Вплив антропогенних факторів на кругообіг.

Геохімічний параметр стану навколишнього середовища суттєво змінився, особливо у відношенні біологічного і геологічного кругообігів. Під впливом людської діяльності відбуваються великі зміни в розподілі хімічних елементів в біосфері, природна та антропогенна трансформація речовин, а також перехід хімічних елементів з одних сполук в інші. 

Найбільш чітко виявити специфіку впливів на природу на різних етапах історичного розвиткусуспільства, французьким екологом Франсуа Рамаді умовно виділено три види екосистем, що відносяться до історично і технологічно різних етапів розвитку людського суспільства:

1) екосистема первісного суспільства;

2) екосистема аграрної цивілізації;

3) екосистема сучасної промислової цивілізації.

Вводячи в схеми кругообігу ще одну ланку трофічного ланцюга - людину як суперхижака, що споживає органічну речовину продуцентів і консументів 1-го і 2-го порядків, Ф. Рамаді виявляє основні закономірності здійснення кругообігів речовини в трьох зазначених видах екосистем і оцінює енергетичні потреби людини у кожній (Рис ).

Як видно з вищевикладеного, антропогенні порушення еволюційно сформувалися біогеохімічних циклів, які проявляються у виведенні з екосистем значних обсягів речовини («розмикання» кругообігів), призводять до накопичення в біосфері великих обсягів відходів, які біологічно не руйнуються і не засвоюються природними екосистемами (стічні води, викиди забруднюючих речовин в атмосферу , накопичення твердих відходів у літосфері).

Природний біологічний кругообіг речовин порушений людиною на площі, яка досягає майже половини всієї поверхні суші: антропогенні пустелі, індустріальні та міські землі, сади, вторинні низько-продуктивні ліси, виснажені пасовища і т. п.

 

Екосистеми	Питома (на душу населення)добові  енергетичні потреби людини	Особливості кругообігу речовини
Первісне  суспільство	Близько 4 тис. ккал.	Кругообіг речовин замкнутий, так як всі відходи життєдіяльності засвоюються в екосистемах
Аграрна цивілізація	Близько 8 тис. ккал.	Кругообіг речовин замкнутий ( відходи засвоюються в екосистемах)
Сучасна промислова цивілізація	50-200 тис. ккал.	Кругообіг речовин розімкнутий в навслідок чого утворення в екосистемах великого обсягу біологічних речовин, які погано руйнуються та не засвоюються в екосистемі і виводяться із кругообігу речовин

 

 

Рис. Особливості трьох видів соціоприродних екосистем

 

Порушення геологічного кругообігу речовин сприяли такі

фактори:

1. Ерозія грунтового покрову і зростання твердого стоку в океан;

2. Переміщення величезних мас земної кори;

3. Витяг з надр чималих кількостей руд, пальних та інших

копалин;

4. Перерозподіл солі в грунтах, грунтових та річкових водах під впливом зрошувального землеробства;

5. Застосування мінеральних добрив і отрутохімікатів;

6. Забруднення середовища сільськогосподарськими, промисловими і комунальними відходами;

7. Надходження в природне середовище енергетичних забруднень.

Таким чином є всі підстави вважати теперішній стан біосфери порушеним іаномальним. Такий стан може перейти в кризовий, якщо людство не проведе спеціальні заходи по оздоровленню навколишнього середовища.

Ноосфера

Ноосфера ( від грец. noos - розум і сфера ), новий еволюційний стан біосфери, при якому розумна діяльність людини стає вирішальним фактором її розвитку. Вперше термін "ноосфера" запроваджений французьким ученим- математиком Е. Лоруа у 1927 році Геолог і палеонолог П. Тейяр де Шарден у своїй праці "Феномен людини" визнав ноосферу "новим покривалом", "думаючим пластом", який розвивається над біосферою. В. І. Вернадський розглядав ноосферу як вищу стадію розвитку біосфери, пов'язану з виникненням та розвитком у ній людського суспільства, яке, розвиваючи техніку, стає велетенською планетарною силою, здатною змінити весь хід природних процесів у біосфері.

 

Вернадський передбачав перехід біосфери в новий стан, так звану сферу розуму -”ноосферу” в якій людина стане основною геологічною силою.

Ноосфера відрізняється від біосфери величезною швидкістю в розвитку. За концепцією ноосфери, людство перетворилося на найпотужнішу геологічну силу на планеті. Вернадський підкреслював, що протягом останніх 500 років воно освоїло нові форми енергії - парову, електричну, атомну, й навчилося використовувати майже всі хімічні елементи. Людство освоїло всю біосферу й одержало набагато більшу, порівняно з іншими організмами, незалежність від навколишнього середовища. Наукова думка й діяльність людини змінили структуру біосфери, незаймана природа швидко зникає, з’являються нові екосистеми та ландшафти - міста, культурні землі, для яких характерні простіші угрупування організмів.

Основними умовами розвитку ноосфери повині бути:

1. Ноосфера - етап розвитку біосфери, пов'язаний з появою людини і її розумової здібності.

2. Людина стає найважливішим (визначальним), фактором розвитку геологічних процесів;

3. Становлення і розвиток ноосфери - процес стихійний, який не залежить від волі однієї людини, або держав та їх об'єд-нань;

 4. У соціальному відношенні становлення ноосфери потре-бує поява нового, інтеграційного світогляду, що дає можливість сумісного розвитку різних культур, релігій і традицій на єдиних просторах проживання різних етнічних і соці-альних груп населення Землі. Є протиріччя між тим, що людство (відповідно до Вернадського) охопило весь простір Землі, але не досягло сумісного розвитку різних груп населення).

5. Можливості сумісного розвитку різних культур зростають у міру переходу цивілізації від технотронної до інфор-маційної.

6. Інформаційні можливості дають можливість посилити екологізацію розвитку та виробничих процесів за рахунок мак-симізації використання енергії та ресурсів. 

7. Таким чином, початковим етапом розвитку ноосфери можна вважати перехід суспільства до умов, що вказані у пп. 1-6. Невиконання зазначених умов і відхід людства від входження і ноосферу означає його рух до деструкції і, в кінцевому підсумку до самознищення.

У ноосфері у якості елементарної. структурної одиниці може виступати виділений нообіогеоценоз. Структура нообіогеоценозу у загальному вигляді визначається на основі теоретичних філософських передумов.. У склад нообіогеоценозу входять три складові, які й обумовлюють співіснування та функціонування системи (рис. 1.4).

На схемі природне середовище зображено екотипом, який включає воду, повітря і фунт, та біоценозом (або живою природою), тобто рослинністю, мікроорганізмами та тваринним світом. Основною лан кою третього товариства, яку умовно можна назвати

 

 

"нооценозом", або "спілкою розуму", є суспільство з його соціальними законами розвитку. Для забезпечення своїх матеріальних потреб, забезпечення життєдіяльності суспільство повинно створювати засоби існування. Цю роль виконують, зокрема, засоби праці, через які суспільство і взаємодіє з природою, результатом чого є продукт праці. Таким чином, не тільки компоненти неоценозу взаємопов'язані один з одним,але й кожен компонент, і нооценоз як ціле взаємодіють з природним середовищем.

⇐ Предыдущая3456789101112Следующая ⇒

Поделиться: