Оцінювання за формами контролю:

П огоджено

з науково-методичною комісією

 «__» _________ 2012 р.

 

                           

                                                    ВСТУП

 Мета навчальної дисципліни - здобуття студентами знань з філософії науки та техніки.

Завдання навчальної дисципліни -

- ознайомлення студентів з специфікою наукового пізнання;

- формування уявлення про структуру наукового мислення та основи когітології;

- вивчення основних понять теорії наукового пізнання;

- ознайомлення з основоположними тезами, постулатами і концепціями, які демаркують наукове пізнання та феномен технічного;

- формування уявлення про структуру науково-пізнавальної  та технологічної діяльності.

Предмет навчальної дисципліни:

процес пізнання та мислення як діяльність спрямована усвідомленням наукових проблем, задач, питань та технологічна діяльність як послідовність дій визначена знанням наслідків.

 Вимоги до знань та вмінь:

- уміння вирізняти систематизовану, соціально організовану і усвідомлену пізнавальну діяльність як відмінну від спонтанного здобуття знання;

- знати основоположні тези усвідомлючого себе суб’єкта пізнання об’єктивно існуючої реальності;

- розрізняти теоретичні моделі практичного і пізнавального відношення людини до дійсності; 

- знати основні елементи структури наукового мислення;

- знати та інтерпретувати основні поняття теорії наукового пізнання;

- знати структуру та рівні пізнавальної  та технічної діяльності;

- розуміти значення дисциплінарного розмежування наук;

- знати специфіку філософського дослідження науки;

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем:

курс «АПП» є нормативний для підготовки магістрів факультету кібернетики.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Поточний, модульний та підсумковий контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Оцінювання за формами контролю:

поточний контроль - експрес-контроль, модульні контрольні 

роботи, оцінка виступів на практичних заняттях;

підсумковий контроль - підсумкова модульна контрольна робота;

семестровий контроль - залік – КПМ.

Співвідношення складових у змістовному модулі:

- письмові контрольні роботи (на семестр - 2 контрольні роботи)

_5_балів (10)

- експрес-контроль на лекціях (6) та семінарах (8)

_1_бал (14)

- підготовка реферату (2) та доповіді (4)

_3_бали - максимальна кількість балів (18)

- комплексна підсумкова робота

_8_балів - максимальна кількість балів

Підсумковий - у формі заліку - 50 залікових балів

 

 

Ф ОРМУЛА ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКУ ОЦІНОК

-------------------------------------------------------------------------------------------

                            ЗМ1 ЗМ2 ЕК    Р КПМ           Разом

                                                                                                (підсумкова

                                                                                                     оцінка)

                                                                                                      залік

------------------------------------------------------------------------------------------Оцінка в балах              ОБ1  ОБ2 ОБек ОБр ОБ3             ПО (ОБ)

--------------------------------------------------------------------------------------------

ЕК - експрес - контроль

Р - реферат

РОЗРАХУНОК ПІДСУМКОВОЇ ОЦІНКИ (ПО):

ПО=ОБ1 + ОБ2 + ОБек + ОБр + ОБ3

Шкала оцінювання

-------------------------------------------------------------------------------------------

В балах           Шкала університету        За шкалою ECTS

--------------------------------------------------------------------------------------------

Відмінно - 5           А - відмінно

--------------------------------------------------------------------------------------------

Добре       - 4          В - добре (дуже добре)

С - добре

--------------------------------------------------------------------------------------------

Задовільно - 3          D - задовільно

E - задовільно (достатньо)

--------------------------------------------------------------------------------------------

Незадовільно - 2          FX - незадовільно з

                                                                     можливістю повторно здавати

--------------------------------------------------------------------------------------------

Незадовільно - 2        F - незадовільно з

                                                                      обов’язковим повторним

                                                                       вивченням дисципліни

--------------------------------------------------------------------------------------------

                                                                        

                                                          

 

 

ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

--------------------------------------------------------------------------------------------

№                        Назва лекції                       Кількість годин

лекції                                                             ----------------------------------

                                                                        лекції  прак- сам. к онтр. Конс.                                                                                           

                                                                                       тичні роб.   роб.

1. Основні поняття теорії наукового пізнання...2

2. Пізнавальне та практичне відношення до дійсності                                                         ….2

3. Методологічна рефлексія суб'єкта

наукового пізнання                       ..... ……………2

4. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання...2

5. Форми наукового знання           ......... …2

Загальний обсяг -   64 год., в тому числі:

Лекцій         -    8 год.

Консультації     -    4 год.

Контрольні роботи - 4 год

Самостійна робота -  7 год.

Модульні роботи - 2 год.

Залік                     -     2 год.

Проблемні теми для обговорення.

1. Дезорганізуюче означення об'єкта як предмета пізнання.

2. Інтелектуальний та деінтелектуальний суб'єкт.

3. Мислення і об'єкт наукового пізнання.

4. Індивід та співтовариство як суб'єкт наукового пізнання.

Література:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.107-120).

Додаткова

Андрос Е.И. Истина как проблема познания и мировоззрения. -К.,1984. Ильенков З.В. Философия и культура. -М.,1991. С.17-56. Копнин П.В. Гносеологические и логические основьі науки. -М.,1974. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границьі. -К.,1997. Цофнас А.Ю. Теория систем и теория познания. -Одесса,1999. С. 193-277. Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.107-120).

Література:

Головна

 Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с.

Додаткова

Ильин В.В. Теория познания. Зпистемология. -М.,1994. Копнин П.В. Гносеологические и логические основьі науки. -М.,1974. Ильенков З.В. Философия и культура. -М.,1991.  Михайлов Ф.Т. Загадка человеческого "Я". -М.,1976.

 

Література:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.92-107). Ильенков З.В. Философия и культура. -М.,1991. СІ7-56.

Додаткова

Патнем, Гітарі. Розум, істина й історія: пер. З англ.. - К.: Вид. дім "Альтернативи", 2003. -232 с. (с.86-114).

Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. - К.: "Наукова думка", 1995. -212 с. (с.7-15).

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.30-47).

 

Література:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт, когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с. (с.92-107).

Додаткова

Гуссерль 3. Идея феноменологии // Фауст и Заратустра. СПб.:Азбука,2001. СІ 60-206.

Конверский А.Е. Теория и ее обоснование. -К.,2000. Рассел Б. Человеческое познание: его сфера и границьі. -К.,1997. Рижко В.А. Концепція як форма наукового знання. - К.: "Наукова думка", 1995. -212 с. (с.7-15).

Література

Головна

Лекторский В.А. Зпистемология классическая и некласическая. -М.,2001. Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. -Ніжин, 2007. -148 с.

Додаткова

Билецкий И.П. Познание и действительность. - Харьков, 1999.

Гадамер Х.-Г. Истина и метод: опыт философской герменевтики. -М.,1988.

Гуссерль 3. Идея феноменологии // Фауст и Заратустра. СПб.:Азбука,2001. С.160-206.

Лекторский В.А. Зпистемология классическая и некласическая. -М.,2001.

Петров Ю.А. Теория познания: научно практическое значение. -М.,1988.

Уемов А.И. Истина и пути ее познания. -М.,1975.

Хюбнер К. Критика научного разума. -М.,1994.

Чудинов З.М. Природа научной истины. -М.,1977.

Література:

Головна

Чуйко В.Л. Когнітивізм як об'єкт когітології. Монографія. - Ніжин, 2007. -148 с. Ильенков З.В. Философия и культура. -М.,1991. С.17-56.

Додаткова

Копнин П.В. Гносеологические и логические основи науки. -М.,1974.

Крымский С.Б. Научное познание и принципи его трансформации. -К.,1974.

Лекторский В.А. Зпистемология классическая и некласическая. -М.,2001.

Патнем X. Философия сознания. -М.,1999.

Поппер К.Р. Логика и рост научного знання. -М.,1983.

Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. -К.,2000.

ТЕМИ КОНСУЛЬТАЦІЙ.

1. Суб'єкт, об'єкт, предмет наукового дослідження.

2. Емпіричний та теоретичний рівні пізнання.

3. Факт як універсальна форма наукового знання.

4. Проблема як форма наукового знання.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ.

I .Загальна характеристика процесу цілеспрямованої зміни уявлень.
2.0сновоположні тези самоусвідомлення суб'єкта наукового пізнання.
З.Експлікація поняття "об'єктивна дійсність".

4.Об'єктивність змісту наукового знання.

5.Особливості знання як цілеспрямування діяльності.

6.Особливості знання як відображення дійсності.

7.0собливості знання як усвідомлення незнання.

8.3міст поняття "суб'єкт наукового пізнання".

9. Зміст поняття "чуттєво даний предмет".

10.Загальна характеристика зв'язку предмета і об'єкта пізнання.

II .Зв'язок принципів і предмета пізнання.

12. Емпіричний рівень пізнання та його основні форми.

13. Теоретичний рівень пізнання та його основні форми.

14. Зв'язок емпіричного і теоретичного рівнів пізнання.

15. Наукове відношення до знання.

16. Опосередкованість мовою науки відношення науковця до дійсності.

17. Принцип методологічного сумніву.

18. Основні форми наукового знання.

19. Загальна характеристика змісту поняття "експериментальне дослідження".

20. Поняття "наукова істина".

21. Зміст поняття "конкретність істини".

22. Основні методи теоретичного пізнання.

23. Основні форми усвідомлення незнання.

24. Форми теоретичного знання.

25. Принцип об'єктивності.

26. Принцип єдності теоретичного та емпіричного.

27. Принцип казуальності.

28. Гносеологічний зміст принципів верифікація та редукція.

29. Гносеологічний зміст принципу єдності історичного і логічного.

30. Загальна та спеціальна теорія пізнання.

31. Коментар тези : "Я знаю, що не знаю".

32. Коментар тези : "Я - мислю".

33. Коментар тези : "Усвідомлення суперечності є свідчення наявності мого незнання".

34. Коментар тези : "Усвідомлена проблема є знання межі суб'єктивності".

35. Структура наукового мислення.

36. Модель цілеспрямованої діяльності.

37. Модель пізнавальної діяльності.

38. Знання як цілеспрямування діяльності.

39. Знання як відображення дійсності.

40. Знання як усвідомлення незнання.

 

 

Автор

д.ф.н., проф.                                                           Чуйко В.Л.

П огоджено

з науково-методичною комісією

 «__» _________ 2012 р.

 

                           

                                                    ВСТУП

 Мета навчальної дисципліни - здобуття студентами знань з філософії науки та техніки.

Завдання навчальної дисципліни -

- ознайомлення студентів з специфікою наукового пізнання;

- формування уявлення про структуру наукового мислення та основи когітології;

- вивчення основних понять теорії наукового пізнання;

- ознайомлення з основоположними тезами, постулатами і концепціями, які демаркують наукове пізнання та феномен технічного;

- формування уявлення про структуру науково-пізнавальної  та технологічної діяльності.

Предмет навчальної дисципліни:

процес пізнання та мислення як діяльність спрямована усвідомленням наукових проблем, задач, питань та технологічна діяльність як послідовність дій визначена знанням наслідків.

 Вимоги до знань та вмінь:

- уміння вирізняти систематизовану, соціально організовану і усвідомлену пізнавальну діяльність як відмінну від спонтанного здобуття знання;

- знати основоположні тези усвідомлючого себе суб’єкта пізнання об’єктивно існуючої реальності;

- розрізняти теоретичні моделі практичного і пізнавального відношення людини до дійсності; 

- знати основні елементи структури наукового мислення;

- знати та інтерпретувати основні поняття теорії наукового пізнання;

- знати структуру та рівні пізнавальної  та технічної діяльності;

- розуміти значення дисциплінарного розмежування наук;

- знати специфіку філософського дослідження науки;

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі освітньо-професійної програми підготовки фахівця за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем:

курс «АПП» є нормативний для підготовки магістрів факультету кібернетики.

КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ

Поточний, модульний та підсумковий контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою.

Оцінювання за формами контролю:

поточний контроль - експрес-контроль, модульні контрольні 

роботи, оцінка виступів на практичних заняттях;

підсумковий контроль - підсумкова модульна контрольна робота;

семестровий контроль - залік – КПМ.

Співвідношення складових у змістовному модулі:

- письмові контрольні роботи (на семестр - 2 контрольні роботи)

_5_балів (10)

- експрес-контроль на лекціях (6) та семінарах (8)

_1_бал (14)

- підготовка реферату (2) та доповіді (4)

_3_бали - максимальна кількість балів (18)

- комплексна підсумкова робота

_8_балів - максимальна кількість балів

Підсумковий - у формі заліку - 50 залікових балів

 

 

123Следующая ⇒

Поделиться: