Розташування та нумерація складових курсової роботи

Складові курсової роботи розташовуються у такому порядку:

1) титульний лист;

2) завдання до курсової роботи;

4) зміст;

5) вступ;

6) розділ 1;

7) розділ 2;

8) розділ 3;

9) висновки;

10) список використаної літератури;

11) додатки.

Усі сторінки курсової роботи мають бути пронумеровані арабськими цифрами у правому верхньому кутку без крапки в кінці. Нумерація починається з першого титульного аркуша. Проектне завдання та рецензія до загального обсягу курсової роботи не включаються. Титульні листи та зміст не нумерують­ся, але включаються у загальну нумерацію. Номери сторінок проставляють, починаючи зі вступу (зі сторінки 3).

Зміст роботи викладається на другій сторінці. У ньому послі­довно перелічують усі частини курсової роботи і проти кожної наз­ви праворуч зазначають номер сторінки, з якої вона починається.

Усі основні складові частини курсової роботи пишуть на­півжирним шрифтом прописними літерами: ЗМІСТ, ВСТУП, РОЗДІЛ, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУ­РИ, ДОДАТКИ.

Текст роботи розбивається на розділи, які нумеруються арабськими цифрами. Номер ставлять після слова «РОЗДІЛ». Назву розділу наводять також прописними літерами напів­жирним шрифтом. Після назви розділів крапка не ставиться. Вирівнювання назви розділу здійснюється по центру.

Наприклад:

РОЗДІЛ І

СИСТЕМИ ФІНАНСОВОГО ПЛАНУВАННЯ

 

Між назвою розділу та підрозділу проставляють один між­рядковий проміжок. Між назвою розділу та підрозділу не по­винно наводитися тексту. Підрозділи (параграфи) нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з но­мера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими став­лять крапку. У кінці номера підрозділу повинна стояти крап­ка, наприклад, 2.3. (третє питання другого розділу). Потім у тому ж рядку наводиться заголовок підрозділу маленькими літерами (крім першої великої) з абзацу в підбір до тексту, в кінці заголовка крапка не ставиться. Назви й номери підроз­ділів наводять напівжирним шрифтом.

Наприклад:

1.3. Фінансове планування

 

Між назвою підрозділу та текстом проставляється один міжрядковий проміжок. Пункти в межах підрозділів виділяти й наводити не доцільно. Поряд із тим, допускається виділення у тексті найбільш важливих моментів теми дослідження. Такі виділення можна робити без міжрядкових проміжків напів­жирним шрифтом, напівжирним курсивом або підкресленням. Виділення курсивом робити не рекомендується.

Виклад назв і тексту таких частин курсової роботи, як вступ, висновки, список використаної літератури, додатки та кожного розділу потрібно починати з нової сторінки. Виклад назв і тексту підрозділів здійснюється з тієї ж сторінки, на якій закінчився текс попереднього підрозділу. Проте, новий параграф (підрозділ) допускається починати на тій же сторін­ці, на якій закінчився попередній, за умови, що на ній поміс­титься 2-3 рядки тексту. Не можна вміщувати заголовок в кінці однієї сторінки, а текст починати з іншої.

Текст повинен викладатись від третьої особи множини, без використання займенників «я», «ми». Таких термінів як «в те­перішній час», «в цьому році», «в минулому році» не викорис­товувати. Краще вказати конкретно рік та місяць.

Не допускається скорочення слів та найменувань. Не реко­мендується перенасичення тексту спеціальними термінами, що ускладнюють читання. Не допускається розрив речення таблицею.

Оформлення таблиць

Рисунки і таблиці, які є обов'язковими складовими части­нами курсової роботи з економічних питань, потрібно роз­поділяти за обсягом. Великі, які вміщують 8-10 рядків або більше 6-7 граф, доцільно винести в додатки.

Кожна таблиця має назву (заголовок), який розміщується симетрично над таблицею, і порядковий номер, який вказуєть­ся в правому верхньому кутку над заголовком.

Слово «таблиця» і заголовок пишуть із великої літери і не підкреслюють.

Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і по­рядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, на­приклад: таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу).

Між текстом та словом «таблиця», а також після таблиці ставиться один міжрядковий проміжок.

Приклад оформлення таблиці:

Таблиця 1.2

 

Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки кредитоспроможності

 

Методичний підхід	Складові оцінки	Принципи аналізу

 

Складаючи таблицю треба врахувати:

— цифри, що вносяться в таблицю, повинні мати однако­вий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

— в асортиментних таблицях варто наводити як абсолютні, так і відносні показники;

— якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж із двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом «те ж», а далі — лапками;

— замінювати лапками повторення цифр і знаків не дозво­ляється;

— якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн, % тощо), то її розміщують над таблицею;

— цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб кла­си чисел у всій графі розташовувались один під одним;

— текст усіх рядків таблиці повинен починатися з великої літери;

— кожна таблиця повинна мати посилання на джерело, на базі якого вона складена;

— таблиці, як правило, розташовуються на одній окремій сторінці, яка включається до загальної нумерації. Якщо таб­лиця не вміщується на одній сторінці, можна перенести її на іншу. У такому випадку вертикальні рядки (графи) під заго­ловками таблиці варто пронумерувати, на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому кутку писати: «Про­довження табл. 1.2», а таблицю розпочинати з нумерації верти­кальних граф.

Наприклад:

Таблиця 1.2

Порівняльна характеристика методичних підходів до оцінки кредитоспроможності

 

Методичний підхід	Складові оцінки	Принципи аналізу
1	2	3

 

Продовження табл. 1.2

1	2	3

 

На кожну таблицю в тексті має бути зроблене посилання, а також наведено її короткий аналіз.

Оформлення рисунків

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще відобрази­ти у вигляді графіків і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути коротки­ми і не виходити за межі координатної сітки. На них обов'яз­ково мають бути позначення величин і відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Усі ілюстрації повинні мати назви, а за потреби — супро­воджуватися пояснювальними даними (текстом під рисунка­ми). Усі реквізити рисунка і пояснення зображуються в одному кольорі, осі лінії мають бути однієї товщини.

При наявності на рисунку суцільних, пунктирних чи інших ліній, після рисунка перед його назвою повинні бути наведені умовні позначення з поясненням.

Наприклад:

Умовні позначення: ® прямий взаємозв'язок між показни­ками, зворотний зв'язок.

 

Наявність у курсовій роботі ілюстрацій, які називаються рисунками (схеми, діаграми, графіки), робить її зміст більш доказовим, а сприйняття — легшим.

Рисунки можуть розміщуватися у тексті або на окремій сто­рінці (на наступній після посилання на них). На одній сторінці може розміщуватись лише один вид ілюстрації: таблиця, діаг­рама або рисунок.

Рисунки варто розміщувати так, щоб їх можна було розгля­дати без повороту або з поворотом за годинниковою стрілкою. Не рекомендується відображати в роботі рисунки, розмір яких перевищує стандартний формат аркуша А4 (210 х 297мм). Кожний рисунок повинен мати підрисунковий підпис — най­менування.

Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщу­ють послідовно під нею.

Посилання на раніше згадані рисунки, таблиці, додатки про­водяться скороченим словом «дивись», наприклад, див. рис. 1.1.

Усі рисунки нумеруються послідовно в межах розділу арабсь­кими цифрами і розміщуються після посилання на них у текс­ті. Номер рисунка повинен складатись з номера розділу і через крапку порядкового номера рисунка (наприклад, рис. 2.3). Сто­рінки, на яких зустрічаються рисунки, входять до загальної послідовної нумерації.

До і після рисунку наводять один міжрядковий проміжок.

Приклад оформлення рисунку:

Рис. 2.1. Сільськогосподарські угіддя Вінницької області в розрізі власників землі, землекористувачів та земель державної власності станом на 01.01.2010р.

Оформлення формул

Посилання на формули по тексту позначають порядковим номером формули в межах розділу у круглих дужках. Наприк­лад, 1.5 — п'ята формула першого розділу. Допускається наскрізна нумерація формул по роботі в цілому.

Номер формули варто розміщувати на правому полі на рівні середини (середнього рядка) формули, до якої він відноситься.

Формули виділяються до і після її наведення міжрядковим проміжком.

Наприклад:

            (1.5),

де В_гр — внутрішній рейтинг групи;

— бальна оцінка і-того показника;

 — вагомість відповідної групи або і-го показника.

Умовні скорочення в усіх формулах доцільно наводити у буквах (латиницею або кирилицею). Не допускається наве­дення складових формули словами.

⇐ Предыдущая123456789Следующая ⇒

Поделиться: