Що таке біологічна стійкість керамічного матеріалу? Естетичні властивості керамічних виробів.

Біологічна стійкість - властивість матеріалу опиратися забрудненню і руйнуючій дії рослинних і тваринних організмів.

При вивченні бактеріальних умов експлуатації фарфорових та інших глазурованих виробів треба враховувати ступінь забруднення бактеріальними культурами і можливість очищення виробів фізико-хімічними методами. Ріст мікробів значно менше на поверхні глазурованих керамічних виробів (в 2 рази порівняно з пластмасою, металом і т. д.).

Керамічні вироби в 5 - 10 разів краще очищуються (стерилізуються) при митті водою, милом і миючими засобами порівняно з іншими видами виробів (пластмасами, металом і т.д.).

Естетичні властивості керамічних виробів характеризують­ся білизною, блиском глазурі, просвітленням (фарфор), фор­мою, чистотою фарб і якістю декора (санітарно-технічні виро­би, облицювальні плитки та ін.).

Блиск глазурі являється важливим фактором в оцінці естетичних властивостей виробів.

Значну кількість виробів будівельної кераміки покривають глазурями і рідше ангобами. Це покращує декоративні характеристики виробів. Нанесена глазур підвищує механічну міцність виробів, захищає від проникнення рідин і газів, робить поверхню гладкою і блискучою, покращує естетичні властивості, будучи різновидом декору, і зберігає підглазурне декорування

 

Сучасне визначення терміну кераміка. Керамічна технологія.

Кераміка - це поняття, яке об'єднує полікристалічні матеріали, що отримуються спіканням природних глин і їх сумішей з мінеральними домішками, а також оксидів металів і інших тугоплавких сполук.

Керамічні матеріали одержують з глинистих мас формуванням, сушінням і подальшим випалюванням.

Властивості:

· висока довговічність;

· екологічно чиста;

· простота виготовлення;

· високі фізико-механічні показники.

Виробництво більшості керамічних будівельних виробів складається з наступних процесів: підготовка сировини, формування, сушіння, випал і сортування готових виробів.

Керамічні будівельні матеріали виготовляють загалом пластичним, жорстким та напівсухим пресуванням, а санітар­но-технічні - методом лиття в гіпсові форми.

Важливою стадією процесу виробництва керамічних виробів є випал. При випалі видаляється остаточна волога і відбувається ряд фізико-хімічних реакцій (утворення скловидної фази, нових форм силікатів, перекристалізації і рекристалізації основних компонентів), в результаті яких маса переходить у каменоподібний стан. Вони супроводжуються ущільненням і усадкою виробу.

Плитка керамічна глазурована для внутрішнього облицювання стін. Визначення хімічної стійкості глазурі.

Для покращення інтер'єрів приміщення, створення комфортних умов та забезпечення виконання санітарно-гігієнічних вимог виконують облицювання стін та підлог керамічними плитками.

Випалювання – 1250-1280 градусів.

Для внутрішнього облицювання (Види: фаянсові, майолікові) застосовують глазуровані облицювальні плитки, випалені кахлі,

До цих матеріалів висувають більш високі вимоги, вони повинні мати гарний зовнішній вигляд, правильну форму і точні розміри, високу термо- і водостійкість,

Розмір плиток для внутрішнього облицювання:

Квадратні - 150x150 і 100x100x4 - 5

Прямокутні - 150x75 і 100x50x4 - 5

Для підлог -  50-170x10-13

Дефекти: відбиття, щербини, зазубрини, лисини, цек, плями, мушки, засмічення, пузирі, сухість глазурі, злипання, порушення декору

Визначення хімічної стійкості глазурі

На глазуровану поверхню плитки за допомогою ущільнюючої мастики приклеюють скляний циліндр діаметром 80 мм, який наповнюють розчином кислоти (розчин соляної кислоти) або лугу на висоту 20 мм і витримують від 6 год до 7 діб в залежності від виду розчину. Поливу відносять до хімічно стійкої, якщо при огляді плитки з відстані 25 см на поверхні що випробовують, не виявлено помітних змін.

⇐ Предыдущая123456

Поделиться: