Типологія політичних партій та їх функції у суспільстві.

за Вебером:

-класові

-партії інтересу

-світоглядні

 

партії знаті і масові партії

Нейманн

-партії репрезентаційні

-інтеграційні

Сарторі:

-істотні ( мають коаліційний потенціа, можуть здійснювати політ. шантаж)

-неістотні (тло політичної конкуренції)

Місце і роль партій в політичній системі суспільства.

Партійні системи, їх характеристика.

Сарторі( якісний підхід)

-однопартійна (тоталітарні)

-з партією-гегемоном ( інші партії несуттєві)

-домінуюча партія (Японія, Швеція)

-Двопартійна система (відносна рівновага 2 партій США, ВБ)

-2,5 партійна система у ВБ ліберальна партія

- п.с. поміркованого плюралізму( лише кілька партій і відсутність позасистемних організацій, стабільна коаліція, Швейцарія, Бельгія)

-атомізована п.с. - велика кількість п.п., позасистемних партій, які не мають великої підтримки, харакерне для перехідних країн

- поляризованого плюралізму (велика кількість партій, які займають крайні позиції) Україна

Соціологічний закон Дюверже

Прапорційна виборча система сприяє багатопартійності

Мажоритарна- двопартійності

Політичний процес: суть, структура. Тенденції розвитку політичного процесу в Україні.

Політичний процес - сукупна діяльність суб’єктів політики, завдяки чому забезпечується функціонування та розвиток політичної системи.

Характер і конкретний зміст політичного процесу визначається особливостями політичної системи і існуючого режиму. Демократичній системі відповідає тип політичного процесу, відмінний широтою участі громадян в управлінні державою, забезпеченні прав і свобод особи. Тоталітарна система припускає інший тип політичного процесу, що виключає реальне політичній участь і свободу соціального і політичного вибору.

По своїй структурі політичний процес складається з суб'єктів, носіїв політичної дії і об'єкту - мети, яка повинна бути досягнута. Політичний процес включає також засоби, методи, ресурси, виконавців.

Політичний процес складається як з цілеспрямованих свідомих зусиль суб'єктів політичної діяльності (індивідів, соціальних груп, політичних партій, державних органів і ін.), так і в результаті взаємодій, які виникають спонтанно, незалежно від волі і свідомості учасників процесу. Така сукупність цілеспрямованих і спонтанних дій суб'єктів і учасників політичного процесу виключає яку-небудь чітку заданість або приреченість політичного процесу в розвитку подій і явищ. В результаті може вийти по відомій приказці: «Хотіли як краще, вийшло як завжди».

В ході реалізації своїх ролевих функцій і позицій суб'єкти і учасники політичного процесу демонструють свою функціональну значущість, здатність відтворювати, розвивати, змінювати або руйнувати елементи політичної системи. Таким чином, політичний процес розкриває як поверхневі, так і глибинні зміни, що відбуваються в політичній системі, характеризує її перехід від одного стану до іншого.

Режими та етапи політичного процесу.

конституювання, утворення політичної системи;

відтворення компонентів і ознак даної системи;

ухвалення і виконання політико-управлінських рішень;

контроль функціонування і напрями розвитку політичної системи.

Основні стадії політичного процесу виражають динаміку розвитку політичної системи, внаслідок чого в ній відбуваються зміни і перетворення. Тому в кожному новому циклі політична система не копіює себе, а збагатив новими сторонами і властивостями (наприклад, поява виборчої системи або нового законодавства, політичних блоків, партій і т.д.), в ній відбуваються політичні зміни. Але головні процес все ж таки - повторення на новий лад того, що існувало раніше - само відтворювання.

 

⇐ Предыдущая78910111213141516Следующая ⇒

Поделиться: