Дуже гострим може бути конфлікт і з приводу ідеології.

В основі ідеологічних конфліктів лежить різне ставлення лю­дей до порядків у суспільстві і розуміння того, яким чином мають будуватися відносини між людьми, між людьми та державою.

Практично будь-яка ідеологія — це проект май­бутнього устрою суспільства, це пропозиція змінити світ у певному напрямі.

І чим вищий рівень незадоволеності у су­спільстві, тим більше різновидів ідеологічних цінностей і зав­жди є такі, які взаємно виключають один одного, з приводу чого і виникають конфлікти.

У духовній сфері бувають конфлікти і з приводу релігій­них відносин.

Релігія — це органічна форма самого життя, пов'язана з духовністю, культурою.

Разом з тим будь-яка ре­лігія з'єднана з груповими матеріальними й ідейними інтере­сами певних суспільних сил і перш за все з інтересами свя­щеннослужителів, які так чи інакше спираються на підтримку мирян.

За Вебером, будь-яка світова релігія задовольняє потребу віруючих у спасінні, хоч ідея спасіння у різних релі­гіях трактується по-різному.

Згідно з буддійським вченням про Карму — це благополучне перевтілення у наступному житті; християнство, іслам обіцяють райські врата як винаго­роду за праведне життя.

Релігія змушує замислитися про сенс життя, про те, що буде після нього.

Таким чином, релігія є важливою складовою всієї людської культури.

Тому і кон­флікти у цій сфері теж важливі. Лінія конфлікту пов'язана з напруженням, що виникає між релігійним світоглядом і бу­денністю.

Юридичний конфлікт є різновидом соціального кон­флікту.

В ньому спір безпосередньо пов'язаний з правовими відносинами сторін, їх юридично значущими діями.

Отже, суб'єкти, мотивація їх поведінки, а також об'єкт конфлікту мають правові ознаки.

 

Такими є, наприклад, трудові, в бага­тьох випадках сімейні, виробничі, побутові конфлікти, а та­кож міждержавні, міжетнічні, якщо вони стосуються укладе­них сторонами угод і юридичних норм.

Багато конфліктів мають змішаний характер і містять як правові, так і неправові елементи.

Специфічною є типологія юридичних конфліктів.

Вбира­ючи в себе всі існуючі у всіх сферах суспільства типи, вони визначаються юридичними характеристиками, до яких мож­на віднести: а) галузь права, в якій відбувається конфлікт.

З точки зору розподілу за галузями права можливі конфлік­ти в кожній з них. Найпоширенішими є конфлікти з питань цивільного, трудового, фінансового і сімейного права.

Найнебезпечніші, хоч і менш поширені, конфлікти у сфері дії кри­мінального, кримінально-процесуального та виправно-тру­дового права; б) структура відповідних правових норм.

Часто в основі конфлікту лежить різне тлумачення права або неро­зуміння чи недодержання його, порушення норми права, особливо заборонної.

 

Такими є, наприклад, трудові, в бага­тьох випадках сімейні, виробничі, побутові конфлікти, а та­кож міждержавні, міжетнічні, якщо вони стосуються укладе­них сторонами угод і юридичних норм.

Багато конфліктів мають змішаний характер і містять як правові, так і неправові елементи.

Специфічною є типологія юридичних конфліктів.

Вбира­ючи в себе всі існуючі у всіх сферах суспільства типи, вони визначаються юридичними характеристиками, до яких мож­на віднести: а) галузь права, в якій відбувається конфлікт.

З точки зору розподілу за галузями права можливі конфлік­ти в кожній з них. Найпоширенішими є конфлікти з питань цивільного, трудового, фінансового і сімейного права.

Найнебезпечніші, хоч і менш поширені, конфлікти у сфері дії кри­мінального, кримінально-процесуального та виправно-тру­дового права; б) структура відповідних правових норм.

Часто в основі конфлікту лежить різне тлумачення права або неро­зуміння чи недодержання його, порушення норми права, особливо заборонної.

 

 

 

 

 

 

 

⇐ Предыдущая123

Поделиться: