На цьому етапі в обігу знаходяться паперові гроші нерозмінні на золото. В якості забезпеченості банкнот дозволено використовувати державні цінні папери, векселі казначейства. 80 банкнотних фабрик до кінця 1923 р надрукували банкноти на суму 456* 10 в 15 степені (квінтильйон). Купівельна спроможність марки впала на 1,6 трильйони разів.

III Етап.

1924-1928 рр. – стабілізація грошової системи.

Грошова реформа 1924 р.:

1. Вводиться грошова одиниця – реєсмарка.

1 реєсмарка = 1 трильйону довоєнної марки.

2. Вводиться золотодивізний стандарт.

Вимоги до забезпечення грошової емісії → на 40% має бути забезпечена доларом і іноземною валютою.

IV Етап.

1929-1948 рр.

1929 р. початок великої депресії. Нестабільна заполітизована грошова система, яка жорстоко регулюється центральним банком. За роки другої Світової війни грошова маса збільшилася в 68 рази, депозитна чекова емісія 64 рази. Крім реєсмарок в обігу знаходяться окупаційні марки.

V Етап.

1948-2002 рр. „етап стабільного розвитку”.

У 1948 р. західні держави провили в Німеччині сепаратну грошову реформу, її автор Людвіг Ерход. Відповідно до цієї реформи з 1948 р. 1.07. стара реєсмарка втрачає силу і вводиться дойчмарка (німецька марка).

23.06.48 р. другу частину сепаратної реформи проводить Радянський Союз у Східній Німеччині.

У травні 1949 р. в новій конституції Німеччини було зафіксовано нову грошову одиницю і її співвідношення до долара, а в кінці вересня цього року була проведена єдина повоєнна девальвація на 20,7%.

У 1953 р. Німеччина вступає до МВФ. В повоєнні роки відчувається посилення німецької марки, з кінця 50-х рр.. темпи економічного розвитку Німеччини випереджають економічний розвиток США і з кінця 50-х початку 60-х рр. німецька марка стає найбільш стабільною валютою світу.

Проблеми інфляції в Німеччині:

- в 50-ті рр. щорічно зростає ціна в середньому 2 % на рік;

- в 60-ті рр. індекс оптових цін збільшується 1%, роздрібних цін 2,7% на рік;

- в 70-ті рр. в Німеччині темпи галопуючої інфляції в середньому збільшуються 7% на рік;

- на початку 80-х рр. економічна криза (5-6% на рік).

Починаючи з середини 80-х рр. в країні спостерігається пожвавлення економіки, підйом і зниження інфляції (1-2%).

 VI Етап.

 2002 р. – до нашого часу.

Етап існування в межах „євро зони”. Грошова одиниця – євро.

Банкноти – 5,10,20,50,100,200,500.

1 німецька марка = 100 фенінгів.

Німеччина в цілому підтримує ідею ЄВС, водночас не дуже поспішила з реалізацією плану злиття центральних банків, оскільки, маючи найсильнішу валюту, була змушена фактично багато в чому нести відповідальність за стан справ у спільному валютно-фінансовому союзі.

 

⇐ Предыдущая12

Поделиться: