Термінологія митної справи.

Мито - непрямий податок на товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон.

Митні платежі - податки, що відповідно Податкового Кодексу або митного законодавства справляються під час переміщення або у зв'язку з переміщенням товарів через митний кордон країни та контроль за справлянням який покладено на митні органи;

Загальне керівництво митною справою в Україні: ВРУ, Каб.мін, Державна митна служба України – центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, які забезпечують реальну державну політику у сфері митної справи. Державний митний комітет України => регіональні митниці => митниці.

Суб’єктами сплати мита є - фізичні та юридичні особи, які здійснюють переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів, що підлягають митному оподаткуванню. Об`єктами сплати мита є безпосередньо експортно – імпортні операції, тобто митна вартість товарів чи інших предметів, що переміщаються через митний кордон України.

Декларація митної вартості - документ встановленої форми, що подається декларантом і містить відомості щодо митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України чи стосовно яких змінюється митний режим;

Зона митного контролю - місце, визначене митними органами в пунктах пропуску через державний кордон України або в інших місцях митної території України, в межах якого митні органи здійснюють митні формальності;

Єдиний митний тариф – систематизований звіт ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території.

Митною вартістю товарів є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Датою виникнення податкових зобов’язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання митному органу митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов’язання митним органом у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

 

45.Види та ставки мита.

Види мита:

1.Залежно від напряму переміщення товару: ввізне, вивізне, транзитне. Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на митну територію України.Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

2. Залежно від способу нарахування: сезонне, адвалерне, комбіноване та специфічне. Сезонне – що нараховується на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення. Адвалерне – що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, котрі обкладаються митом (легкові автомобілі). Специфічне – що нараховується у встановленому грошовому розмірі на одиницю товарів (сигарети, нафтопродукти, горілка). Комбіноване – що поєднує обидва ці види митного обкладення. Високі ставки мита встановлюються на ввезення: продовольчої і сільськогосподарської сировини, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, автотранспорту.

3.Залежно від обмеження імпорту чи експорту: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне. Спеціальне: як захисний засіб (якщо товари ввозяться на митну територію у таких кількостях та на таких умовах, які завдають чи загрожують завдати шкоди вітчизняним виробникам; як запобіжний захід щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують загальнодержавні інтереси, для припинення недобросовісної конкуренції; Антидемпінгове: ввезення на митну територію України товарів за ціною, нижчою за їх конкурентну ціну в країні експорту, що загрожує завдати шкоди вітчизняним виробникам; вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів таких товарів. Компенсаційне: ввезення на територію України товарів, при виробництві або експорті яких використовувалася субсидія, якщо таке ввезення перешкоджає організації або розширенню виробництва подібних товарів в Україні; вивезення за межі митної території України товарів при виробництві або експорті яких використовувалась субсидія.

Від сплати мита звільняються: транспортні засоби, що здійснюють регулярні міжнародні перевезення вантажів, багажу, пасажирів; валюта України, іноземна валюта, цінні папери та банківські метали; товари та предмети, що стали в результаті пошкодження непридатними для використання як вироби або матеріали; предмети, що ввозяться (вивозяться) для особистого користування організаціями та особами, які користуються правом безмитного ввезення (вивезення); товари та інші предмети, що знову ввозяться (вивозяться) на митну територію України і походять з іншої території (з України, які були оплачені митом при первісному ввезенні (вивезенні) та тимчасово вивозились (ввозились) за межі (на митну територію) України.

 

46.Порядок справляння ввізного мита.

В Україні порядок справляння мита регулюється Митним кодексом України, який є зведеним документом про ставки мита та порядок оподаткування.

Митною вартістю товарів є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Для правильного нарахування мита, необхідно визначити такі характеристики імпортованого товару: товарну позицію в Українській класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності; країну походження; митну вартість за товарами; ставки за якими визначено в процентах до митної вартості.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митного Кодексу.

Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов’язковою при її обчисленні.

Імпорт (випуск для вільного обігу) - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари після сплати всіх митних платежів, встановлених законами України на імпорт цих товарів, та виконання усіх необхідних митних формальностей випускаються для вільного обігу на митній території України.

Митний режим імпорту може бути застосований до товарів, що надходять на митну територію України, та до товарів, що зберігаються під митним контролем або поміщені в інший митний режим, а також до продуктів переробки товарів, поміщених у митний режим переробки на митній території.

Для поміщення товарів у митний режим імпорту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:подати митному органу, що здійснює випуск товарів, документи на такі товари; сплатити митні платежі, якими відповідно до законів України обкладаються товари під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту; виконати встановлені відповідно до закону вимоги щодо заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

 

⇐ Предыдущая891011121314151617Следующая ⇒

Поделиться: