Сутність, поняття та ознаки суб’єктивного права. Види суб’єктивних прав.

Суб’єктивне право – визначена державою, регламентована законодавством, забезпечена покладеним зобов’язань на інших осіб, міра допустимої поведінки в рамках конкретних правовідносин.

Ознаки суб’єктивного права:

- суб’єктивне право – міра поведінки, можливої у рамках окремих правовідносин

- суб’єктивне право встановлюється та гарантується державою

- офіційною формою вираження суб’єктивного права є закони, підзаконні правові акти

- суб’єктивне право забезпечується наявністю відповідного юридичного обов’язку

Види суб’єктивних прав:

· залежно від сфери реалізації суб’єктивне право поділяється на:

- політичні

- економічні

- соціальні

- службові

- трудові

- майнові

- сімейні

- господарські

· за статусом суб’єктів-носіїв права:

- права фізичних осіб (громадян, іноземців, осіб без громадянства)

- права юридичних осіб (органи влади, їх посадові особи, підприємства, установи, організації, заклади та інші організовані структури, здатні вступати у правовідносини)

· за здатністю зазнавати обмеження:

- права, які підлягають обмеженню

- права, які не можуть бути обмежені (право змінювати громадянство, шлюб)

· за формою реалізації:

- суб’єктивне право вимагати

- суб’єктивне право діяти

· відповідно до здатності реалізовуватись поза правовідносинами:

- абсолютні (права, які можуть реалізовуватись як у рамках конкретних правовідносин так і поза ними)

- відносні (права які реалізуються виключно в рамках конкретних правовідносин)

· залежно від типу суспільних відносин в яких вони реалізуються:

- приватні та публічні

Приватні реалізуються в приватних рамках (господарських, майнових, особистих немайнових відносинах)

Публічні реалізуються у сфері державного управління та місцевого самоврядування.

- процесуальні та матеріальні

процесуальні реалізуються в рамках конкретних процедур (процедури розгляду звернень громадян, розслідувань кримінальних справ, вирішення)

матеріальні реалізуються за межами юридичної процедури (право на материнство, батьківське піклування)

· залежно від свого функціонального призначення:

- права безпосередньої дії

- забезпечуючи права

- охоронні права

Співвідношення суб’єктивних прав та законних інтересів.

Суб’єктивне право – визначена державою, регламентована законодавством, забезпечена покладеним зобов’язань на інших осіб, міра допустимої поведінки в рамках конкретних правовідносин.

Законний інтерес – матеріальні, духовні або інші прагнення, задоволення яких передбачено або безпосередньо випливає з положень законодавства.

Спільні риси суб’єктивного права та законного інтересу:

- виражають певну можливість, свободу здійснення чого-небудь

- вони визначаються законом

- вони охороняються і гарантуються державою

- властиві всім суб’єктам суспільних відносин

- реалізуються у всіх галузях і сферах суспільного життя.

Відмінності між об’єктивним і суб’єктивним правом

- законний інтерес – загальний, право – конкретне

- інтерес виражає прагнення, попит до чогось, а право – “чиста” можливість

- суб’єктивне право реалізується виключно в рамках конкретних правовідносинах, я інтерес – ні

- на відміну від суб’єктивного права, законний інтерес не забезпечує обов’язком іншу сторону

- суб’єктивним правом наділені лише конкретні фізичні та юридичні особи, тоді як інтерес притаманний суспільним і політичним інститутам, котрі не мають визначеного юридичного статусу

Взаємозв’язок суб’єктивних прав та законних інтересів проявляються в тому, що:

- законний інтерес обумовлює існування суб’єктивного права

- суб’єктивне право виражає законний інтерес

- суб’єктивне право служить реалізації законних інтересів

- законний інтерес визначає межі реалізації суб’єктивного права

 

⇐ Предыдущая123456Следующая ⇒

Поделиться: