Мал. 1. Роздавальна коробка автомобіля КАМАЗ-4310.

Усередині картера на підшипниках розміщені: провідний вал 1 з ведучим зубчатим колесом 2 і колесом 4 відбору потужності; проміжний нал 27 з проміжною шестернею 19 і шестернею 8 знижуючої передачі; вал 21 приводу переднього моста з шестернею 18 підвищувальної передачі; вал приводу двох ведучих мостів.

На валу 11 приводу середнього і заднього мостів встановлений циліндровий міжосьовий диференціал 16. Він складається з шестерні 15, чотирьох сателітів 10, обойми диференціала 12, коронного зубчатого колеса 13, змонтованого в роз'ємному корпусі диференціала, і ведучого зубчатого колеса 14.

При розблокованому диференціалі відбувається розподіл крутного моменту, між переднім і заднім (середнім і заднім) ведучими мостами. При цьому забезпечується рівномірна сила тяги на всіх ведучих мостах і усуваються перевантаження в трансмісії. При русі у важких дорожніх умовах диференціал для забезпечення необхідної прохідності автомобіля повинен бути заблокований.

Блокування і розблокування міжосьового диференціала здійснюється дистанційно (з кабіни водія) за допомогою мембранної пневматичної камери 23. Між корпусом і кришкою камери встановлена гумовотканинна мембрана 25. До неї поворотною пружиною підтискається шток 24, на якому укріплена вилка 22, сполучена з муфтою 20 блокувань диференціала.

Для блокування на панелі приладів переміщають важіль крана включення міжосьового диференціала. При цьому стисле повітря поступає в порожнину між кришкою корпусу пневматичної камери і мембраною 25, шток 24 з вилкою 22 переміщає муфту 20 направо, сполучаючи вал 21 приводу переднього моста з передньою частиною корпусу диференціала 16. В результаті диференціал блокується, вали 21 і 11 приводу ведучих мостів виявляються жорстко зв'язаними і обертаються з однаковою частотою.

Перемикання передач в роздаточній коробці здійснюється також дистанційним приводом за допомогою мембранних пневматичних камер 23.

Повітря в камери подається через електропневмоклапани 26, керовані з кабіни водія трипозиційним перемикачем. Для виключення одночасного включення двох передач в роздавальній коробці є механізм блокування.

При включенні в роздавальній коробці підвищувальної передачі (передавальне число 0, 92) муфта 19 переміщається управо і вводиться в зачеплення із зубчатим вінцем шестерні 18 підвищувальної передачі. Крутний момент від зубчатого колеса 2, ведучі вали 1, через проміжну шестерню 29, шестерню 18 підвищувальної передачі і муфту 19 передається на диференціал і розподіляється між валами 11 і 21 приводу ведучих мостів.

Для включення знижуючої передачі (передавальне число 1, 69) необхідно муфту 28 змістити управо. При цьому сполучають шестерні 29 і 8. Крутний момент від зубчатого колеса 2, ведучі вали 1, через проміжну шестерню 29 і муфту 28 передається на шестерню знижуючої передачі, далі через ведуче колесо 14 на передню частину корпусу диференціала 16, а потім через механізм диференціала розподіляється між валами 11 і 21 приводу ведучих мостів.

Змазування деталей роздавальної коробки здійснюється в основному розбризкуванням. Для змазування найбільш навантаженого роликового підшипника 9 шестерень 8 знижуючої передачі у внутрішній порожнині картера коробки є маслосборник 7 з каналами, через які масло стікає в порожнину підшипника.

 

Питання 2. Будова та принцип дії телескопічного амортизатора.

У разі руху автомобіля по дорозі з нерівностями виникають коливання кузова, які тривають певний час після наїзду коліс на перешкоду. Для гасіння цих коливань у конструкції підвіски передбачають амортизатори (переважно рідинні телескопічного типу).

Робота телескопічного амортизатора ґрунтується на опорі перетіканню спеціальної рідини АЖ-І2Т, яка міститься в його внутрішніх порожнинах й перетікає з однієї порожнини в іншу в разі зміни їхніх об'ємів. Телескопічні амортизатори мають двосторонню дію, тобто гасять коливання підвіски під час ходів стискання й віддачі.

Телескопічний амортизатор (рис. 2) складається з трьох частин: циліндра 2 з днищем /, поршня 3 зі штоком 5 і напрямної втулки 4 з ущільненнями. Циліндр амортизатора з'єднано з важелем підвіски або з кожухом моста, а шток — із кузовом автомобіля, в результаті чого поршень амортизатора переміщується всередині циліндра при коливаннях підвіски відносно кузова.

У поршні 3 влаштовано два ряди наскрізних отворів, закритих зверху перепускним клапаном 6, а знизу — клапаном 7 віддачі з сильною пружиною 8. У днищі / циліндра є клапан стискання 10 й випускний клапан 9. Внутрішню порожнину циліндра заповнено амортизаторною рідиною.

Особливість телескопічного амортизатора полягає в тому, що в ньому є компенсаційна камера у вигляді другого циліндра, який охоплює робочий циліндр 2. Додатковий простір цієї камери призначається для компенсації зміни об'єму рідини в робочому циліндрі з обох боків поршня. Ця зміна відбувається внаслідок переміщення підвіски.

Під час плавного ходу стискання підвіски поршень 3 амортизатора переміщується вниз, і рідина з нижньої порожнини перетікає через перепускний клапан 6 і простір над поршнем. Оскільки в цьому просторі розміщено шток 5, що займає певний об'єм, уся рідина з нижньої порожнини робочого циліндра 2 не може вміститися у верхній порожнині. Тому частина рідини з нижньої порожнини перетікає через калібрований отвір клапана стискання 10 компенсаційну камеру. При цьому клапан стискання залишається закритим і амортизатор чинить необхідний опір переміщенню підвіски в разі її стискання.

Рис. 2. Телескопічний амортизатор: 1 – днище циліндра; 2 – циліндр; 3 – поршень; 4 – напрямна втулка; 5 – шток; 6 – перепускний клапан; 7 – клапан віддачі; 8 – пружина; 9 – випускний клапан; 10 – клапан стискання.

 

Під час різкого ходу стискання поршень 3 переміщується дуже швидко вниз, тиск рідини під ним миттєво зростає, в результаті чого відкривається клапан стискання 10 і рідина перетікає через відкритий великий переріз клапана в камеру. Опір амортизатора різко зменшується. Цим амортизатор і деталі підвіски захищаються від великих зусиль, які виникають у разі різкого стискання підвіски під час руху по поганій дорозі.

Коли віддача підвіски плавна, амортизатор розтягується, оскільки його поршень 3 переміщується вгору. При цьому тиск рідини над поршнем зростає, перепускний клапан 6 закривається, а рідина починає перетікати крізь внутрішній ряд отворів у поршень 3 й через кільцевий зазор між закритим клапаном віддачі 7 і його напрямною втулкою у простір над поршнем. Водночас відкривається клапан 9, і рідина з компенсаційної камери перетікає в циліндр.

За різкої віддачі швидкість руху поршня 3 зростає, що створює досить великий тиск рідини над поршнем. Під дією цього тиску клапан віддачі 7 відкривається, й рідина з меншим опором перетікає в надпоршневий простір. Другий потік надходження рідини в циліндр через впускний клапан 9 за різкої віддачі зберігається.

Отже, клапан віддачі розвантажує підвіску й амортизатор від великих зусиль під час різких ходів віддачі, а також у разі зростання в'язкості рідини внаслідок зниження температури.

Характеристика телескопічного амортизатора має бути такою, щоб зусилля переміщення підвіски під час ходу віддачі було в 2...З рази більше, ніж під час ходу стискання. Цього досягають, добираючи переріз отворів клапанів і силу стискання їхніх пружин.

Амортизатори для передньої й задньої підвісок одного й того самого автомобіля не мають принципових відмінностей, але можуть різнитися ходом і довжиною штоків, а також конструкцією кріплення частин амортизатора до деталей кузова й підвіски.

Питання 3. Будова та принцип дії черв’ячного рульового механізму, його регулювання.

Рульовий механізм являє собою або черв'ячну, або гвинтову, або кривошипну, або зубчату передачі, або комбінацію таких передач. Більшого поширення набув рульовий механізм у вигляді черв'ячної передачі з черв'яком глобоїдальної форми. До цього типу відносять рульові механізми легкових і багатьох вантажних автомобілів сімейства ГАЗ.

Рульові механізми з двухгребневым роликом на шарикопідшипниках мають автомобілі УАЗ-469. Рульовим механізмом з трехгребневым роликом забезпечені вантажні автомобілі ГАЗ-53А, ГАЗ-53-12 і ГАЗ-66. У рульовому механізмі автомобіля ГАЗ-53А (мал. 3) рульове колесо закріплене на верхньому кінці валу 10. На протилежному кінці валу на шліци напресований глобоїдальний черв'як 13, що спирається на конічні роликопідшипники 12 і 21. У зачепленні з черв'яком знаходиться трехгребневой ролик 16, посаджений на двох шарикопідшипниках 15 і 20, між якими поміщена втулка розпору 17. Вісь 14 ролика закріплена у вильчатому кривошипі 18 валу 7 сошок 8. Картер 19 рульового механізму прикріплений болтами до лівого лонжерона рами. На верхньому кінці рульового валу розташована кнопка сигналу, дріт від якої проходить усередині рульового валу в трубці 11. Між трубкою і валом встановлений сальник 22, що підтискається пружиною 23. Вал 7 сошок ущільнений сальником 6. Сошка на конічних шліцах валу укріплена гайкою 9. Вал має здвоєні шліци, що забезпечують правильність установки сошки під необхідним кутом. На картері рульового механізму зроблені виступи, службовці упорами для ролика при поворотах сошки з середнього положення в крайніх на кут 45°.

Осьовий зазор підшипників 12 і 21 регулюють зміною числа прокладок 24 під кришкою картера. Зачеплення черв'яка і ролика регулюють, не розбираючи рульовий механізм, гвинтом 3, в паз якого входить хвостовик 2 вали сошки. Осі ролика і черв'яка лежать в різних площинах, тому для зменшення зазору в зачепленні досить перемістити вал сошки у бік черв'яка, вкручувавши гвинт 3. Для фіксації регулювального гвинта служать стопорна шайба /, штифт 5 і навернена на гвинт гайка 4.

 

Додаток Б

 

 

 

 

⇐ Предыдущая12345

Поделиться: