Визначення, призначення , принцип роботи та види лічильників тепла.

Для приладів обліку теплової енергії і теплоносія прийнято коротка назва – лічильники тепла або тепло лічильники (ТЛ).

Лічильник тепла - це комплекс пристроїв, призначений для обліку споживання теплової енергії. Лічильники тепла застосовуються в системах опалення, гарячого водопостачання та вентиляції об'єктів різних масштабів, від квартири і будинки, до мікрорайону і навіть міста. Теплові лічильники можуть бути встановлені в систему з практично будь-яким теплоносієм, наприклад парою або повітрям, але найбільшого поширення набули лічильники тепла для води, які і представлені в цьому розділі.

Запризначенням прилади обліку діляться на комерційні та некомерційні, за свідченнями комерційних лічильників тепла проводяться розрахунки з теплопостачальною організацією, а пропорційно показаннями некомерційних розподіляється плата між субабонентами по рахунку виставленому абоненту теплопостачальною організацією. Для комерційних розрахунків допускаються всі лічильники тепла внесені до державного реєстру України і пройшли метрологічну повірку.

Принцип роботи лічильника тепла заснований на зборі даних про температуру і витрату теплоносія, а також   обчисленні та архівації даних про спожиту кількості теплоти.

Залежність кількості теплоти від різниці температур і витрати води описується наступною формулою 8.1.:

                       Q = G * (t1 - t2), Гкал/ч                                           (8.1.1.)

Де : G - масова витрата теплоносія, т/год;
            t1 і t2 - температури теплоносія на вході в систему і вихід з неї відповідно, ° C.

            с – теплоємкість теплоносія.

   З формули видно, що для визначення кількості теплоти необхідні дані про витрату теплоносія і про різницю температур на яку він охолов у споживача.

В ультразвукових лічильниках тепла використовується ультразвуковий принцип. Два ультразвукових датчика, розташованих на вході та виході з витратоміра та спрямовані один на одного виконують функції приймача і передавача сигналу. Датчики передають ультразвуковий сигнал по черзі. Таким чином, сигнал проходить один раз за напрямом, другий раз – на зустріч потоку.

Вимір витрат здійснюється за рахунок визначення різниці часу проходження часу по ходу теплоносія, та проти ходу теплоносія. Принцип можна описати наступним рівнянням 8.1.2:

                                                             (8.1.2)                                                                

де  - час проходження сигналу по ходу теплоносія

- час проходження сигналу проти ходу теплоносія

 

 

V – середня швидкість теплоносія

t – час транзиту

k – коректировочний коефіцієнт.

Коректировочний коефіцієнт k визначається під час калібровки

Вказаний принцип виміру виключає вплив коливань фактичної швидкості в рідині.

Можно виділити наступні основні методи ультразвукових вимірювань: тимчасової метод, кореляційний метод, частотний, фазовий і доплеровский методи.

Тимчасової метод вимірювання заснований на випромінюванні в акустичний канал витратоміра, розташований під кутом до вектора швидкості потоку рідини, ультразвукових сигналів у напрямку потоку і проти нього. Виміряна різниця часів проходження сигналів визначається швидкістю потоку рідини. Даний метод вимірювання набув найбільшого поширення.

Частотний метод полягає у вимірюванні різниці частот повторення коротких ультразвукових імпульсів або "пакетів", ультразвукових коливань, які направляються одночасно по потоку і проти нього. Виміряна різницева частота пропорційна швидкості потоку.

Доплеровский метод вимірювань заснований на ефекті Доплера і є різновидом частотного методу.

Перевагами розглянутих ультразвукових методів вимірювань є: можливість забезпечення високої швидкодії витратомірів, що дозволяє вимірювати з високою точністю пульсуючі витрати з частотою пульсацій до 104 Гц.

Недоліки - висока залежність якості вимірювань від фізико-хімічних

 

властивостей рідини (її температури, тиску, концентрації і т.п.), від профілю розподілу швидкостей потоку рідини і від точності монтажу первиннихперетворювачів.

Кореляційний метод вимірювання заснований на вимірюванні часу переміщення неоднорідностей потоку між двома заданими перерізами трубопроводу. Неоднорідності потоку модулюють ультразвукові сигнали, що поширюються в площині згаданих перетинів. Зважаючи на крихту відстані, яку проходить потік рідини між цими перетинами, сигнали в них модулюються приблизно однаково одними і тими ж неоднорідностями. Для визначення швидкості потоку вимірюється час між появою сигналів з максимальним коефіцієнтом кореляції в заданих перетинах трубопроводу.

Для кореляційного методу вимірювання характерні великий динамічний діапазон, слабка залежність точності вимірювань від фізико-хімічних властивостей рідини, якості трубопроводу і від точності монтажу первинних перетворювачів. Недолік методу - великий час реакції приладу на зміну витрати.

Частота ультразвукових коливань зазвичай вибирається близькою до 1 МГц.

Ультразвукові витратоміри для трубопроводів невеликих діаметрів, як правило, виготовляються з вимірювальними ділянками, на яких встановлені врізні ППР.

Дані про витрату теплоносія визначає і передає обчислювачу витратомір лічильника тепла, а дані про температуру передаються від пари датчиків температури, які встановлені на подавальному і зворотному трубопроводах.

Обчислювач лічильника тепла обробляє дані отримані від приєднаних датчиків і заносить виміряні і обчислені величини в архів.

Дані про  споживання тепла можна зняти визуально з рідкокристалічного дисплею, або передати на комп'ютер за допомогою пристрою знімання.

Конструкція лічильника тепла включає в себе чотири обов'язкові елементи:

1.Обчислювач
2.Датчик витрати
3.Два датчика температури

Єдина і модульна конструкція
Єдиний лічильник тепла - це єдиний виріб, в якому обчислювач нероз'ємно  з'єднаний з датчиком витрати і датчиками температури.

Повна комплектація і первинна повірка єдиних теплолічильників виробляється на заводі виробника, подальшої перекомплектації такі прилади обліку не підлягають.

Модульний лічильник тепла - складається з окремих модулів (обчислювач, датчик витрат, датчик температури). Модульні теплолічильники мають гнучку комплектацію і можуть компонуватися під найвимогливіші запити, наприклад до глибини архіву обчислювача, діапазону враховуютьсявитрати і довжині сполучних проводів.

Обчислювач з автономним живленням - комплектується вбудованим елементом живлення. До достоинств обчислювача з автономним живленням можна віднести невибагливість до монтажу. Недоліки таких обчислювачів - це мала довжина сполучних проводів, як правило, вона не більше 15м, і малий термін служби елемента живлення від 6 до 12 років, що менше розрахункового ресурсу лічильників тепла.

Обчислювач із зовнішнім живленням - підключається до зовнішнього джерела живлення з напругою 230V або 24V. Обчислювачі цього типу можуть встановлюватися на відстані до 100м від датчиків витрат і

 

 температури, мають незалежну пам'ять, а під час відсутності живлення припиняють накопичення даних, враховуючи час простою.

Лічильник тепла з механічним витратоміром - відрізняється невисокою вартістю, відносно високим гідравлічним опором і наявністю рухомих частин ввитратомірний ділянці. Перед механічними перетворювачами витрати обов'язкова установка сітчастого фільтра.

Лічильник тепла з ультразвуковим витратоміром - відрізняється незначним гідравлічним опором, вони відмінно вимірюють витрату чистого теплоносія. У разі протікання сильно забрудненого теплоносія, або появи повітряних бульбашок в потоці теплолічильники з ультразвуковими витратомірами визначають спожите тепло з істотною похибкою.

Крім того, ультразвукові датчики витрати лічильників тепла чутливі до відкладень накипу на внутрішніх поверхнях витратомірної ділянки.

Лічильник тепла з електромагнітним витратоміром - відрізняється мінімальним гідравлічним опором і відсутністю виступаючих і рухомих частин в витратомірний ділянці. Електромагнітні витратоміри не чутливі до забруднень в теплоносії не змінює теплопровідності рідини.

Теплолічильники з електромагнітними витратомірами вимагають дуже кваліфікованого монтажу.

Лічильник тепла з резонансним витратоміром - відрізняється відсутністю рухомих частин в витратомірний ділянці і властивістю самоочищення від незначних забруднень.

РОЗДІЛ 9. Розрахунок економічного ефекту

9.1. Розрахунок техніко-економічного ефекту від впровадження автоматичної системи регулювання (АСР).                                                    В результаті автоматизації теплового пункту вирішуються, такі проблеми як недостача необхідної кількості тепла в опалювальних приміщеннях в особливо холодну пору року і надлишок тепла в приміщеннях у теплі періоди року. Автоматизований тепловий пункт забезпечить комфортні умови в опалюваних приміщеннях. Електронний регулятор теплоспоживання будівлі ефективно регулює роботу циркуляційного насоса, тим самим, знижуючи витрати електроенергії.

1. Розрахунок витрат, пов’язаних з реконструкцією теплового пункту будівлі КУУП за адресою: м. Київ, вул. Старосільска, 2 і створення на базі нього діючого учбового кабінету. Розрахунок терміну окупності застосування кабінету і пов’язаних з цим витрат (друга черга).

    Суть реконструкції теплового пункту (ТП) на другому етапі зводиться до облаштування автоматичної системи оптимізації споживання тепла (АСОСТ), Оптимізація споживання полягає в тому, що АСОСТ слідкує за змінами температури зовнішнього повітря на протязі різних місяців опалювального сезону, годин доби і програмує оптимальну температуру в приміщеннях, що опалюються, в залежності від графіку їх роботи.

    За даними спостереження за роботою об’єктів, на яких була встановлена система, і на аналогічних по навантаженню об’єктах без цієї системи -доведено, що на тих об’єктах, де функціонує система досягається економія витрат на 23%. Спостереження проводились ЗАТ «НВФ Теплоком». Результати спостереження наведені в додатку № 2.

    За обліковими даними відповідних служб КУУП,  в 2012 році учбовим корпусом і гуртожитком КУУП, що розташовані на вул. Старосільска, 2, спожито 603 Гкал теплової енергії. При вартісті 1 Гкал в м Києві для іншіх споживачів 960,73 грн, в т.ч. ПДВ (див. постанову НКРКУУ № 116 від 30.09.2011р.), витрати за тепло в 2012 році склали: 960,73 грн/1Гкал х 603 Гкал = 579320,19 грн.

    Витрати на реконструкцію ТП можуть скласти:

№ п.п.	Назва витрат	Сума (грн. в т.ч.ПДВ)	Примітки
1.	Розробка і погодження робочого проекту	40 000
2.	Вартість обладнання і матеріалів	96 000
3.	Вартість робіт і матеріалів	23 000
Всього витрат:		159 000

Примітка: вартість п.п. 1;2 орієнтовна і може змінюватись за результатами розробленого робочого проекту реконструкції ТП, складених калькуляцій і кошторисів, а також укладених договорів з виконавцями.

Економія витрат за теплоту при економії 23% в разі облаштування АСОСТ становитиме: 579320 х 0,23 = 133244 грн.

Таким чином, можливий термін окупності за рахунок роботи АСОСТ може становити: 133244 : 159000 = 1,19 року.

-6-

2. Розрахунок витрат, пов’язаних з реконструкцією системи приготування гарячої води в тепловому пункті будівлі КУУП за адресою: м. Київ, вул. Старосільска, 2; на основі сонячних колекторів і акумулюючих ємностей. Розрахунок терміну окупності реконструкції і пов’язаних з цим витрат   (третя черга).

Розподіл навантажень на опалення і ГВП по учбовому корпусу і гуртожитку КУУП складають:

- опалення 0,251Гкал;

- ГВП 0,155 Гкал.

Сумарне навантаження – 0,406 Гкал. Відношення навантаження по ГВП до загального теплового навантаження становить: 0,155 : 0,406 х х 100 = 38,18%, або 579320,19 х 0,3818 = 221184,45 грн за рік.

Облаштування геліосистеми для приготування гарячої води дасть можливість заміщення сонячною енергією близько 40% від загальної витрати теплоносія для цих потреб, тобто дасть економію: 221184,45 х 0,4 = 88473,78 грн за рік.

Витрати на облаштування геліосистеми (див. технічні і комерційні пропозиції ГМбХ «Апогей», додаток № 4) становлять:

40911,20 EUR х 10,78 грн/1 EUR = 441022,74 грн.

Таким чином, можливий термін окупності облаштування геліосистеми для приготування гарячої води може скласти:

441022,74 : 88473,78 = 4,98 років

 

Приложение № 2

Результаты мониторинга потребления тепловой энергии на четырех экспериментальных объектах (общеобразовательные школы).

Для целей эксперимента были предоставлены школы (условно №№ 1, 2, 3 и 4). При этом имелось в виду, что школы №№ 3 и 4, где уже установлены только теплосчетчики, выступят в качестве контрольных объектов, то есть останутся без системы регулирования теплопотребления, а школы №№ 1 и 2 будут дооснащены системами погодного регулирования теплоносителя.

Сразу следует подчеркнуть высокую вероятность чистоты эксперимента, поскольку все школы имеют один и тот же проект, построены одновременно, являются соседними зданиями и снабжаются теплом от одной и той же магистрали.

В школах №№ 1 и 2 были установлены автоматические системы оптимизации теплопотребления (АСОТ) с применением вычислителей тепла 

типа ВКТ-5.

 

 

 

Рассмотрим АСОТ и результаты ее внедрения в школе № 1.

На рисунке 1 приведена функциональная схема теплосчетчика и АСОТ в школе № 1.

Здесь в подающем трубопроводе системы отопления был установлен регулирующий гидроэлеватор (РГ) производства завода «ЭТОН».

Также были установлены датчики температуры в контрольном помещении (tвп) и температуры наружного воздуха (tнв). Тепловычислитель ВКТ-5 дополнительно измеряет температуры tвп, tнв и реализует алгоритм, разработанный в копании «Теплоком».

В основе этого оригинального алгоритма лежит сравнение измеряемого тепла с его расчетным количеством, необходимым для поддержания температуры внутри помещения tвп в зависимости от температуры наружного воздуха tнв, в результате чего вырабатывается регулирующее ПИД (пропорционально-интегрально-дифференциальное) воздействие, поступающее с ВКТ-5 на блок управления (БУ-2) производства компании «Теплоком». Усиленный сигнал с БУ-2 поступает на адаптер и далее на шаговый двигатель РГ, которой передвигает иглу, меняющую проходное сечение сопла РГ, что в свою очередь, изменяет его коэффициент смешения и соответственно температуру воды на его выходе.

В ВКТ-5 введены соответствующие настраиваемые установки, в том числе блокировки:

- понижение температуры в обратном трубопроводе t₂ меньше заданной. При этом дается команда на открытие РГ и выхода на расчетный расход;

- повышение температуры в обратном трубопроводе t₂ больше заданной. При этом воздействие блокируется дальнейшее открытие РГ;

 - понижение (повышение) расхода теплоносителя ниже (выше) заданного. При этом блокируется воздействие на РГ.

     На рисунке 2 приведены графики изменения среднесуточных температур и расходов теплоносителя АСОТ в школе 1 за март месяц. Из рисунка 2 видно, что:

- расход в обратном трубопроводе четко отслеживает температуру наружного воздуха tнв[1];

- температура в обратном трубопроводе t₂ в большинстве случаев до 20.03 была ниже предусмотренного температурным графиком, после 20.03, в связи с изменением заданного значения температуры внутри контрольного помещения до 18°С, видно некоторое увеличение t₂ из-за небольшого перегрева здания. Следовательно, была необоснованно изменена установка на температуру в помещении.

 

 

Рисунок 3. Часовое потребление школы 10

Рассмотрим процесс регулирования при существенных колебаниях температуры наружного воздуха. На рисунке 3 приведены графики часовых значений параметров за три последних дня марта.

Из графика изменения М₂ на рисунке 3 видно, что процесс регулирования проходил устойчиво, без автоколебаний. При этом температура в помещении поддерживалась на уровне 18-19°С, хотя температура наружного воздуха tнв изменялась от - 7 до + 7°С.

Заметим, что данные результатов измерений, на основании которых построены графики выше (и ниже) приведенных рисунков в отношении школы 1, передавались дистанционно, через модем. При этом применялась компьютерная программа «Кливер Мониторинг Энерджи». На основании этих данных был составлен отчет о теплопотреблении за март месяц. Этот отчет передан и утвержден теплоснабжающей организацией.

Теперь о контрольном объекте – школе 3. Здесь ранее был установлен словацкий теплосчетчик «Unimex». При этом система теплопотребления абсолютно аналогична школе 1, но никакого регулирования не осуществлялось. Как уже показано выше школы 1 и 3 абсолютно аналогичны, являются соседними зданиями и обеспечиваются теплом от одной магистрали.

Результаты сравнения теплопотребления школы 1 (с регулированием) с теплопотреблением школы 3 (без регулирования) приведены на рисунке 4. При этом данные результатов измерений, на основании которых построены сравнительные графики в отношении школы 3 были получены из утвержденного отчета о теплопотреблении этой школы за март месяц.

Из рисунка 4 видно, что теплопотребление школы 3 существенно больше, чем в школы 1, хотя они находились в абсолютно равных условиях. При этом в помещениях школы 1 сохранялись более комфортные условия, чем в школе 3, где наблюдался явный перетоп.

Сравнительные данные за апрель показывают аналогичную картину.

Из эксплуатации АСОТ на школе № 1 можно сделать следующий вывод:

- АСОТ показала себя работоспособной, даже на объекте с большой инерционностью;

- алгоритм и гидроэлеватор показали высокую устойчивость регулирования;

- режим поддерживался близкий к оптимальному теплопотреблению;

- диапазон регулирования расхода обеспечивался в пределах от 3 до 11 т/ч;

- выполнение функции по регулированию не отражалось на работе ВКТ-5.

Примененный школе 1 алгоритм рекомендуется устанавливать на одноэлеваторных объектах, имеющих небольшую до 10% вентиляционную нагрузку.

 

Рисунок 4. Сравнение суточного теплопотребления школ 1 и (контрольный объект) школа 3

 

Теперь об АСОТ и результатах ее внедрения в школе 2.

Функциональная схема системы учета и регулирования, примененная на этом объекте аналогична схеме приведенной на рисунке 2. При этом вместо элеватора был применен регулируемый клапан (РК) с проходным отверстием ? 40 с исполнительным механизмом ЕСПА.

Здесь был реализован алгоритм регулирования, разработанный специалистами петербургского военно-инженерного технического университета (ВИТУ). Он базируется на двухпозиционном регулировании расхода в системе (от минимума до расчетного значения) для поддержания в заданном диапазоне температуры внутри помещения. Также были установлены датчики температуры наружного воздуха (tнв) и температуры внутри помещения (tвп).

ВКТ-5 дополнительно измеряет температуру tвн и при достижении ей минимального заданного значения, вырабатывает воздействие на открытие РК (возможно применение любого подходящего по проходному сечению). С ВКТ-5 сигнал поступает на блок управления БУ-2, с помощью которого он усиливается. Сигнал с БУ-2 непосредственно управляет двигателем РК, который открывается до положения ограниченного концевым выключателем. При повышении температуры tвп выше заданной, ВКТ-5 вырабатывает сигнал на закрытие РК до положения концевого выключателя определяющего минимальный расход теплоносителя.

Теперь о контрольном объекте – школе 4. Здесь ранее был установлен словацкий теплосчетчик «Unimex». При этом, как уже показано выше, школы 2 и 4 абсолютно аналогичны, являются соседними зданиями с одинаковыми системами теплопотребления и обеспечиваются теплом от одной магистрали.

Результаты сравнения теплопотребления школы 2 (с регулированием) с теплопотреблением школы 4 (без регулирования) приведены на рисунке 5. При этом данные результатов измерений, на основании которых построены графики были получены, как описано выше.

Из рисунка 5 видно, что теплопотребление школы 2 существенно больше, чем в школы 4, хотя они находились в абсолютно равных условиях. При этом в помещениях школы 2 сохранялись более комфортные условия, чем в школе 4, где наблюдался явный перетоп.

      

Рисунок 5. Сравнение суточного теплопотребления школ 2 и (контр. объект) школа 4.

Сравнительные данные за апрель показывают аналогичную картину.

Из эксплуатации АСОТ на школе № 2 можно сделать следующий вывод:

- работала устойчиво при значительных изменениях tнв;

- выдерживала заданное регулирование расхода;

- выполнение функции регулирования не влияло на работу теплосчетчика.

Достоинством данного решения является простота и низкая стоимость АСОТ и широкий диапазон регулирования расхода теплоносителя. К недостаткам данного варианта можно отнести необходимость значительного циклического изменения расхода в системе отопления.

Экономический эффект от внедрения АСОТ, рассчитанный только за 1 месяц как разность между теплопотреблением контрольного объекта и объекта с работающей системой регулирования на базе тепловычислителя ВКТ-5, приведен в таблице.

 

Школа	Адрес	Потребление, Гкал	Экономический эффект
			Гкал (%)	грн (476,67 грн./Гкал)
1	ул.Сикейроса, д.17, к.1	112,71	79,43 (41 %)	37861,9
2	ул.Сикейроса, д.19, к.1	192,14
3	ул.Шостаковича, д.3, к.2	137,33	27,52 (17 %)	13117,96
4	пр.Просвещения, д.32, к.4	164,85

 Примечание: стоимость тарифа для подсчета экономического эффекта взята с учетом его повышения с 1.02.2011г для бюджетных организаций, а именно: 476,67 грн./Гкал;

 

Из таблицы видно, что школы, оснащенные АСОТ, потребили тепла меньше на 41 и 17 % соответственно.

 

Примечание: Разницу в эффекте между вариантами применения АСОТ можно объяснить тем, что в контрольном объекте (школе 3) по сравнению с другим контрольным объектом (школа 4) хуже налажена система отопления.

 

 

 

РОЗДІЛ 10 . Заходи по енергозбереженню

Заходи щодо енергозбереження в системах опалення, вентиляції й кондиціювання повітря умовно можна поділити на чотири групи:

1. Організація обліку й контролю з використання енергоносіїв;

2. Об'ємно-планувальні, будівельно-конструктивні заходи щодо енергозбереження;

3. Технічні заходи енергозбереження: удосконалювання інженерних систем та їхніх елементів (місцевого й центрального теплопостачання, водопостачання, опалення, гарячого водопостачання (ГВП), вентиляції, кондиціювання);

4. Енергозбереження шляхом утилізації природної теплоти й холоду, використання вторинних енергоресурсів, зменшення теплових втрат.

10.1 Організація обліку й контролю з використання енергоносіїв

Організація приладового обліку теплової енергії й витрат теплоносія дозволяє виявити фактичне споживання теплової енергії, що може відрізнятися від проектного теплового навантаження будівель і споруд. Ця відмінність за даними, отриманими в результаті експлуатації систем теплопостачання, обладнаних вузлами обліку теплоспоживання, може становити до 30% від планових (проектних) показників. Перевищення планового теплоспоживання, як правило, пов'язане з погіршеними характеристиками огороджувальних конструкцій. За відсутності приладового обліку теплопостачальні організації часто використовують систему тарифів і питомих нормативів опалення й ГВП із понижуючими коефіцієнтами, що призводить до перевищення обсягів теплової енергії, за яку платить споживач. Організація обліку й контролю повинна стимулювати впровадження енергозберігаючих заходів, об'єднаних у групи 3-4.

10.2 Об'ємно-планувальні, будівельно-конструктивні заходи щодо енергозбереження

Конкретна реалізація об'ємно-планувальних та будівельно-конструктивних заходів може бути пов'язана з:

- вибором орієнтації будинку щодо сторін світу;

- вибором форми будинку в плані й по вертикалі, застосуванням сонцезахисних пристроїв;

- зменшенням витрат енергії на штучне освітлення;

- вибором ступеня й характеру засклення.

Другий фактор заходів з енергозбереження з цієї групи пов'язаний зі зменшенням витрати інфільтруючого повітря (герметизація прорізів і стиків). У цілому ці заходи передбачаються на стадії проектування будинків.

10.3 Технічні заходи з енергозбереження

Енергозбереження за допомогою вдосконалення інженерних систем і їхніх елементів. До цієї групи заходів з енергозбереження можна віднести, наприклад:

· уточнення розрахункових умов (вибір розрахункових температур зовнішнього й внутрішнього повітря, правильний вибір необхідної кількості свіжого повітря);

· зменшення інфільтрації (створення підпору, повітряних завіс і т.д.);

· зниження втрат (ізоляція трубопроводів і повітроводів, зменшення коефіцієнтів гідравлічних й аеродинамічних втрат, виключення витоків теплоносія, підвищення ККД устаткування);

· використання попереднього нагрівання й охолодження теплоносіїв;

· комбінування систем між собою (наприклад, центральна й автономна системи кондиціювання повітря) і з іншими системами (наприклад,

·

·

· комбінування ВКВ і системи опалення)

· автоматизація процесів теплопостачання й підготовки повітря;

· якісне й кількісне регулювання.

Енергозбереження також можливе за допомогою утилізації природної теплоти й холоду, використанням вторинних енергоресурсів. Ці заходи містять:

· пасивне й активне використання сонячної енергії;

· використання природної теплоти й холоду (води, зовнішнього повітря, ґрунту);

· використання внутрішніх джерел теплоти й холоду (теплоти й холоду повітря, теплоти джерел освітлення, нагрівальних приладів, стічних вод тощо);

· використання теплонасосних установок з метою підвищення потенціалу природних джерел теплоти.

Енергозберігаючі заходи щодо термінів окупності умовно ділять на:

· довготермінові, які потребують значних капіталовкладень (високозатратні), з терміном окупності більше ніж 5 років;

· середньотермінові заходи з терміном окупності від 2 до 5 років (середньозатратні);

· першочергові заходи з терміном окупності до 2 років (низькозатратні).

До довготермінових заходів відносять:

· прокладку нових або капітальний ремонт існуючих теплових мереж з використанням труб з пінополіуретанової або іншої теплоізоляції, що забезпечує зниження теплових втрат у 2-3 рази;

· утеплення зовнішніх стінових огороджень будинків з використанням твердих плит, гнучких матів й інших матеріалів, заміна віконних блоків тощо.

 

 

Середньотермінові заходи в частині економії палива включають:

· впровадження оптимальних графіків регулювання витрати й температури теплоносія з використанням засобів автоматизації й контролю;

· заміну найбільш зношених ділянок теплових мереж, що перебувають в аварійному стані, на труби із заводською теплоізоляцією на основі пінополіуретану;

· ущільнення віконних і дверних прорізів.

Першочергові заходи характеризуються малим терміном впровадження й невеликим терміном окупності (до 2 років). Це можуть бути, наприклад, організаційні заходи, що дозволяють зацікавити споживачів теплової енергії в економії палива, технічні заходи щодо забезпечення необхідної якості мережної води тощо.

Ці заходи, виходячи з обсягу інвестицій, можуть бути також поділені на високовитратні, низьковитратні й безвитратні.

                                    7. ОХОРОНА ПРАЦІ.

Охорона праці

 

Питання життя і здоров'я працівників, а також принцип їхнього захисту, являються пріоритетними серед інших виробничних питань.

Здоров'я і безпечні умови праці забезпечують виконання правил і норм як при проектування і монтажі, так і при експлуатації об'єктів теплоенергетики.

На будь – якому об'єкті, де працюють люди повинні бути створені здорові і безпечні умови праці, що відповідають вимогам нормативних актів з охорони праці. Всі будівлі і обладнання не повинні створювати загрози працюючим, а також негативно впливати на стан їхнього здоров'я та самопочуття.

Тобто, головним завданням охорони праці є виконання цілого комплексу міроприємств, метою якого є збереження здоров'я людини на підприємстві.

Забезпечення безпечних і здорових умов праці на об'єктах теплоенергетики неможливе без знання і виконання працівниками всіх вимог нормативних актів про охорону праці, що стосується їхньої роботи, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням, виконання засобів індивідуального та колективного захисту, додержання правил внутрішнього розпорядку підприємства, співробітництва з роботодавцем у справі охорони праці.

Тема дипломного проекту : "Система опалення та гарячого водопостачання житлового будинку по вул. Братиславській, 9А м. Києва".

Тепловий пункт призначений для підготовки води на систему гарячого водопостачання, опалення та вентиляції. Сумарне теплове навантаження теплового пункту 1518,6 кВт. Розрахунковий температурний графік в тепловій мережі 150 / 70 ^о С, в системі опалення 105 / 70 ^о С, в системі гарячого водопостачання 60 ^оС.

Тепловий пункт, що проектується, включає:

- один двохступеневий водо – водяний теплообмінник пластинчастого типу, зібраний в модуль ГВП;

 

один двохступеневий водо – водяний теплообмінник пластинчастого типу, зібраний в модуль системи опалення та вентиляції;

- розширювальний мембранний бак для підживлення системи опалення та вентиляції;

- циркуляційні, підвищувальні, підживлювальні насоси системи ГВП, опалення та вентиляції;

- трубопроводи, арматуру покриту тепловою ізоляцією для зменшення теплових втрат;

- контрольно – вимірювальні прилади та обладнання.

При експлуатації обладнання теплового пункту мають місце потенційно шкідливі та небезпечні виробничі фактори, які при певних умовах можуть негативно впливати на стан здоров'я обслуговуючого персоналу. З метою виключення або зменшення цього впливу розглянемо основні із них.

 

⇐ Предыдущая45678910111213Следующая ⇒

Поделиться: