Архитектура Аудит Военная наука Иностранные языки Медицина Металлургия Метрология Образование Политология Производство Психология Стандартизация Технологии |
Місцеве управління у зарубіжних країнах.⇐ ПредыдущаяСтр 14 из 14
30. Конституція США 1787 р. Поправки. 31. Конституційно-правовий статус особи в США. Білль про права. 32. Конгрес США. 33. Президент США. 34. Верховний Суд США. 35. Конституційні принципи американського федералізму і місцевих органів влади США. 36. Конституція Канади. 37. Конституційно-правовий статус особи в Канаді. 38. Парламент Канади. 39. Кабінет Канади. 40. Верховний суд Канади. 41. Конституційні принципи канадського федералізму і місцевих органів влади в Канаді. 42. Конституція Бразилії 1988 р. 43. Конституційно-правовий статус особи в Бразилії. 44. Національний конгрес Бразилії. 45. Президент Бразилії. 46. Федеральний верховний суд Бразилії. 47. Конституційні принципи бразильського федералізму і місцевих органів влади в Бразилії. 48. Конституція Об’єднаного Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. 49. Конституційно-правовий статус особи в Великій Британії. 50. Монарх Об’єднаного Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. 51. Парламент Об’єднаного Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. 52. Уряд ЇЇ Королівської Величності. 53. Верховний суд Об’єднаного Королівства Великої Британії і Північної Ірландії. 54. Конституційно-правовий статус органів влади регіонів і місцевих органів влади в Об’єднаному Королівстві Великої Британії і Північної Ірландії. 55. Конституція Французької Республіки 1958 р. 56. Конституційно-правовий статус особи у Франції. 57. Президент Республіки у Франції. 58. Уряд Французької Республіки. 59. Парламент Французької Республіки. 60. Конституційна рада Французької Республіки. 61. Конституційно-правовий статус органів влади територіальних колективів і місцевих органів влади у Франції. 62. Конституція ФРН 1949 р. 63. Конституційно-правовий статус особи в ФРН. 64. Бундестаг і Бундесрат Німеччини. 65. Федеральний президент Німеччини. 66. Федеральний уряд Німеччини. 67. Федеральний конституційний суд Німеччини. 68. Конституційні принципи германського федералізму місцевих органів влади у ФРН. 69. Конституція Італійської Республіки 1947 р. 70. Конституційно-правовий статус особи в Італії. 71. Парламент Італійської Республіки. 72. Президент Італійської Республіки. 73. Рада міністрів Італійської Республіки. 74. Конституційний суд Італійської Республіки. 75. Конституційно-правовий статус органів влади регіонів і місцевих органів влади в Італії. 76. Конституція Республіки Польща 1997 р. 77. Конституційно-правовий статус особи в Польщі. 78. Парламент Республіки Польща. 79. Президент Республіки Польща. 80. Рада міністрів Республіки Польща. 81. Конституційний Трибунал Республіки Польща. 82. Конституція Республіки Болгарія 1991 р. 83. Конституційно-правовий статус особи в Болгарії. 84. Народні збори Республіки Болгарія. 85. Президент Республіки Болгарія. 86. Міністерська рада Республіки Болгарія. 87. Конституційний суд Республіки Болгарія. 88. Конституція Російської Федерації 1993 р. 89. Конституційно-правовий статус особи в РФ. 90. Президент РФ. 91. Федеральні Збори в РФ. 92. Уряд РФ. 93. Конституційний Суд РФ. 94. Конституційні принципи федералізму у РФ. 95. Конституція Республіки Білорусь 1994 р. 96. Конституційно-правовий статус особи в Білорусі. 97. Президент Республіки Білорусь. 98. Національні збори Республіки Білорусь. 99. Рада Міністрів Республіки Білорусь. 100. Конституційний Суд Республіки Білорусь. 101. Конституція Республіки Казахстан 1995 р. 102. Конституційно-правовий статус особи в Казахстані. 103. Президент Республіки Казахстан. 104. Парламент Республіки Казахстан. 105. Уряд Республіки Казахстан. 106. Конституційна Рада Республіки Казахстан. 107. Конституція Азербайджанської Республіки 1995 р. 108. Конституційно-правовий статус особи в Азербайджані. 109. Міллі Меджліс Азербайджанської Республіки. 110. Президент Азербайджанської Республіки і Кабінет Міністрів Азербайджанської Республіки. 111. Конституційний Суд Азербайджанської Республіки. 112. Конституція Японії 1947 р. 113. Конституційно-правовий статус особи в Японії. 114. Імператор Японії. 115. Парламент Японії. 116. Кабінет Японії. 117. Верховний Суд Японії. 118. Конституція КНР 1982 р. 119. Конституційно-правовий статус особи в КНР. 120. Всекитайські збори народних представників і Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників. 121. Голова КНР. 122. Державна рада КНР. 123. Конституційні засади національно-територіальної автономії в КНР і місцеві органи влади в КНР. 124. Конституція Ізраїлю. 125. Конституційно-правовий статус особи в Ізраїлі. 126. Вищі органи влади Ізраїлю. 127. Конституція Об’єднаних Арабських Еміратів. 128. Конституційно-правовий статус особи в ОАЕ. 129. Вищі органи влади ОАЕ.
КРИТЕРІЇ ОЦІНКИ УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Підсумкове оцінювання рівня знань студентів з курсу «Державне (конституційне) право зарубіжних країн» здійснюється на основі результатів ПМК, індивідуальної роботи студентів та підсумкового контролю знань студентів (ПКЗ) за 100-бальною шкалою. Завдання поточного модульного контролю (ПМК) та індивідуальної роботи студентів оцінюються в діапазоні від 0 до 50 балів; завдання, що виносяться на ПКЗ – від 0 до 50 балів. ПКЗ з курсу державного будівництва та місцевого самоврядування в Україні проводиться у формі іспиту. Загальна кількість балів за підсумковий іспит складає від 0 до 50 балів. Конкретний перелік питань, що охоплюють зміст навчальної дисципліни, критерії оцінювання визначаються кафедрою і доводяться до студентів на початку навчального року. До екзаменаційного білета включаються, як правило, 3 теоретичні питання. До відомості обліку підсумкової успішності заносяться сумарні результати в балах ПМК, індивідуальної роботи студентів та ПКЗ. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни виставляється в залікову книжку згідно такої шкали:
|
Последнее изменение этой страницы: 2019-04-19; Просмотров: 193; Нарушение авторского права страницы