РОЗДІЛ 10 . Заходи по енергозбереженню

10.1 Організація обліку й контролю з використання енергоносіїв………….111

10.2.Об'ємно-планувальні,будівельно-конструктивні заходи що до енергозбереження………………………………………………………….11210.3 Технічні заходи з енергозбереження……………………………….……..112

РОЗДІЛ 11 . Охорона праці……………………………………….…………115

11.1 Аналіз шкідливих і небезпечних факторів на робочому місці………...117

11.2 Заходи щодо зниження шкідливих і небезпечних факторів на робочому місці……………………………………………………………..….……….…..119

11.4 Пожежна безпека………………………………………………………….125

ВИСНОВКИ………………………………………………….…….…………..138

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………….……..……………142

ДОДАТКИ………………………………………………………….……..……149

 

использование комплекса автоматических устройств для управления технологическими процессами в системах теплоснабжения. А. с. т. включает контроль, измерение и регулирование (в частности, стабилизацию) параметров, управление работой оборудования и агрегатов (дистанционное, местное), защиту и блокировку их, учет расхода отпускаемых и потребляемых ресурсов, телемеханизацию управления контроля и измерения.

 
Перелік використаних скорочень:

 ЖКГ- житлово-комунальне господарство

ТЕЦ - теплоелектроцентра́ль

ТП – тепловий пункт

ГВП – горяче водопостачання

BMS – система керування будівлею

АСК ТП – автоматизована система керування тепловим пунктом

РАФХ - метод розрахунку та оптимізації параметрів систем керування

ПЛК – програмуємий логічний контролер

ПК – персональний комп’ютер

АРМ – автоматизоване робоче місце

ІВС – інформаційно-вимірювальна система

ВС - вимірювальна система

ВК – вимірювальний канал

РУ – витратомірна ділянка з ультразвуковими датчиками витрат

ТО – термоперетворювач опору

ТОП– С – термоперетворювач опору платиновий
виробництва фірми «СЕМПАЛ Ко ЛТД».

ДВ – датчик витрат.

ДТ – датчик температури.

ДД – датчик тиску.

DN – номінальний діаметр.

РN (или Ру) – номінальний (умовний) надлишковий тиск.

ПК – персональний комп'ютер.

ППЗД - переносний пристрій зйома даних

ПВ – перетворювач витрат

ТЛ – теплолічильник

КЗР - запірно-регулюючий клапан (засувка)

АВР – пристрій автоматичного введення резерву (автоматичне включення резерву,)

                                      

 

 

ВСТУП

Однією з головних підгалузей житлово-комунального гос­подарства є комунальна теплоенергетика, її частка в забезпе­ченні соціальної сфери теплоенергією від усіх джерел централізованого теплопостачання, складає 53,6 відсотків та 26 відсотків загального (сумарного) відпуску централізованої тепло­енергії в Україні.

У сфері житлово-комунального господарства функціонує кілька тисяч підприємств і організацій, у тому числі і підприємс­тва комунальної теплоенергетики, експлуатується майже 25 від­сотків основних фондів держави, зайнято 5 відсотків працездатного населення країни.

Сучасний стан теплопостачання в країні може бути охарактеризований як критичний, а в деяких містах і населених пунктах -- як надзвичайний. Більша частина теплоене­ргетичного обладнання вичерпала свій експлуатаційний ресурс, обладнання морально та фізично застаріло, що призводить до пе­ревитрат та погіршення екологічного стану.

До комунальної форми власно­сті входять тепло-електро централі (ТЕЦ) на органічному паливі, опалювальні і вироб­ничо-опалювальні котельні, теплові мережі (ТМ), центральні те­плові пункти (ЦТП) та бойлерні. На балансі підприємств кому­нальної форми власності станом на 01.01.2012 р. знаходиться: 8 ТЕЦ установленою електричною потужністю 345,7 МВт і тепловою - 1219 Гкал/годину, 14271 котельня сумарною тепловою по­тужністю 72,4 тис. Гкал/год, 21,5 тис. км. ТМ у двотрубному об­численні та понад 6 тис. ЦТП і бойлерних.

Практично всі ТЕЦ побудовані в 50-70 роках минулого століття, в основному, фізично зношені і морально застарілі. Подальша їх експлуатація потребує реконструкції та технічного переоснащення. Основним видом палива для комунальних ТЕЦ є природний газ, частка якого в паливному балансі складає 90%, а так вугілля та топковий мазут - як резервне паливо.

На балансі підприємств комунальної теплоенергетики знаходиться 14,3 тис. одиниць опалювальних і виробничо-опалювальних котелень. Основним видом палива для котелень є природний газ. 31,5% котелень пра­цюють на вугіллі, 1,3% - на рідкому паливі і 0,4% - використову­ють електроенергію.

Технічний стан котелень підприємств комунальної тепло­енергетики в цілому не відповідає сучасним вимогам. Експлуата­ція котелень зі старими котлами приводить до щорічної перевитра­ти 140-145 тис. тон.

На балансі підприємств комунальної теп­лоенергетики знаходиться 21,5 тис. км (у двотрубному вимірю­ванні) магістральних, розгалужених і розподільчих теплових мереж діаметром від 50 до 800 мм. Подача теплової енергії (транспортування) від джерел теплоенергії до споживачів здійс­нюється по сітьових трубопроводах, в яких теплоносієм є вода з температурою від 95 °С до 150 °С.

Теплові мережі, прокладені переважно у непрохідних залізобе­тонних каналах з підвісною ізоляцією із мінеральної вати, яка має низькі теплоізолюючі властивості, особливо при її зволоженні, недовговічна, руйнується раніше нормативного терміну роботи теплових мереж, при зволоженні сприяє утворенню кислого сере­довища та послідуючої корозії металу. Основним типом антико­розійного покриття трубопроводів є ізол на ізольній мастиці, який не забезпечує надійного захисту трубопроводів через низьку термостійкість та високу сірнистість ізолу. Частина теплопрово­дів знаходиться на значній глибині в зоні періодичного затоплен­ня ґрунтовими водами та водами з супутніх комунікацій, що призводить до інтенсивної корозії трубопроводів та до підвищен­ня втрат тепла через ізоляцію.

З виробітком нормативного терміну експлуатації понад 25 років більше 40% теплових мереж потребують відновлення та модернізації.

Загалом стан теплових мереж є незадовільний. Загальне зношення теплових мереж складає близько 70%. Понад нормативне зношення мають теплові мережі і розподільчі мережі житлових будинків та об'єктів соцкультпобуту (лікарень, шкіл, дитсадків тощо).

Низька надійність теплотрас і їх незадовільна теплоізоляція спричиняють часті аварії та великі втрати тепла, що обумовлює суттєві економічні збитки та значні обсяги ремонтних робіт.

Для зменшення втрат теплоти в тепломережах та забезпе­чення якісного теплопостачання споживачів необхідно ретельно теплоізолювати трубопроводи і захищати їх від корозії.

В Україні, функці­онує більше 6100 Центральних теплових пунктів  (ЦТП і  бойлерних.), і вони також перебувають у застарілому та аварійному стані, що призводить до систематичних перебоїв у гарячому водопостачанні та перевитрат енергетичних ресурсів.

Центральні теплові пункти, що залишаються в експлуатації, потребують оснащення сучасними приладами обліку гарячої води з інтелектуальними датчиками тиску і температури, проведення заміни існуючої засувної арматури та інших енергозберігаючих заходів

Більшість підприємств комунальної теплоенергетики є збитковими внаслідок постійного зростання витрат на виробниц­тво, транспортування та постачання теплової енергії і, як показав аналіз, в основному з незалежних від підприємств причин. Це - зміни в законодавстві та нормативних актах, зміни розмірів тари­фів та цін на енергоносії тощо. Збитковість більшості підпри­ємств, на думку Міністерства будівництва, архітектури та житлової політики України, є єдиною перешкодою їх ефективно­го розвитку. В сучасному стані збитковість підприємств позв'язана з невідповідністю тарифів витратам на надання послуг з теплопостачання.

В умовах зростання світових цін на енергоносії зросли про­блеми в забезпеченні природним газом споживачів України. Практично єдиним можливим шляхом вирішення нагальних про­блем комунальної теплоенергетики у забезпеченні газом є енер­гозбереження та використання місцевих видів палива, нетрадиційних джерел енергії, вторинних енергоресурсів та відновлювальних джерел енергії.

     Проблеми неефективного використання енергоресурсів ма­ють місце в усіх секторах економіки, в першу чергу, у трьох складових паливно-енергетичного комплексу: виробництво, транспортування та споживання енергії.

Теплова мережа - система трубопроводів (теплопроводів) для транс-портування і розподілу теплоносія (гарячої води або пари) при центра-лізованому теплопостачанні. Розрізняють магістральні і розподільні Теплові мережі; споживачі під'єднуються до розподільних Теплових мереж через відгалуження. За способом прокладки Теплові мережі підрозділяють на підземні і наземні (повітряні). У містах і селищах найбільш поширені підземна прокладка труб в каналах і колекторах (спільно з іншими комунікаціями) і так звана безканальна прокладка — безпосередньо в грунті. Наземна прокладка (на естакадах або спеціальних опорах) зазвичай здійснюється на територіях промислових підприємств і поза межею міста. Для споруди Теплової мережі застосовують головним чином сталеві труби діаметром від 50 мм (підведення до окремих будівель) до 1400 мм (магістральні Теплові мережі).

Температура теплоносія в Тепловій мережі змінюється в широких межах; для компенсації температурних подовжень трубопроводів застосовують компенсатори, зазвичай гнучкі (П-образні) для трубопроводів невеликого діаметру (до 300 мм) і осьові (сальникові і лінзові) для трубопроводів великого діаметру. Зниження теплових втрат в трубопроводах Теплової мережі досягається їх теплоізоляцією. У каналах і при наземній прокладці для теплової ізоляції використовуються переважно вироби з мінеральної вати; при безканальній прокладці застосовують ізоляційні матеріали, що наносяться на трубопровід в заводських умовах (пінобетон, бітумоперліт та ін.), а також сипкі, такі, що укладаються в траншею в процесі монтажу Теплової мережі (наприклад, асфальтоїзол). Теплова ізоляція вико-ристовується також для захисту зовнішньої поверхні теплопроводу від корозії.

 

 Найгірша особливість сталевих трубопроводів теплової мережі – корозія. Тому основна увага при експлуатації теплової мережі повинна приділятися захисту від неї.

 З цією метою на теплоізоляційну оболонку наносять шар водо-непроникного матеріалу. Застосовують і спеціальні покриття (з ізола, стеклоемальові, епоксидні та ін.), що наносяться безпосередньо на поверхню трубопроводу. Для захисту від корозії внутрішньої поверхні трубопроводу і запобігання виникнення на ній накипу вода, що заповнює теплову мережу, проходить водопідготовку.

Водопідготовка, обробка води, що поступає з природного вододжерела на живлення парових і водогрійних котлів або для різних технологічних цілей. Водопідготовка проводиться на ТЕС, транспорті, в комунальному господарстві, на промислових підприємствах. Водопідготовка полягає в звільненні води від грубодисперсних і колоїдних домішок і солей, що містяться в ній, тим самим запобігає відкладенню накипу, віднесенню солей парою, корозії металів, а також забрудненню оброблюваних матеріалів при використанні води в технологічних процесах. Слід зазначити що внаслідок високої ціни хімічних реагентів, необхідних для водопідготовки, дана процедура є дуже дорогою, тому будьякі витоки теплоносія (що часто виникають при зношених тепломережах) обходяться споживачам вкрай дорого.

Схеми магістральних Теплових мереж можуть бути радіальними (тупіковими) або кільцями. Щоб уникнути перерв в постачанні тепла передбачається з'єднання окремих магістральних мереж між собою, а також пристрій перемичок між відгалуженнями. При великій довжині магістральних Теплових мереж на них встановлюють підкачуючі насосні підстанції. На трасі Теплової мережі і в місцях відгалужень обладнують підземні камери, в яких розміщують запорно-регулювальну арматуру, сальникові компенсатори.

Перш ніж тепло потрапить до споживача воно проходить через теплові пункти, в яких здійснюється пониження параметрів теплоносія до заданого значення та підігрів води на потреби гарячого водопостачання.

 

Майже всі операції на теплоенергетичних установках механізовані, а перехідні процеси в них розвиваються порівняно швидко. Цим вбачається високий розвиток автоматизації в теплоенергетиці.

Автоматизація дає значні переваги:

- забезпечує зменшення чисельності обслуговуючого персоналу, тобто підвищення продуктивності його праці;

- приводить до зміни характеру і полегшенню праці обслуговуючого персоналу;

- збільшує точність підтримки контрольованих параметрів ;

- підвищує безпеку праці і надійність роботи обладнання;

- забезпечує економію теплоносія.

Автоматизація включає в себе такі поняття як автоматичне регулювання , дистанційне керування, технологічний захист, теплотехнічний контроль, сигналізацію.

Автоматичне регулювання забезпечує нормальний хід безупинно протікаючих процесів.

Дистанційне керування дозволяє черговому персоналу пускати зупиняти установку, а також переключати і регулювати її механізми на відстані, з пульта, де зосереджені пристрої керування.

Технологічний захист автоматично запобігає виникненню і розвитку аварії при порушеннях нормального режиму роботи і допоміжного устаткування.

Теплотехнічний контроль здійснюється за допомогою показуючих і самописних приладів, що діють автоматично. Прилади контролю розміщуються на панелях щита керування по можливості зручно для спостереження.

Пристрої технологічної сигналізації інформують черговий персонал про стан обладнання, попереджає про наближення параметра до небезпечного значення, повідомляють про виникнення аварійного стану установки чи її обладнання.

 

Система автоматизації теплопункту призначена для регулювання температури теплоносія на вході до системи опалення.

Дана система дозволяє отримати наступні переваги: 

- економія витрати теплоносія;

- більш точне регулювання температури з корекцією по температурі зовнішнього повітря та температурі в приміщенні;

- контроль параметрів теплоносія;

  - обмеження температури теплоносія в зворотньому трубопроводі.

Отже, в даному дипломному проекті завданням є спроектувати автоматизований тепловий пункт з системою комерційного обліку витрат енергоносіїв, який має відповідати Держстандарту, бути збалансованим, економічно виконаним, та мають застосовуватись енергозберігаючі технології.

 

 

1  . ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУ ТА ВИХІДНІ ДАНІ.

Опис об’єкта

    П’яти поверхова будівля, із підвалом, технічним горищем, із подовженими  цегляними стінами. Будинок побудований у 1969…1970 року для розміщення учнів профтехучилища як гуртожиток. Існуюча будівля являється частиною фонової забудови і не має ні історичної, ні художньо-архітектурної цінності. Підвал – 2,60 м;

1-5 поверх – 2,80 м;

Технічне горище -1,10…1,75 м.

Будівля прямокутної форми в плані розміром 13,42х72,62 м.

Фундаменти – під зовнішні стіни будинку – стрічкові зі збірних залізобетонних плит і збірних бетонних блоків стін підвалів.

Зовнішні й внутрішні несучі стіни – суцільної кладки із силікатної й звичайної будівельної цегли.

Перегородки – гіпсоблочні та із звичайної будівельної цегли.

Перемички в стінах – збірні залізобетонні брускові.

Перекриття – із збірних залізобетонних плит.

Дах – похилий, вентильований, із холодним горищем, із організованим зовнішнім водо підводом.

Внутрішні сходи – двох маршові зі збірних залізобетонних сходових маршів і площадок.

Вікна й двері – дерев’яні індустріального виготовлення.

Водопровід – господарсько-питний від міської мережі.

Каналізація – господарсько-побудова в міську мережу.

Опалення – центральне.

Електропостачання – від міської мережі.

Підвальне перекриття будівлі виконане зі збірних залізобетонних плит товщиною 22 см із круглими порожнечами по серії ии-03-02, ЧАСТИНА 2.

Перекриття в гардеробно-душових приміщеннях і санвузлах перебуває в перезволоженому стані, спостерігаються відвологлі ділянки, пузиріння і відшарушування штукатурки. 

Кліматологічні умови м. Києва за даними СниП2.01.01-82

Таблиця 1.1.

Найменування міст	Розрахункова температура			Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період t , С	Тривалість опалювального періоду N , діб
	Для опалення t , С	Для вентиляції t , С
Київ	-22		-10	-1,1	187

 

Теплопостачання об’єкту здійснюється від теплопроводу магістральної теплової мережі ПАТ „Київенерго” в зоні постачання.

Теплоносій – гаряча вода з параметрами 150⁰С – 70⁰С. Об’єктом тепло споживання є системи опалення та гарячого водопостачання житлового будинку.

Гаряче водопостачання (подалі ГВП) здійснюється по закритій схемі.

Циркуляція теплоносія по системі опалення та циркуляція гарячої води здійснюється примусово насосами.

Обладнання ТП розташовується на відмітці мінус 2.000.

     Загальна площа опалювальних приміщень – 13,42  м²

об’єм будівель -7950 .

 

   Джерело теплопостачання – магістраль теплових мереж ТЕЦ-6, від якої прокладено двотрубну гілку 2×300_мм до ЦТП з ізоляцією – навісною мін-ватою. Лінія межі абонентської траси проведена по віддалених від магістралі фланцях засувок постачальника тепла.

     Вибір схем приєднання опалювальних систем треба пов’язувати з наявним тиском в мережі. Система гарячого водопостачання повинна приєднуватись до теплової мережі через водо водяні підігрівачі з використанням зворотної води із систем опалення та вентиляції

Вихідні дані.

Теплове навантаження:

1. на опалення        Q 0 = 250500 ккал/год

 2. на ГВП               Q г = 155000 ккал/год

⇐ Предыдущая12345678910Следующая ⇒

Поделиться: